Новости

Дела меня сами находят

Марта ВолощукМинуло десять років відтоді, як перший керівник податкової служби Закарпаття вийшла на заслужений відпочинок. Однак у неї, як і завжди, є безліч креативних ідей, перспективних задумів, нових творчих проектів.

Марта ВОЛОЩУК очолює водночас і ветеранську організацію податківців, і територіальне відділення АППУ, викладаючи у трьох вищих навчальних закладах. А ще вона — єдина жінка-генерал у Спілці генералів Закарпаття і в буквальному розумінні є окрасою цієї організації. Щаслива мама, бабуся і прабабуся — це також про Марту Волощук, яка сьогодні на сторінках «Вісника» розмірковує про успішність сучасної жінки, здорові кар’єрні амбіції і про власні здобутки на ниві родинній.


— Марто Гнатівно, кажуть, сила думки багато в чому визначає долю людини. Принаймні Ваша успішна кар’єра — від економіста відділу держдоходів Ужгородського міськфінвідділу до керівника обласної податкової адміністрації — свідчить про те, що думками Ви завжди линули вперед і вгору.

— На першу керівну посаду мене й справді призначили зовсім юною: у 25 років я стала начальником сектору платежів з прибутку обласного фінансового управління. Втім кожне своє чергове призначення я сприймала як аванс. Тому справою честі було довести, що я гідна посади і виправдовую покладені на мене сподівання. І хоч доля не завжди була до мене лагідною, на життєвому шляху мені щастило на хороших людей, які щиро приймали мене в колектив, ділилися досвідом, давали поради. Час тоді був непростий. Ні приміщень для інспекцій, ні обладнання, ні техніки… Та найскладніше було те, що на пропозиції перейти працювати до податкової фінансисти погоджувалися не одразу і ставилися до цього обережно. Однак чимало працівників фінансових органів, які обрали такий шлях, стали справжніми професіоналами-податківцями, котрими ми всі пишаємося. Вони й досі обіймають відповідальні посади, забезпечують високий імідж та авторитет податкової служби Закарпаття.

— Для багатьох сучасних жінок культивувати в собі успішність стало нормою. Чи завжди Ваші здорові кар’єрні амбіції, бурхлива громадська діяльність підкріплюють здобутки у родинному житті?

— Дуже хотілося б відповісти ствердно. Однак насправді не все так просто й однозначно. Поєднати роботу, причому улюблену, з домашніми клопотами, інтересами родини, на жаль, не завжди вдається. Якщо відверто, то я, мабуть, була успішнішою на службі. І при цьому відчувала, що чогось недодала своїм дітям, онукам. Можливо, не приділяла їм достатньо часу, приміром, не водила за ручку до школи, не так часто ми відвідували разом кіно чи театр, як хотілося б. Зараз намагаюся надолужити згаяне — вже зі своїми любими онуками. Мої діти, донька Наталя і син Олександр, не пішли моєю стежкою, обрали інші професії, в яких досягли успіхів. Зате онуків податкова справа зацікавила. Внучка Марта — податковий інспектор і мій послідовник. Щоправда, зараз вона у декретній відпустці і днями подарувала мені правнучку! Двоє інших — Ліза та Іван — навчаються у вишах і також планують працювати на податковій службі. Цього року закінчує школу внучка Тетянка. І вона збирається вступати до навчального закладу, щоб у подальшому працювати податківцем. А наймолодший онук Василько поки що школяр і радує бабусю грою на скрипці.

— Хтось із колег дав Вам влучну характеристику: «Жінка з генеральськими погонами не сидітиме склавши руки і не дасть байдикувати іншим». Ви коли-небудь відпочиваєте?

— Маю 40 років трудового стажу на фінансовій ниві, у тому числі 10 — у податковій службі, 25 років педагогічного стажу. Протягом цього періоду мені всього кілька разів доводилося брати 10 — 14 днів, щоб поправити здоров’я. А так, щоб мене, скажімо, не було на роботі місяць чи більше, такого не траплялося. Навіть тепер, коли я вже на пенсії. Здавалося б, вільного часу багато, але справи ніби самі мене знаходять. Вивчаю законодавство, готуюся до занять із студентами, опрацьовую документи, обмірковую плани, пов’язані з діяльністю у ветеранській організації, що налічує 400 осіб, територіальному відділенні Асоціації платників податків України (200 осіб), по роботі з волонтерами та податківцями. Переглядаю новини, намагаюся не пропустити цікаву виставу чи нові твори улюблених письменниць — Оксани Забужко, Марії Матіос, Ліни Костенко. Хочеться з усім впоратися, повсюди встигнути. До цього, врешті-решт, зобов’язують генеральські погони.


Розмову вела Алла КОХАН,
головний державний податковий інспектор відділу масово-
роз’яснювальної роботи та звернень громадян ДПА у Закарпатській області