Интервью

«Ми ніколи не виступали проти підвищення акцизів»

08.07.2016 / 18:51

Генеральний директор «JTI Україна» Віктор Векліч розповів журналу «Вісник. Рейтинг» про виклики та тренди сучасного ринку тютюнових виробів

фото

Наразі тютюнова промисловість переживає не кращі часи. Конкуруючи за збіднілого споживача, виробники сигарет намагаються утримувати низькі ціни на свою продукцію. Робиться це за рахунок власного прибутку виробників. У свою чергу, зменшення прибутків знижує податкові надходження та спричиняє втрати для бюджету держави. Компанія «JTI Україна» пропонує механізми збільшення податкових надходжень, які при цьому будуть корисними бізнесу, та сподівається, що продуманість, прозорість і передбачуваність податкової політики стануть ключовими принципами проголошеної податкової реформи.

Останні три роки для тютюнової галузі були чи не найскладнішими — втрата ринків, зростання акцизів, економічна криза. Що стало для вас найбільшим викликом?

Одним із найбільших викликів цих років був і залишається конфлікт на сході країни. Ми евакуювали зі східного регіону 39 працівників разом із їхніми сім’ями, забезпечили їх житлом та працевлаштували в інших регіонах України. До речі, JTI — одна з небагатьох компаній у секторі FMCG, яка оплачує помешкання переселених працівників та їхніх сімей.

Поступово наша компанія відновлює роботу на безпечних територіях Донбасу. Зокрема, з 2015 року торгові представники JTI знов працюють у Маріуполі та Краматорську, а з березня 2016-го було поновлено роботу з підтримки бізнесу компанії в Сєвєродонецьку та Лисичанську.

Другий виклик — це загальне погіршення економічної ситуації. Воно змусило споживачів шукати більш доступні сигарети. Це прискорило процес, який ми називаємо downtrading — перехід споживачів на продукцію низькоцінового сегмента. Зараз на нього припадає близько 80% ринку. Протягом 2014 — 2015 років ми зміцнили свої позиції в низькоціновому сегменті завдяки розвитку бренда LD. Зокрема, 2015 року його частка на ринку сягнула майже 12%.

2015 рік позначився ще одним викликом — і це виклик не лише для тютюнової галузі, а й для держави. Ідеться, зокрема, про те, що, конкуруючи за частку ринку, виробники сигарет намагаються утримувати низькі ціни на деякі торгові марки. Фінансові результати компаній за 2015 рік, які є в публічному доступі, свідчать, що це робиться за рахунок власного прибутку. Такі маневри навколо ціноутворення можуть тривати невизначено довго, оскільки відсутні механізми, що їх унеможливлюють. У свою чергу, це спричиняє втрати для бюджету держави, які становлять 2 млрд грн на рік. Зрозуміло, за таких умов не варто очікувати негайних високих надходжень від підвищеного акцизного податку.

Українські сигарети — серед найдоступніших у Європі, у межах $1 за пачку. При цьому частка витрат на сигарети в Україні — чи не найвища. Як таке можливо?

Незважаючи на відносно низьку ціну за пачку сигарет, наприкінці 2015 року для купівлі цієї пачки українець витрачав 17% свого денного доходу. У нашій країні цей показник значно вищий, ніж у сусідніх країнах і більшості країн ЄС. Для порівняння: 7% — у Казахстані й Австрії, 9% — у Росії, 10% — в Італії та Бельгії, 11% — в Іспанії та Франції. З кожної тисячі гривень доходу український споживач витрачає близько 170 грн на тютюнову продукцію — на 10 грн більше порівняно з минулим роком.

Чи спостерігаєте ви зростання попиту на нелегальну продукцію?

За даними компанії TNS, на початку 2015 року нелегальна тютюнова продукція займала 3,1% від загального обсягу споживання. Динаміка скорочення нелегального ринку позитивна. Обсяги реалізації нелегальної продукції скоротилися завдяки ефективній та злагодженій роботі органів державної влади України та тютюнової галузі.

