Бухучет

Знижки на підприємствах торгівлі

Надання знижок торговельними підприємствами є одним із можливих інструментів для залучення нових покупців, збільшення обсягів реалізації продукції, заохочення постійних клієнтів. Крім того, застосування знижок дає змогу отримувати додатковий прибуток за рахунок збільшення товарообігу.
Про те, як оптовим і роздрібним підприємствам торгівлі слід відображати надані покупцям знижки в бухгалтерському та податковому обліку, йтиметься у цій статті.


Правові основи

Відповідно до п. 15 частини першої ст. 1 Закону про ціни та ціноутворення ціна — це виражений у грошовій формі еквівалент одиниці товару.

Суб’єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують вільні ціни та державні регульовані ціни. Згідно з частиною першою ст. 11 зазначеного Закону  вільні ціни встановлюються суб’єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Знижкою (знижувальним коефіцієнтом) є зменшення ціни товару виробником (постачальником) під час його продажу (реалізації), що установлено частиною першою  п. 6 ст. 1 Закону про ціни та ціноутворення. Знижки, які надаються в момент реалізації товару, досить часто використовуються підприємствами роздрібної торгівлі для збільшення обсягів продажу товарів.

У загальному випадку, якщо інше не установлено законодавством, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. При цьому ціну, яку встановлено в договорі, може бути змінено, у тому числі у бік зменшення. Відповідно до частини другої ст. 632 Цивільного кодексу зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, установлених договором або законом. Отже, сторони у договорі можуть передбачити умови, при настанні яких покупцеві буде надано знижку. Наприклад, підприємство оптової торгівлі може надавати покупцям знижку за дострокову оплату раніше відвантаженого товару або за придбання великої кількості товарів протягом певного періоду часу. Проте слід враховувати, що згідно з частиною третьою ст. 632 Цивільного кодексу зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Таким чином, при наданні знижок цю умову слід також враховувати.

Підприємства роздрібної торгівлі, які здійснюють продаж товарів на умовах публічного договору, мають дотримуватися вимог ст. 633 Цивільного кодексу. Такі підприємства, зокрема, мають:

  • встановлювати умови публічного договору однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надано відповідні пільги;
  • не надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Отже, підприємствам роздрібної торгівлі доцільно встановлювати однакові умови при наданні знижок всім покупцям (наприклад, знижка 2% — всім покупцям магазину у передсвяткові дні або знижка 3% — щодня при купівлі товарів після 20.00) або однакові умови при наданні знижок особам, які належать до певної категорії покупців (наприклад, знижка 1% — всім власникам пластикових карток постійного покупця чи дисконтних карток або 3% — всім пенсіонерам при купівлі товарів до 11.00 тощо). Проте якщо підприємство надає індивідуальну (персональну) знижку зі звичайної ціни (вартості) товарів лише окремому покупцеві, то сума такої знижки оподатковуватиметься ПДФО і військовим збором.

Підприємства роздрібної торгівлі продають товари споживачам, якими відповідно до п. 22 ст. 1 Закону № 1023 є фізичні особи, які придбавають, замовляють, використовують або мають намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника. При продажу товарів зі знижками споживачам підприємства роздрібної торгівлі мають додатково враховувати вимоги, які висуває до них цей нормативно-правовий акт. Так, згідно з частиною четвертою ст. 15 Закону № 1023 застосування понять «знижка» або «зменшена ціна», або будь-яких інших, аналогічних за значенням, дозволяється лише з дотриманням умов, зазначених на схемі.

Схема

Підприємствам роздрібної торгівлі слід також враховувати, що відповідно до частини шостої цієї статті після публічного повідомлення про початок проведення розпродажу, застосування знижок або зменшення ціни до споживачів має доводитися інформація про:

  • ціну продукції, яку було встановлено до початку проведення відповідного розпродажу;
  • застосування знижок або зменшення ціни;
  • ціну цієї самої продукції, встановлену після їх початку.

Оскільки у підприємств роздрібної торгівлі надання знижок тісно пов’язане з проведенням різноманітних розпродажів, то їм слід також дотримуватися вимог п. 5 ст. 15 Закону № 1023, згідно з яким вживання понять «розпродаж» або будь-яких інших, аналогічних йому, дозволяється лише з дотриманням таких умов:

  • якщо здійснюється розпродаж усіх товарів у межах певного місця або чітко визначеної групи товарів;
  • якщо тривалість розпродажу обмежено в часі;
  • якщо ціни товарів, що підлягають розпродажу, є меншими від їх звичайної ціни.

