Юридическая практика

Оценка внедрения Проекта модернизации ГНС Украины налогоплательщиками

(Печатается в соответствии с языком и стилистикой оригинального документа.)

Іноземне підприємство «ГФК ЮКРЕЙН» у період з 1 квітня по 10 травня 2011 року здійснило опитування платників податків стосовно якісних та кількісних зрушень у суспільстві, викликаних впровадженням Проекту. Загалом було опитано 2 117 платників податків. Цільові групи — юридичні та зареєстровані фізичні особи-СПД. З них 572 — малі підприємства (обсяг доходу за 2010 рік до 5 млн. грн.), 540 — середні підприємства (дохід від 5 до 60 млн. грн.), 500 — великі підприємства (дохід понад 60 млн. грн.), 505 — зареєстровані фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності. Опитування відбувалося у шести регіонах України: м. Київ, Центр, Північ, Схід, Південь, Захід та в усіх областях вказаних регіонів. Вибірка є репрезентативною для підприємств за регіоном і видом економічної діяльності у межах кожної з груп підприємств, для приватних підприємців вибірка репрезентативна за регіоном.

Аналіз розрахованих показників та їх динаміки

1.1. Резюме

Опитування платників податків проходило в період з 1 квітня по 10 травня 2011 року. Важливою подією, яка суттєво вплинула на результати опитування та значення показників, було набуття чинності Податкового кодексу з 1 січня 2011 року. Опитування припало на час адаптації і платників податків, і податкових органів до умов нового податкового законодавства.

Обставини адаптації до нового податкового законодавства спричинили погіршення суб'єктивних оцінок платників податків як щодо змін у податковому законодавстві, так і щодо оцінки дій податкових органів. На думку більше половини опитаних у всіх групах платників податків вплив податкового законодавства та дій податкових органів став менш позитивним для їх бізнесу. При цьому, зміни у податковому законодавстві роблять більший внесок у загальну негативну оцінку, ніж дії податкових органів. Баланс позитивних і негативних відповідей на запитання щодо змін у податковому законодавстві є набагато гіршим, ніж баланс відповідей на запитання щодо змін у роботі податкових органів.

Незважаючи на суб'єктивне сприйняття погіршення податкового законодавства, частка платників податків, які вважають чинний рівень податкового навантаження оптимальним зросла в усіх групах підприємств. Найбільш позитивна динаміка цього показника притаманна групі малих підприємств. Проте, у групі приватних підприємців ситуація є протилежною: частка приватних підприємців, які вважають чинний рівень податкового навантаження оптимальною, суттєво знизилась. На нашу думку, ці результати опитування відповідають умовам нового Податкового кодексу, що зменшує податкове навантаження на малі підприємства і збільшує його на приватних підприємців.

Очевидно, що адаптація до змін у податковому законодавстві призвела до збільшення обтяжливості витрат на виконання вимог податкового законодавства. При цьому, найбільше це збільшення торкнулося приватних підприємців. Для груп підприємств збільшення обтяжливості є меншим: зокрема майже не змінилось сприйняття обтяжливості витрат на подання податкової звітності, але збільшилася обтяжливість ведення податкового обліку та взаємодії з податковими органами.

Більше 80% опитаних представників підприємств пов'язують збільшення обтяжливості витрат із змінами в податковому законодавстві. Серед приватних підприємців цю причину називали трохи рідше (близько 70% опитаних). Збільшення вимог податкових органів є наступною за важливістю причиною збільшення обтяжливості витрат, особливо для середніх (44%) та великих підприємств (56%). Саме середні та великі підприємства частіше за інші групи зазнавали перевірок з боку податкових органів. Серед малих підприємств та приватних підприємців про зростання вимог з боку податкових органів як причину більшої обтяжливості витрат вказали близько третини опитаних. Серед приватних підприємців 6% назвали причиною збільшення витрат зміни в структурі бізнесу, що є вище порівняно до інших груп платників податків та також може бути пов'язано з вимогами нового Податкового кодексу.

Показник ймовірності виявлення випадків ухилення від сплати податків покращився. Покращення відбулося за рахунок групи приватних підприємців. Водночас, для інших груп цей показник залишився без статистично значимих змін.

Впровадження Податкового кодексу збільшило попит платників податків на роз'яснення податкового законодавства. Більше 80% опитаних в усіх групах звертались до податкових органів за роз'ясненнями. Зокрема, зріс попит на гарячу лінію податкових органів: на гарячу лінію звернулись 44% великих підприємств, 34% середніх підприємств, 25% малих підприємств та 7% приватних підприємців.

Водночас, задоволеність якістю отриманих роз'яснень суттєво зменшилась. Найбільше незадоволеними є великі та середні підприємства. Відповідно, у групах середніх і великих підприємств відбулося найбільше падіння показника якості функціонування ДПС при адмініструванні податків і наданні послуг платникам податків. Проте за рахунок відносно стабільних оцінок з боку малих підприємств та приватних підприємців, загальний показник якості функціонування ДПС незначимо зріс.

1.2. Динаміка загальних показників модернізації ДПС

Динаміка узагальнених показників прогресу впровадження ПМДПС у 2010 році має неоднозначний характер. З одного боку, збільшилась обтяжливість витрат на виконання вимог податкового законодавства (значення показника знизилося на 9,9 п.п.) — ці зміни є статистично значимими. Показник добровільності виконання податкових зобов'язань знизився за рахунок фізичних осіб-СПД, частка яких у загальній кількості платників податків України є найбільш вагомою (91,6% у 2010 році) і навіть зростання показнику в інших групах не завадило від'ємній динаміці загального показника. Зменшення показнику обтяжливості витрат було зафіксовано в усіх групах підприємств, що свідчить про збільшення обтяжливості даних витрат для підприємств усіх типів.

З іншого боку, статистично значимо зросло значення показника Ймовірності виявлення випадків ухилення від сплати податків за методикою 2007 року — на 2,5 п.п. Цей же показник, розрахований за методикою 2005-2006 років також зріс, але це зростання — на 1,9 п.п.) не було значимим.

Загалом, показники прогресу впровадження ПМДПС зазнали таких змін у 2010 році порівняно до попереднього року:

показник добровільності виконання податкових зобов'язань, обчислений за методикою попередніх хвиль на основі відомчих даних ДПС як відношення обсягу збору надходжень від податків до обсягу нарахованих податків зріс і сягнув 91,8 (зростання на 1,2 п.п. порівняно із результатами 2009 року).

Значення загального показника добровільності виконання податкових зобов'язань, обчисленого за методикою 2007 року, у 2010 році помітно знизилось (на 17,9 п.п. в порівнянні з 2009 роком). Тенденція зниження триває другий рік поспіль. Поряд із значимим збільшенням значення цього показника для групи малих та середніх підприємств (на 10,8 п.п. та 6,9 п.п. відповідно), у 2010 році відбулося його не значиме збільшення для великих підприємств (на 3,4 п.п.). Натомість, суттєве зниження показника (на 21,1 п.п.) в групі фізичних осіб-СПД призвело до зниження загального показника через істотну частку ФО-СПД у загальній кількості платників податків.

Загалом, близько 39% усіх респондентів вважають чинний рівень податкового навантаження оптимальним. Найвищий показник добровільності притаманний малим підприємствам (47%). Для середніх, великих підприємств та приватних підприємців цей показник становить від 35% до 39%.

Показник витрат на виконання вимог податкового законодавства значимо погіршився у 2010 році порівняно із 2009 (на 9 п.п. до рівня 51,2). В групі фізичних осіб-СПД погіршення становило 10,5 п.п. і було статистично значимим. В групах малих, середніх та великих підприємств погіршення не було статистично значимим та становило 5 п.п., 3,6 п.п. та 5,7 п.п. відповідно. Погіршення показника свідчить про суттєве зростання рівня обтяжливості витрат на дотримання вимог податкового законодавства серед приватних підприємців, проте ця тенденція загалом не є статистично значимою для підприємств.

З суб'єктивної точки зору оцінки динаміки витрат, представники усіх груп підприємств відзначають, що витрати на ведення податкового обліку, на подання податкової звітності та на взаємодію з податковими органами зросли у 2010 році порівняно з 2009 роком.

Показник ймовірності виявлення випадків ухилення від сплати податків. Загальне значення показника ймовірності виявлення ухилень від сплати податків, розраховане за методикою 2007 року, значимо збільшилося (на 2,5 п.п.) порівняно із результатами 2009 року. Покращення загального значення показника забезпечили значимо більш високі оцінки спроможності податкових органів виявляти ухилення від сплати податків приватними підприємцями. Водночас, решта груп підприємств погіршила значення цього показника.