Важливо максимально ефективно використовувати механізми, що вже закріплені в чинному законодавстві, а також удосконалити механізм відповідального зберігання та знищення конфіскованих нелегальних тютюнових виробів. Галузь задекларувала свої наміри взяти участь у цій роботі спільно з державою, підписавши 2015 року Меморандум про взаєморозуміння між Асоціацією виробників тютюнових виробів «Укртютюн» та Державною фіскальною службою України.

Ще одним важливим кроком у боротьбі з контрабандою має стати прийняття Національної стратегії з боротьби з нелегальною торгівлею тютюновими виробами. Цей документ ініціювали виробники, він був підтриманий Місією Європейського Союзу з прикордонної допомоги Молдові та Україні (EUBAM). Зараз він перебуває на міжвідомчому погодженні в Міністерстві фінансів України.

Як ви ставитеся до різних ініціатив, у тому числі депутатських, щодо передачі конфіскованих сигарет на потреби армії?

Є приказка: «Дорога до пекла вимощена благими намірами». 2015 року було декілька спроб внести в порядок денний Верховної Ради України законопроекти, які містили такі ініціативи. Останньою за часом була спроба закріпити цю норму навіть у Податковому кодексі України.

Позиція галузі чітка та зрозуміла: це суперечитиме вимогам чинного законодавства, яке забороняє безкоштовне розповсюдження тютюнових виробів серед населення та їх включення в гуманітарну допомогу. Нелегальна тютюнова продукція, що виявлена та конфіскована державою, повинна знищуватися. Це вимога національного законодавства, практика сусідніх країн і більшості країн ЄС. Подальше використання нелегальної продукції може створити небезпечний прецедент легалізації контрабанди й контрафакту та послужити підставою для безконтрольного розповсюдження нелегальних сигарет не тільки на території АТО, а на всій території країни.

За даними СБУ, нелегальна торгівля сигаретами є одним із джерел фінансування конфлікту терористичних угруповань та організованої злочинності в східних областях. Поставка конфіскованої продукції на територію АТО ще більше ускладнить ситуацію, призведе до зростання тіньового тютюнового ринку й загального рівня злочинності.

Усі солідарні в тому, що армія має отримувати якісне забезпечення. Контрабандні та підроблені сигарети — це продукція низької якості, що виробляється й транспортується в неприйнятних умовах, вона не повинна використовуватися для потреб Міністерства оборони України. Навіть якщо знайдеться спосіб провести перевірку й належну сертифікацію конфіскованої продукції, це вимагатиме колосальних, невиправданих матеріально-технічних витрат.

І, звичайно ж, я хочу наголосити на такому аспекті, як порушення прав інтелектуальної власності та нанесення фінансових і репутаційних збитків виробникам, під торговими марками яких випускалися конфісковані підроблені тютюнові вироби.

JTI була однією з перших компаній, яка підтримувала зрівняння ставок акцизів на сигарети з фільтром і без, що діє з 1 січня 2015 року. Чи виправдалися ваші очікування?

Прогнози та очікування справдилися: обсяги нелегальної торгівлі не зросли, а бюджет у 2015 році додатково отримав понад 4 млрд грн акцизного податку. При цьому сегмент сигарет без фільтру існує й надалі.

Наскільки обґрунтованим є, на вашу думку, 40-відсоткове підвищення акцизу з 1 січня 2016 року?

Незважаючи на те, що МВФ пропонував підвищити специфічну ставку акцизного податку лише на 20%, остаточне рішення держави було іншим.

Зараз триває лише другий квартал 2016 року, тому остаточні висновки щодо наслідків такого рішення робити зарано.

