Статьи

«Надувание» с надувными лодками

Факт…

Цех виробляв «титаніки»

До податківців м. Синельникове, що у Дніпропетровській області, звернувся колишній працівник підпільного цеху з виробництва надувних човнів і повідомив, що йому не виплатили заробітну плату.


Працівники УПМ ДПА у Дніпропетровській області встановили, що незаконну діяльність організував 30-річний житель обласного центру в орендованому складському приміщенні без відповідних дозвільних документів. Для виготовлення човнів він задіяв 10 чоловік, трудові відносини з якими не було оформлено належним чином.

Виробничі потужності, готову продукцію та сировину на загальну суму понад 300 тис. грн. описано. Складено матеріал про адміністративне правопорушення, який передано до судових органів.


За матеріалами УПМ ДПА у Дніпропетровській області


...і коментар

Начальник відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів УПМ ДПА у Дніпропетровській області майор податкової міліції Олександр МатвієцьКожен із нас, виступаючи у ролі покупця, свою увагу, пильність у виборі покупки передусім спрямовує на продовольчу групу товарів: молочні вироби, м’ясні, рибні тощо. Ми настільки зациклюємось на виявленні неякісних продуктів, які становлять загрозу нашому здоров’ю, а часом і життю, що почасти забуваємо: товари промислової групи, виготовлені підпільно, так само на кожному кроці підставляють нам ногу. Не виняток — надувні човни, виготовлені у підпільному цеху без дотримання відповідних стандартів та технічних умов. Про те, що має знати покупець, аби не наразитися на небезпеку, у сьогоднішньому випуску «Споживача» розповідає начальник відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів УПМ ДПА у Дніпропетровській області майор податкової міліції Олександр МАТВІЄЦЬ.


— Податковими міліціонерами Дніпропетровщини лише минулого року виявлено 48 незаконних виробництв, а протягом перших двох місяців поточного — ще вісім. Третина підпільних цехів виготовляла алкоголь, інші — різні товари народного споживання — від звичайного туалетного паперу до компакт-дисків та пально-мастильних матеріалів. Порушників чинного законодавства об’єднує злісне небажання ділитися своїми статками з державою. Не відрізняються від них і організатори підпільного виробництва надувних човнів з м. Синельникове, які задля конспірації свої «виробничі потужності» розмістили у складському приміщенні, що вже давно не використовувалося за призначенням.

— Чому підпільники-кустарі віддали перевагу саме надувним човнам?

— Річ у тім, що ринок туристичного та рибальського спорядження в основному представлено порівняно дорогими надувними човнами імпортного виробництва. От наші підприємливі ділки і зметекували, що дешевша продукція, на яку є попит у рибалок, швидко розходитиметься у торговельній мережі.

— Де збували вони свою продукцію?

— Здебільшого, аби не засвітитися, вони реалізовували човни через так звані латентні дилерські мережі Дніпропетровської, Запорізької, Київської, Кіровоградської, Донецької та Полтавської областей. Люди купували охоче, бо зовні човни мали досить пристойний вигляд, мало чим відрізнялися від фірмових, а коштували доволі недорого. До того ж, аби не викликати підозри у покупців, цеховики видавали гарантійний талон, який діє протягом 12 місяців. І хоч значна частина товару відповідно до гарантійних зобов’язань систематично здавалася для обміну, підпільні умільці встигли реалізувати близько 3 тисяч одиниць надувних човнів різних модельних рядів.

— Але ж надувні човни — міні-судна підвищеної небезпеки… Як виготовлялися такі плавзасоби?

— Як я вже згадував, цех було розміщено у занедбаному складському приміщенні, непридатному для такого виробництва. Однак, «кустарний менеджмент» було налагоджено з творчим підходом, адже організація роботи на виробництві була доволі продумана — робітники виготовляли деталі та комплектуючі вдома, а остаточно збирали все у цеху. Проте мінусів у цій справі більше ніж достатньо. Адже вироблялися плавзасоби з сировини невідомого походження, бо жодного документа, який би підтверджував її легітимність, у підпільних майстрів не було. Не мали підприємці і технологічної карти, відповідних технічних умов та інших дозвільних документів, які підтверджували б їх спроможність виробляти якісний продукт. Тому сказати щось конкретне про їхні експлуатаційні властивості досить важко… З фіскальної точки зору ситуація однозначна — незаконна діяльність документується, а потім винуватець притягається до адміністративної чи кримінальної відповідальності.

— Тоді як пересічному покупцеві ідентифікувати справжній товар, відфільтрувавши його від звичайної кустарщини?

— Споживачеві слід знати деякі прості правила. А саме:

  • перш за все потрібно уважно оглянути сам човен у надутому стані, його зовнішній вигляд не має викликати у споживача ніякої підозри;
  • необхідно також переконатися у наявності інструкції з експлуатації та гарантійного талону, де мають бути чітко зазначені реквізити виробника, у тому числі адреса потужностей та контактні телефони;
  • слід також пересвідчитися у наявності сертифіката відповідності, без якого неможлива постановка човна на облік до регістру судноплавства та мореплавства;
  • необхідно також зберегти касовий чек чи товарну накладну — документи, які дають вам право звернутися до продавця чи виробника у разі появи скритих дефектів, які виникли під час експлуатації надувного човна.

Якщо продавець відмовить вам у наданні перелічених документів, або хоча б одного з них, — це має викликати у вас підозру щодо легітимності даного товару та його контрафактного походження. Тоді краще відмовитись від бажання придбати човен у цього продавця та звернутися до іншого підприємства торгівлі. Вдалих вам покупок. Будьте уважними та обережними.


Юрій НОВИКОВ

«Горячие линии»

Дата: 14 марта, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42