Социальное страхование

Податкова соціальна пільга (запитання-відповіді)

ПСП при роботі на умовах неповного робочого часу

Працівник працює на 0,5 ставки (розмір повної ставки — 2400,00 грн.)  неповний робочий день. Чи можна надати йому загальну ПСП за умови, що він подав заяву про застосування пільги?


Статтею 56 КЗпП визначено випадки, в яких може встановлюватися неповний робочий день, зокрема за угодою між працівником і роботодавцем. Оплата праці в таких випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Отже, якщо працівник працює на підприємстві на 0,5 ставки (неповний робочий день) за трудовим договором (контрактом) і отримує заробітну плату, у визначенні Податкового кодексу, він має право на застосування до нарахованої заробітної плати (розмір якої становить 1200,00 грн. і не перевищує визначений пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу граничний розмір доходу — 1930,00 грн.) ПСП, встановлену пп. 169.1.1 п. 169.1 зазначеної статті (тобто 689,00 грн.). Слід зауважити, що при цьому мають бути дотримані всі вимоги ст. 169 Податкового кодексу.

Важливо
Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

ПСП при отриманні лікарняних

Працівник користується загальною ПСП. У звітному місяці отримав крім заробітної плати ще й лікарняні. Як застосувати таку пільгу?


Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання ПСП, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування (абзац третій пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу).

Відповідно до пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 цього Кодексу як виняток із цього підпункту виплати, пов’язані з тимчасовою втратою працездатності, включаються до складу місячного оподатковуваного доходу платника податку.

Водночас абзацом другим пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу встановлено, що ПСП не може бути застосовано до доходів платника податку, інших, ніж заробітна плата.

Абзацом другим ст. 2 КЗпП встановлено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право, зокрема, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності.

Частиною першою ст. 22 Закону № 1105 передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного із страхових випадків, визначених зазначеною статтею.

Відповідно до частини другої цієї статті допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом соціального страхування України застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому постановою № 440.

Таким чином, виплати за листками непрацездатності (оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та допомога по тимчасовій непрацездатності) з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб прирівнюються до заробітної плати і враховуються при визначенні граничної суми доходу, що дає право на отримання ПСП. Зазначені суми включаються до складу місячного оподатковуваного доходу платника податку і оподатковуються з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу.

ПСП працівнику, який працював на підприємстві менше календарного місяця

Якщо працівника прийнято і звільнено з роботи в одному календарному місяці, чи повинні на підприємстві застосовувати ПСП до його заробітної плати? До цього працівник ніде не працював (на цьому підприємстві йому заведено трудову книжку) і подав заяву на застосування пільги.


Згідно з абзацом другим пп. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу ПСП починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування ПСП згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.

При цьому відповідно до пп. 169.3.4 п. 169.3 ст. 169 зазначеного Кодексу ПСП надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платника податку було звільнено з місця роботи.

Отже, якщо працівника прийнято і звільнено з роботи в одному календарному місяці, до суми заробітної плати, нарахованої йому за відпрацьовані дні, застосовується ПСП за умови дотримання вимог ст. 169 Податкового кодексу. Крім того, роботодавець платника податку зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування ПСП, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої ПСП під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем (пп. «в» пп. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу).

Робота на основному місці та за сумісництвом

Працівник працює на двох роботах. І за основним місцем роботи, і за сумісництвом він отримує заробітну плату, яка не перевищує граничний розмір доходу для загальної ПСП. Який порядок застосування цієї пільги?


Відповідно до пп. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу ПСП застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати лише за одним місцем його нарахування (виплати). При цьому заробітна плата не має перевищувати розмір, встановлений пп. 169.4.1 п. 169.4 цієї статті.

У зазначеному випадку заробітна плата на обох місцях роботи дає змогу скористатися ПСП. Як зазначалося вище, платник податку на свій розсуд обирає для себе найвигідніше місце застосування ПСП незважаючи на те, де в нього знаходиться трудова книжка.

Отже, платник податку має право на застосування ПСП до нарахованого йому місячного доходу у вигляді заробітної плати лише за одним місцем його нарахування (виплати) з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право (за умови дотримання інших вимог ст. 169 Податкового кодексу).

Право студентів на ПСП

На підприємстві працюють декілька працівників, які навчаються на денній формі навчання у вищих навчальних закладах. Чи мають вони право на загальну ПСП?

