Интервью

«Ми втратили 13% обороту та п'ять гіпермаркетів на сході країни»

08.07.2016 / 17:09
«Ми втратили 13% обороту  та п'ять гіпермаркетів  на сході  країни»

Генеральний директор компанії «Епіцентр К» Петро Михайлишин — про наслідки економічної кризи в Україні, втрати на сході та розвиток мережі.

Протягом останніх років компанія «Епіцентр К» дивує експертів з роздрібного бізнесу: ритейлер став власником мережі «Нова Лінія», відкрив найбільший у країні торговельний центр з продажу товарів для будівництва, ремонту, саду та городу, оздоблення й оформлення житла, дитячих, спортивних товарів, побутової хімії, меблів, техніки тощо. Крім того, один із торговельних центрів «Епіцентру» відзначила Європейська асоціація ритейлерів. Яка стратегія мережі? Які методи дозволяють збільшити аудиторію покупців та обороти компанії? Про стратегічні плани виданню «Вісник. Рейтинг» розповів генеральний директор компанії «Епіцентр К» Петро Михайлишин.

Наприкінці 2014 року «Епіцентр» відкрив свій найбільший торговельний центр в Україні. Які підсумки його роботи?

«Епіцентр» у місті Києві на вул. Полярній, 20-д не має аналогів у світі завдяки унікальному поєднанню асортиментних напрямів та торгових груп різних цінових сегментів. За площу, що становить 105 тис. кв. м, «Книга рекордів України» — акредитований партнер «Книги рекордів Гіннеса» — відзначила його як найбільший у світі торговельний центр формату DIY. Цей велетень став справжнім торговельним центром, оскільки на його території розташовано також супермаркет продовольчої мережі «Сільпо» та інших орендарів.

Ми також дуже пишаємося торговельним центром у місті Києві на вул. Берковецькій, 6-в, що у 2010 році нагороджено у номінаціях «Найбільший будівельно-господарський гіпермаркет формату DIY у світі» та «Найкоротший термін будівництва гіпермаркету формату DIY у світі» експертною комісією національного проекту «Книга рекордів України». Нещодавно Європейська асоціація ритейлерів відзначила масштабну площу та широкий асортимент товарів цього торговельного центру як останнє досягнення світового ритейлу. У цьому «Епіцентрі» представлено нові, переформатовані, розширені та збільшені відділи, серед яких «Деко» (посуд, текстиль, подарунки), дитячий відділ «Епік», відділ для навчання та роботи «Канцтовари», відділи «Побутова техніка», «Спорттовари», «Садовий центр», «Мілітарі» (усе для мисливства та рибальства), а також великий «Центр меблів».

Чи потрібні торговельні центри такого масштабу в Україні? Я вважаю, що потрібні. Адже Україна — це ще неосвоєний ринок. Наприклад, за стандартами Міжнародної ради торгових центрів (ICSC) на 1 тис. мешканців у середньому по Україні припадає 103 кв. м торгової площі. У той час коли в Люксембурзі, що є лідером у Європі, — 625 кв. м. Тому нам є куди розвиватися. Однак потрібно, щоб у державі зміцнювалась економіка й у наших співвітчизників зростав достаток.

Які плани з розвитку на найближчі два — три роки?

У нас завжди були грандіозні плани з розвитку мережі, особливо в докризові роки. Тоді ми, маючи гарну кредитну історію, могли безперешкодно отримати кредити у валюті під 6 — 8% річних. Банки зав­жди йшли нам назустріч та пропонували позики в достатніх обсягах. Після дестабілізації курсу гривні ризики для компанії значно зросли. Обтяжені кредитними зобов’язаннями у валюті, ми втрачаємо доходи через велику різницю в курсі. Відповідно, можливості розширення мережі значно зменшилися. Тому, насамперед, ми інвестуємо в будівництво нових та добудову вже відкритих торговельних центрів у містах, що демонструють позитивну динаміку продажів. На сьогодні це торговельні центри в Одесі, Львові, Чернівцях та Івано-Франківську.

Також відкриваємо торговельні центри ­малих (площею від 2 до 6 тис. кв. м) форматів у районних центрах, таких як Коломия, Шепетівка.

Як плануєте розвивати мережу «Нова лінія»? Чи збираєтеся змінювати формат або проводити ребрендинг? Якщо так, то протягом якого часу?

Щодо ребрендингу мережі «Нова лінія» в компанії є дві окремі думки. Одна група фахівців рекомендує провести зміну бренду, інша — радить залишити «Нову Лінію» в теперішньому статусі. Адже ребрендинг передбачає не тільки заміну вивісок, а й повне переформатування та підведення під стандарти національної мережі «Епіцентр К», збільшення кількості відділів, розширення асортименту, а також добудову гіпермаркетів. Однак, враховуючи реальні фінансові можливості компанії, на сьогодні це не є пріоритетним завданням.

