Налог на имущество

Особливості обчислення та сплати земельного податку

«Гаряча лінія» на тему  «Особливості обчислення та сплати земельного податку та орендної плати за землі комунальної та державної власності юридичними особами» за участю Інни ЛИТВИН, заступника начальника Управління — начальника відділу плати за землю з юридичних осіб та місцевих податків і зборів Управління місцевих податків і зборів Департаменту оподаткування юридичних осіб Державної фіскальної служби України.

Закінчення терміну дії договору оренди земельної ділянки

Закінчився термін дії договору оренди, укладеного товариством з міською радою, але земельна ділянка використовується і надалі. Як сплачувати орендну плату за землю в цьому разі?


Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) визначено, що плата за землю — це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Плату за землю сплачують власники землі та землекористувачі з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу).

Положеннями ст. 288 Податкового кодексу передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Договірні відносини регулюються Земельним та Цивільним кодексами України, Законом України від 06.10.98 р. № 161-XIV «Про оренду землі» (далі — Закон № 161).

Згідно зі ст. 31 Закону № 161 договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Порядок поновлення договору оренди землі передбачено ст. 33 Закону № 161.

Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша ст. 33 Закону № 161).

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (частина  шоста ст. 33 Закону № 161).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена в обов’язковому порядку (частина восьма ст. 33 Закону № 161).

Якщо суб’єкт господарювання втрачає право користування земельною ділянкою, то втрачається підстава для нарахування та сплати орендної плати за землю.

Балансоутримувач багатоквартирного будинку — платник земельного податку

Чи може бути платником земельного податку представник платника податків, який є балансоутримувачем багатоквартирного будинку, але право користування на земельну ділянку під таким будинком не оформив? При цьому суб’єкти господарювання уклали договір про співробітництво щодо сплати податків.


Статтею 206 Земельного кодексу України (далі — Земельний кодекс) визначено, що користування землею в Україні є платним. Об’єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється згідно з законом.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу плата за землю — обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Платниками податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі (ст. 269 Податкового кодексу). Об’єктами оподаткування є, зокрема, земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні (пп. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 цього Кодексу).

Плату за землю сплачують власники землі та землекористувачі з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу).

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 цього Кодексу).

Пунктом 287.6 ст. 287 Податкового кодексу визначено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Тобто до оформлення переходу права власності або права користування земельною ділянкою під об’єктом нерухомості (багатоквартирним будинком) до балансоутримувача платником податку за таку земельну ділянку є власник земельної ділянки (землекористувач).

При  цьому платник податків може вести справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника (ст. 19 Податкового кодексу).

Статтею 237 Цивільного кодексу України (далі — Цивільний кодекс) визначено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності (п. 19.2 ст. 19 Податкового кодексу).

Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами (ст. 244 Цивільного кодексу).

За договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя (ст. 1000 Цивільного кодексу).

У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними (ст. 1003 Цивільного кодексу).

Представник платника податків користується правами, встановленими Податковим кодексом для платників податків (п. 19.3 ст. 19 Податкового кодексу).

Не оформлено право власності на земельну ділянку під придбаною нерухомістю

Суб’єкт господарювання  у 2015 році придбав об’єкт нерухомості за договором купівлі-продажу, в якому визначено площу земельної ділянки під майном, проте право власності на земельну ділянку під цим об’єктом ще не оформлено.  Який порядок справляння земельного податку в цьому випадку?


Статтями 269, 270 Податкового кодексу визначено, що платниками податку є, зокрема, власники земельних ділянок, землекористувачі, об’єктами оподаткування — земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Водночас для окремих категорій землекористувачів нормами Податкового кодексу передбачено особливі умови, за яких вони можуть бути платниками плати за землю.

Так, згідно з п. 287.6 ст. 287 Податкового кодексу при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Тобто платником земельного податку є суб’єкт господарювання, за яким зареєстровано право власності або користування земельною ділянкою.

Отже, у разі якщо суб’єкт господарювання  придбав об’єкт нерухомості, державна реєстрація права власності на який відбулась у 2015 році, але державна реєстрація права власності на земельні ділянки під таким об’єктом не завершена,  оскільки підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру, до оформлення переходу права власності або права користування земельною ділянкою під об’єктом нерухомості до нового власника цього об’єкта платником земельного податку за таку земельну ділянку є попередній власник.

Оренда будівлі за цивільно-правовою угодою

Чи є платником земельного податку суб’єкт господарювання, який орендує будівлю (ії частину)?


Відповідно до вимог Податкового кодексу земельний податок — це обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Загальні положення щодо найму (оренди) визначено гл. 58 Цивільного кодексу. Так, п. 1 ст. 796 цього Кодексу передбачено, що одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

Відповідно до ст. 797 Цивільного кодексу плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування земельною ділянкою.

Таким чином, орендодавці приміщень, які є власниками земельних ділянок чи постійними землекористувачами, є платниками земельного податку до бюджету. Орендарі приміщень можуть сплачувати орендодавцям цих приміщень додатково до плати за користування приміщенням плату за користування земельною ділянкою згідно з умовами договору оренди.

Подання витягу про розмір нормативної грошової оцінки землі

Місцевою радою прийнято рішення про затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Відповідно до вимог рішення вона набирає чинності з 01.01.2016 р. Який порядок подання витягу про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, якщо податкова звітність подається в електронному вигляді?


Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11.12.2003 р. № 1378 «Про оцінку земель» (далі — Закон № 1378), відповідно до абзацу п’ятого ст. 5 якого нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ст. 15 Закону № 1378).

Відповідно до Закону України від 21.05.97 р. № 280-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі — Закон № 280) акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) надається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки,  надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 р. № 233, платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу криптографічного захисту інформації, керуючись цією Інструкцією та договором.

Формат (стандарт) податкової декларації з плати за землю (земельного податку та орендної плати державної та комунальної власності) передбачає подання в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку податкової декларації, додатка 1 до податкової декларації «Відомості про наявні земельні ділянки» та додатка 2 до податкової декларації «Відомості про пільги на земельний податок з наявних площ земельних ділянок».

Враховуючи, що формат (стандарт) довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки в електронному вигляді відсутній, платники плати за землю повинні подавати такі довідки (витяги) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки на паперових носіях до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки.

Отримати витяг з технічної документації щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки платники можуть у територіальних органах Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.


Підготувала Ганна ЧЕРНИШОВА, оглядач «Вісника»,
за сприяння: Інни ЛИТВИН,
заступника начальника Управління — начальника відділу
плати за землю з юридичних осіб та місцевих податків і зборів
Управління місцевих податків і зборів Департаменту оподаткування
юридичних осіб Державної фіскальної служби України, та Департаменту комунікацій

«Горячие линии»

Дата: 1 ноября, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42