Интервью

Виконавчий директор «ДТЕК Енерго» Дмитро Cахарук: «Робимо все можливе для стабільної роботи енергосистеми»

12.09.2016 / 13:42

«ДТЕК» (Компанія) впевнено посідає лідерські позиції на ринках вугілля і теплової генерації України. Компанія також є ключовим гравцем на ринку дистрибуції електроенергії. Активно розвиваються нові напрями — вітрова електроенергетика і трейдингові операції. «ДТЕК Енерго» — операційна компанія в структурі енергетичного холдингу «ДТЕК», що відповідає за видобуток вугілля, генерацію і дистрибуцію електроенергії.

У першому півріччі 2016 р. енергохолдинг «ДТЕК» на 100 % скоротив імпорт вугілля порівняно з аналогічним періодом минулого року. Чому?

Наразі альтернативи вугіллю А/Т із зони АТО практично немає. Перехід на імпортний ресурс, як і раніше, не покривається тарифом, встановленим для теплової генерації.

Крім того, імпортне вугілля може задовольнити потреби лише частково через обмеження в портах України (технічна можливість — ​400 тис. т у місяць). Ну і, звісно, час. Вугілля, наприклад, з Африки чи Австралії «дістається» до України за 90 днів. За імпортне вугілля також потрібно вносити передоплату практично 100 %, та ще й у валюті. Також у разі переходу українських ТЕС на імпортний ресурс вітчизняні підприємства скорочуватимуть видобуток вугілля, а відтак ми просто можемо втратити вугільну галузь.

Сьогодні на електростанції «ДТЕК» постачається винятково вугілля вітчизняного видобутку. Ми робимо все можливе для забезпечення паливом своїх ТЕС і стабільної роботи енергосистеми. Ми переконані, що саме наше вугілля є оптимальним ресурсом для українських ТЕС і з точки зору ціни, і з точки зору якості.

Як ситуація в зоні АТО позначилася на видобутку та постачанні компанією вугілля?

Порівняно з 2013 р. видобуток вугілля в Україні знизився більш ніж на половину у 2015 р. За оперативними даними в січні — липні 2016 р. обсяг видобутку вугілля в Україні становив 22,6 млн т, при цьому видобуток енергетичного вугілля зменшився на 3,9 % порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Водночас ліквідація пошкоджень залізничної інфраструктури, інвестиції у галузь дали змогу зберегти обсяги вуглевидобутку підприємствами «ДТЕК». За сім місяців поточного року видобуто 15,4 млн т вугілля, що на 1 % більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Наслідки призупинення вивозу дефіцитної антрацитової групи вугілля із зони АТО можна оцінити, проаналізувавши залишки вугілля на складах ТЕС у червні поточного року. Нагадаю, у перший місяць літа залізничне сполучення із зоною АТО було заблоковано через страйк працівників Донецької залізниці. У результаті склади наших ТЕС «полегшали» утричі (з 300 до 100 тис. т).

У липні ситуацію вдалося стабілізувати. Відновлення перевезень через ще один залізничний переїзд Нікітовка — ​Майорськ дасть змогу стабілізувати роботу українських вугледобувних підприємств, що функціонують в рамках українського законодавства, але виробничі потужності яких знаходяться на неконтрольованих територіях.

Чи маєте в планах на найближчий час реалізацію проектів із розробки нових шахтних полів? Якщо так, то де саме?

В умовах падіння попиту і зниження цін на вугільну продукцію, на тлі загальних проблем в економіці компанія не планує будівництво нових шахт, оскільки такі проекти потребують колосальних інвестицій.

Водночас вугледобувні підприємства компанії для підтримки виробничих потужностей уже зараз готуються до відпрацювання запасів нових ділянок шахтних полів на таких підприємствах: шахта ім. Героїв Космосу, шахта «Самарська», шахта «Ювілейна» та інші.

Ми вважаємо, що у найближчі 20 — 30 років складно уявити Україну без розвитку вугільної промисловості. Тому, незважаючи на серйозні фінансові проб­леми, інвестуємо в діючі шахти, приділяємо більше уваги підвищенню ефективності виробництва, щоб зберегти й збільшити вуглевидобуток, щоб зміцнити енергонезалежність нашої країни і забезпечити українців власним енергоресурсом.