Наразі компанії не можна назвати конкурентами, оскільки за минулий рік оборот «Епіцентру» становив 26 млрд гривень, а «Нової Лінії» — 4 млрд гривень.

Цьогоріч ТОВ «Епіцентр К» придбало київ­ський ТЦ «Альта Центр». Які плани щодо цього проекту?

Ми придбали будівлю колишнього ТЦ «Альта Центр» для того, щоб розширити її площу до 50 тис. кв. м за рахунок добудови і створення торговельного комплексу. При цьому ми маємо врахувати, що відстань до «Епіцентру» на Полярній є невеликою. Тому новий торговельний центр обов’язково має відрізнятися своїми унікальними особливостями.

Чи плануєте розвивати бізнес за кордоном? Якщо так, то в яких країнах і в якому форматі?

Вивчаючи можливості виходу на міжнародні ринки, ми здійснювали робочі та ознайомчі поїздки до Грузії, Білорусі, Молдови та Словаччини.

Цієї весни компанія розглядала можливість відкриття торговельного центру в місті Кошице (Словаччина). Однак через високу конкуренцію з європейськими ритейлерами таке рішення було відкладено. Розвиватися в напрямі пострадянських республік є ризикованим через здебільшого нестабільну ситуацію в цих країнах. Тому до виходу на закордонні ринки ми ставимося дуже зважено.

Чи плануєте відкривати мережі в інших сферах?

Ми постійно розширюємо асортимент, що наразі становить понад 200 тис. найменувань товарів. Створюємо нові товарні групи та відділи, серед яких канцтовари, побутова техніка, товари для відпочинку, мисливства та рибальства, автотовари, музичні інструменти тощо. Звісно, щоб якнайповніше представити всю товарну лінійку та привернути увагу покупців до новостворених відділів, недостатньо площі в 100 — 200 кв. м. Тому, наприклад, у торговельному центрі на Полярній під дитячу групу та спорттовари ми виділили по 5 — 6 тис. кв. м. Фактично це супермаркет у торговельному центрі, де покупцям надається можливість обрати товари різних цінових категорій.

А окремо відкривати магазини з продажу, наприклад, канцтоварів не планували?

Ні, не планували. Адже наші торговельні центри передбачають симбіоз усіх відділів, на цьому ґрунтується унікальність нашого формату «від і до», тобто можливість придбання необхідних товарів в одному місці. Таким чином, нашу діяльність націлено на розширення асортиментного ряду, а не його звуження.

Як змінився асортимент мережі за останні два роки? Чи було скорочено частку імпорту? Якщо так, то на скільки?

У 2013 році імпорт становив 24 — 25% обороту мережі, а у 2015 році — 11%. Поясненням такого спаду є обмеження доступу до реальних валютних ресурсів. Національний банк України методично не задовольняв заявки з купівлі валюти. Хоча НБУ не здійснює валютні операції з продажу доларів чи євро, проте погоджує всі зовнішньо­економічні контракти. Внаслідок цього, ми почали шукати шляхи заміни імпорту на продукцію вітчизняних виробників. Звісно, дуже хотілося б, щоб усі товари, що продаються в «Епіцентрі», вироблялися в Україні. Тоді в нас не було б проблем із зовнішньоекономічними контрактами, а економіка країни активніше розвивалася б.

Яких збитків зазнала мережа через закриття гіпермаркетів на сході країни? Чи відома Вам доля цих гіпермаркетів?

Це досить болісне питання для нашої компанії. Ми втратили 13% обороту та п'ять гіпермаркетів на сході країни. Два з них розташовано в місті Донецьку, два — у місті Луганську (один згорів під час АТО), і один — у місті Горлівці.

Під час щорічного з’їзду найбільших клієнтів Райффайзен Банку у Відні я мав нагоду поспілкуватися з менеджерами, що 4 роки тому займались організацією видачі кредиту під будівництво другого гіпермаркету в місті Донецьку. Свого часу в новому гіпермаркеті банк відкрив відділення та надавав увесь спектр банківських послуг. Сьогодні цей гіпермаркет нами не контролюється. Проте компанія й досі змушена виконувати свої кредитні зобов’язання перед Райффайзен Банком. Тому, як бачите, ситуація непроста.

Чи плануєте залучати портфельного інвестора в «Епіцентр»? Чи ведете подібні переговори?

