Другие налоги
Тема: Экологический налог

Розміщення відходів на власній території підприємства

Чи повинен суб’єкт господарювання сплачувати екологічний податок за тимчасове розміщення на власній території відходів, які утворилися в процесі господарської діяльності, з метою подальшої передачі їх для утилізації спеціалізованим підприємствам на підставі укладених договорів?


Відповідно до пп. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюється розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання).

Об’єктом та базою оподаткування екологічного податку, що справляється за розміщення відходів, є обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання (пп. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу).

Пунктом 240.5 ст. 240 цього Кодексу встановлено, що суб’єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об’єктах) виключно відходи як вторинну сировину, не є платниками податку за розміщення відходів.

Згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України від 05.03.98 р. № 187/98-ВР «Про відходи» (далі — Закон № 187) відходи — це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Термін «розміщення відходів» у пп. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу визначено як постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів.

Термін «відведені місця чи об’єкти» в абзаці 16 ст. 1 Закону № 187 визначено як місця чи об’єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

Відходи є об’єктом права власності. Право власності на відходи може переходити від однієї особи до іншої в порядку, передбаченому законом (ст. 8 Закону № 187).

Вартість послуг спеціалізованого комунального підприємства з приймання відходів на утилізацію на полігон визначається відповідно до тарифу, який встановлюється рішенням виконавчого комітету міської ради і який має забезпечувати відшкодування витрат такого підприємства на сплату екологічного податку за розміщення відходів.

Таким чином, за обсяги відходів, які утворюються в процесі господарської діяльності суб’єкта господарювання і тимчасово розміщуються на власній території та в подальшому передаються для утилізації спеціалізованим підприємствам на підставі укладених договорів, екологічний податок цим суб’єктом не сплачується, оскільки він є елементом, що визначає розмір тарифу за розміщення відходів на полігоні.

 

«Горячие линии»

Дата: 5 сентября, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42