Підпунктом 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу встановлено, що ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує в 2016 р. 1930,00 грн. на місяць. Водночас ПСП не може бути застосовано, зокрема, до заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, що виплачується йому як студенту з бюджету. Отже, якщо розмір нарахованої заробітної плати працівників-студентів не перевищує розміру, встановленого пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу, і за умов, що вони не отримують стипендію з бюджету та подали заяви про застосування пільги, такі працівники мають право на загальну ПСП.

Важливо
ПСП не може бути застосовано  до заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, що виплачується йому як студенту з бюджету.

Право працюючих пенсіонерів на ПСП

На підприємстві (автомобільна стоянка)  у зв’язку зі специфікою роботи  працюють пенсіонери за віком (охоронці). Режим роботи — один раз на три доби. Заробітна плата — невелика, підприємство виплачує її вчасно. Чи можна застосовувати до заробітної плати працівників-пенсіонерів ПСП?


Підпунктом 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу встановлено вичерпний перелік доходів, до яких не може бути застосовано ПСП:

  • доходи платника податку, інші, ніж заробітна плата;
  • заробітна плата, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;
  • дохід самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Тобто Податковим кодексом не встановлено обмежень щодо застосування ПСП до доходів у вигляді заробітної плати, яку платник податку отримує одночасно з доходами у вигляді пенсії.

Таким чином, працівники-пенсіонери, якщо розмір нарахованої їм заробітної плати не перевищує розміру, встановленого пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу, і за умови, що вони подали заяву про застосування пільги та документи, що підтверджують таке право, мають право на ПСП, встановлену п. 169.1 цієї статті.

Довідково
Податковим кодексом не встановлено обмежень щодо застосування ПСП до доходів у вигляді заробітної плати, яку платник податку отримує одночасно з доходами у вигляді пенсії.

Застосування ПСП багатодітним батьком

Чи може продовжувати користуватися ПСП працівник, який має трьох дітей (сина-інваліда 7 років і доньок-близнючок, яким у поточному році виповнюється 18 років), якщо його доньки навчаються на стаціонарному відділенні інституту на платній основі, тобто батько утримуватиме їх і після 18 років?


Податковий кодекс не містить жодних винятків із загальних норм, які б дозволяли платникам податку, що є багатодітними батьками, одинокими матір’ю (батьком), утримують дитину-інваліда тощо, продов-жу-ва-ти користуватися правом на ПСП на дітей після досягнення ними 18 років, наприклад, у разі їх навчання у вищих навчальних закладах (незалежно від форми навчання).

Підпунктом 169.3.3 п. 169.3 ст. 169 Податкового кодексу чітко визначено, що ПСП, встановлені для цих категорій платників податків, надаються до кінця року, в якому дитина досягає 18 років.

Платник податку, який утримує трьох дітей віком до 18 років, при цьому одна дитина є інвалідом, має право на пільги, встановлені пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу у розмірі 100% суми пільги, яка визначена пп. 169.1.1 цього пункту у розрахунку на кожну дитину, крім дитини-інваліда, на яку пільга надається відповідно до пп. «б» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Кодексу у розмірі 150% відповідно.

При цьому згідно з абзацом другим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених пп. 169.1.2 та пп. «б» пп. 169.1.3 п. 169.1 цієї статті, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому цього підпункту, та відповідної кількості дітей.

Отже, до кінця поточного року батько матиме право на пільгу в розмірі 100% на доньок:× 689,00 грн. = 1378,00 грн. і 150% на сина — 1033,50 грн. При цьому розмір його нарахованої заробітної плати не повинен перевищувати 5790,00 грн. (1930,00 грн. × 3 дітей) за умови, що мати дітей не користується правом на підвищення граничного розміру доходу для застосування ПСП відповідно до кількості дітей.

У наступному році за платником податку збережеться лише право на ПСП у розмірі 150% (права на пільгу в розмірі 100% і на підвищення граничного розміру доходу він втратить) за умови, що розмір доходу не перевищуватиме розміру, встановленого Податковим кодексом.

Право на ПСП при одночасному отриманні заробітної плати та винагороди за ЦПД

Платник податку, що отримує на підприємстві заробітну плату і користується правом на ПСП як багатодітний батько, планує за винагороду виконати на цьому самому підприємстві одноразову роботу за цивільно-правовим договором. Чи є укладення такого договору перешкодою для отримання ПСП?


ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди).

Для цілей розділу IV Податкового кодексу заробітна плата — основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Статтею 21 КЗпП встановлено, що трудовий договір — це угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а роботодавець зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. 