За методикою 2005 — 2006 років, значення показника ймовірності виявлення випадків ухилення від сплати податків у 2010 році також поліпшилося порівняно із 2009 роком (на 1,9 п.п.), проте це покращення не є статистично значимим.

Показник якості функціонування ДПС поліпшився у 2010 році порівняно із 2009 і становив 62,0%. Покращення значення цього показника відбулося за рахунок несуттєвого зростання оцінок серед представників фізичних осіб-СПД (на 2,1 п.п.). Водночас, цей показник значимо погіршився у групі середніх підприємств.

Показник ділової активності становив у 2010 році — 62,3%. Для всіх груп респондентів показник ділової активності в 2010 році був від'ємним, тобто частка тих, хто вважав, що бізнес згортався, перевищувала частку тих, хто вважав, що бізнес розширювався, в усіх сегментах.

Показник доброчесності платників податків становив у 2010 році — 58,1%. Для всіх груп респондентів показник доброчесності платників податків в 2010 році був від'ємним, тобто частка тих, хто вважав, що вплив податкового законодавства та дій податкових органів став менш позитивним, перевищувала частку тих, хто вважав, що вплив став більш позитивним, в усіх сегментах.

Таблиця 1. Значення показників прогресу ПМДПС (2001 — 2010)

Назва показника

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

Добровільність виконання податкових зобов'язань (І3)* за методикою 2005-2006 рр.

54,5

59,5

66,0

69,2

74,7

86,8

88,9

81,6

90,6

91,8

Добровільність виконання податкових зобов'язань (І3) за методикою 2007 р.

 

 

 

 

 

 

64,1

64,7

57,1

39,2*

Витрати на виконання вимог податкового законодавства (І4)

56,1

53,8

59,4

63,8

60,2

61,1

51,2*

Ймовірність виявлення випадків ухилення від сплати податків (І5), за методикою 2007 р.

8,7

5,0

6,4

7,0

4,2

6,7*

Ймовірність виявлення випадків ухилення від сплати податків (І5), за методикою 2005-2006 рр.

51,7

57,6

56,8

58,0

58,0

56,9

58,8

Якість функціонування ДПС при адмініструванні податків та наданні послуг платникам (І7)

33,6

56,9

57,5

66,1

62,3

60,5

62,0

Показник ділової активності

-67,6

-62,3

Показник доброчесності платників податків

20,4

-58,1

Дані: ДПС(*), ГФК Юкрейн. Розрахунки: МЦРПМ (2001), ГФК Юкрейн (2002-2010)
* статистично значимі відмінності у порівнянні з відповідним результатом 2009 року.

 

 

Таблиця 2. Показник добровільності виконання податкових зобов’язань

Показник

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

1

Показник добровільності виконання платниками своїх податкових зобов'язань,%

54,5

59,5

66,0

69,2

74,7

86,8

88,9

81,6

90,6

91,8

2

Надходження податків та зборів до бюджетів та державних цільових фондів за рік, тис. грн.

36341313

40568668

46053982

52303232

76878203

96168624

120510842

148414476

137277823

182128489

3

Сума нарахованих платежів

65561053

68136976

69803667

75627087

102900096

110828837

135619281

181982237

151517638

198372540

3.1

Сума податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів належних до сплати за рік, тис. грн.

25548140

35531789

34409675

39993650

62256687

65556957

76141064

104754011

76152260

112391127

3.1.1.

Загальна сума нарахованих податків і зборів до бюджетів та державних цільових фондів за деклараціями та актами перевірок за рік, тис. грн.

24381690

34070698

33064346

38742406

61340255

64620235

75555850

104275960

75613985

111665784

3.1.2.

Сума пені, нарахованої за актами документальних перевірок за рік, тис. грн.

343043

326090

483059

567885

103438

148499

113354

136298

217436

283645

3.1.3.

Сума пені, нарахованої по картках особових рахунків за рік, тис. грн.

823407

1135001

862270

683359

812994

788223

471860

341753

320839

441698

3.2.

Сума податкового боргу за основним платежем станом на початок наступного року, тис. грн.

10029224

14172020

14001309

13133303

15334961

11418262

10955051

13160436

12247906

16721551

3.3.

Несплачена реструктуризована сума податкової заборгованості станом на початок наступного року, тис. грн.

202586

-

-

-

-

-

-

-

-

 

3.4.

Сума пені, нарахованої по картках особових рахунків, та не погашеної за станом на початок наступного року, тис. грн.

12836083

1577289

1697155

1706548

1620487

721220

643623

512978

551031

738309

3.5.

Сума фінансових санкцій, нарахованих за актами перевірки, та несплачених до бюджету за станом на початок наступного року, тис. грн.

814280

1259017

1409276

1480055

2284094

2583799

2945505

3319921

3923892

6041025

3.6.

Сума пені, нарахованої за актами перевірок, та непогашеної за станом на початок наступного року, тис. грн.

2657527

1714730

1782257

2077451

178859

214126

133066

126874

218994

300068

3.7.

Відстрочені (розстрочені) платежі станом на початок наступного року, тис. грн.

1740785

1231413

646700

2047707

1747162

4564465,7

6265349

10025035

10613454

6872369

3.8.

Сума надходжень по платежах, по яких не подається звітність до органів ДПС, за рік, тис. грн.

11732428

12650718

15857295

15188372

19477846

25770007

38535623

50082982

47810101

55308091

3.8.1.

Сума надходжень по платежах, по яких не подається звітність до органів ДПС (крім прибуткового податку з громадян), за рік, тис. грн

2931663

1803223

2335979

1975090

2152627

2978866

3753554

4187223

3324834

4278839

3.8.2.

Сума надходжень по податку на доходи фізичних осіб за рік, тис. грн.

8800765

10847495

13521316

13213283

17325219

22791141

34782069

45895759

44485267

51029252

Джерело: розрахунки ГФК Юкрейн (2002-2010) за даними ДПС

 

1.3. Показник добровільності виконання податкових зобов'язань, за даними ДПС

Відповідно до розрахунків, виконаних за даними ДПС, значення показника Добровільності виконання податкових зобов'язань у 2010 році зросло порівняно із 2009 і становило 91,8.

1.4. Показник добровільності виконання податкових зобов'язань за даними опитування платників податків

Добровільність виконання податкових зобов'язань значною мірою визначається суб'єктивним сприйняттям платниками податків оптимальності податкового навантаження.

Відповідно до запропонованої методики 2007 року, показник добровільності виконання податкових зобов'язань розраховано як відсоток відповідей «оптимальний» на питання «Згадайте всі податки і збори, які сплачує Ваше підприємство. На Вашу думку, яким є чинний рівень податкового навантаження Вашого підприємства порівняно з оптимальним (прийнятним для Вашого підприємства)?». База для розрахунку — всі відповіді, за виключенням «Важко сказати».

За даними опитування, в 2010 році продовжилася значна негативна динаміка зміни значення показника. Його значення в 2010 році становило 39,2, а падіння відносно 2009 року становить майже 18 п.п., що є статистично значимим.

Зменшення загального значення показника у 2010 році порівняно до 2009 в основному зумовлене зниженням задоволеності рівнем податкового навантаження серед фізичних осіб-СПД: падіння показника в цій групі становило 21,1 п.п. В інших групах платників податків було зафіксовано зростання показника: на 10,8 п.п. для малих підприємств, на 6,9 п.п. для середніх та на 3,4 п.п. для великих; зміни є статистично значимими для малих і середніх підприємств. Проте, падіння значення показника в групі ФО-СПД, за рахунок чисельності цієї групи призвело до падіння загального показника попри зростання у інших групах.

Таблиця 3. Відповіді на запитання: «Яким є чинний рівень податкового навантаження...»
% відповідей

 

2009

Загалом

Малі

Середні

Великі

Фіз.особи - СПД

вищим за оптимальний

42,9

63,8

71,7

67,8

40,2

на рівні оптимального

57,1

36,2

28,3

32,2

59,8

Джерело: ГФК Юкрейн (2009)

 

Таблиця 4. Відповіді на запитання: «Яким є чинний рівень податкового навантаження...»
% відповідей

 

2009

2010

Загалом

Малі

Середні

Великі

Фіз.особи - СПД

вищим за оптимальний

42,9

60,8*

53,0*

64,8*

64,4*

61,3*

на рівні оптимального

57,1

39,2*

47,0*

35,2*

35,6

38,7*

* статистично значимі відмінності у порівнянні з відповідним результатом 2009 року
Джерело: ГФК Юкрейн (2009-2010)

 

Щоб уточнити, який рівень оподаткування платники податків вважають для себе оптимальним, респондентам було поставлено запитання: «Який відсоток податків і зборів від валового річного доходу Вашого підприємства є, на Вашу думку, оптимальним (прийнятним) рівнем оподаткування для Вашого підприємства?».

