Новости

Там, где горы и долины...

У географічному Центрі Європи — Рахівському районі Закарпатської області — відроджують вівчарство, розвивають туризм і справно сплачують податки.

Начальник ДПІ у Рахівському районі Владислав Кичм. Рахів розташовано у північно-східній частині Закарпатської області в гірській улоговині на висоті 430 м над рівнем моря. Місцеві жителі пишаються тим, що їх місто є найвисокогірнішим районним центром в Україні. Тут перепади висот між вулицями становлять від 400 м до 1200 м. Завдяки географічному розташуванню, унікальній природі та самобутній гуцульській культурі м. Рахів відоме як один із найпопулярніших туристично-рекреаційних центрів Західної України. У місті працюють турбаза та численні готелі. Значну територію району займає Карпатський біосферний заповідник. Водночас м. Рахів на Закарпатті відзначається ще й сумлінними платниками податків. 2010 р. вони сплатили до бюджетів усіх рівнів понад 66,0 млн. грн., що перевищило показник 2009-го на 15,0 млн. грн. Гість «Вісника» — начальник ДПІ у Рахівському районі Владислав КИЧ — відповідає сьогодні на запитання кореспондента журналу.


— Владиславе Михайловичу, гори — це не лише одна з найкрасивіших дарованих Богом цінностей Рахівщини, а й джерело заробітків місцевих жителів, що, безперечно, позначається на податкових надходженнях району.

— Так. Площа району становить 1,9 тис. км2 і майже 80% її вкрито лісами. Тому найбільший внесок у наповнення державної скарбниці роблять, звичайно ж, лісогосподарські та лісопереробні підприємства. Торік, наприклад, вони сплатили до державного бюджету близько 18,1 млн. грн., або 73% усіх надходжень. Відзначу ДП «Рахівське лісодослідне господарство» (керівник Володимир Приступа), ДП «Великобичківське державне лісомисливське господарство» (Василь Пукман), ТзОВ «Карпати» (Володимир Мартинів) та «ЕВК» (Микола Бердар). Лісогосподарські та лісопереробні підприємства є й найбільшими експортерами в районі, відправляючи кругляк до Угорщини, Італії, Чехії та інших країн Європи. Оскільки останніми роками вивіз лісопродукції став значно обмежуватися, ми починаємо заохочувати діяльність інших платників податків.

Зважаючи на особливості гірського району, не можу не наголосити також на внеску в наповнення бюджету підприємств райспоживспілки, які обслуговують найвіддаленіші і високогірні населені пункти. Торік вони сплатили до бюджетів усіх рівнів понад 2,5 млн. грн., з них понад 500 тис. грн. — лише Великобичківський хлібокомбінат.

— Особливості географічного розташування району, мабуть, сприяють розвитку туризму. Які бачите перспективи м. Рахова у цій галузі?

— Ви правильно зазначили, що гори — це багатство Рахівщини. Найвища вершина України Говерла та ще п’ять інших, висота яких перевищує 2000 м над рівнем моря, розміщені на території нашого району. Карпатський біосферний заповідник, який віднесено до найцінніших екосистем Землі та який входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО, теж «прописаний» тут. Річка Тиса — найбільша притока Дунаю і головна водна артерія Закарпаття — бере свій початок у наших горах. На території району також розвідано понад 80 джерел цілющої мінеральної води. Нарешті полонина Драгобрат — єдина та унікальна місцевість в Україні для розвитку зимових видів спорту та відпочинку, сніговий покрив якої лежить півроку і довше, — теж є нашою. Тож гріх, як кажуть, було б не скористатися цим благом. Отже, розвитку туризму в районі приділяється велика увага.

Податківці теж зацікавлені в цьому, бо туристична галузь почала приносити прибутки. Зокрема, торік майже 10% усіх надходжень до місцевого бюджету було отримано за рахунок надання туристичних послуг. Нинішнього року цей показник плануємо довести до 25%. Таким чином прагнемо зробити Рахівський район справді найпривабливішим регіоном не лише для свого, а й для зарубіжного туриста.

Туристично-рекреаційна галузь сьогодні взагалі стає одним із основних напрямів розвитку економіки району. Нині на Рахівщині реалізується четвертий етап обласної Програми розвитку перспективних туристично-оздоровчих комплексів та інфраструктури до них. Місцева влада робить усе, щоб створити для відпочиваючих комфортні умови: вже сьогодні гостей готові прийняти лікувально-оздоровчі комплекси, турбази, готельно-ресторанні заклади, готелі, придорожні мотелі, санаторій «Гірська Тиса», спортивні бази, притулки в горах. Активно розвивається сільський (зелений) туризм. У приватних оселях громадян можна прийняти понад 500 осіб. Не випадково із 317 туристично-рекреаційних закладів Закарпаття на території району розміщено 60.

