Статьи

С подпольной СТО — давай «газа»!

Факт…

Податківці «накрили» підпільну автомайстерню

Нещодавно працівниками податкової міліції Полтавщини в ході проведення заходів, спрямованих на виявлення порушників податкового законодавства, задокументовано факт роботи підпільної СТО, яка діяла в м. Кременчуці.

Як установлено слідством, приватний підприємець не мав жодних дозвільних документів, які б надавали йому право займатися автосервісом. Відтак правоохоронцями описано та вилучено обладнання на загальну суму 30 тис. грн., яке використовувалося для технічного обслуговування та ремонту легковиків. За фактом ведеться перевірка.


За повідомленнями УПМ ДПА у Полтавській області

 

… і коментар

Головний спеціаліст відділу контролю ринку послуг Департаменту споживчої політики Держспоживстандарту України Людмила БондаренкоПорушена тема насамперед стосується власників транспортних засобів. Однак, на нашу думку, вона зацікавить і членів їхніх родин, оскільки в більшості випадків придбання, ремонт і обслуговування автомобіля здійснюються із сімейного бюджету.

Отож, чим зазвичай керуються власники транспортного засобу, обираючи для свого «металевого коня» станцію технічного обслуговування? Насамперед — ціновою пропозицією. Не залишають поза увагою і територіальне розташування СТО: наскільки воно віддалене від дому, дачі чи роботи. І, звісно, за будь-яких умов господарів цікавить якісний ремонт автомобіля.

Як заздалегідь передбачити, наскільки професійно та чесно вас обслужать, якщо досі не користувалися послугами цієї станції технічного обслуговування. Більшість клієнтів орієнтується на оснащеність самої СТО, ставлення до відвідувачів з боку обслуговуючого персоналу, їх професіоналізм (наскільки це можна визначити з короткого спілкування з ремонтником чи менеджером). Усе це, звичайно, важливі чинники. І все ж вони не допоможуть, якщо раптом виникнуть форс-мажорні обставини і вас не задовольнить рівень таких послуг.

Про те, що потрібно знати власнику автомобіля, аби контакт із сервісними підприємствами та майстернями не мав сумних наслідків, розповідає читачам «Вісника» головний спеціаліст відділу контролю ринку послуг Департаменту споживчої політики Держспоживстандарту України Людмила БОНДАРЕНКО.


— За останні кілька років мережа станцій технічного обслуговування автомобілів стала досить розгалуженою. Це, насамперед, дилерські станції, що обслуговують автомобілі лише однієї марки. Далі йдуть великі автосервісні підприємства, що спеціалізуються на ремонті та обслуговуванні автівок кількох марок і схожих до них. За ними — невеликі СТО, що займаються в основному автопарком російського та вітчизняного виробництва і старими іномарками. Щодо автомайстерень, під які переобладнано безліч приватних гаражів, то тут займаються усім, на чому можна заробити.

Проте до якої б СТО не звернувся замовник — великого сервісного підприємства чи приватної майстерні — насамперед він має пересвідчитися, чи в легальному полі працюють фахівці автосервісу. Це зробити нескладно, адже ті, хто мають відповідні дозвільні документи, дотримуються необхідних умов обслуговування. На видному місці розміщують:

  • копію свідоцтва про державну реєстрацію підприємства;
  • правила надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автотранспортних засобів;
  • інформацію про перелік робіт, що надаються, з визначенням їхньої трудомісткості та вартості (ця інформація може зберігатися окремо на паперових носіях чи в пам’яті комп’ютерів);
  • зразки договорів з додатками, наряду-замовлення, які оформлюються виконавцем за згодою замовника;
  • інформацію про гарантійні зобов’язання виконавця;
  • порядок пред’явлення і задоволення претензій;
  • закони України «Про дорожній рух», «Про транспорт», «Про автомобільний транспорт», «Про захист прав споживачів»;
  • інформацію про режим роботи і обслуговуючий персонал, телефонні номери органів виконавчої влади, Державтоінспекції, територіальних органів у справах захисту прав споживачів Держспоживстандарту України, зразки оформлення документів, а також — порядок обслуговування громадян, які користуються пільгами відповідно до законодавства;
  • інформацію про ціни на матеріали, складові частини дорожньо-транспортного засобу (ДТЗ);
  • інформацію про повне найменування виконавця, місцезнаходження (місце проживання), номери телефонів, прізвище, ім’я та по батькові керівника (власника);
  • книгу скарг і пропозицій.