Яких заходів необхідно вжити, щоб вугільна галузь і бізнес в Україні загалом працювали за європейськими правилами?

Відповідаючи на це запитання, я б розглядав два аспекти. По-перше, йдеться про прогнозованість роботи енергосистеми і відповідно більш точний прогноз використання вугілля.

Потреба в роботі тієї чи іншої кількості блоків ТЕС безпосередньо пов’язана зі станом роботи всієї енергетичної системи. У І кварталі поточного року спостерігалася ситуація, коли всі атомні блоки були завантажені, а 6 ГВт (еквівалент 25 блоків) потужностей теплової генерації були незатребуваними і перебували в резерві. Тож виробники ТЕС орієнтувались на відповідний рівень виробництва і спалювання вугілля. У другому півріччі блоки АЕС виходили в ремонти, в системі почав виникати дефіцит потужності. Теплова генерація збільшила виробництво електроенергії й стабілізувала роботу системи.

При цьому, зрозуміло, різко зріс попит на вугілля. І тут потрібно пам’ятати, що вугілля — ​такий ресурс, який неможливо швидко наростити у виробництві. Для цього потрібно готуватись.

Гадаю, що потрібно сформувати середньостроковий (2 — 3 роки) план поставок вугілля з гарантійними зобов’язаннями всіх сторін процесу. Ми повинні знати, який буде баланс роботи енергосистеми, які будуть тарифи, яким буде навантаження на ТЕС, щоб ми могли планувати, скільки вугілля нам потрібно видобути і привезти на станції.

По-друге, важливим аспектом є вирішення проблеми фінансування вугільної галузі. Собівартість видобутку вугілля значно вища за ціну реалізації, внаслідок чого вуглевидобувні підприємства генерують збитки.

Які податкові важелі доцільно запровадити, щоб вугільна промисловість працювала стабільно?

Ми намагаємося працювати в межах того правового поля, яке є. У цьому — ​запорука успіху. З точки зору реформ, то мені здається, за останні роки було зроблено чимало у частині уніфікації податкового законодавства. З великої кількості законів ми нарешті одержали Податковий кодекс. Хотілося б того, що й інвесторам в багатьох країнах: спрощення процесів інвестування, зменшення кількості податків (вони за рівнем сплати можуть бути такими самими, але податків має бути менше). Загалом має тривати процес уніфікації податків — ​потрібно позбуватись платежів, які фактично є податками, і приводити все до одного знаменника. Підприємець повинен чітко знати скільки, за що і коли має сплатити до держскарбниці. Для прикладу візьмемо ЄСВ. Тут відбулися конструктивні зміни. На сьогодні ЄСВ — ​це зрозуміло, зручно, набагато легше адмініструється.

Чого чекати від опалювального сезону‑2016? За вашими прогнозами, чи не доведеться для зниження навантаження на тепломережі знову вдаватися до віялових відключень?

Наразі ситуація в енергосистемі України доволі складна. Зокрема, вся теплова генерація працює з підвищеним навантаженням. Кілька блоків АЕС — ​на аварійному ремонті. Отже, компенсаторами енергії стали теплові електростатанції. З урахуванням накопичення вугілля і більш високого виробництва у другому півріччі ТЕС по всій Україні потребуватимуть 14,3 млн т вугілля, що на 3,7 млн т більше, ніж у першому півріччі.

На сьогодні запаси вугілля на складах ТЕС «ДТЕК» становлять 525 тис. т, у тому числі марки А/Т — ​153 тис. т і марки Г/ДГ — ​372 тис. т. Обсяг споживання залежить від режиму роботи енергосистеми і в поточному році варіювався від 41 до 60 тис. т на добу.

За умови планової роботи енергосистеми для забезпечення безперебійної роботи і проходження зимового періоду відповідно до Прогнозного балансу Міненерговугілля на 1 листопада 2016 р. на складах ТЕС «ДТЕК» має бути 1341 тис. т. При цьому середньодобові поставки вугілля на наші ТЕС у серпні мають становити близько 58 тис. т. Таким чином, ми повністю виконуємо план поставок (фактично середньодобові поставки в серпні становили близько 59 тис. т).