Крім того, Рахівщина приваблює туристів і багатонаціональними культурними надбаннями населення, різними святами та фестивалями, днями населених пунктів, пам’ятками дерев’яної архітектури. У нашому гуцульському краю відроджуються давні ярмаркові традиції, коли на продаж та на показ виставляються не лише продукти, а й вироби з овечої вовни. Дійство, на яке з’їжджаються гуцули з усього світу (його
у нас називають «Гуцульська бринзя»), влаштовується ось уже впродовж декількох сторіч на честь повернення вівчарів з гірських долин додому. Свято розпочинається з розвеселих мелодій трембіт, троїстих музик, вдягнутих у національний одяг. Кожен має можливість продегустувати різні сорти і види овечої бринзи, купити покривала, виготовлені з вовни баранців, а також посмакувати різні страви, які готують просто неба: це — банош (страва зі сметани й кукурудзяної муки), бограч (дуже гостра страва з картоплі і м’яса), кулеша (кукурудзяна каша з бринзою та шкварками), голубці.

— Під час проведення подібних заходів з’їжджаються тисячі гостей. Певно, це сприяє розвитку саме малого приватного бізнесу, насамперед у сфері обслуговування?

— Так, хочу зазначити, що кількість суб’єктів підприємницької діяльності в районі постійно зростає: станом на 1 січня 2011 року на обліку в нашій інспекції перебувають 897 юридичних та 3260 фізичних осіб. Для нашого району не характерні великі підприємства. Натомість зростає кількість зареєстрованих приватних підприємців, у тому числі зайнятих у сфері обслуговування і туризму.

Чимало й нових підприємств запрацювало вже в районі. Серйозні та амбітні наміри вкладати кошти у розвиток туристичної галузі має, наприклад, нещодавно зареєстроване ТзОВ «Бріарей». Представлена ним концепція підкріплена реальними кроками: товариство володіє власністю на полонині Драгобрат. Але окрім виробничої воно провадить ще й велику благодійну діяльність. Наше завдання — максимально сприяти інвесторам у реалізації планів.

— Які види податків домінують у загальній податковій скарбничці Рахівщини?

— Податківці району забезпечують надходження близько 80% доходів державного та місцевого бюджетів. При цьому здійснюють контроль за адмініструванням податків, зборів та обов’язкових платежів до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів. Торік інспекція забезпечила виконання доведених завдань: до зведеного бюджету мобілізовано понад 66,3 млн. грн. платежів, з них 24,7 млн. — до державного бюджету. Основним податком, який формує державний бюджет, є податок на додану вартість. Його надходження минулого року становили 18,1 млн. грн. А щодо надходжень до місцевого бюджету переважає, звичайно ж, податок на доходи фізичних осіб. У 2010-му його надійшло на суму 29,9 млн. грн. Це — понад 70% місцевої скарбниці.

— А яка ситуація із дотриманням законодавства у сфері виплати заробітної плати?

— Звісно ж, надходження від ПДФО безпосередньо залежать від своєчасної виплати заробітної плати найманим працівникам. На жаль, із цим у районі є проблеми. Але завдяки консолідації зусиль податківців та представників влади вдалося дещо поліпшити ситуацію із погашенням заборгованості із виплати заробітної плати: якщо на початок 2010 року підприємства району завинили своїм працівникам 328,9 тис. грн., то на кінець 2010-го суму боргу зменшено до 270,2 тис. грн. У 2010 році було перевірено 208 суб’єктів господарювання, виявлено 324 найманих працівники, з якими не було укладено трудової угоди, залучено до оподаткування 319 осіб, сплачено податків на суму 42,1 тис. грн.

Позитивним є і той факт, що все більше мешканців Рахівщини працевлаштовуються вдома. Понад півтори тисячі таких громадян за останній рік утрималися від виїзду за межі району, а отже, і від поневірянь десь по світах. Таким чином, вони зароблятимуть гроші на підприємствах району й матимуть змогу краще утримувати свої родини. Цьому сприяє й зростання середнього розміру заробітної плати в районі. Торік вона становила 1767 грн., що на 11,0% більше, ніж позаторік. Незважаючи на не зовсім сприятливі економічні умови, наслідки кризи в країні, фонд оплати праці зріс у працівників майже всіх галузей економіки.

— З яким настроєм розпочинаєте новий рік?

— Нинішнього року працівники ДПІ у Рахівському районі докладуть усіх зусиль, аби намічені плани було виконано. Колектив у нас досвідчений, працьовитий, професійний, якому під силу вирішувати складні завдання.


Розмову вів  Олександр КРЮЧКОВ

Працівники ДПІ у Рахівському районі

«Горячие линии»

Дата: 21 февраля, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42