.jpg "Гендиректор COFCO Agri в Україні — Володимир Осадчук")
У травні 2016 року в Миколаївському морському торговельному порту відкрили найсучасніший зерновий термінал вартістю $75 млн. Це наймасштабніша китайська інвестиція в український агропромисловий комплекс. Інвестор об’єкта — китайська держкомпанія COFCO Corporation. Генеральний директор COFCO Agri в Україні Володимир Осадчук розповів журналу «Вісник. Рейтинг», з якою метою реалізовувався настільки масштабний проект та які плани компанії на майбутнє.
Пане Володимире, нещодавно ви відкрили новий сучасний перевалочний термінал вартістю $75 млн. Причому домовлялась Україна з інвесторами саме в розпал бойових дій на сході та під час ескалації конфлікту. Розкажіть, чому китайська сторона прийняла схвальне рішення щодо України? Вони настільки в нас вірять чи мають якийсь корисний інтерес?
Справді. Рішення було на користь України саме тому, що інвестор повірив в Україну. Його вдалося переконати в тому, що потенціал українського агросектора величезний. Ми віримо в Україну, вони повірили також. Тому й не побоялися інвестувати. Корпорація COFCO, яка є найбільшим оператором на китайському ринку продовольства, а наразі співпрацює і з Державною продовольчо-зерновою корпорацією України, цією інвестицією відкрила для України величезні можливості. Тепер вітчизняні трейдери мають змогу задовольняти зростаючий попит Китаю.
З якими складнощами стикались інвестори під час реалізації проекту?
Для нас цей термінал — спільний проект. Генпідрядником була українська компанія, замовником — COFCO. Уся відповідальність за дозволи на будівництво, узгодження проекту й інші формальності — на цій будівельній компанії.
Як довго тривали переговори про початок будівництва?
Насправді переговорний процес тривав майже 8 місяців, перш ніж ми підписали угоду. Для такого проекту це небагато.
Якщо говорити про перспективи, то чи має термінал та український підрозділ COFCO першочергові цілі?
Зараз завдання номер один — запустити цей термінал, щоб він вийшов на свою проектну потужність. Далі ми чекаємо проектів та інвестиційних пропозицій, які будуть на ринку, COFCO їх вивчатиме.
Тобто ви готові інвестувати й надалі?
Ми готові розглядати проекти. Потенційно цей термінал — не остання наша інвестиція в Україні.
Потужність термінала — 2,5 млн тонн на рік. Також незабаром у вас може з’явитися конкурент — ще один термінал від глобального трейдера в тому ж Миколаївському порту. На Вашу думку, чи не є це певним інвестиційним трендом для глобальних компаній?
Термінал може перевалювати до 2,5 млн тонн зерна на рік, тобто 250 тис. тонн на місяць, тому що зазвичай термінал працює 10 місяців, а ще два місяці передбачено на планову зупинку та ремонт. Але останнім часом тенденція перевалки зернових культур не передбачає ніякої зупинки. Наш термінал у Миколаївському морському порту орієнтовано на перевалку зерна, та може приймати й насіння олійних культур.
Автомобілерозвантажувачі можуть вивантажити близько 100 машин на день. Водночас ми можемо одночасно розвантажувати вісім вагонів. Вивантаження вагонів займає близько 5 — 7 хвилин. У цілому переробна спроможність терміналу — 120 вагонів на добу.
Термінал обладнано автоматичною системою пожежогасіння: є кільцевий пожежопровід, який живиться за автономними лініями. Уся система пожежної сигналізації — остання розробка компанії Simens. А загалом хочу сказати: китайські інвестиції, західноєвропейське устаткування й українські руки, які побудували цей об’єкт, створили для Миколаєва 150 нових робочих місць.
Стосовно глобального тренду щодо розвитку інфраструктури скажу, що ми не є загрозою для локальних трейдерів. Навпаки, це поштовх до розвитку. Адже будь-яка конкуренція спонукає до зростання, удосконалення.
Як Ви вважаєте, коли зможете окупити вкладені в проект інвестиції в $75 млн?
Строк окупності — 8 — 9 років. Звісно, якщо не буде якихось форс-мажорів. Єдине, треба дивитися, що робитиме уряд в плані додаткових навантажень на портовиків. Як от нещодавно (з 1 січня 2016 року) було введено спецпослуги з перевалки вантажів у портах. Плюс окупність також залежатиме від ефективності роботи терміналу й від того, як швидко з’являтимуться нові перевалочні комплекси. Останній фактор може чинити тиск на ринок і, відповідно, знизити вартість перевалки, а отже, і рентабельність.
Чим ви керувались у виборі майданчика? Адже в Миколаївському порту вже працювали ваші конкуренти, збудували величезний термінал. Ми говоримо про Bunge…
Ми розглядали всі українські порти: і Одесу, і «Південний», і Миколаїв. Навіть прорахували кожен варіант… Але так склалося, що ділянку під будівництво було найшвидше знайдено саме в Миколаївському МТП.
Скільки часу тривало будівництво?
Термінал будували 20 місяців. Почали ми в серпні 2014 року і закінчили практично на початку березня 2016 року. У нас було більше місяця тестування термінала. Після тестового періоду, перевірки всіх систем та функцій ми термінал запустили.
Термінал у тестовому режимі почав роботу з квітня 2016 року і вже встиг відправити на експорт 15 суден із зерном — це близько 300 тис. тонн.
Це термінал середнього розміру, але він має високу ефективність. Як правило, у портах не тримають багато складів, тому що портові площі мають високий попит. Зерно зберігають на території з гарною логістикою. Тому розмір термінала не настільки важливий, як його ефективність.