Ми ніколи не виступали проти підвищення акцизів. Водночас, на нашу думку, податкова політика загалом й акцизна, зокрема, має бути прогнозованою та зваженою. Ми воліли б бачити план підвищення акцизів хоча б на середньотермінову перспективу. Саме такий підхід забезпечить належне планування бізнесу, з одного боку, а з іншого — гарантуватиме стабільні надходження до бюджету країни. І саме таку точку зору ми завжди відкрито висловлюємо під час наших зустрічей та дискусій і з Кабінетом Міністрів України, і з Міністерством фінансів України, і з ДФС України.

5%-вий податок з роздрібних продажів підакцизних товарів, запроваджений на початку 2015 року, викликав бурхливі дискусії. За Вашими оцінками, чи приніс він додаткові кошти до бюджету і чи вирішено проблеми з його адмініструванням?

Згідно з даними ДФС України, по тютюновій індустрії цей податок протягом 2015 року згенерував 1,6 млрд грн бюджетних надходжень. Водночас це на 25% менше, ніж мало б бути. Ситуація з адмініструванням цього податку не змінилася, до сьогодні чимало підприємців його не сплачують.

Ще один багатообіцяючий механізм, який, щоправда, поки не працює, це електрон­на акцизна марка, запровадити яку замість паперової обіцяють уже три роки за рахунок індустрії. Які її перспективи? Яка вартість проекту?

За електронною акцизною маркою, поза сумнівом, майбутнє. Використання сучасних технологій дасть змогу державі поліпшити контроль за переміщенням тютюнової продукції та повністю контролювати повноту сплати акцизного податку. Ми бачили, як багато за весь час було спекуляцій навколо паперової марки, однак факт залишається фактом — ані здорожчання акцизної марки, ані нанесення на неї додаткових елементів не посилює її ефективність та ніяк не корелює з рівнем нелегального ринку. Водночас ми спостерігаємо спробу запровадити єдину систему для всіх маркованих підакцизних товарів, яка фактично зберігає паперову марку. Тому ми сподіваємося на подальший конструктивний і продуктивний діалог із Міністерством фінансів України та ДФС України для визначення оптимального рішення.

Щодо вартості проекту, то йдеться про сотні тисяч євро. При цьому всі витрати галузь готова взяти на себе. Більше того, великі компанії добровільно вже встановили на своїх фабриках обладнання для нанесення електронного коду, частина сигарет уже сьогодні випускається з ними. Щоб рухатися далі, необхідно рішення держави, тож слово за урядом.

Якщо говорити про податкові зміни, чого ще слід чекати?

З погляду стратегічної перспективи Угода про асоціацію між Україною та ЄС передбачає наближення ставок акцизного податку до європейського рівня — мінімум 90 євро для 1000 шт. сигарет. Рішення про терміни й відсотки підвищення ухвалюватиме Рада Асоціації. Досвід та практика інших країн показують, що ЄС очікує на поступове підвищення ставок акцизного податку з урахуванням стану економіки. Щодо України, то на такий перехідний період для неї може піти 13 — 15 років.

Ще минулого року уряд заявив про проведення повноцінної податкової реформи, чіткий план якої мав бути представлений до 1 липня 2016 року. Політичні події, зокрема, зміна уряду, можуть внести корективи в ці строки. Ми ж очікуємо, що виконуватимуться вимоги чинного законодавства, зокрема Податкового кодексу України, щодо запровадження мінімальних роздрібних цін на сигарети.

Слід також пам’ятати, що з 1 січня 2016 року ефективна адвалорна ставка вже зросла на 20% — за рахунок включення ПДВ до бази її розрахунку. Окрім цього, на 40% були підвищені мінімальне акцизне зобов’язання та специфічний компонент акцизу. Саме тому ми висловлювали занепокоєність черговою пропозицією підвищити адвалорний компонент акцизу. Наразі він стягується із сигарет, що коштують понад 17,9 грн. В умовах постійного зниження цін частка таких сигарет становить не більше 20% ринку, тобто фактично в Україні зникає таке поняття, як преміум-сегмент. Підвищення адвалорної ставки лише прискорить перехід споживачів на дешевші продукти. Окремо зазначу, що звіт МВФ щодо України не містить жодної згадки про зміну адвалорного компонента.