Одним словом, робимо все можливе, щоб опалювальний сезон пройшов без збоїв. Звісно, ризики є. Це і стабільність роботи атомних станцій, і необхідна кількість вугілля на ТЕС, і, зрештою, погодні умови. Але, гадаю, все буде нормально. Уряд постійно працює у цьому напрямі, регулярно проходять енерго­штаби.

Відомо, що «ДТЕК» реалізовує низку соціальних проектів. Розкажіть про них, будь ласка.

Наші підприємства працюють в семи областях України і в Києві. Загалом на цих територіях мешкає понад 20 млн осіб.

За 10 років ми пройшли всі стадії переходу від соціального донорства, благодійності до конструктивного й максимально ефективного співробітництва із залученням у процеси реформування територій. За цей час загалом у соціальні проекти «ДТЕК» інвестовано понад 400 млн грн.

У нас ніколи не було сумніву у необхідності розвивати довкола свого бізнесу сприятливе середовище, щоб забезпечити власний розвиток. З 2005 р. до 2009 р. ми, як кажуть, «латали дірки», реагуючи на запити місцевих властей та звернення громадян. У 2009 — 2012 рр. ми розробляли річні програми, де намагались виокремити ключові проблеми і зосередитись саме на них. У 2012 р. «ДТЕК» перейшов до розробки стратегії соціального партнерства на три роки — ​разом з місцевими властями й містянами визначили головні вектори розвитку і працювали уже в цих межах.

У компанії зосередились на п’яти основних напрямах соціальних інвестицій: охорона здоров’я, енергоефективність, соціально важлива інфраструктура, розвиток бізнес-середовища, підвищення активності громад.

У 2016 р. фокус змінився і наразі спрямований на співфінансування проектів розвитку територій, під які залучаються донорські кошти. Найуспішнішими стали саме ті проекти, в реалізацію яких було залучено різні джерела фінансування, а контроль здійснювали місцеві громади.

Зокрема, конкурс «Місто своїми руками» — ​один з найулюб­леніших проектів для жителів територій, де присутній «ДТЕК». Його родзинка — ​за допомогою невеликих грантів втілювати різні проекти з удосконалення для мешканців маленьких міст. За чотири роки реалізовано 415 таких поліпшень. Нинішнього року ми одержали півтисячі заявок та інвестуємо в конкурс понад 5 млн грн.

ДОСЬЄ

Дмитро Cахарук, виконавчий директор «ДТЕК Енерго». Народився 29 вересня 1979 р. у с. Іванівці Херсонської області.
Закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ з відзнакою, де у 2000 р. отримав диплом спеціаліста за спеціальністю «Правознавство» й у 2001 р. — ​ступінь магістра за спеціальністю «Правоохоронна діяльність». У 2002 р. закінчив Чиказький коледж права (США) з дипломом магістра (L.L.M.) «Міжнародного та порівняльного права».
Працюючи у «ДТЕК», пройшов навчання за спільною програмою London Business School (Велика Британія) та Академії ДТЕК «Енергія Лідера».
Із березня 2010 р. посідав посаду заступника керівника дирекції з правового забезпечення, з липня 2010 р. — ​в. о. директора з правового забезпечення «ДТЕК». У травні 2011 р. був переведений на посаду директора з правового забезпечення «ДТЕК».
У серпні 2014 р. призначений виконавчим директором «ДТЕК Енерго».

ДОВІДКА

«ДТЕК» — ​найбільша приватна вертикально-інтегрована енергетична компанія України, чиї підприємства ефективно працюють у сферах видобутку та збагачення вугілля, а також на ринках генерації та постачання електроенергії.
Більша частина видобутого вугілля «ДТЕК» збагачується на власних фабриках і постачається переважно на підприємства генеруючого сегмента «ДТЕК». Частина вугілля експортується. Вироблена ТЕС електроенергія постачається на оптовий ринок електроенергії України, де «ДТЕК» виступає одним із ключових операторів. Закуповувана на ринку енергія власними мережами Компанії надходить найбільшим промисловим споживачам України.
Синергія вугледобувних і генеруючих підприємств, упровадження передових технологій, професійний менеджмент, зважена соціальна політика дають змогу «ДТЕК» зберігати провідні позиції на паливно-енергетичному ринку України.

Заказажите доставку онлайн, заполнив форму, или по телефону (044) 223-24-06