Другие налоги
Тема: Налог на прибыль

Обчислення та сплата податку на прибуток

Право на зменшення податкового зобов’язання

Підприємство подає звітність з податку на прибуток щокварталу. Чи має таке підприємство право на зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, зазначеного у квартальній звітності, на суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?


Згідно з п. 137.6 ст. 137 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, зменшується на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі — податок на нерухоме майно), відповідно до ст. 266 цього Кодексу щодо об’єктів нежитлової нерухомості.

Якщо платник податку на прибуток у звітному періоді не отримав прибутку або сума податку на прибуток менша за суму податку на нерухоме майно, залишок суми такого податку, не врахований у зменшення податку на прибуток поточного періоду, не переноситься на зменшення податку на прибуток наступних податкових (звітних) періодів (абзац другий п. 137.6 зазначеної статті Кодексу).

Платники податку — юридичні особи самостійно обчислюють суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію за встановленою формою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Кодексу).

Базовий податковий (звітний) період для вказаного податку дорівнює календарному року (пп. 266.6.1 п. 266.6 цієї статті).

Податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно сплачується юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації (пп. 266.10.1 п. 266.10 зазначеної статті).

З метою оподаткування податком на прибуток податковими (звітними) періодами, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 Податкового кодексу, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п. 137.4 зазначеної статті Кодексу).

Врахування суми податку на нерухоме майно у зменшення податку на прибуток відображається у рядку 16.2 додатка ЗП до податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Мінфіну України від 20.10.2015  р. № 897 (далі — Декларація).

Отже, платник податку на прибуток, який подає декларацію з податку на прибуток за податковий (звітний) період — календарний квартал, півріччя, три квартали, рік, має право врахувати у зменшення податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за результатами такого звітного періоду, суму податку на нерухоме майно, нарахованого за такий звітний період.

Платник податку, для якого податковий (звітний) період — рік, враховує нараховану суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у зменшення податку на прибуток за підсумками року.

Відсотки, нараховані на користь пов’язаних осіб — нерезидентів

Пунктом 140.3 ст. 140 Податкового кодексу передбачено, що відсотки, які не враховано при визначенні об’єкта оподаткування у попередніх звітних періодах, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних періодів у сумі, зменшеній щороку на 5%. Як здійснити розрахунок такого показника?


Відсотки, нараховані на користь пов’язаних осіб — нерезидентів, що перевищували обмеження, встановлені п. 140.2 ст. 140 Податкового кодексу, можуть бути використані у зменшення фінансового результату майбутніх звітних податкових періодів. Для цього сума таких відсотків щороку зменшується на 5%.

Наприклад, якщо сума неврахованих відсотків за 2015 р. становила 20 000 грн., то у 2016 р. платник податку може зменшити фінансовий результат до оподаткування за результатами звітних періодів — квартал, півріччя, 9 місяців або рік на 19 тис. грн. (20 тис. грн. × 5% = 1 тис. грн.)

При цьому зазначена сума відсотків, а також сума відсотків, нарахованих на користь пов’язаних осіб — нерезидентів у 2016 р., не повинна перевищувати обмеження, встановлені вищезазначеним пунктом Кодексу, а саме суму, яка становить 50% суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду.

Щодо залишку суми процентів минулих періодів у розмірі 5% (у наведеному прикладі 1 тис. грн.), то платник податку не має права в подальшому враховувати такий залишок у майбутніх звітних періодах.

Авансові внески з податку на прибуток

Відповідно до п. 38 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу платники податку на прибуток підприємств сплачують до 31.12.2016 р. авансовий внесок з цього податку у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 р. Чи можна суму таких авансових внесків сплачувати частинами?


Платники податку, які за новими правилами у 2016 р. подають податкові декларації за податкові (звітні) періоди: квартал, півріччя, три квартали, рік, у податковій декларації за три квартали 2016 р. визначають авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 2/9 податку на прибуток, який підлягає сплаті до 31.12.2016 р.

Авансовий внесок у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 р., необхідно сплатити не пізніше 30.12.2016 р. однією сумою.