Якщо поглянемо на європейський досвід та європейське регулювання, навколо якого є чимало маніпуляцій, то побачимо, що, по-перше, Угода про асоціацію між Україною та ЄС не вимагає й не передбачає підвищення адвалору. По-друге, країни ЄС на практиці виконують рекомендації Єврокомісії та МВФ, підвищуючи специфічний акциз й одночасно знижуючи адвалорний. Зокрема, протягом 2010 — 2014 років адвалорний компонент знизили 21 із 28 країн ЄС.

Підсумую: як прозорий і відповідальний бізнес, котрий лише 2015 року сплатив до бюджету держави понад 8 млрд. грн усіх податків, ми розраховуємо, що прозорість, передбачуваність та прогнозованість податкової політики стануть основними принципами проголошеної податкової реформи. Треба чітко зафіксувати довготерміновий план підвищення акцизного податку, який враховував би як положення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, так і купівельну спроможність українського споживача.

Ви згадали мінімальні ціни на сигарети. У чому необхідність і який очікуваний ефект від їхнього запровадження? Які шанси того, що вони запрацюють в Україні?

Утримання виробниками аномально низьких цін на певні торгові марки, а, отже, систематичне недоотримання бюджетом податків може тривати скільки завгодно, адже ефективних запобіжників проти цього не існує.

Треба також пам’ятати й про значні обсяги контрабанди тютюнових виробів з України до країн ЄС: за даними Всесвітньої митної організації, рік у рік Україна посідає чільне місце як країна походження контрабандних сигарет. Якщо зважити на значну різницю в поточній ціні на тютюнову продукцію в Україні та в ЄС — приміром, у Польщі сигарети дорожчі приблизно в 6 разів, — стане зрозуміло, наскільки економічно вигідною є така діяльність.

На нашу думку, щоб гарантувати зростання цін на сигарети та, відповідно, надходження до бюджету, слід запровадити мінімальні роздрібні ціни на цю продукцію. І це вже не має бути предметом дискусій, адже така норма закріплена в чинній редакції Податкового кодексу України. Імплементація цієї норми приведе до зростання надходжень від податків, котрі залежать від ціни пачки сигарет, — ПДВ, 5%-го місцевого акцизного податку. Таке регулювання також запобігатиме надмірному нагромадженню запасів продукції із задекларованими виробниками низькими роздрібними цінами перед підвищенням акцизного податку в розрахунку на якомога довшу реалізацію товару протягом року, а отже, також матиме позитивний ефект для бюджету.

Чим швидше таке рішення буде прийнято, тим ліпше, адже, за оцінками ДФС України, втрати державного бюджету в IV кварталі 2015 року через цінові війни в тютюновій галузі становили 400 млн грн. А за умови збереження поточної ситуації цього року наш бюджет не дорахується ні багато ні мало — 2 млрд грн. Для країни, яка переживає непересічну економічну й фінансову кризу та ще й має на своїй території бойові дії, така сума — не краплина в океані. Для порівняння, це більше зафіксованої в Державному бюджеті України суми статті «Медичне лікування, реабілітація та санаторне забезпечення особового складу Збройних Сил України».

Тому ми лише вітатимемо якомога швидше виконання новим урядом України вимог чинного Податкового кодексу України, зміни до якого були схвалені Верховною Радою України ще 24 грудня 2015 року, і сподіваємося, що він нарешті ухвалить постанову про запровадження мінімальних роздрібних цін на сигарети. Таке рішення сприятиме стабілізації надходжень до державного бюджету та зниженню рівня контрабанди тютюнових виробів із нашої країни до ЄС.