Переважна більшість респондентів (близько 80%) найбільш прийнятним вважають рівень оподаткування у межах 20% валової річної виручки.

Найбільша частка прихильників ставки оподаткування, що не перевищує 10% валового річного доходу, спостерігається серед представників великих підприємств (майже 70%); більше того, 53,7% підприємств цієї групи вважають оптимальним рівень оподаткування у межах 5%, що значимо більше, ніж у 2009 році.

Середні підприємства також у своїй більшості (більше 60%) вважають оптимальною ставку до 10%, що є значимо більше, ніж в 2009 році.

А от серед фізичних осіб-СПД, навпаки, значимо зменшилася частка тих, хто вважає оптимальною ставку 5-10% (з 51,1% до 32,5%, на 18,6 п.п.), натомість зросла частка тих, хто оптимальною вважає ставку більше 20% (зростання більше, ніж на 10 п.п., до 18,9%). Частка фізичних осіб-СПД, які вважають оптимальною ставку 10-20% також значимо зросла порівняно до 2009 року, до 35,4 (більше, ніж на 10 п.п.). Серед малих підприємств також відбулося значиме зростання частки тих, хто вважає оптимальною ставку більше 20%, навіть ще більш вражаюче, ніж серед ФО-СПД: на 14,7 п.п. до значення 24,7%. Водночас, значимо зросла частка тих, хто оптимальним вважає ставку до 10%: на 9,7 п.п. до значення 24,2%. Таким чином, опитування свідчить про тенденцію, що малі підприємства і приватні підприємці схильні сплачувати більшу частку свого доходу у вигляді податків, у той час, як середні і великі підприємства схильні сплачувати меншу частку свого доходу у вигляді податків.

Таблиця 5. Відповіді на запитання: «Який відсоток податків від валового річного доходу є оптимальним?»
% відповідей

 

2009

Загалом

Малі

Середні

Великі

Фіз.особи - СПД

до 5%

15,1

14,5

28,2

40,6

14,9

від 5 до 10%

50,4

47,9

34,2

25,4

51,1

від 10 до 20%

25,6

27,6

24,8

21,0

25,3

більше 20%

8,9

10,0

12,9

13,0

8,7

Кількість респондентів

1 166

338

319

268

242

Джерело: ГФК Юкрейн (2009)

 

Таблиця 6. Відповіді на запитання: «Який відсоток податків від валового річного доходу є оптимальним?»
% відповідей

 

2009

2010

Загалом

Малі

Середні

Великі

Фіз.особи - СПД

до 5%

15,1

14,8

24,2*

35,4*

53,7*

13,1

від 5 до 10%

50,4

31,8*

27,4*

24,9*

15,6*

32,5*

від 10 до 20%

25,6

34,1*

23,6

28,2

19,9

35,4*

більше 20%

8,9

19,4*

24,7*

11,4

10,7

18,9*

Кількість респондентів

1 166

1 214

368

333

307

206

* статистично значимі відмінності у порівнянні з відповідним результатом 2009 року
Джерело: ГФК Юкрейн (2009-2010)

 

Добросовісність сплати податків обумовлюється також тим, які дії платники податків розуміють як такі, що порушують сам принцип добросовісності. Запропоновані в опитувальнику варіанти відповідей є визнаними іноземною практикою типами неналежного виконання податкових зобов'язань.

Відповідно до отриманих результатів, у 2010 році частка респондентів, які вважають, що наведені варіанти поведінки платників податків «порушують» або «однозначно порушують» принцип добросовісної сплати податків майже не змінилася щодо всіх варіантів порушень окрім варіанту «Невчасне подання податкової звітності» — тут частка позитивних відповідей значимо збільшилася на 5,8 п.п. до показника 51,4%

Збільшення частки позитивних відповідей щодо варіанту «Невчасне подання податкової звітності» відбулося за рахунок фізичних осіб-СПД (зростання становило 7,2 п.п. до рівня 51,4%). В решті груп респондентів, навпаки, відбулося зменшення частки позитивних відповідей, серед малих та великих підприємств — статистично значиме зменшення, але зростання показника серед фізичних осіб-СПД переважило падіння в решті груп при розрахунку загального показника.

Загалом серед великих, середніх та малих підприємств спостерігалося зменшення частки позитивних відповідей для всіх видів порушень.

Таблиця 7. Дії, які порушують принцип добросовісної сплати податків
опитування 2009 року,% відповідей «скоріше порушують» та «однозначно порушують»

 

2009

Загалом

Малі

Середні

Великі

Фіз.особи-СПД

Сплата податків у неповному обсязі від задекларованого

69,9

71,9

76,2

77,7

69,6

Невчасна сплата податків

65,1

70,7

73,3

80,6

64,4

Заниження обсягів податкових зобов'язань у звітності

65,4

74,7

79,0

83,7

64,2

Невчасне подання податкової звітності

45,6

56,4

61,5

65,0

44,2

Джерело: ГФК Юкрейн (2009)

 

Таблиця 8. Дії, які порушують принцип добросовісної сплати податків
опитування 2010 року, % відповідей «скоріше порушують» та «однозначно порушують»

 

2009

2010

Загалом

Малі

Середні

Великі

Фіз.особи-СПД

Сплата податків у неповному обсязі від задекларованого

69,9

70,7

67,8

71,8

74,4

70,9

Невчасна сплата податків

65,1

65,4

66,8

68,9

75,5

65,2

Заниження обсягів податкових зобов'язань у звітності

65,4

67,9

68,2*

75,8

79,0

67,8

Невчасне подання податкової звітності

45,6

51,4*

49,8*

56,0

58,0*

51,4*

* статистично значимі відмінності у порівнянні з відповідним результатом 2009 року
Джерело: ГФК Юкрейн (2009-2010)

 

Важливою умовою для встановлення рівня добровільності сплати податків виступає розуміння того, які мотиви є найбільш вагомими для платників податків при прийнятті рішення щодо повної та чесної сплати податків. З цією метою респондентам було запропоновано оцінити за 5-бальною шкалою важливість факторів, які потенційно можуть впливати на прийняття такого рішення.

Відповідно до отриманих результатів, спостерігається збільшення значимості майже всіх запропонованих стимулів повної та чесної сплати податків у 2010 році порівняно із 2009, окрім стимулу «Особиста чесність відповідальних осіб», який незначимо зменшився на 1,5 п.п. та стимулу «Необхідність залучати зовнішні кредити та інвестиції», важливість якого суттєво знизилася з 53,1% в 2009 році до 34,7% в 2010 році (на 18,4 п.п.!). Водночас, порядок мотивів від найбільш важливого до найменш важливого залишився без змін.

Значиме збільшення важливості спостерігалося для показників «Спокій, що його дає легальний бізнес» (зростання на 3,5 п.п. до 91,5%) та «Страх перед покаранням у разі виявлення податкових порушень» (зростання на 10,7% до рівня 66,4%).

Збільшення важливості загальних показників насамперед спричинене зростанням важливості показника «Спокій, що його дає легальний бізнес» в групі фізичних осіб-СПД та зменшення важливості показника «Необхідність залучати зовнішні кредити та інвестиції» в усіх групах окрім великих підприємств.

Серед великих підприємств значимо впала важливість стимулу «Гарантії захищеності бізнесу». Натомість, ці зміни не здійснили впливу на загальний показник.

Страх перед покаранням у разі виявлення податкових порушень залишився приблизно на тому ж рівні для всіх груп підприємств, що й минулого року, але значимо зріс у групі приватних підприємців.

