Юридическая практика

Порушення касової дисципліни та ведення первинної документації

Під час розгляду справ щодо правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень про визначення суми грошового зобов’язання з податку на прибуток і ПДВ судами було прийнято до уваги, що за відсутність факту здійснення господарської операції між платником податків та контрагентами є правомірним нарахування контролюючим органом грошових зобов’язань з ПДВ та податку на прибуток.
Крім того, судами було підтримано позицію щодо обґрунтованого застосування до платника податку штрафних санкцій за проведення розрахункових операцій з продажу товарів без роздрукування відповідних розрахункових документів, незабезпечення щоденного друку фіскальних чеків РРО, неоприбуткування готівкових коштів та перевищення ліміту залишку готівки в касі.


Судом у справі № 826/5183/13-а встановлено, що за результатами проведеної планової виїзної перевірки ТОВ «БМ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2012 р. складено акт від 22.02.2013 р., у якому зафіксовано такі порушення:

  • занижено податок на прибуток (п. 144.1 ст. 144, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу, підпункти 5.3.1, 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону про прибуток);
  • завищено податковий кредит за період з жовтня 2009 р. по липень 2012 р. (п. 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ);
  • проведено розрахункові операції з продажу товарів за готівкові кошти без роздрукування відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, а також не забезпечено щоденний друк 14 фіскальних звітних чеків РРО (пункти 1 та 9 ст. 3 Закону про РРО);
  • перевищено ліміт залишку готівки в касі підприємства (п. 2.8 ст. 2, п. 3.5 ст. 3, п. 7.24 ст. 7 Положення № 637);
  • не оприбуткувано (не повністю та/або не своєчасно) готівкові кошти, отримані від споживачів за реалізовані товари (п. 2.6 ст. 2 Положення № 637).

На підставі результатів проведеної перевірки 12.03.2013 р. контролюючим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення.

Як установлено в ході розгляду справи, між ТОВ «В» як зберігачем і ТОВ «БМ» як поклажодавцем укладено договір зберігання нафтопродуктів № 2-ХРН, за умовами якого зберігач зобов’язується надати поклажодавцю послуги з приймання, зливання, зберігання, підтримки якості і кількості відвантажених нафтопродуктів протягом дії даного договору. Зберігання товару за таким договором здійснюється на складських приміщеннях і перебуває у власності (користуванні) зберігача, оренді або на інших законних умовах.

ТОВ «В» виписано податкові накладні на користь ТОВ «БМ» і підписано акти здавання-приймання робіт. У податкових накладних не зазначено підстав, за якими їх виписано.

Крім того, між ТОВ «К» як зберігачем і ТОВ «БМ» як поклажодавцем укладено договір зберігання нафтопродуктів № 35-НП, за умовами якого зберігач зобов’язується надати поклажодавцю послуги з приймання, зливання, зберігання, підтримки якості і кількості відвантажених нафтопродуктів протягом дії даного договору.

Між ТОВ «К» і ТОВ «БМ» підписано додаткову угоду № 001 ХР до договору № 35-НП, згідно з якою з 01.07.2011 р. вартість послуг зі зберігання товару, злитого в резервуар складського комплексу, змінено.

ТОВ «К» виписано податкові накладні на користь ТОВ «БМ» і підписано акти здавання-приймання  робіт (надання послуг).

На підтвердження оплати послуг зберігання нафтопродуктів ТОВ «БМ» надано квитанції до прибуткових касових ордерів.

Водночас суд зазначає, що згідно з умовами договорів № 2-ХРН та № 35-НП, укладених ТОВ «БМ» відповідно з ТОВ «В» і ТОВ «К», постачання товару на зберігання здійснюється на підставі відповідних заявок поклажодавця, направлених не пізніше одного дня до можливого прибуття товару на зберігання. Акти приймання-передачі товару між сторонами здійснюються на підставі актів приймання нафтопродуктів за кількістю (форма № 5-НП, затверджена наказом № 281).

Проте ТОВ «БМ» не надано відповідних заявок поклажодавця на зберігання нафтопродуктів та не надано складених згідно з нормами законодавства актів приймання-передачі товару та актів приймання нафтопродуктів за кількістю.

При цьому суди зазначили, що відсутність необхідних первинних документів не дає підстав для відображення господарських операцій у податковому обліку позивача.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними документами, платник податку несе відповідальність згідно із законом.

Як зазначено у пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Аналогічні правові норми закріплено ст. 7 Закону про ПДВ і ст. 5 Закону про прибуток (чинних на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 9 Закону про бухоблік підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних лише в разі фактичного здійснення господарської діяльності. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, передбачених чинним законодавством.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

Таким чином, за встановлення в судовому порядку відсутності факту здійснення господарської операції між ТОВ «БМ» та контрагентами, в результаті чого відсутні правові наслідки для обох сторін за договорами, є правомірним нарахування контролюючим органом грошових зобов’язань з ПДВ і податку на прибуток.

Також в акті перевірки контролюючим органом зазначено, що платником податків не забезпечено щоденне друкування фіскальних звітних чеків на РРО.

Згідно з пунктами 1 та 9 ст. 3 Закону про РРО (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі — РК); щоденно друкувати на РРО (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій (далі — КОРО).

Відповідно до пунктів 1, 4 ст. 17 Закону про РРО за порушення вимог цього Закону до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту проведення розрахункових операцій з використанням РРО або РК на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання РК — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання РК на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:

  • за порушення, вчинене вперше, — 1 грн.;
  • за порушення, вчинене вдруге, — 100% вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 Закону про РРО, товарів (послуг);
  • за кожне наступне вчинене порушення — у п’ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг);
  • у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання — двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 2.6 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Як установлено актом перевірки, ТОВ «БМ» не оприбутковано готівку, отриману від споживачів за реалізовані пально-мастильні матеріали, у зв’язку з відсутністю обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО в розділі № 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» на підставі фіскальних звітних чеків РРО.

Згідно зі ст. 1 Указу № 436 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами — громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб’єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Нацбанком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки — у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відповідно до п. 2.8 Положення № 637 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов’язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств — юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв’язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів. Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством України надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів. Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

Відповідно до п. 3.5 Положення № 637 у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред’явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень — словами, копійок — цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткову відомість складено на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред’являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа. Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видачу готівки з каси не підтверджено підписом одержувача. Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу, або за окремою видатковою відомістю.

Крім того, перевіркою встановлено, що ТОВ «БМ» розраховано та встановлено ліміт залишку готівки в касі підприємства. При перевірці дотримання ліміту залишку готівки в касі підприємства контролюючим органом встановлено, що платником було перевищено такий ліміт у касі у зв’язку з відсутністю підпису на видаткових касових ордерах одержувача готівкових коштів.

Відповідно до ст. 1 Указу № 436 у разі порушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах — у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Враховуючи вищезазначене, суди дійшли правильного висновку про обґрунтованість застосування до ТОВ «БМ» штрафних санкцій за проведення розрахункових операцій з продажу товарів без роздрукування відповідних розрахункових документів, незабезпечення щоденного друку фіскальних чеків РРО, неоприбуткування готівкових коштів та перевищення ліміту залишку готівки в касі.

«Горячие линии»

Дата: 1 ноября, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42