Аналитика

Василь КРЕСЯК: «Боротьба з тіньовою економікою та легалізація заробітної плати залишаються пріоритетами в роботі податкової»

07.10.2019 / 10:39
Василь КРЕСЯК: «Боротьба з тіньовою економікою та легалізація заробітної плати залишаються пріоритетами в роботі податкової»

У податковій політиці розпочато новий етап. Після п’яти років роботи у форматі єдиної структури служба роз’єдналася з митницею. Переформатування, звісно, торкнулося всієї вертикалі управління системи. Отож, як відбувається реорганізація на місцях, які першочергові завдання стоять перед територіальними органами та чи очікувати змін у взаємодії з платниками податків в інтерв’ю «Віснику» розповів в. о. начальника Головного управління ДПС у Львівській області Василь КРЕСЯК.

 

 

Нова податкова — це централізована структура, єдина юридична особа, і на рівні регіонів немає інших юридичних осіб. Яким чином це позначилося на діяльності територіальних управлінь?

— Головне управління ДПС у Львівській області на сьогодні є єдиним контролюючим органом ДПС на території Львівщини. У рамках реорганізації податкової служби ГУ офіційно розпочало свою роботу з 3 вересня 2019 року.

Структура ГУ ДПС у Львівській області включає 19 функціональних управлінь обласного апарату та 9 регіональних управлінь, утворених на правах відокремлених підрозділів, до яких входять 29 ДПІ. Крім цього, діють ще 27 центрів обслуговування платників.

Затверджена чисельність працівників — 1551 штатна одиниця. Станом на 24.09.2019 р. укомплектованість становила 78 %.

На сьогодні ГУ ДПС у Львівській області повноцінно функціонує. При цьому основними повноваженнями управлінь, утворених на правах відокремленого підрозділу, залишаються адміністрування податків і зборів з юридичних та фізичних осіб, погашення боргу, адміністрування акцизного податку, представництво інтересів в судах, надання повного спектру адміністративних послуг платникам через ДПІ, а також забезпечення комунікації з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань виконання показників місцевих бюджетів.

Водночас функції аудиту залишаються виключно на обласному рівні в апараті ГУ ДПС у Львівській області.

Нещодавно Ви приступили до виконання обов’язків керівника ГУ ДПС у Львівській області. Які основні завдання ставите перед собою?

— Основним завданням залишається наповнення бюджету.

Нині відбувається реорганізація служби, і, звісно, нелегко працювати у період змін. Але ми стараємось зберегти темпи виконання поставлених завдань, зокрема щодо наповнення бюджетів усіх рівнів через підвищення ефективності заходів у напрямі боротьби з тіньовою економікою та легалізації заробітної плати.

Який, на Вашу думку, головний фактор для збільшення надходжень у регіоні?

— Збільшення надходжень у регіоні залежатиме від таких ключових показників, як надходження ПДФО (завдяки детінізації заробітної плати та зростанню рівня заробітної плати), податку на прибуток та ПДВ (завдяки поліпшенню фінансових результатів підприємств та платоспроможності суб’єктів господарювання), а також від збільшення іноземних інвестицій.

Крім цього, серед ключових аспектів збільшення надходжень можна виділити залучення до оподаткування коштів, які перебувають у сфері тіньової економіки. Ми активно працюємо із запровадженою ризик-орієнтованою системою, яка дає змогу сконцентрувати увагу фахівців на діяльності суб’єктів господарювання, що мають ризики щодо несплати податків.

Не залишається поза увагою незаконний обіг готівкових операцій та підакцизних товарів. Усі категорії суб’єктів господарювання, які відповідно до Закону мають використовувати РРО у разі продажу побутової техніки, лікеро-горілчаних та тютюнових виробів, медикаментів, будуть під пильною увагою.

Наступне — забезпечення якісного проведення деклараційної кампанії — 2020. Усі громадяни Львівщини, які отримували впродовж 2019 року доходи, що не оподатковувалися при виплаті, зобов’язані подати декларацію про майновий стан і доходи.