Таблиця 9. Важливість мотивів повної та чесної сплати податків
опитування 2009 року,% відповідей «важливий» та «дуже важливий»

 

2009

Загалом

Малі

Середні

Великі

Фіз.особи-СПД

Спокій, що його дає легальний бізнес

88,0

90,6

87,2

90,1

87,7

Створення доброї репутації

83,9

89,5

85,6

83,0

83,3

Гарантії захищеності бізнесу

78,7

81,7

82,9

81,6

78,4

Особиста чесність відповідальних осіб

77,9

86,8

82,5

78,8

76,9

Страх перед покаранням у разі виявлення податкових порушень

55,7

65,1

56,8

52,4

54,7

Необхідність залучати зовнішні кредити та інвестиції

53,1

47,2

55,2

57,6

53,6

Джерело: ГФК Юкрейн (2009)

 

Таблиця 10. Важливість мотивів повної та чесної сплати податків
опитування 2010 року,% відповідей «важливий» та «дуже важливий»

 

2009

2010

Загалом

Малі

Середні

Великі

Фіз.особи-СПД

Спокій, що його дає легальний бізнес

88,0

91,5*

88,9

88,8

87,8

91,7*

Створення доброї репутації

83,9

85,5

87,2

84,9

81,7

85,3

Гарантії захищеності бізнесу

78,7

78,9

81,7

79,7

73,4*

78,7

Особиста чесність відповідальних осіб

77,9

76,1

85,1

85,2

76,3

75,3

Страх перед покаранням у разі виявлення податкових порушень

55,7

66,4*

65,5

59,4

50,6

66,6*

Необхідність залучати зовнішні кредити
та інвестиції

53,1

34,7*

40,2*

46,1*

54,9

34,0*

* статистично значимі відмінності у порівнянні з відповідним результатом 2009 року
Джерело: ГФК Юкрейн (2009-2010)

 

1.5. Показник витрат на виконання податкового законодавства

Значення показника витрат на виконання вимог податкового законодавства у 2010 році суттєво знизилося і становило 51,2 (падіння на 9 п.п.) Падіння загального показника спричинене значимим падінням всіх його складових в групі фізичних осіб-СПД та двох складових з трьох в групах малих, середніх та великих підприємств (знизилися оцінки щодо «ведення податкового обліку» та «взаємодії з податковими органами»).

Витрати на взаємодію з податковими органами у 2010 році сприймаються як обтяжливі меншим числом респондентів усіх груп, окрім великих підприємств, для всіх груп підприємств найбільш обтяжливі витрати полягають у сфері ведення податкового обліку.

Таблиця 11. Чи вважаєте Ви обтяжливими витрати на...
% відповідей «ні», порівняння 2008 та 2009 років

 

2008

2009

Загалом

Малі

Середні

Великі

Фіз.особи-СПД

...ведення податкового обліку

56,8

60,1

48,9

35,5

31,9

61,7

...подання податкової звітності

56,0

54,9

50,0

47,5

51,2

55,5

...взаємодію з податковими органами

67,8

68,3

71,9

60,7

49,9

68,1

Значення показника

60,2

61,1

56,9

47,9

44,3

61,8

Джерело: ГФК Юкрейн (2008, 2009)

 

Таблиця 12. Чи вважаєте Ви обтяжливими витрати на...
% відповідей «ні», порівняння 2009 та 2010 років

 

2009

2010

Загалом

Малі

Середні

Великі

Фіз.особи-СПД

...ведення податкового обліку

60,1

41,3*

42,5*

28,1*

23,5*

42,3*

...подання податкової звітності

54,9

48,1*

50,5

51,8

48,7

49,3*

...взаємодію з податковими органами

68,3

59,6*

62,8*

53,1*

43,6*

62,2*

Значення показника

60,2

51,2*

51,9

44,3

38,6

51,3

* статистично значимі відмінності у порівнянні з відповідним результатом 2008 року
Джерело: ГФК Юкрейн (2009, 2010)

 

Негативну динаміку показника обтяжливості витрат підтверджують відповіді респондентів щодо сприйняття змін витрат на виконання вимог податкового законодавства.

На думку представників всіх груп підприємств витрати на ведення податкового обліку, подання податкової звітності та взаємодію з податковими органами збільшилися — про це свідчить збільшення індексу різниці часток відповідей «зросли» та «зменшились» в 2010 році порівняно до 2009 року.

Збільшення індексу є найбільш помітним серед ФО-СПД та малого бізнесу, проте в середніх та великих підприємствах зростання значення індексу також є дуже значним. Зазначимо, що у 2009 році цей індекс був приблизно на тому ж рівні, що у 2008 році, або навіть зменшувався по окремим позиціям.

За результатами опитування всіх груп підприємств, індекс різниці відповідей «зросли» та «зменшились» в оцінці витрат на ведення податкового обліку значимо збільшився у 2010 році порівняно до 2009. Це пояснюється тим, що, за результатами опитування, відбулося суттєве збільшення частки респондентів, які вважають, що витрати «збільшилися» одночасно із зменшення частки тих респондентів, які вважають, що витрати зменшилися — в усіх групах підприємств.

Таблиця 13. Відповіді на запитання «Як змінились витрати на ведення податкового обліку...»

Група платників податків

Опитування 2009 року,
індекс різниці відповідей
«зросли» та «зменшились»

Опитування 2010 року,
індекс різниці відповідей
«зросли» та «зменшились»

Малі підприємства

36,7

60,0*

Середні підприємства

44,4

76,2*

Великі підприємства

60,9

82,1*

Фізичні особи - СПД

9,9

35,3*

*Статистично значимі відмінності. Джерело: ГФК Юкрейн (2009, 2010)

 

Індекс різниці відповідей «зросли» та «зменшились» щодо оцінки витрат на подання податкової звітності у 2010 році значимо виріс для всіх підприємств. Це пов'язано насамперед із скороченням частки респондентів, які вважають, що витрати «зменшилися» (всі групи підприємств, окрім малого бізнесу) та збільшенням частки тих, хто вважає, що витрати «збільшилися» — в усіх групах підприємств.

Таблиця 14. Відповіді на запитання «Як змінились витрати на подання податкової звітності...»

Група платників податків

Опитування 2009 року,
індекс різниці відповідей
«зросли» та «зменшились»

Опитування 2010 року,
індекс різниці відповідей
«зросли» та «зменшились»

Малі підприємства

20,5

33,1*

Середні підприємства

2,8

23,6*

Великі підприємства

9,3

36,3*

Фізичні особи - СПД

13,1

34,5*

*Статистично значимі відмінності. Джерело: ГФК Юкрейн (2009, 2010)

 

 

Також для всіх підприємств в 2010 році збільшився індекс різниці відповідей «зросли» та «зменшились» щодо витрат на взаємодію з податковими органами. Це пояснюється тим, що, за результатами опитування, відбулося суттєве збільшення частки респондентів, які вважають, що витрати «збільшилися» одночасно із зменшення частки тих респондентів, які вважають, що витрати зменшилися — в усіх групах підприємств.

Таблиця 15. Відповіді на запитання «Як змінились витрати на взаємодію з податковими органами...»

Група платників податків

Опитування 2009 року,

індекс різниці відповідей
«зросли» та «зменшились»

Опитування 2010 року,

індекс різниці відповідей
«зросли» та «зменшились»

Малі підприємства

11,9

29,5*

Середні підприємства

9,5

30,1*

Великі підприємства

30,1

44,3*

Фізичні особи - СПД

8,2

24,5*

*Статистично значимі відмінності. Джерело: ГФК Юкрейн (2009, 2010)

 

Покращення роботи податкових органів протягом 2010 року не відзначили респонденти жодної групи. Про це свідчить статистично значиме зменшення індексу різниці частки відповідей «покращилась» та «погіршилась» для всіх груп респондентів.

Оцінка представників великих підприємств залишається від'ємною третій рік поспіль, і цей показник значно знизився, отже число респондентів, які вважають, що робота податкових органів погіршилась, значно перевищує число тих, які вважають, що робота покращилась. Також від'ємними стали показники в групі середніх підприємств та фізичних осіб-СПД. Лише в групі малих підприємств кількість респондентів, які вважають що робота податкових органів покращилась залишається більше, ніж кількість тих, хто вважає, що робота податкових органів погіршилася.

Таблиця 16. Відповіді на запитання «А як на Вашу думку змінилась робота податкових органів протягом останніх дванадцяти місяців?»

Група платників податків

Опитування 2009 року,

індекс різниці відповідей
«покращилась» та «погіршилась»

Опитування 2010 року,

індекс різниці відповідей
«покращилась» та «погіршилась»

Малі підприємства

16,1

3,4*

Середні підприємства

0,0

-5,2*

Великі підприємства

-11,4

-18,3*

Фізичні особи - СПД

2,5

-1,2*

*Статистично значимі відмінності
Джерело: ГФК Юкрейн (2009, 2010)

 

Результати опитування 2010 року свідчать про суттєве (статистично значиме) погіршення сприйняття податкового законодавства для усіх груп респондентів. Відповідно до даних опитування, частка респондентів, які вважають, що податкове законодавство погіршилось протягом останніх 12 місяців, значно перевищує частку тих, хто вважає, що законодавство покращилось. Цей розрив значно зріс у 2010 році порівняно із 2009 роком, і ця тенденція триває третій рік поспіль. Зауважимо, що для групи великих підприємств значення індексу є найнижчим.