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, у тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Разова виплата винагороди за цивільно-правовим договором згідно з нормами Податкового кодексу не є заробітною платою і жодним чином не вплине на реалізацію платником податку свого права на ПСП за умови дотримання інших вимог ст. 169 цього Кодексу.

Право батька на ПСП, якщо діти проживають окремо

Чи має право на ПСП платник податку, що має трьох дітей віком до 18 років, двоє з яких проживають з дружиною від першого шлюбу?


Згідно з п. 5 Порядку № 1227 для застосування пільги з підстав, передбачених у пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу, платник податку, який має двоє чи більше дітей віком до 18 років, крім заяви подає: копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ, що підтверджує встановлення батьківства, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа — платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну; копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник).

Питання утримання батьками дитини визначено Сімейним кодексом. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим із них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Таким чином, якщо батько, що має трьох дітей віком до 18 років, двоє з яких проживають з дружиною від першого шлюбу, бажає скористатися правом на застосування до його доходу ПСП, визначеної пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу, то разом із поданням до підприємства заяви щодо її застосування подаються крім документів, визначених у Порядку № 1227, документи, які підтверджують факт утримання ним дітей. Такими документами можуть бути довідка органу опіки, рішення суду або нотаріально завірений договір між колишніми чоловіком та дружиною щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим із них, хто проживає окремо від дитини, рішення суду про аліменти.

Довідково

Документами, що підтверджують факт утримання батьком дітей, які проживать окремо, можуть бути:
довідка органу опіки, рішення суду або нотаріально завірений договір між колишніми чоловіком та дружиною щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим із них, хто проживає окремо від дитини, рішення суду про аліменти.

Кількість підстав для пільги

Батько чотирьох дітей працює офіційно за трудовою книжкою. Подав заяву на отримання ПСП як багатодітний батько. Однак коли отримав заробітну плату, з’ясувалося, що пільгу надано лише на дітей, а на нього — ні. Чи має йому надаватися пільга за кількома підставами?


Податковим кодексом чітко визначено, що за наявності кількох підстав для отримання ПСП її надають лише за однією підставою — тією, що передбачає її найбільший розмір. Виняток встановлено лише в одному випадку: ПСП, що встановлена для багатодітних батьків, додається до підвищеної пільги на дітей-інвалідів.

При цьому у Податковому кодексі відсутня норма щодо права багатодітних батьків на одночасне отримання, крім ПСП на дітей у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, ще й загальної ПСП безпосередньо на себе.

Отже, платник податку (батько чотирьох дітей) має право на пільгу, передбачену пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу, у розмірі 100% від суми пільги, яка визначена пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу (у 2016 р. — 689,00 грн.), у розрахунку на кожну дитину, за умови дотримання інших вимог, установлених ст. 169 Податкового кодексу, а саме 2756,00 грн. (689,00 грн. × 4 дітей).

При цьому згідно з абзацом другим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу граничний розмір доходу, що дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та у розмірі, передбаченому пп. 169.1.2 п. 169.1 цієї статті, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу, та відповідної кількості дітей, тобто у зазначеному випадку — 7720,00 грн. (1930,00 грн. × 4 дітей).

Важливо
За наявності кількох підстав для отримання ПСП її надають лише за однією підставою — тією, що передбачає її найбільший розмір.
Виняток встановлено лише в одному випадку: ПСП, що встановлена для багатодітних батьків, додається до підвищеної пільги на дітей-інвалідів.

Додаткові пільги для вдови

На підприємстві, де працює жінка, яка має двох дітей віком до 18 років, їй надається ПСП як багатодітній матері. Нещодавно жінка втратила чоловіка, який загинув. Чи має вона право на застосування підвищеної пільги як вдова?


Платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, має право на ПСП у розмірі 100% від суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу у розрахунку на кожну таку дитину (пп. 169.1.2 цього пункту).

Водночас згідно з пп. «а» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу платник податку, яка є вдовою, має право на ПСП у розмірі, що дорівнює 150% від суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 цього пункту (у 2016 р. — 1033,50 грн.)  у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, тобто у даному випадку — 2067,00 грн. (1033,50 грн. × 2 дітей).

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП у випадку та у розмірі, передбачених пп. 169.1.2 та пп. «а» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 цієї статті, та відповідної кількості дітей, тобто в даному випадку — 3860,00 грн. (1930,00 грн. × 2 дітей).

Відповідно до п. 5 Порядку № 1227 для застосування пільги з підстави, передбаченої пп. «а» пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу, крім заяви про застосування пільги вдова, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, повинна подати:

  • копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа — платник податку постійно проживала до прибуття в Україну;
  • копію свідоцтва про шлюб та свідоцтва про смерть;
  • копію паспорта.

