Другие налоги
Тема: ЕСВ

Про розгляд звернення

Державна фіскальна служба України розглянула Ваше звернення <...> щодо розміщення консультації по понижуючому коефіцієнту на Загальнодоступному інформаційному ресурсі (ЗІР) і у межах компетенції повідомляє таке.

Відносини у сфері державної політики з адміністрування єдиного внеску регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).

Відповідно до загальних положень Закону № 2464 єдиний внесок - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується:

для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 Закону № 2464, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108), та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464, - зокрема, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.

Згідно з пунктом 95 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 по 31 грудня 2015 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами розмір єдиного внеску, встановлений частиною п’ятою та абзацом другим частини шостої статті 8 Закону № 2464 для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому, третьому, четвертому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464, застосовується з понижуючим коефіцієнтом (далі - коефіцієнт), якщо платником виконуються одночасно такі умови:

а) база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці збільшилась на 20 і більше відсотків порівняно з середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік в розрахунку на одну застраховану особу;

б) після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці складе не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік;

в) кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати, не перевищує 200 відсотків середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік.

Разом з тим, відповідно до частини п’ятої статті 8 Закону № 2464 у разі якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

Також відповідно до частини шостої статті 8 Закону № 2464 у разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (грошове забезпечення, дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток внеску, встановленої для відповідної розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (грошове забезпечення, дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

Відповідно до статті 1 Закону № 108 заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Враховуючи викладене, різниця між мінімальною та фактично нарахованою заробітною платою є базою для нарахування єдиного внеску, проте, не є базою для утримання єдиного внеску (утримання здійснюється з фактично нарахованої заробітної плати).

Отже, таке донарахування не відноситься до заробітної плати (доходу), яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу та відповідно не захищає прав застрахованих осіб (не враховується для розрахунку пенсій та соціальних виплат), і є додатковим джерелом надходження коштів до бюджету Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування.

Таким чином, при умові, якщо хоча б по одній застрахованій особі здійснюється донарахування сум єдиного внеску до розміру мінімальної заробітної плати (виключенням є донарахування до мінімальної бази нарахування при розрахунку лікарняних, відпускних та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами), понижуючий коефіцієнт страхувальником не застосовується взагалі.

Додатково повідомляємо, що відповідні зміни внесено до роз’яснення, яке знаходиться у базі знань, розмішеній на Загальнодоступному інформаційному ресурсі (ЗІР).


Голова Р. М. НАСІРОВ

 

«Горячие линии»

Дата: 1 ноября, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42