Таблиця 17. Відповіді на запитання «А як на Вашу думку змінилося податкове законодавство протягом останніх дванадцяти місяців?»

Група платників податків

Опитування 2009 року,

індекс різниці відповідей
«покращилося» та «погіршилося»

Опитування 2010 року,

індекс різниці відповідей
«покращилося» та «погіршилося»

Малі підприємства

-26,4

-52,0*

Середні підприємства

-48,3

-64,8*

Великі підприємства

-60,2

-70,6*

Фізичні особи - СПД

-19,6

-63,0*

*Статистично значимі відмінності
Джерело: ГФК Юкрейн (2009, 2010)

 

1.6. Показник ймовірності виявлення випадків ухилення від сплати податків

Динаміка значень показника Ймовірності виявлення випадків ухилення від сплати податків оцінювалася за двома методиками — 2005 — 2006 та 2007 років.

Відповідно до методики 2005 — 2006 років, показник ймовірності виявляти ухилення від сплати податків розраховується на базі запитання «Як ви оцінюєте спроможність податкових органів виявляти ухилення від сплати податків?». Показник визначається як зважене середнє часток цих відповідей, при цьому відповіді «висока» мають вагу 1, «середня» — 0,5, а низька — 0,2. Отже, загальне значення показника найбільшою мірою визначає частка відповідей «висока».

За даною методикою, значення показника ймовірності виявлення випадків ухилення від сплати податків у 2010 році збільшилося порівняно із 2009 роком (проте це збільшення не є статистично значимим). При аналізі значень показника у розрізі груп відзначається така тенденція — всі групи респондентів, окрім ФО-СПД вважають, що спроможність податкових органів виявляти ухилення знизилася, а фізичні особи-СПД, навпаки, вважають, що спроможність податкових органів виявляти ухилення збільшилася, і відповіді цієї групи спричинили зростання загального показника. В першу чергу збільшення показника ймовірності виявлення випадків ухилення від сплати податків в 2010 році в групі ФО-СПД спричинене зростанням частки респондентів, які оцінюють спроможність податкових органів виявляти ухилення від сплати податків, як «високу» (30,5% в 2010 році проти 24,9% в 2009 році, статистично значиме зростання на 5,6 п.п.).

За методикою 2007 року, розрахунок значення показника ймовірності виявлення випадків ухилення від сплати здійснюється як різниця частки відповідей «висока» і частки відповідей «низька» на запитання: «Як Ви оцінюєте спроможність податкових органів виявляти ухиляння від сплати податків?».

Відповідно до результатів опитування 2010 року, загальне значення показника ймовірності виявлення ухилень від сплати податків, розраховане за методикою 2007 року, значимо збільшилося (на 2,5 п.п.) порівняно із результатами 2009 року, що означає повернення майже на рівень 2007-2008 років. Покращання загального значення показника забезпечило покращання показника в групі ФО-СПД, попри значиме погіршення серед малих, середніх та великих підприємств.

Оцінка здатності податкових органів виявляти ухилення від сплати податків великими підприємствами в 2010 році була найнижчою, і набула від'ємного значення (-0,4%), що означає, що кількість респондентів цієї групи, які оцінюють спроможність податкових органів виявляти ухилення від сплати податків як «низьку» перевищує кількість респондентів, які оцінюють її як «високу».

Таблиця 18. Як Ви оцінюєте спроможність податкових органів виявляти ухилення від сплати податків?
% відповідей, порівняння 2008 та 2009 років

 

2008

2009

Загалом

Малі

Середні

Великі

Фіз.особи-СПД

Висока

26,4

26,4

40,4

30,2

25,4

24,9

Середня

56,2

52,2

48,5

54,2

54,5

52,7

Низька

17,4

21,4

11,0

15,6

20,1

22,4

Значення показника, за методикою 2007 року

7,0

4,2

24,4

12,2

4,4

2,0

Значення показника, за методикою 2005 - 2006 років

58,0

56,9

66,9

60,4

56,6

55,8

Джерело: ГФК Юкрейн (2008, 2009)

 

Таблиця 19. Як Ви оцінюєте спроможність податкових органів виявляти ухилення від сплати податків?
% відповідей, порівняння 2009 та 2010 років

 

2009

2010

Загалом

Малі

Середні

Великі

Фіз.особи-СПД

Висока

26,4

30,8*

34,8

28,5

23,8

30,5*

Середня

52,2

47,4*

52,3

52,5

52,1

46,9

Низька

21,4

21,8

12,9

19,0

24,2

22,6

Значення показника, за методикою 2007 року

4,2

6,7*

18,9*

8,2*

-0,4*

5,7*

Значення показника, за методикою 2005-2006 років

56,9

58,8

63,5

58,5

54,6

58,5

* статистично значимі відмінності у порівнянні з відповідним результатом 2009 року
Джерело: ГФК Юкрейн (2009, 2010)

 

Таблиця 20. Порівняння значень показника ймовірності виявляти ухилення від сплати податків

Методика

Рік

Малі підприємства

Середні підприємства

Великі підприємства

Фіз.особи-СПД

Загалом

Методика 2007 року

2010

18,9

8,2

-0,4

5,7

6,7

2009

24,4

12,2

4,4

2,0

4,2

2008

28,4

22,3

9,5

4,6

7,0

2007

22,4

12,0

5,1

4,8

6,4

2006

18,3

9,5

13,1

3,4

5,0

Методика 2005 - 2006 років

2010

58,8

63,5

58,5

54,6

58,8

2009

66,9

60,4

56,6

55,8

56,9

2008

68,8

65,3

58,9

56,6

58,0

2007

65,7

60,2

56,9

57,2

58,0

2006

63,6

59,2

61,3

56,1

56,8

Джерело: ГФК Юкрейн

 

 

1.7. Показник якості функціонування ДПС при адмініструванні податків і наданні послуг платникам податків

За даними опитування 2010 року, значення показника якості функціонування ДПС при адмініструванні податків та наданні послуг платникам покращилося у порівнянні із 2009 роком (на 2,1 п.п.) і становило 62,0, фактично повернувшись на рівень 2008 року (утім, ці коливання показнику не є статистично значимими).

Найбільш вагомі зміни у значеннях компонентів показника якості функціонування ДПС відбулися в оцінках доброчесності та неупередженості дій працівників податкових органів: загальна оцінка доброчесності зросла на 6,3 п.п. до значення 73,4%, а загальна оцінка неупередженості знизилася на 7,2 п.п. до значення 47,2%. До речі, «неупередженість» оцінюється найнижче серед інших показників як загалом, так і в розрізі груп респондентів, окрім великих підприємств, які ще нижче оцінюють прозорість дій працівників податкових органів.

Покращання загального показника відбулося виключно за рахунок фізичних осіб-СПД, які в 2010 році краще оцінили всі аспекти діяльності працівників податкових органів — компетентність, доброчесність, неупередженість та прозорість дії.

Представники решти опитаних груп у 2010 році оцінили якість функціонування ДПС нижче порівняно із показниками 2009 року по всім показникам. При цьому статистично значимими є зниження показника «неупередженість» серед середніх підприємств (на 3,4 п.п. до значення 43,6%); показника «компетентність» серед середніх та великих підприємств (зменшення на 11,2 п.п. до значення 62,2% та на 13,6 п.п до значення 50,3% відповідно); показника «прозорість дій» серед малих та великих підприємств (зменшення на 6,9 п.п. до значення 61,1% та на 6,9 п.п до значення 34,5% відповідно). Традиційно, оцінка представників великих підприємств є найнижчою.

Значення загального показника можливості однозначного трактування податкового законодавства значимо знизилося в 2010 році до рівня 43,8% (зниження становило 5 п.п.). Зниження значення цього показника також зафіксовано по всім групам підприємств, при цьому для малих та середніх підприємств зниження є статистично значимим: на 10,1 п.п. до рівня 34,2% для малих підприємств та на 11,3 п.п. до рівня 18% для середніх підприємств. Значення показника для великих підприємств також знизилося на 2,5 п.п. до рівня 10,8 і хоча це зниження не є статистично значимим, оцінка великих підприємств є найнижчою серед інших груп підприємств. Фізичні особи-СПД оцінюють можливість однозначного трактування податкового законодавства найвище за інші групи респондентів, на рівні 45%, що є нижче за рівень 2009 року на 4,6 п.п.

Опитування проходило в час після набуття чинності Податкового кодексу, що вплинуло на частоту звернень до податкових органів з приводу роз'яснень. Частота звернень до податкових органів з приводу роз'яснень податкового законодавства є майже однаковою для великих, середніх та малих підприємств: 82-85% таких звертались за такого роду роз'ясненнями у 2010 — 2011 році, це є значимо більше, ніж в 2009 році, коли за поясненнями зверталися близько 2/3 респондентів.