У нас була пропозиція від ЄБРР у 2010 — 2011 роках, компанія навіть пройшла всі кредитні комітети і вийшла на раду директорів. Потім почалася нестабільність в економіці, і процес зупинився. Це стосується боргового кредитування. Щодо входження в капітал, то ЄБРР мав намір на 5 — 10% увійти в наш капітал. І ми готові були з такою інституцією працювати, оскільки кредити банк надавав найдешевші. Однак потім політика банку змінилася, він почав підтримувати менші виробництва.

Під зазначені критерії підпадають два виробництва, що входять у групу компаній «Епіцентр» на Прикарпатті. Одне з них — «Карпатська кераміка» в місті Калуші, що випускає керамічну плитку обсягом до 2 млн кв. м на рік. Інше — Центр будівельних матеріалів «Осмолода» в смт Брошнів-Осаді, який виробляє пиломатеріали — дошку, вагонку тощо. Саме ці виробництва готовий підтримати ЄБРР. До того ж Центр будівельних матеріалів «Осмолода» отримав кредит для впровадження на виробництві енергозберігаючих технологій.

Чи відкрив уже «Епіцентр» свій інтернет-магазин?

«Епіцентр» поки не відкрив інтернет-магазин, хоча не секрет, що це в наших планах. Наша мета — створити комфортні умови для покупців, заощадити їхній час, надавши змогу здійснювати онлайн покупки.

Чи відчув «Епіцентр» зміни в співпраці з митницею? Чи задоволені Ви нею?

У засобах масової інформації фактично щодня обговорюється робота цього державного фіскального органу. Причому думки — полярні. У нас завжди були стабільні та позитивні відносини з усіма державними структурами, у тому числі з митницею. У нашій співпраці відбуваються позитивні зрушення: практично немає затримок у митному оформленні імпортних вантажів. Хоча справедливо буде зауважити, що ми працюємо тільки за прямими контрактами з нашими імпорт-партнерами.

У липні 2015 року компанія відкрила митний термінал «Калинівка», що забезпечує надання європейських стандартів обслуговування. На його території розташовано всі необхідні підрозділи державних контролюючих служб, що потрібні для швидкого митного оформлення товарів та транспортних засобів, тобто створено всі умови для роботи так званого «Єдиного вікна».

Нам приємно констатувати, що іноземні делегації та фахівці з митної справи євро­пейських країн, які допомагають Україні з реформою митниць, відзначають роботу МТ «Калинівка» як відмінну.

Які є побажання щодо роботи митниці?

По-перше, впровадження інституту уповно­важених економічних операторів в Україні — це вже серйозне покращення та чималий стимул для бізнесу від держави. По-друге, якщо говорити про створення чесної, прозорої, некорумпованої митниці, яка б не гальмувала ведення товаро­обігу, а сприяла б розвитку ринкової економіки, — держава має створити модернізовану сервісну службу. Без такої реформи повністю викорінити корупцію, контрабанду та порушення митних правил, на мою думку, нереально. Також держава має надати «кредит довіри» великим та стабільним компаніям і не гальмувати ведення їхнього бізнесу.

Як податкові новації останнього часу вплинули на Вашу галузь?

Це питання до економічних аналітиків, які відстежують та аналізують динаміку розвитку ритейлу в Україні в цілому та можуть детально в галузевому розрізі дати належну характеристику. Як відомо, розвиток торгівлі залежить від декількох чинників. Тобто не лише від податкових новацій. Не слід забувати, що ритейл спрямовано на кінцевого споживача — на населення та його потреби. Тому успішність та розвиток торгівлі залежать, перш за все, від попиту на товари, а точніше — від платоспроможності населення.

Чи може бізнес з продажу будівельних матеріалів мати великий ринковий потенціал, якщо наші товари купують у другу чергу, після продуктів харчування, а середня заробітна плата робітника в доларовому еквіваленті становить $195 на місяць? Наприклад, якщо мінімальна заробітна плата в січні 2015 року становила $77, то на сьогодні це лише $50.

Ще одним важливим чинником для розвитку нашої галузі є стабільність цін, яка, у свою чергу, залежить від стабільності національної валюти (забезпечення якої є конституційним обов'язком Нацбанку). Різке підвищення курсу долара США (у січні 2015 року він становив 15 гривень, а зараз — близько 25 гривень за 1 долар) не можна вважати сприятливим для бізнесу. Така нестабільність негативно відобра­жається на ціноутворенні, виробництві та споживанні продукції, особливо імпорту. Від коливання цін страждають не тільки споживачі, а й іноземні постачальники.

І лише після цього можна говорити про податкові новації. Тут виникає серйозне та головне питання: чи ці податкові новації, про які Ви питаєте, врахували вищенаведені чинники? Напевно, ні.