Слід пам’ятати й про те, що у разі надання послуг у присутності замовника, коли немає потреби залишати автомобіль (або його складові) на відповідальне зберігання у виконавця чи замінювати вузли та агрегати ДТЗ, послуги оформлюються рахунком-фактурою і нарядом-замовленням. В останньому обов’язково робиться запис про гарантійні зобов’язання, а підпис засвідчується мокрою печаткою.

Послуги, які надаються у присутності замовника без надання виконавцем гарантійних зобов’язань (підкачування пневматичних шин, роботи щозмінного технічного обслуговування, діагностичні роботи без втручання у конструкцію авто тощо), можуть оформлятися лише видачею платіжного документа, що засвідчує оплату робіт.

За потреби залишити транспортний засіб на відповідальне зберігання для подальшого здійснення ремонту, приймання автомобіля здійснюється у присутності власника чи його уповноваженого представника з оформленням акта передання-прийняття автомобіля, який повинен містити таку інформацію: місце і дату складання акта; найменування та місцезнаходження підприємства (адреса приватного підприємця, що надає послуги); посаду, прізвище, ім’я та по батькові особи, відповідальної за приймання транспортного засобу в ремонт; прізвище, ім’я та по батькові власника чи його представника, який повинен діяти за довіреністю власника (у такому разі зазначаються дані довіреності); реєстраційні дані автомобіля (держномерний знак, марка, модель, колір, номер кузова); показання лічильника пробігу на спідометрі; наявність чи відсутність пломб на каналах доступу до показників лічильника пробігу на спідометрі; оцінку технічного стану, функціонування складових частин, вузлів та агрегатів, виявлені недоліки; кількість пального в баках; марки моторної і трансмісійної олив, а також інших експлуатаційних рідин (у разі надання послуг з їхньої заміни); укомплектованість транспортного засобу із зазначенням наявності запасного колеса, магнітофона, радіоприймача, прикурювача й інших легкознімних частин; перелік наданої з автомобілем документації; перелік складових частин автівок, які приймаються на відповідальне збереження від замовника; порядок оплати послуг (робіт) визначається договором.

Акт передання-прийняття транспортного засобу підписується його власником та особою, відповідальною за прийняття автомобіля, і скріплюється печаткою виконавця. Замовнику видається один примірник акта передання-прийняття.

Якщо виникає необхідність виконання додаткових робіт, надання послуг тимчасово припиняється до укладання нової угоди між замовником і виконавцем. Водночас є випадки, коли додаткова вартість узгоджується сторонами у телефонному режимі, проте під час остаточних розрахунків виникають суперечки щодо фактичної узгодженої кількості та вартості використаних матеріалів і наданих послуг.

Після технічного обслуговування і ремонту відбувається приймання транспортного засобу замовником у присутності контролера якості з оформленням акта передання-прийняття транспортного засобу або наряду-замовлення, у разі коли не укладається договір про надання послуг.

Якщо у замовника виникли претензії стосовно якості виконання послуг, то підставою для їх пред’явлення є документ (прибутковий касовий ордер, накладна, квитанція, платіжне доручення, наряд-замовлення, договір), що засвідчує оплату замовником вартості ремонту.

У разі виникнення спірних питань між виконавцем послуг і споживачем останній має право на звернення з метою вирішення спорів до територіальних органів у справах захисту прав споживачів Держспоживстандарту України.


Юрій НОВИКОВ

«Горячие линии»

Дата: 5 сентября, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42