Цікава статистика, що відображає ділову активність регіону.

— На податковому обліку в ГУ ДПС у Львівській області на сьогодні перебувають 185 350 платників податків, з них 73 114 — юридичних осіб (на 2 586 СГД більше, ніж на початок 2019 року) та 112 236 — фізичних осіб (на 5 103 СГД більше, ніж на початок 2019 року).

Найпопулярнішими на Львівщині є чотири галузі економіки — торгівля, операції з нерухомим майном, переробна промисловість та будівництво. На підприємствах, які перебувають на обліку в ГУ ДПС у Львівській області, працюють понад 495 тис. осіб.

Якщо говорити про обсяги сплачених податків у розрізі галузей, хто сплачує найбільше? В яких галузях спостерігається динамічне зростання?

— Загалом до Зведеного бюджету України у січні — серпні 2019 року суб’єктами господарювання Львівщини сплачено 18 млрд 763 млн грн, що на 20 % більше порівняно з відповідним періодом 2018 року. Із загальної суми збору платежів до Зведеного бюджету України 59 % забезпечено платниками податків п’яти найбільших галузей, а саме:

переробна промисловість — 3 млрд 725 млн грн, або 19,9 % (щодо найбільших платників цієї галузі, то це: ТзОВ «Винни­ківська тютюнова фабрика», ТОВ «Марвел Iнтернешнл Тобакко Груп», ДП «Львiвський бронетанковий завод», ТзОВ «Електроконтакт Україна», ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод», ТОВ «Яблуневий дар», ТзОВ «ОДВ-Електрик», ТОВ «КФ «Ярич», ТОВ  «Об’єднана мода України» та ПрАТ «Картонно-паперова компанія»);

торгiвля — 2 млрд 177 млн грн, або 11,6 % (ТзОВ «Овацiя», ПрАТ «IДС АкваСервiс», ТзОВ «Регно Iталiя УА», ТОВ «ОККО-Схiд», СП «Львiв-Трейдинг», ТзОВ «Олмар», ТзОВ фiрма «Медфарм», ТзОВ «Маркет Унiверсал ЛТД», ТзОВ «Торговий дім «Львівська тютюнова фабрика ЛТД» та ТзОВ «Мобiжук»);

державне управлiння — 2 млрд 20 млн грн, або 10,8 %;

операцiї з нерухомим майном — 1 млрд 608 млн грн, або 8,6 % (фiлiя ТзОВ «Нестле Україна»  «Нестле Бiзнес Сервiс в Європi», ТзОВ «РСП «Шувар», ТзОВ «Айпiє-Л», ТОВ «Українськi інформацiйнi технологiї»);

добувна промисловість — 1 млрд 533 млн грн, або 8,2 % (АТ «Укргазвидобування» та ПАТ «Укрнафта» (такі платники у Львівській області перебувають на консолідованій сплаті податків або сплачують лише рентну плату за користування надрами)).

Ваші найперші дії щодо підтримки сумлінного платника та наскільки радикальними вони можуть бути стосовно нечесних бізнес­менів?

— Більшість суб’єктів господарювання на Львівщині є сумлінними. А наше основне завдання окрім адміністрування податків — надавати платникам податків весь спектр сервісних послуг як у ЦОПах, так і дистанційно.

Так, сьогодні платники мають змогу економити свій час та кошти, подаючи звітність в електронному вигляді без відвідування податкових органів, спілкуватися з фахівцями служби через Електронний кабінет. Ми ж, у свою чергу, забезпечуємо проведення відповідної інформаційно-роз’яснювальної роботи для того, щоб нагадати платникам про особливості сплати податків, терміни та нововведення.

Щодо незначного відсотка несумлінних платників, то слід ще раз згадати про ризик-орієнтовану систему контролю та аналітичну роботу, яку проводять підрозділи ГУ ДПС у Львівській області з метою виявлення несумлінних платників. Зокрема, під час перевірок юридичних осіб за вісім місяців цього року до бюджету донараховано узгоджених податкових зобо­в’язань, які пред’явлено до сплати, на суму 1 338,0 млн грн, що майже у шість разів більше, ніж у січні — серпні 2018 року.