Наприклад, імпортний збір продовжував діяти навіть після того, як виконав свою функцію щодо стабілізації платіжного балансу України. На тлі економічної кризи та скорочення імпорту новації щодо податку на прибуток та ПДВ нам суттєво не допомогли.

Роздрібна торгівля характеризується залученням масштабних торговельних площ, тому збільшення ставок податків на майно у 2016 році (зокрема, на землю), на мій погляд, суттєво впливають на фінансову спроможність галузі. У складних економічних умовах позитивним для компанії є лише зменшення ставки єдиного соціального внеску.

Який, на Вашу думку, ефект спричинять податкові новації для економіки держави?

Підвищення ставки на оподаткування майна призведе до того, що компанії, які займаються ритейлом, будуть змушені використовувати меншу торговельну площу і, відповідно, зменшать власні доходи. Тому такий вплив з боку держави на бізнес не є стимулюючим та не забезпечить збільшення надходжень до бюджету в перспективі.

Як податкові новації вплинули на роботу Вашої компанії?

Нашій компанії є чим пишатися. За рейтингом 100 великих платників податків, опублікованим у виданні «Бізнес» у лютому поточного року, ТОВ «Епіцентр К» посіло 27-ме місце, сплативши за 2015 рік 1 млрд 267 млн гривень, що на 124 млн гривень більше, ніж у попередньому році. При цьому компанія «Епіцентр К» посіла 12-те місце серед платників податку на прибуток, сплативши за 2015 рік 303 млн гривень. Порівняно з 2014 роком, це більше на 81 млн гривень.

Якби не наслідки економічної кризи, що призвели до зниження платоспро­можності населення та зростання цін на імпортну продукцію, «Епіцентр» отримав би ще більше доходів та, відповідно, сплатив би більше податків.

Як Ви оцінюєте зменшення ставки єдиного соціального внеску до 22% — позитивно чи негативно?

Звичайно, позитивно. Головним є те, що підприємствам залишають частину фінансових ресурсів для обігу. Для бізнесу це сприятливо, оскільки кошти можна використати для його розвитку. У перспективі держава від цього лише виграє.

Ваші побажання щодо покращення комунікації з Державною фіскальною службою України.

Найкращою комунікацією між контролюючим органом та представниками бізнесу, звичайно, може бути взаємопорозуміння та баланс інтересів, від якого обидві сторони тільки виграють.

Сподіваємося, що «Електронний кабінет платника податків» працюватиме не тільки в тестовому режимі, а й набере офіційного статусу. Адже цей сервіс дає змогу отримувати інформацію щодо платежів до бюджету, відповіді на запитання платників податків щодо оподаткування, контролювати рух коштів на електронному рахунку з ПДВ тощо. Крім того, вважаємо, що основним завданням Державної фіскальної служби України має бути боротьба з фіктивними підприємствами та конвертаційними центрами.

ДОСЬЄ

«Епіцентр» — потужна компанія з українськими інвестиціями, лідер роздрібної торгівлі та один із найбільших платників податків країни в категорії ритейлу. Історія створення найбільшої будівельно-господарської компанії в Україні розпочалась із відкриття першого гіпермаркету «Епіцентр К» у місті Києві 6 грудня 2003 року. Відтоді «Епіцентр» упевнено розширюється, охоплюючи не тільки обласні центри, а й районні міста. На сьогодні ТОВ «Епіцентр К» налічує 43 торговельні центри загальною торговою площею близько 1 млн кв. м та близько 25 тис. співробітників. «Епіцентр К» співпрацює з понад 3,5 тис. постачальників, що забезпечують торговельні центри мережі близько 200 тис. товарних найменувань.
Петро Йосипович Михайлишин закінчив Львівський лісотехнічний інститут за спеціальністю «Економіка і організація лісової промисловості і лісового господарства», а також Прикарпатський університет ім. Василя Стефаника за спеціальністю «Правознавство». Кар'єру розпочав як експедитор Отинянського об'єднання роздрібних торгових підприємств. Пізніше працював слюсарем-ремонтником заводу «Індуктор». Працював інженером проектно-конструкторського технологічного інституту Мінліспрому України. 1987 року отримав посаду економіста в плановій комісії Івано-Франківського міськвиконкому, а через 13 років почав працювати на керівних посадах у Мінекономіки України. З 2005 до 2008 року працював заступником начальника управління справами ВАТ «Укрнафта». Після цього обіймав посаду директора з розвитку ТОВ «Епіцентр К». З 2009 року обіймає посаду генерального директора ТОВ «Епіцентр К».

 

Спілкувався
Анатолій РАКИЦЬКИЙ

Заказажите доставку онлайн, заполнив форму, или по телефону (044) 223-24-06

«Горячие линии»

Дата: 9 апреля, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42