Найбільш задоволеними отриманою відповіддю є малі підприємства — 48% респондентів «задоволені» або «повністю задоволені», але це на 20 п.п. менше ніж рік тому. Найменш задоволені — представники великих підприємств («задоволені» або «повністю задоволені» лише 25,4% респондентів, що на 22 п.п. менше, ніж в 2009 році). Зниження задоволеності в обох групах є статистично значимим.

Частота звернень фізичних осіб-СПД до податкових органів з приводу роз'яснень податкового законодавства зросла майже вдвічі — якщо в 2009 році можливістю отримання роз'яснень чинного податкового законодавства скористалися лише третина ФО-СПД, то в 2010 — 2011 році їх було уже більше 60%. Показник задоволеності є найбільший серед інших підприємств — більше половини фізичніх осіб-СПД були задоволені відповідями (зниження показника задоволеності порівняно до 2009 року не є статистично значимим).

Таблиця 21. Відповіді на запитання «Чи можливо досягти однозначного тлумачення податкового законодавства…?»
% відповідей

Варіант відповіді

2001

2005

2006

2007

2008

2009

2010

Так

23,0

49,5

45,6

53,5

46,6

48,8

27,0

Частково

43,2

-

-

-

-

-

-

Ні

32,4

41,3

47,2

37,5

44,4

45,3

68,8

Важко сказати

1,4

9,2

7,2

9,0

8,9

6,0

4,2

Значення показника

45,2

49,5

45,6

53,5

46,6

48,8

27,0

Джерело: МЦРПМ (2001), ГФК Юкрейн (2005 - 2010)

 

Таблиця 22. Якість функціонування ДПС: 2008 — 2009
% відповідей «так», порівняння 2008 та 2009 років

 

2008

2009

Загалом

Малі

Середні

Великі

Фіз.особи-СПД

Чи можливо досягти однозначного тлумачення податкового законодавства завдяки роз'ясненням та консультаціям податкових органів

46,6

48,8

44,3

29,3

13,3

49,6

Чи вважаєте Ви дії працівників податкових органів:

Компетентними

77,5

75,2

78,1

73,4

63,9

74,9

Доброчесними

70,3

67,1

75,7

64,9

51,4

66,3

Неупередженими

59,0

54,6

54,7

49,7

38,0

54,7

Прозорими

57,9

56,8

68,0

53,3

41,4

55,8

Значення показника

62,3

60,5

64,2

54,1

41,6

60,3

Джерело: ГФК Юкрейн (2008 - 2009)

 

Таблиця 23. Якість функціонування ДПС: 2009 — 2010
% відповідей «так», порівняння 2009 та 2010 років

 

2009

2010

Загалом

Малі

Середні

Великі

Фіз.особи-СПД

Чи можливо досягти однозначного тлумачення податкового законодавства завдяки роз'ясненням та консультаціям податкових органів

48,8

43,8*

34,2*

18,0*

10,8

45,0

Чи вважаєте Ви дії працівників податкових органів:

Компетентними

75,2

74,9

73,8

62,2*

50,3*

75,2

Доброчесними

67,1

73,4*

73,2

59,9

48,5

73,7*

Неупередженими

54,6

47,4*

53,3

43,6*

37,2

55,5

Прозорими

56,8

55,2

61,1*

47,3

34,5*

62,9*

Значення показника

60,5

62,0

59,1

46,2*

36,3

62,4

* статистично значимі відмінності у порівнянні з відповідним результатом 2009 року
Джерело: ГФК Юкрейн (2009-2010)

 

1.8. Показник ділової активності

Показник ділової активності було вперше введено в опитувальник в 2010 році, тому динаміку цього показника можна буде відстежити лише на майбутніх вимірюваннях.

Для вимірювання показника респондентам пропонувалося відповісти на питання: «За останні 12 місяців ваш бізнес розширювався, залишався на стабільному рівні чи згортався?». Значення показника розраховувалося як різниця часток відповідей «розширювався» та «згортався».

Для всіх груп респондентів показник ділової активності в 2010 році був від'ємним, тобто частка тих, хто вважав, що бізнес згортався, перевищувала частку тих, хто вважав, що бізнес розширювався, в усіх сегментах.

В розрізі груп підприємств відбувалося покращання показнику ділової активності з зростанням розміру підприємства: найгірший показник (-65,5%) зафіксовано для фізичних осіб-СПД, де лише 1,8% відповіли, що бізнес розширювався, натомість більше двох третин визнали, що бізнес згортався; найкращий показник (-5,2%) зафіксовано для великих підприємств, де більше 20% визнали, що бізнес розширювався, це також найбільша частка таких відповідей серед інших груп підприємств.

Більше половини підприємств за винятком ФО-СПД вважали, що в 2010 році бізнес залишався на стабільному рівні

Таблиця 24. За останні 12 місяців Ваш бізнес:
% відповідей

 

2010

Загалом

Малі

Середні

Великі

Фіз.особи-СПД

Розширювався

2,5

8,9

12,9

21,4

1,8

Залишався на стабільному рівні

30,7

52,8

53,1

59

28,7

Згортався

64,8

32,6

32,9

26,6

67,3

Значення показника

-62,3

-28,7

-20,0

-5,2

-65,6

Джерело: ГФК Юкрейн (2010)

 

 

1.9. Показник доброчесності платників податків

Показник доброчесності платників податків також було вперше введено в опитувальник в 2010 році.

Для вимірювання показника респондентам пропонувалося відповісти на питання: «За останні 12 місяців яким чином змінився вплив податкового законодавства та дій податкових органів на Ваш бізнес — Став більш позитивним, Не змінився або Став менш позитивним?». Значення показника розраховувалося як різниця часток відповідей «Став більш позитивним» та «Став менш позитивним».

Для всіх груп респондентів показник доброчесності платників податків в 2010 році був від'ємним, тобто частка тих, хто вважав, що вплив податкового законодавства та дій податкових органів став менш позитивним, перевищувала частку тих, хто вважав, що вплив став більш позитивним, в усіх сегментах.

Найнижче значення показнику (-69,8%) зафіксовано в сегменті великих підприємств — лише 3% вважають, що вплив податкового законодавства став більш позитивним і це найнижче значення серед усіх груп підприємств. Найкраще значення показнику зафіксовано в сегменті малих підприємств, але не за рахунок збільшення частки відповідей «Став більш позитивним», а за рахунок зменшення частки відповідей «Став менш позитивним» — більша частка вважає, що вплив податкового законодавства та дій податкових органів не змінився.

Таблиця 25. За останні 12 місяців яким чином змінився вплив податкового законодавства та дій податкових органів на Ваш бізнес:
% відповідей

 

2010

Загалом

Малі

Середні

Великі

Фіз.особи-СПД

Став більш позитивним

5,3

8,5

4,2

3,0

5,5

Не змінився

34,0

43,7

38,9

24,3

29,3

Став менш позитивним

60,7

47,8

56,9

72,8

65,2

Значення показника

-58,1

-39,3

-52,7

-69,8

-59,6

Джерело: ГФК Юкрейн (2010)

 

 

2. Головні аспекти взаємодії з різними групами платників податків

З огляду на впровадження Податкового кодексу, серед усіх груп платників податків істотно зріс попит на роз'яснення податкового законодавства. Більше 80% опитаних в усіх групах звертались до податкових органів за роз'ясненнями. Зокрема, зріс попит на гарячу лінію податкових органів: на гарячу лінію звернулись 44% великих підприємств, 34% середніх підприємств, 25% малих підприємств та 7% приватних підприємців. Також зростає важливість електронних каналів як способу отримання роз'яснень податкового законодавства. Через електронні канали за роз'ясненнями звертались 28% великих підприємств, 22% середніх, 17% малих та 6% приватних підприємців.

2.1. Малі підприємства

В оцінках групи представників малих підприємств відбулися значимі зміни за результатами опитування в 2010 році порівняно із 2009. Статистично значимо зріс показник добровільності виконання податкових зобов'язань (на 10,8 п.п. до значення 47,0). Водночас значимо знизився показник ймовірності виявлення ухилень від сплати податків за методикою 2007 року (на 5,5 п.п. до рівня 18,9). Аналогічний показник, розрахований за методикою 2005-2006 рр. також знизився на 3,4 п.п. до 63,5, але це падіння не є статистично значимим.