Таким чином, у разі якщо вдові, яка має двох дітей, протягом 2016 р. нараховано заробітну плату не вище 3860,00 грн. на місяць та нею подано відповідну заяву і необхідні документи, вона матиме право на застосування підвищеної пільги як вдова.

Застосування підвищеного розміру пільги

На яку ПСП має право особа, яка має посвідчення інваліда війни ІІІ групи, якщо вона одночасно є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни?


Підпунктом «е» пп. 169.1.3 та пп. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу передбачено застосування ПСП для доходів у формі заробітної плати у розмірі, що не перевищує суми, яка дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн., для учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни у розмірі 150% від суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 цього пункту, а для інвалідів війни І — ІІ групи — 200%.

Відповідно до п. 5 Порядку № 1227 для застосування пільги з підстав, передбачених у підпунктах 169.1.2 — 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу, крім заяви про застосування пільги учасники бойових дій у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону № 3551, крім осіб, визначених у пп. «б» пп. 169.1.4 зазначеного пункту, подають копію посвідчення учасника бойових дій, виданого відповідними органами, або документи, що підтверджують участь у бойових діях у період після Другої світової війни.

Водночас згідно з п. 121 постанови № 302 особам, які мають право на отримання кількох посвідчень відповідно до Закону № 3551, видається лише одне посвідчення за їх вибором.

Отримання пільги громадянами, які є членами сімей загиблих

Чи мають пільги з оподаткування доходів громадяни, які є членами сімей загиблих?


Відповідно до п. 19 частини першої ст. 15 Закону № 3551 особам, на яких поширюється чинність цього Закону, зокрема членам сімей загиблих, надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства. Платники податку, які мають статус членів сімей загиблих, не визначені розділом IV Податкового кодексу як окрема пільгова категорія, однак за умови, що рівень нарахованої заробітної плати у місяць у таких платників не перевищуватиме у 2016 р. 1930,00 грн., мають право на застосування ПСП у цьому році в розмірі 689,00 грн. на місяць. У разі перевищення місячної заробітної плати понад установлений розмір питання щодо надання ПСП не розглядається незалежно від категорії платника податку.

Застосування ПСП у місяці звільнення

У місяці звільнення з роботи працівнику, який користувався ПСП як багатодітний батько, виплачуватимуться заробітна плата та компенсація за частину невикористаної відпустки. Чи застосовується в місяці звільнення ПСП? Якщо так, то як правильно її застосувати: до загальної суми (з урахуванням компенсації) чи лише до заробітної плати?


Статтею 83 КЗпП встановлено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Таким чином, з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб грошова компенсація за частину невикористаної відпустки розглядається як заробітна плата і враховується при визначенні граничної суми доходу, що дає право на отримання ПСП. Зазначена сума включається до складу місячного оподатковуваного доходу платника податку і оподатковується з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу.

Згідно з пп. 169.3.4 п. 169.3 ст. 169 цього Кодексу ПСП надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платника податку було звільнено з місця роботи.

Отже, до суми нарахованої працівнику заробітної плати за дні, відпрацьовані у місяці звільнення, з урахуванням компенсації за частину невикористаної відпустки застосовується ПСП, встановлена пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу, за умови дотримання вимог цієї статті. Крім того, роботодавець платника податку зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування ПСП, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої ПСП під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.

Відповідальність роботодавця за самостійне застосування ПСП (без заяви працівника)

Чи є відповідальним за сплату ПДФО роботодавець, який застосував ПСП без заяви працівника?


ПСП починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування ПСП згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.

Проте згідно з пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу ПСП до заробітної плати держслужбовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, зазначених у пп. 169.2.2 цього пункту, але з поданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги (табл. 2).

Пунктом 169.3 ст. 169 Податкового кодексу передбачено, що у разі якщо платник має право на застосування пільги за кількома підставами, то в заяві необхідно зазначити, яким видом пільги платник хоче скористатися та додати відповідні підтвердні документи.

Якщо ж держслужбовець має право на підвищений розмір ПСП, то він повинен подати заяву, в якій зазначається, якою саме пільгою він бажає користуватися, та додати до заяви підтвердні документи.

Відповідно до п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Таким чином, відповідальним за сплату податку на доходи фізичних осіб є роботодавець, який застосував ПСП без отримання від працівника заяви про її застосування.

«Горячие линии»

Дата: 1 ноября, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42