Як відомо, в Австралії всі пачки сигарет мають виглядати однаково. Таке законодавство незабаром запроваджуватиметься й у декількох європейських країнах. Якщо екстраполювати це на Україну, що станеться з ринком?

Виробники тютюнової продукції та інших споживчих товарів категорично проти уніфікованої упаковки. Причина проста: нам забороняють використовувати власні бренди. Адже ми продаємо не картонну пачку, а поважні бренди з багатолітньою історією.

З одного боку, спостерігаємо порушення права інтелектуальної власності. З іншого боку, не маємо впливу застосування однакових пачок на обсяги споживання сигарет. Якщо говорити про конкретний приклад Австралії, то там тенденція до зниження тютюнокуріння існувала й до 2012 року, коли було запроваджено уніфіковану упаковку для сигарет, і жодних драматичних змін не відбулося. Проте обсяги нелегальної торгівлі зросли порівняно з 2012 роком на 3%. Як наслідок — те саме підживлення організованої злочинності й недоотримання податків бюджетом держави.

Продовжимо тему регулювання. 2015 року парламентський Комітет з питань охорони здоров’я запропонував заборонити сигарети з добавками…

Напевно, Ви маєте на увазі законопроект № 2820, автори якого зазначають про адаптацію законодавства, що регулює тютюнову галузь, до нової Директиви ЄС, котра набуває чинності в травні 2016 року.

Цей законопроект несе суттєві ризики, які можуть дестабілізувати роботу галузі, а це, у свою чергу, негативно позначиться на надходженнях до бюджету від сплати акцизного та інших податків. Зокрема, законопроект не передбачає реалістичних перехідних механізмів та періодів, що необхідні для виконання його вимог. Запропоновані суттєві зміни щодо продукту та упаковки вимагатимуть від виробників здійснення великого обсягу підготовчих заходів та переналаштування технологічного обладнання. До того ж виробникам доведеться використовувати окремі виробничі потужності для виробництва продукції для експорту, що вимагатиме значних фінансових затрат та може призвести до втрати експортного потенціалу країни та скорочення обсягів інвестицій (за даними ДФС, 2015 р. загальна сума експорту тютюнових виробів становила 278,6 млн. доларів США).

ДОСЬЄ

JTI Україна є виробником тютюнових виробів в Україні і входить до складу групи компаній Japan Tobacco International (штаб-квартира у м. Женева), міжнародного тютюнового бізнесу групи компаній Japan Tobacco (штаб-квартира у м. Токіо). Компанія веде діяльність в Україні з 1993 р. За обсягом виробничих потужностей посідає друге місце в галузі. У центральному офісі в Києві, регіональних офісах по всій країні та на фабриці у м. Кременчук (Полтавська обл.) працює близько 1100 співробітників. JTI в Україні — найбільший японський інвестор з обсягом капітальних інвестицій протягом останніх років понад ніж $320 млн. Компанія входить до топ-5 платників податків у країні, сплативши до Державного бюджету України понад 8 млрд грн у 2015 році. JTI в Україні входить до 5 найкращих працедавців країни, за результатами дослідження EY, проведеного 2015 року, а також є володарем міжнародного сертифіката Top Employer.
Віктор Веклич призначений генеральним директором АТ «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна» («JTI Україна») в серпні 2013 року. До цього він з 1998 року працював у компанії. У різний час обіймав керівні посади у відділах продажів і маркетингу. У 2009 році був призначений на посаду віце-президента «JTI Україна» по торговому і споживчого маркетингу в Україні. З початку 2013 року відповідав за розвиток цих функцій в Румунії, Молдові та Болгарії. На посаді гендиректора Віктор Веклич змінив Антуана Ернста, який керував компанією з 2010 року. Антуан Ернст очолив представництво JTI в Росії.

 

Спілкувалася Марина МУРГА

Заказажите доставку онлайн, заполнив форму, или по телефону (044) 223-24-06