Більшість представників малих підприємств (близько 52%) найбільш прийнятним вважають рівень оподаткування у межах 10% валової річної виручки, це на 10 п.п. менше, ніж у 2009 році. Порівняно до 2009 року значимо знизилася частка респондентів, які вважають найбільш прийнятним рівень від 5 до 10%, натомість збільшилася частка тих, хто вважає оптимальним податок до 5% та більше 20%.

Витрати на виконання вимог податкового законодавства для малих підприємств стали більш обтяжливими у 2010 році, але ця зміна не є статистично значимою. Водночас, респонденти зазначають, що збільшилися індекси змін витрат на ведення податкового обліку, податкової звітності та взаємодію з податковими органами, причому два останні індекси зросли статистично значимо порівняно до 2009 року.

Найбільш поширеними формами контакту представників малого бізнесу із співробітниками ДПС у 2010 році були наступні: особистий візит до податкової інспекції (85% респондентів), телефонний дзвінок інспектору (64%), пересилання документів електронною поштою (45%). При цьому, порівняно до 2009 року, акцент змістився з особистих візитів на телефонні дзвінки, а частка електронних каналів зросла майже вдвічі. Електронні канали залишаються найбільш бажаним способом контакту з податковими органами, цей варіант відповіді обрала половина респондентів.

З огляду на впровадження Податкового кодексу, значимо зросла частка представників малих підприємств, які звертались до представників податкових органів за роз'ясненнями податкового законодавства, частка таких респондентів становила 83,3% (зростання на 16,6 п.п.). При цьому лише 48% опитаних «задоволені» або «повністю задоволені» отриманою відповіддю, що значимо менше (на 20 п.п.), ніж у 2009 році.

У 2010 році число малих підприємств, по відношенню до яких застосовувались штрафні санкції зменшилось на 2,8 п.п. до 43%. При цьому частка респондентів, які однозначно вважають стягнення штрафу справедливим, зменшилась на 5,8 п.п. і становила 34,6%. За результатами 2010 року, 40% малих підприємств стали об'єктами податкових перевірок, що на 9,7 п.п. менше, ніж у 2008 році.

2.2. Середні підприємства

Відповідно до результатів опитування представників середніх підприємств, у 2010 році показник якості функціонування ДПС впав та становив 46,2, що на 6,9 п.п. нижче, ніж у 2009 році. Тенденція зниження показника триває другій рік поспіль, причому зниження у 2010 році порівняно до 2009 є статистично значимим.

Більше третини (35,2%) респондентів вважають, що чинний рівень податкового навантаження на рівні оптимального, що є найнижчим показником у розрізі груп респондентів, проте значимо більшим, ніж у 2009 році (покращення на 6,9 п.п.). Більше 60% представників середнього бізнесу згодні сплачувати до 10% валового річного доходу у вигляді податків та зборів. Цей показник практично не змінився з 2009 року, проте він зазнав суттєвого перекосу в сторону менших податків: значимо зросла частка тих, хто вважає оптимальним навантаження до 5%, і знизилася частка тих, хто згоден сплачувати від 5 до 10% валового доходу.

Показник витрат на виконання податкового законодавства, за даними опитування 2010 року, знизився на 3,6 п.п. порівняно до 2009 року, проте це зниження не є статистично значимим. Водночас, в 2010 році представники середнього бізнесу оцінили як більш обтяжливі витрати на ведення податкового обліку (частка тих, що вважає ці витрати обтяжливими зросла з 64,5% до 71,9%, що є статистично значимим) та взаємодію з податковими органами (частка тих, хто вважає ці витрати обтяжливими зросла з 39,3% до 46,9%). Показник обтяжливості витрат на подання податкової звітності має тенденцію до зниження серед середніх підприємств: у 2009 році ці витрати вважали обтяжливими 52,5%, а у 2010 році — 48,2%.

В той же час, як і представники всіх інших груп платників податків, представники середніх підприємств вважають, що податкове законодавство протягом останніх 12 місяців суттєво погіршилось — співвідношення відповідей «покращилось» та «погіршилось» впало до -64,8, що є значимо нижчим значенням, ніж у 2009 році (на 16,5 п.п.).

Представники середнього бізнесу найчастіше контактують з представниками податкових органів наступним чином: через особистий візит до податкової інспекції (76% респондентів), при телефонному дзвінку інспекторові (74%), та електронними каналами (75%). Останній спосіб суттєво поширився саме за звітний період, у 2009 році його частка була майже вдвічі меншою. Електронні канали зв'язку також є найбільш бажаними каналами комунікації для представників середніх підприємств, за них проголосувало 64% респондентів. Менш бажаними є телефонні дзвінки (36% — найвищий показник серед інших груп підприємств) та особистий візит до інспектора (21%).

З огляду на впровадження Податкового кодексу, більше 80% представників середніх підприємств звертались до податкових органів за роз'ясненнями податкового законодавства, їхня частка зросла майже на 20 п.п. порівняно до 2009 року. Попри зростання кількості візитів, респонденти залишилися суттєво менше задоволеними їхніми результатами: рівень задоволеності становив 38,5%, що майже на 22 п.п. нижче, ніж в 2009 році.

Близько 63% представників середніх підприємств відзначили, що у 2010 році по відношенню до їх підприємства застосовувались штрафні санкції, що є більше, ніж у 2009 році (на 3,3 п.п.), проте зростання не є значимим. Менше третини з них (29%) розцінює стягнення цих штрафів як однозначно справедливе, що дещо менше, ніж у 2009 році (на 2 п.п.).

В той же час протягом 2010 року середні підприємства частіше, ніж у 2009 році були об'єктами перевірок, які проводили податкові органи: 68% респондентів відзначили, що такі перевірки проводились (на 4,3 п.п. більше, ніж у 2009 році).

2.3. Великі підприємства

Великі підприємства — найбільш вимоглива платників податків, їхні оцінки якості функціонування ДПС та його складових другий рік поспіль залишаються найнижчими в розрізі груп підприємств. Більше того, всі складові показника якості функціонування ДПС погіршилися в 2010 році порівняно до 2009 році, статистично значимо погіршилися оцінки компетентності (зниження на 13,6 п.п. до 50,3%) та прозорості дії працівників ДПС (зниження на 6,9 п.п. по рівня 34,5%).

Представники великих підприємств, за результатами опитування 2010 року, більше задоволені рівнем чинного податкового навантаження (35,6% оцінює його на рівні оптимального, на 3,5 п.п. більше), ніж у 2009 році; 69% представників великих підприємств вважають оптимальним рівень податкового навантаження до 10% валового річного доходу — цей показник вище, ніж в 2009 році. Проте, він «посунувся» у менший бік, більше половини представників великого бізнесу вважають, що оптимальним рівнем оподаткування є до 5% від валового доходу. Відповідно зменшилися частки респондентів, які вважають оптимальним оподаткування на рівні 10-20% та більше 20%.

Протягом 2010 року, за оцінками представників великих підприємств усі категорії витрат на дотримання вимог податкового законодавства значимо зросли (співвідношення варіантів відповіді «зросли» та «скоротились» перевищило аналогічний показник 2009 року щодо усіх видів витрат). Аналогічно, показник обтяжливості витрат для великих підприємств погіршився до 38,6 (на 5,7 п.п., що є статистично значимим) порівняно із 2009 роком.

Для великих підприємств в 2010 році збільшився розрив між оцінками «покращилось» та «погіршилось» щодо податкового законодавства. Показник у 2010 році зменшився на 10,4 п.п. до -70,6 п.п., що є найменшим значення з-поміж решти груп респондентів.

Великі підприємства в 2010 році активно використовували усі способи контакту з представниками податкових органів: 75% респондентів робили особисті візити до податкової інспекції, 83% телефонували інспектору, 85% користувалися електронними каналами для пересилання документів. Великі підприємства найбільш активно використовували гарячу лінію податкових органів (44%). До послуг звичайної пошти представники великих підприємств звертаються значимо частіше, ніж решта груп платників податків. Як найбільш бажані способи контактів з податковими органами представники великих підприємств виділили електронні канали (66%), особисті візити приваблюють лише 15% респондентів, спілкування телефоном — 31%.

В 2010 — 2011 році значимо зросла кількість представників великих підприємств, які були вимушені звернутися до податкових органів за роз'ясненнями податкового законодавства, їхня частка становила 84,6% (збільшення на 16,5 п.п.), вона залишається найбільшою з-поміж інших груп підприємств. «Задоволеними» або «повністю задоволеними» отриманою відповіддю залишились 25% респондентів, що значимо менше, ніж за підсумками 2009 року (зменшення на 14 п.п.), і це найнижчий показник у розрізі груп платників податків.

