Статьи

Діаманти поза грою

Золото, діаманти, інші дорогоцінні метали та каміння. Споконвіку вони були спокусою для наживи, ставали причиною сварок та міжусобних воєн, могли миттєво зробити багатими одних і пустити по світу інших.
Одне з найдавніших художніх ремесел — виробництво ювелірних виробів і сьогодні є справжнім дивом, адже на перший погляд непримітний метал чи камінь перетворюється на витвір мистецтва, який викликає захоплення, бурхливі емоції й водночас … додає проблем.


Чи купаються в золоті золотарі?

Сьогодні, як і тисячу років тому, виробництво, збут, торгівля та будь-яка інша діяльність, пов’язані з оборотом ювелірних виробів, матеріалів та сировини для ювелірної промисловості, вимагають пильної уваги з боку держави. Така потреба пояснюється не лише унікальністю галузі, її значимістю для культурної спадщини країни, а передусім через ті обсяги коштів, що циркулюють при виробництві та реалізації цього товару, а відтак і відрахувань у вигляді податків, що надходять до державної скарбниці.

У сфері регулювання підприємницької діяльності ювелірної галузі використовуються три комплекси адміністративних інструментів: організаційно-дозвільний, пов’язаний зі створенням підприємства, його реєстрацією, ліцензуванням; виробничо-дозвільний — з організацією доступу на ринок продукції підприємства і контрольний — із наглядом за оборотом продукції.

96% учасників ювелірного ринку — виробники ювелірної продукції, оптові постачальники і роздрібні продавці ювелірних виробів є суб’єктами малого підприємництва і, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування згідно з нововведеннями 2012 р., є платниками єдиного податку винятково третьої групи.

Принаймні так було протягом останніх років, коли ювеліри-спрощенці спиналися на ноги, облаштовували свій бізнес і, хоч і не купалися в золоті, помалу розвивали своє виробництво. З розвитком цієї галузі в уряді назрівали плани щодо скасування для працівників спрощеної системи оподаткування й переведення представників цього бізнесу на загальну систему оподаткування.

Відтак історія розвитку ювелірної галузі останніх років нагадує пунктирну лінію, коли планова робота бізнесменів переривається погрозами з боку влади затиснути золотарів у лещата, а ті змушені відриватися від вирішення питань бізнесу і, захищаючи свої права, виходити на страйки та влаштовувати «майдани».

Влада нова — методи старі

На початку 2014 р. Мінфіном України було підготовлено законопроект, який вирішував долю більш ніж 8500 суб’єктів малого і середнього підприємництва ювелірної галузі.

Згідно з вищезазначеним документом здійснення операцій з ювелірними виробами дозволялося винятково на загальній системі оподаткування. Як наслідок, ювеліри-спрощенці повинні були закупити касові апарати і підключити їх до системи податкової служби, куди в онлайн-режимі мала надходити інформація з РРО.

На той час малий ювелірний бізнес і так працював в умовах високого рівня податкового навантаження — до 12% з обороту, оскільки сплачував єдиний податок у розмірі 5 — 7% з обороту плюс відрахування до Пенсійного фонду у розмірі 5% вартості продажу, плюс сплата ювелірами ще й пробірного збору з кожної одиниці та кожного грама ювелірного виробу, які, до речі, не надходили до бюджету. Може, варто звернути увагу на це, а не викидати людей на вулицю? Цю думку ювеліри намагалися донести до Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка.

«Як бачимо, влада нова, а методи — старі. Кабмін готується просто «злити» понад 100 тис. майстрів-ювелірів, які є фахівцями дуже вузького профілю і не можуть бути на належному рівні задіяні в інших галузях економіки», — у відчаї зазначали представники Асоціації ювелірів.

І хоч, зважаючи на небезпідставні обурення золотих справ майстрів, ідею щодо їх переведення на загальну систему оподаткування було відкладено «до кращих часів», а цю  галузь очікував новий сюрприз. З 01.01.2015 р. набрали чинності зміни до Бюджетного кодексу України та Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» у частині справляння збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Несправедливий розподіл

Згідно з нововведеннями замість збору з торгівлі ювелірними виробами із золота, платини та дорогоцінного каміння за ставкою 5% вартості реалізованих виробів, що діяв до 31.12.2014 р., запроваджено збір на обов’язкове державне пенсійне страхування за ставкою 10% вартості основного дорогоцінного металу у сплаві за цінами Нацбанку України, який мають сплачувати фізичні особи та суб’єкти господарювання при поданні ювелірних і побутових виробів із дорогоцінних металів на клеймування державним пробірним клеймом до казенних підприємств пробірного контролю.

Таким чином, розширення бази оподаткування не стосувалося тих категорій виробів, які є предметами розкоші, адже вироби з діамантами та іншим дорогоцінним камінням, у яких вартість каміння перевищує вартість дорогоцінного металу, звільнено від оподаткування цим збором.

Крім цього, із запровадженням зазначеного збору суттєво зменшилася кількість його платників. Якщо до 01.01.2015 р. платниками збору з торгівлі ювелірними виробами із золота, платини та дорогоцінного каміння були 6 тис.  суб’єктів господарювання (водночас платники єдиного податку сплачували цей збір на загальних засадах), то після цієї дати — переважно суб’єкти господарювання — виробники ювелірних виробів, яких в Україні налічується 740.