Цільове використання коштів неприбутковими організаціями

Неприбуткова організація планує оновити комп’ютерну техніку. Чи буде порушенням статутної діяльності для такої організації продаж старої техніки, якщо кошти від такого продажу будуть використані на придбання нової?


Відповідно до пп. 133.4.1 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі — неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

  • утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
  • установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних із ними осіб;
  • установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);
  • внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами (пп. 133.4.2 зазначеного пункту Кодексу).

Отже, якщо кошти, отримані неприбутковою організацією від  продажу власної комп’ютерної техніки, використано для  придбання нової техніки, що  використовуватиметься для  здійснення статутної діяльності такої неприбуткової організації, таке використання не  є  порушенням вимог пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу.

Авансові внески при виплаті дивідендів

Підприємство декларує та сплачує податкові зобов’язання з податку на прибуток щокварталу. Чи мало таке підприємство право на зменшення податкового зобов’язання з цього податку за підсумками першого кварталу поточного року на суму сплачених протягом цього кварталу авансових внесків при виплаті дивідендів та списання у наступних періодах суми неврахованих авансових внесків попередніх звітних періодів?


Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів передбачено пп. 57.11 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу.

Так, відповідно до пп. 57.11.2 цього пункту, крім випадків, передбачених підпунктом пп. 57.11.3 зазначеного пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Сума сплачених авансових внесків із податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік.

Це положення поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.

Згідно з п.137.4 ст. 137 Кодексу податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Таким чином, платник податку мав відобразити сплачені у I кварталі 2016 р. авансові внески при виплаті дивідендів у зменшення податкового зобов’язання з цього податку у рядку 16.3 додатка ЗП до Декларації за I квартал 2016 р.

Cуми сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів, не врахованих у зменшення податкових зобов’язань з податку на прибуток у попередніх звітних періодах, враховуються у деклараціях з цього податку в наступних звітних періодах. Такі суми відображаються у рядку 16.3.1 додатка ЗП до Декларації.

Звільнення від штрафних санкцій

Від яких штрафних санкцій було звільнено платників податку на прибуток за наслідками діяльності за 2015 р.?


Пунктом 31 підрозділу 10 розділу  XX «Перехідні положення» Податкового кодексу встановлено, що за наслідками діяльності у 2015 р. штрафні (фінансові) санкції не застосовуються до платників податку на прибуток підприємств за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та повноти його сплати.

Враховуючи положення цієї норми, штрафні санкції не застосовувалися у таких випадках:

  • у разі якщо платник податків у порядку, встановленому п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу, виправляв помилки, що містилися у раніше поданій ним декларації з податку на прибуток за 2015 р., шляхом подання уточнюючого розрахунку чи таке виправлення здійснювалося у поточній декларації, тобто штрафні санкції, передбачені абзацами третім — п’ятим п. 50.1 ст. 50 та п. 120.2 ст. 120 зазначеного Кодексу, не нараховувалися на суму заниженого зобов’язання з податку на прибуток;
  • у разі якщо контролюючий орган виявляє за результатами перевірки заниження податкового зобов’язання з податку на прибуток у декларації за 2015 р., не застосовується штраф, передбачений п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу.

Водночас у разі несвоєчасного подання за 2015 р. декларації з податку на прибуток підприємств у встановлені терміни та у разі якщо платник податків своєчасно не сплатив узгоджену суму грошового зобов’язання за зазначений період протягом строків, визначених Податковим кодексом, такий платник притягується до відповідальності, передбаченої п. 120.1 ст. 120 та п. 126.1 ст. 126 цього Кодексу відповідно.


Підготувала Ніна Василюк, оглядач «Вісника»,
за 
сприяння Світлани Тимощук,
начальника відділу розгляду звернень Управління вдосконалення методології
податку на 
прибуток підприємств Департаменту методологічної
та 
нормотворчої роботи Державної фіскальної служби України

«Горячие линии»

Дата: 28 марта, четверг
Время проведения: с 10:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42