Штрафні санкції по відношенню до великих підприємств у 2010 році застосовувались у 77% випадків, цей показник залишився без змін порівняно до 2009 року. Порівняно до інших груп платників податків великі підприємства отримали найбільшу кількість штрафних санкцій.

При цьому лише 25% представників великих підприємств оцінюють стягнення цих штрафів як однозначно справедливе, що менше, ніж у 2009 році, але зменшення значення на 1,6 п.п. не є статистично значимим.

Традиційно частота проведення перевірок податковими органами на великих підприємствах значимо більша, ніж по інших групах платників податків. Так, 81,3% представників великих підприємств відзначили, що такі перевірки мали місце протягом 2010 року.

2.4. Фізичні особи-СПД

Зміни у податковому законодавстві внаслідок впровадження Податкового кодексу суттєво вплинули на групу фізичних осіб-СПД, що позначилось на результатах опитування у цій групі. Якщо в минулі періоди значимих змін не відбувалося, то в 2010 році динаміка оцінок приватних підприємців є найбільш вражаючою.

За даними опитування 2010 значимо впав показник добровільності виконання податкових зобов'язань, падіння становило більше 20 п.п. до рівня 38,7.

Загальний показник обтяжливості витрат також погіршився найбільше з-понад усіх груп підприємств, падіння становило більше 10 п.п. до рівня 51,3%.

Найбільших змін зазнав показник Зміни податкового законодавства, який вираховується як різниця часток відповідей «покращилося» та «погіршилося», його падіння становило більше 40 п.п., і якщо в 2009 році цей показник для приватних підприємців був найкращий серед інших груп платників податків, то в 2010 році рівень показника для приватних підприємців не дуже відрізняється від інших груп підприємств.

Все більша частина фізичних осіб-СПД вважають витрати на виконання податкового законодавства обтяжливими, найбільш обтяжливим їм видається ведення податкового обліку (падіння майже на 20 п.п. порівняно до 2009 року), а загальне падіння показника обтяжливості витрат становило більше 10 п.п. 

Менше 40% приватних підприємців оцінюють чинний рівень податкового навантаження як оптимальний, що більше ніж на 20 п.п. нижче оцінок 2009 року. Більша частина фізичних осіб-СПД (68%) вважають оптимальним рівень податкових витрат у розмірі 5-20%, частка респондентів, які вважають оптимальним податок у розмірі до 5% є найнижчою серед інших груп платників податків (близько 13%).

Фізичні особи-СПД для контакту з податковими органами використовують два основні канали — особистий візит до податкової інспекції (95% респондентів) та дзвінок інспектору (18%). Електронні канали, широко поширені серед інших груп підприємств, приватні підприємці не застосовують. Проте вони є одним з бажаних способів взаємодії з органами ДПС, їм перевагу надали 30% опитаних фізичних осіб-СПД. Однак, найбільш бажаним способом контакту для приватних підприємців залишається особистий візит з рейтингом 50%, що на 13 п.п. вище, ніж в 2009 році.

Можливо, популярність особистих візитів  зросла через те, що фізичні особи-СПД в 2010 — 2011 році були вимушені звертатися в органи ДПС за роз'ясненням податкового законодавства. І хоча в 2010 — 2011 році фізичні особи-СПД значимо рідше, ніж решта груп платників скористалися цією можливістю (62%), порівняно до 2009 року кількість приватних підприємців, які звернулися за роз'ясненнями зросла майже вдвічі (на 28 п.п.). Більше половини (53%) приватних підприємців залишилися задоволеними отриманими відповідями, це найбільший показних з-посеред інших груп підприємств.

Штрафні санкції до приватних підприємців у 2010 році застосовувались значимо рідше, ніж до решти груп платників податків, і вдвічі рідше, ніж у 2009 році (13%). Однозначно справедливими їх вважає 27% опитаних фізичних осіб-СПД. Частота перевірок податкових органів у 2010 році не змінилась: три роки поспіль перевіркам податкових органів підлягали близько 50% опитаних фізичних осіб-СПД.

3. Регіональні відмінності за показниками досягнення прогресу впровадження ПМДПС

За результатами опитування платників податків у 2010 році статистично значимих відмінностей у показниках прогресу впровадження ПМДПС України за регіонами не спостерігається. Утім, можна виділити такі відмінності:

найбільша частка респондентів, які вважають чинний рівень податкового навантаження оптимальним, — у Києві (44,4%), найменша — серед платників податків Південного регіону (36,9%);

витрати на дотримання податкового законодавства у 2010 році найменш обтяжливими вважають представники Південних областей у групах малих підприємств та фізичних осіб-СПД. Найбільш обтяжливими ці витрати є для малих та великих підприємств з Києва, а також великих підприємств Південного регіону та фізичних осіб-СПД Центрального регіону;

ймовірність виявлення ухилення від податків (за методикою 2007 року) найбільш високо оцінюють представники малих підприємств та особи-СПД із Заходу, а також респонденти із Центрального регіону у групах середніх та малих підприємств. Найнижче можливість виявлення ухилень від сплати податків органами ДПС сприймає Центральний регіон (великі підприємства) та фізичні особи-підприємці з Києва;

найвище якість функціонування ДПС оцінюють представники малих підприємств Західного регіону та фізичні особи-підприємці Півдня. Найменш задоволеними якістю функціонування ДПС при адмініструванні податків та наданні послуг платникам податків є представники великих підприємств Південного регіону, а також усі категорії респондентів Києва.

Таблиця 26. Витрати на дотримання податкового законодавства (14)

 

2010

Загалом

Малі

Середні

Великі

Фіз.особи-СПД

Київ

46,7

40,0

41,6

38,1

47,7

Схід

49,6

53,3

41,5

40,4

49,4

Центр

42,8

47,4

53,7

42,0

42,4

Захід

52,6

53,6

49,3

39,4

52,6

Південь

57,8

60,9

47,8

32,8

57,7

Північ

57,0

59,1

41,7

38,2

57,0

Україна в цілому

46,7

51,9

44,3

38,6

51,3

Джерело: ГФК Юкрейн (2010)

 

Таблиця 27. Ймовірність виявлення випадків ухилення від сплати податків (І5)
методика 2005 — 2006 років

 

2010

Загалом

Малі

Середні

Великі

Фіз.особи-СПД

Київ

52,3

60,3

57,3

53,3

50,9

Схід

59,9

64,0

58,0

56,7

59,6

Центр

59,5

70,2

70,7

51,5

58,6

Захід

60,6

68,5

60,6

56,8

60,0

Південь

59,8

58,3

53,4

53,9

60,0

Північ

59,4

61,7

57,5

53,5

59,2

Україна в цілому

58,8

63,5

58,5

54,6

58,5

Джерело: ГФК Юкрейн (2010)

 

Таблиця 28. Ймовірність виявлення випадків ухилення від сплати податків (15)
методика 2007 року

 

2010

Загалом

Малі

Середні

Великі

Фіз.особи-СПД

Київ

-6,5

12,7

5,8

-3,4

-9,2

Схід

7,5

18,1

6,5

3,1

6,7

Центр

9,6

33,2

30,3

-6,1

7,8

Захід

11,0

31,8

12,9

7,1

9,6

Південь

8,6

8,0

-0,7

-3,7

8,8

Північ

7,7

15,3

6,9

0,0

7,1

Україна в цілому

6,7

18,9

8,2

-0,4

5,7

Джерело: ГФК Юкрейн (2010)

 

Таблиця 29. Якість функціонування ДПС при адмініструванні податків та наданні послуг платникам (І7)

 

2010

Загалом

Малі

Середні

Великі

Фіз.особи-СПД

Київ

58,4

50,0

44,6

43,9

59,9

Схід

66,7

65,0

49,4

42,9

67,1

Центр

61,7

69,1

65,1

45,5

61,1

Захід

67,2

72,0

57,7

47,1

67,0

Південь

70,2

62,9

55,2

36,2

70,9

Північ

65,7

65,9

63,3

50,4

65,8

Україна в цілому

65,7

63,4

52,5

43,6

66,1

Джерело: ГФК Юкрейн (2010)

 

Таблиця 30. Розподіл опитаних приватних підприємців за регіонами: 2010

Регіон

Кількість опитаних, одиниць

Київ

65

Схід

149

Центр

51

Захід

104

Південь

80

Північ

56

Всього

505

 

Таблиця 31. Розподіл опитаних підприємств за регіонами: 2010

Регіон

Кількість опитаних, одиниць

Київ

431

Схід

468

Центр

133

Захід

197

Південь

223

Північ

160

Всього

1612

 

 

«Горячие линии»

Дата: 29 ноября, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42