Вищезазначений збір сплачується до моменту розміщення ювелірної продукції на ринку та до одержання доходу. Вироблені в Україні ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів подаються на клеймування державним пробірним клеймом до казенних підприємств пробірного контролю у стані готовності 70 — 80%, без вставок з дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння або синтетичних вставок. Таким чином, механізм сплати цього збору на одній зі стадій виробничого процесу задовго до одержання доходу призводить до вимивання обігових коштів суб’єктів господарювання — виробників ювелірної продукції і є сумнівним щодо справедливості оподаткування та відповідності засадам державної політики України у сфері підтримки національного товаровиробника.

Цілком природно, що із запровадженням так званого збору з клеймування у січні 2015 р. обсяги виробництва ювелірної продукції скоротилися в середньому на 85% порівняно з аналогічним періодом 2014 р. Переважна більшість суб’єктів господарювання — виробників ювелірної продукції починаючи з 01.01.2015 р. повністю зупинили діяльність та відправили трудові колективи у вимушені відпустки. А це — ненадходження до бюджетів очікуваних податків та зборів, скорочення робочих місць, перенесення виробничих потужностей до інших країн, зростання тіньового обороту ювелірної продукції.

Чому бідні?

Однак на цьому «золота лихоманка-2015» не закінчилася. Через півроку уряд знову заявив про повернення до ідеї переведення ювелірів з 2016 р. зі спрощеної на загальну систему оподаткування. Працівники вкотре обурилися й, зібравшись у жовтні 2015 р. на Всеукраїнські збори учасників ювелірного ринку, наголосили на катастрофічній ситуації, що склалася в галузі. Так, через падіння обсягів виробництва кількість суб’єктів господарювання, які провадять діяльність на ювелірному ринку, скоротилася на понад 20%. Оскільки вийти з цього ринку непросто внаслідок утворених товарних залишків та вкрай низької оборотності, переважна більшість операторів не припиняє діяльність, але й не розвивається, перебуваючи у процесі стагнації. У 2015 р. значно зросла кількість скорочень робочих місць, насамперед у сфері виробництва ювелірних виробів.

«Наша країна бідна, але чомусь ... нераціональна, — бідкається представник Союзу ювелірів України Оксана Грабовська. — У Європі ювелірна галузь — це сімейний бізнес. То чи варто це вбивати? Адже постійні спроби затиснути ювелірів у лещата сприймаються як дії, спрямовані на знищення вітчизняної галузі».

Проте вихід є, вважають представники Союзу ювелірів України. Реанімувати галузь може повна відмова від додаткового специфічного оподаткування та збереження спрощеної системи оподаткування у тому вигляді, в якому вона діє з 2012 р. 96% учасників ювелірного ринку є суб’єктами малого підприємництва та платниками єдиного податку, для них ця система оподаткування є важливою, оскільки при переході на загальну зі сплатою ПДВ вони нестимуть навантаження зі сплати податків і зборів у розмірі до 35% з обороту, при якому жоден бізнес вижити не може.

«Верховній Раді України необхідно прийняти в цілому як Закон України законопроект № 1910 щодо врегулювання збору з ювелірних виробів з метою замінити конфіскаційну модель збору на збір з обороту, який на відміну від чинного Закону включатиме до складу об’єкта оподаткування справжні предмети розкоші, такі як, наприклад, вироби з діамантами, та розділити між усіма учасниками ринку навантаження з його сплати. Державний бюджет і ювелірний ринок від цього тільки виграють», — підсумували ювеліри.

Гостинець під ялинку

Прийнятий депутатами Верховної Ради України як подарунок «під ялинку» компромісний законопроект № 3688 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» залишає спрощену систему оподаткування і право на її застосування учасниками ювелірного ринку. Однак працівники галузі занепокоєні: «Хоч Верховна Рада України прийняла його в цілому як Закон України, він є лише точковою, а не повноцінною реформою, яка б мала концептувальний характер. Тому й реформою його назвати важко. На мою думку, це лише врахування позицій МВФ і, даруйте, відпрацювання грантових грошей групи експертів, які готували законопроект», — заявляє президент Союзу ювелірів України Дмитро Видолоб. Він категорично проти передноворічних змін до Податкового кодексу незалежно від того, стосуватимуться вони виключно ювелірної галузі чи будь-яких інших нововведень. Статтею 4 Податкового кодексу передбачено внесення змін до нього за півроку до застосування нововведень.

Однак маємо те, що маємо. Учасники ювелірного ринку, юридичні особи зможуть надалі бути платниками єдиного податку, фізичним особам — підприємцям з оборотом до 1 млн. грн. застосовувати РРО необов’язково, для них не запроваджуватиметься облік витрат і облік товарних запасів. Для платників єдиного податку третьої групи з 01.01.2016 р. знижено річний оборот з 20 до 5, а не до 2 млн.  грн., як передбачалося, ставка єдиного податку підвищилася на 1% і стане такою самою, як до 2015 р. — 3% з додатковою сплатою ПДВ або 5% без сплати ПДВ.

Чергова податкова реформа, яка стартувала з 2016 р., лише частково торкнулася ювелірної галузі. Тому ювеліри вимагали негайного розгляду Верховною Радою України у другому читанні законопроекту № 1910 «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» (щодо врегулювання збору з ювелірних виробів), який було заплановано на 28 січня цього року. Законопроектом передбачено замість чинного з 01.01.2015 р. збору при клеймуванні запровадити збір на обов’язкове державне пенсійне страхування за ставкою 1% доходу, одержаного від операцій з виробництва ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння, оптової, роздрібної, комісійної торгівлі зазначеними виробами. Та чи почують їх слуги народу, чи й надалі залишать діаманти поза грою, — покаже час.

«Горячие линии»

Дата: 1 ноября, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42