Другие налоги
Тема: ЕСВ, НДФЛ, Труд и зарплата, Военный сбор

Налогообложение зарплаты нерезидента

Державна фіскальна служба України розглянула лист <...> щодо оподаткування заробітної плати нерезидента (громадянина Грузії), який працює у представництві іноземної компанії, розташованої на території України, та в межах компетенції повідомляє таке.        

Відповідно до ст. 5 Закону України від 16 квітня 1991 року N 959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність" іноземні суб’єкти господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України, мають право на відкриття своїх представництв на території України.        

З метою впорядкування механізму реєстрації представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності в Україні Міністерством зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України наказом від 18.01.96 N 30 затверджено Інструкцію про порядок реєстрації представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності в Україні (далі - Інструкція).        

Пунктом 12 Інструкції визначено, що представництво суб’єкта господарської діяльності не є юридичною особою і не здійснює самостійно господарської діяльності, у всіх випадках воно діє від імені і за дорученням іноземного суб’єкта господарської діяльності, зазначеного у свідоцтві про реєстрацію, і виконує свої функції згідно із законодавством України. Представництво іноземного суб’єкта господарської діяльності в Україні може здійснювати функції, пов’язані з виконанням представницьких послуг, тільки в інтересах іноземного суб’єкта господарської діяльності, зазначеного у Свідоцтві.        

У разі здійснення представництвом господарської діяльності на території України, таке представництво повинно стати на облік у податковому органі за місцезнаходженням у порядку, установленому центральним податковим органом України, та набути статусу постійного представництва (п. 13 Інструкції).        

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів в Україні, регулюються Кодексом.        

Пунктом 14.1 ст. 14 Кодексу визначено поняття, які вживаються в такому значенні:       

     постійне представництво - це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково провадиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер (пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу);        

     роботодавець - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов’язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов’язки, передбачені законами. Для цілей розділу IV Кодексу до роботодавця прирівнюються юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво), постійне представництво нерезидента або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) дохід за виконання роботи та/або надання послуги згідно із цивільно-правовим договором у разі, якщо буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими (пп. 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).        

Розділом IV Кодексу встановлено порядок оподаткування доходів фізичних осіб, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.        

Підпунктом 163.2.1 п. 163.2 ст. 163 Кодексу передбачено, що об’єктом оподаткування нерезидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні.        

Дохід з джерелом їх походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору (пп. "е" пп. 14.1.54 п. 14 ст. 14 Кодексу).        

Порядок оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, регулюється п. 170.10 ст. 170 Кодексу, яким передбачено, що доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV Кодексу для нерезидентів).        

У разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом - юридичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів (пп. 170.10.3 п. 170.10 ст. 170 Кодексу).        

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.        

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 Кодексу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.        

Крім того, відповідно до пункту 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.        

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 Кодексу (підпункт 1.1 пункт 161 підрозділу 10 Кодексу).        

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).        

Згідно із пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу ставка збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п. 1.2 цього пункту.        

Враховуючи викладене, у разі якщо постійне представництво нерезидента - юридичної особи нараховує (виплачує, надає) на користь фізичної особи - нерезидента оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні, у тому числі заробітну плату (винагороду), то у розумінні Кодексу таке представництво є податковим агентом (роботодавцем), яке зобов’язано при нарахуванні (виплаті, наданні) такого доходу утримати та сплатити (перерахувати) податок на доходи фізичних осіб (15/20 відс.) та військовий збір (1,5 відс.) із суми такого доходу за його рахунок.        

Також слід зазначити, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464) відповідно до частини першої ст. 4 якого платники єдиного внеску є:        

1)     роботодавці, які у розумінні п. 10 частини першої ст. 1 Закону N 2464 є страхувальниками та до яких відносяться:        
     підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання (абзац другий п. 1 частини першої ст. 4 Закону N 2464);        
     дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України (абзац шостий п. 1 частини першої ст. 4 Закону N 2464);        
     інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції (у тому числі постійне представництво інвестора-нерезидента), що використовує працю фізичних осіб, найнятих на роботу в Україні на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем в Україні, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) (абзац восьмий п. 1 частини першої ст. 4 Закону N 2464);        

2)     працівники, які у розумінні п. 3 частини першої ст. 1 Закону N 2464 є застрахованими особами, - це громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють, зокрема, на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, зазначених в абзацах другому та восьмому п. 1 частини першої ст. 4 Закону N 2464.        

Враховуючи те, що представництво іноземного підприємства, яке розташоване на території України, не є страхувальником стосовно іноземця (громадянина Грузії), у разі нарахування та виплати таким представництвом на території України доходу іноземцю у вигляді заробітної плати, обов’язку щодо нарахування (утримання) єдиного внеску не виникає.


Голова Р.М.Насіров

«Горячие линии»

Дата: 1 ноября, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42