Завдяки тому, що Україна — величезна аграрна держава, житниця Європи, саме в цьому регіоні термінал дійсно має надзвичайно важливе геоекономічне, стратегічне значення. Я думаю, що за коефіцієнтом корисної дії, за ефективністю, можливо, цей порт буде найефективнішим для нас у регіоні.
Чи маєте плани щодо збільшення потужності та розвитку, скажімо, переробних ліній?
Ні, на жаль, на цій ділянці в нас немає такої можливості. У нас обмежена територія.
Чи плануєте залучати до співпраці інших трейдерів? Або ж надавати трейдингові послуги аграріям?
Думаю, так. Ми розглядаємо цю можливість і готові до співпраці. З урахуванням запуску нового термінала ми експортуємо 2,6 млн тонн продукції, у тому числі 2,3 — 2,4 млн тонн зерна. На наступний рік у нас приблизно такі самі плани. Тобто невеликий люфт є.
Чи проводите форвардні закупівлі?
Загалом ми на ринку працюємо за спотом, але іноді укладаємо форвардні контракти, в основному з великими компаніями з гарною репутацією. На форвард доводиться 10 — 15% загальних закупівель.
Наразі у вас в управлінні є чотири елеватори. Один — у Херсонській області, один — у Донецькій. У Донецькій області елеватор на сьогодні не працює, тому що перебуває на непідконтрольній Україні території. Ще два елеватори є в Дніпропетровській області. Крім цього, у вас ще є маслоекстракційний завод у місті Маріуполі. Він у робочому стані?
Зараз він працює, але, на жаль, є деякі складнощі з логістикою, оскільки наша основна закупівельна зона наразі непідконтрольна Україні. Тому ми змушені конкурувати із заводами, які є в Дніпропетровській і Запорізькій областях, і шукати насіння соняшнику в цих регіонах.
У сегменті, де працює ваша компанія, маю на увазі переробку соняшнику, конкуренція за насіння завжди висока. Ринок цього року був у фермера. Він продавав рівно стільки, скільки йому потрібно було коштів. Як це відобразилося на маржі переробників?
Маржинальність переробників не виросла. Ми самі експортуємо свою олію і ще докуповуємо для формування партій його на ринку. У цьому маркетинговому році ми зробимо близько 100 тис. тонн олії, разом з придбаним на ринку вийдемо на показник експорту в 600 — 700 тис. тонн.
Чи не плануєте переробляти сою або ріпак, адже ці культури сьогодні в тренді?
Будь-який напрям, що приносить гроші, нам цікавий. Якщо будуть цікаві проекти, то ми їх розглянемо.
Стратегія розвитку COFCO в Китаї передбачає можливості від вирощування сільгоспкультур до їхнього експорту. В Україні компанія не розглядає можливість виробництва сільгосппродукції?
Ні. Поки не буде закону про обіг земель сільськогосподарського призначення, про це говорити рано.
Чи відчула COFCO Agri в Україні позитивний ефект від ліквідації Держсільгоспінспекції і появи Держпродспоживслужби?
Я думаю, на сьогодні і ми, і фермери це відчули. Тому що ті витрати, які йшли на оформлення сертифікатів якості, сьогодні не включено до вартості формування ціноутворення для товаровиробників. Це вигідно й для нас, адже менше паперової тяганини. Щодо якості зерна, то ми маємо самостійно нести відповідальність і стежити за цим.
Чи можете прокоментувати ситуацію з арештом зерна великих торговельних компаній минулого року? З чим він був пов’язаний?
Я думаю, що це питання до Державної фіскальної служби України. Ми як покупці зерна повинні перевіряти свого клієнта, і ми перевіряємо. А фіскальна поліція або прокуратура вдаються до дуже радикальних методів. Я говорю про арешти. Вважаю, що в нас правова держава, і якщо виникають якісь питання, то їх треба вирішувати в суді, і за рішенням суду приймаються відповідні рішення.
Коли вже заговорили про ДФС, поставлю питання податкове. Державна фіскальна служба України планує створити два реєстри компаній, яким буде відшкодовувати ПДВ. Як ставитеся до цієї ідеї і чи виникали у вас проблеми з відшкодуванням раніше?
На сьогодні проблеми з поверненням ПДВ є. Вони поки що не глобальні, бо сезон ще не почався. Я думаю, почнеться маркетинговий рік, і це питання стане більш актуальним. Сподіваюся, що Державна фіскальна служба України працюватиме прозоро, і незалежно від того, у першому ти або другому реєстрі, повернення ПДВ відбуватиметься в межах законодавства.
ДОСЬЄ
Китайська держкомпанія COFCOCorporation — о дин і з н айбільших в иробників, переробників і трейдерів сільськогосподарської продукції. COFCO має представництва в більш ніж 140 країнах світу. До України китайський інвестор прийшов півроку тому. У грудні 2015 року компанія придбала міжнародну аграрну корпорацію з активами в Україні Noble Agri. Після завершення угоди компанія створила нового гравця — COFCO Agri, який спеціалізується на торгівлі та переробці сільгосппродукції.
COFCO Agri в Україні контролює вісім підприємств, зокрема елеватори, маслоекстракційний завод та експортний зерновий термінал. 2015 року експорт компанії становив 2,4 млн тонн, понад 1 млн тонн продукції надійшло до Китаю. 2015 року обсяг продажів компанії становив $16,9 млрд, а глобальний товарообіг — 47 млн тонн продукції.
Спілкувалася Марина МУРГА