І надалі в своїй роботі ми пильно будемо відстежувати діяль­ність платників податків та виявляти тих, хто ухиляється від сплати податків.

З якими типовими правопорушеннями стикаються податківці під час перевірок підприємців та самозайнятих осіб?

Аналіз інформації про результати перевірок підприємців та самозайнятих осіб, проведених у 2019 році, виявляє таке типове правопорушення, як завищення витрат за рахунок:

витрат на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення (земельних ділянок, об’єктів житлової нерухомості, легкових та вантажних автомобілів), а саме включення до витрат вартості ремонту та запчастин;

завищення собівартості реалізованої продукції (за рахунок включення до її складу неоплачених витрат або витрат, не пов’язаних з господарською діяльністю суб’єкта);

підміни номенклатури товарно-матеріальних цінностей при здійсненні виключно торговельної діяльності (придбання товарно-матеріальних цінностей з однією номенклатурою та кодом УКТ ЗЕД та реалізація з іншими номенклатурою та кодами УКТ ЗЕД).

Яка ситуація у регіоні з детінізацією заробітних плат та працевлаштуванням? Яких заходів вживаєте щодо покращення становища?

Питання детінізації виплати заробітної плати для податківців Львівщини є не новим. Нами щомісячно здійснюється аналіз поданої звітності роботодавцями щодо використання найманої праці та рівня заробітної плати. Роботодавців, які виплачують середню заробітну плату менше ніж 4 173 грн, ми називаємо  «мінімізаторами» заробітної плати.

Для визначення таких суб’єктів ми застосовуємо певні критерії відбору, зокрема найманий працівник працює повний місяць на підприємстві і для нього це основне місце роботи.

Якщо говорити мовою цифр, на початок поточного року 2 259 роботодавців виплачували заробітну плату менше встановленого законодавством розміру. У трудових відносинах з цими суб’єктами господарювання перебувало понад 19 тис. найманих осіб. 

На сьогодні кількість «мінімізаторів» заробітної плати зменшилась до 1 569 суб’єктів господарювання, що становить 4,24 % від загальної кількості всіх роботодавців Львівщини.

Результатом проведеної роботи в такому напрямі є те, що Львівська область має в цілому по Україні один з найнижчих відсотків кількості роботодавців з заробітною платою, яка не перевищує мінімальну.

Але на цьому ми не зупинились. Протягом поточного року проводимо відбір платників за певними видами діяльності та які виплачують заробітну плату в ме­жах від 4 173 до 5 500 грн із метою підвищення її рівня.

Тепер коротко щодо легалізації трудових відносин. Першочерговим завданням органу ДПС була інформаційно-роз’яснювальна кампанія серед суб’єктів господарювання.

Другий етап — перевірки, які проводили самостійно та спільно з органами Держ­праці щодо виявлення неоформлених найманих працівників. За результатами проведених перевірок у поточному році виявлено 309 найманих працівників без належного оформлення трудових відносин, з 458 найманими працівниками трудові відносини легалізовано після завершення перевірок.

А результатом інформаційної роботи є те, що протягом січня — серпня поточного року зареєструвалось понад 12 тис. фізичних осіб — підприємців, на понад 10 тис. осіб було подано повідомлення про прийняття на роботу, і це ті наймані особи, які до оформлення не перебували з жодним роботодавцем у трудових відносинах.

На жаль, детінізація заробітних плат залишається невикоріненим явищем. На мою думку, потрібно стимулювати самого найманого працівника до офіційного працевлаштування та отримання заробітної плати без виплат «у конвертах». Передбачити фінансову відповідальність, яку повинен нести не лише роботодавець, а й найманий працівник за не­оформлення трудових відносин.

Тому одним із пріоритетних завдань органу ДПС є детінізація ринку праці, зменшення застосування незадекларованої праці, дисципліна сплати податків, що позитивно впливає на збільшення надход­жень податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску.

«Горячие линии»

Дата: 24 октября, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42