Щоб не допустити порушення законодавства при наданні знижок, підприємствам доцільно врегулювати всі суттєві аспекти їх надання внутрішнім документом, зокрема наказом керівника підприємства або Порядком надання знижок чи Положенням про надання знижок, затвердженим наказом керівника підприємства. Крім того, підприємства оптової торгівлі, які укладають з покупцями письмові договори, умови надання знижок мають зазначати безпосередньо у таких договорах.

Бухгалтерський облік

Облік знижок у підприємства-продавця

Відповідно до Інструкції № 291 сума наданих після дати реалізації знижок покупцям та інші суми, що підлягають вирахуванню з доходу, відображаються за Дт субрахунку 704 «Вирахування з доходу». При наданні знижки одночасно зменшується дебіторська заборгованість покупця, що відображається записом за Дт субрахунку 704 у кореспонденції з Кт, наприклад, субрахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями». За Кт субрахунку 704 відображається списання дебетових оборотів на рахунок 79 «Фінансові результати».

Проте підприємства-продавці можуть надавати знижки не лише після дати реалізації, а й у момент реалізації товарів, що є характерним для підприємств роздрібної торгівлі. Якщо знижки надаються в момент продажу товарів, то вони не відображаються на рахунках бухгалтерського обліку (відповідно у цьому випадку субрахунок 704 не використовується), а підприємство-продавець відображає виручку від продажу товарів за Кт рахунку 702 «Дохід від реалізації товарів» уже з урахуванням наданих знижок.

Згідно з п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів не може бути нижчою, ніж ціна їх придбання. Якщо ж підприємство-продавець надає знижки у такому розмірі, що ціна, за якою було раніше придбано товари, перевищує їх продажну ціну з урахуванням знижки, то такому продавцю слід нарахувати ПДВ з бази оподаткування, яка визначається відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу. У листі № 31-08410-07/23-1524/2/1696 надано роз’яснення, що у разі перевищення бази оподаткування над фактичною ціною продажу товарів нарахована сума податкового зобов’язання з ПДВ із суми такого перевищення відноситься до складу інших витрат поточного періоду та відображається за Дт субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності».

Щодо документального оформлення зміни ціни внаслідок надання знижки, то у листі № 31-11410-08-10/699 надано роз’яснення, що у разі зміни ціни на товари, якщо умови договору на поставку товарів передбачають зміну ціни за домовленістю сторін, за встановленою договором процедурою сторони мають узгодити нову ціну. При цьому зміна ціни товару є окремою подією, яка потребує оформлення відповідним первинним документом. Зміна ціни може бути оформлена окремим первинним документом за формою, розробленою підприємством, із дотриманням вимог законодавства, зокрема щодо наявності обов’язкових реквізитів. Таким первинним документом може бути акт про встановлення нової ціни.

Облік знижок у підприємства-покупця

Розглянемо, як відображати отримані знижки підприємствам-покупцям. Наприклад, підприємство роздрібної торгівлі відповідно до укладеного договору має право на отримання знижки за дострокову оплату (таку знижку називають «сконто»). Ця знижка надається, якщо покупець згоден розрахуватися за товари до закінчення строку оплати, обумовленого продавцем. Наприклад, у міжнародній практиці формулювання «3/10, нетто 30» («3/10, n 30») означає, що оплатити отримані товари покупець повинен протягом 30 днів, при цьому якщо він встигне перерахувати кошти за товари протягом 10 днів, то отримає знижку 3% від вартості товарів.

Знижка за дострокову оплату надається продавцем після відвантаження (реалізації) товарів, тому покупець, як правило, ще до моменту отримання знижки вже встигає відобразити оприбуткування цих товарів у себе в обліку за повною ціною, тобто без врахування знижки. Оскільки в Інструкції № 291 не передбачено порядку відображення в обліку покупця знижок, що надаються після дати реалізації, то на практиці застосовуються різні варіанти відображення в обліку отриманих знижок, два з яких ми розглянемо нижче.

ВАРІАНТ 1

При отриманні знижки у покупця зменшується (списується) раніше відображена в обліку кредиторська заборгованість перед продавцем. У такому випадку сума, на яку зменшується заборгованість, розглядається як доходи. При відображенні таких доходів у покупця постає питання щодо вибору рахунку для їх відображення. Звернемо увагу на те, що згідно з п. 15 ПБО 15 сума зобов’язання, яке не підлягає погашенню, визнається доходом.Оскільки дохід, зумовлений отриманням знижки, пов’язаний з операційною діяльністю, то у фінансовому обліку для його відображення використовується субрахунок 719 «Інші доходи від операційної діяльності».

Таким чином, при застосуванні першого варіанта отримана підприємством-покупцем знижка розглядається як дохід і відображається в бухгалтерському обліку таким чином:

  • Дт субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» в кореспонденції з Кт субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності» — відображається сума отриманої знижки (без ПДВ);
  • Дт субрахунку 641 «Розрахунки за податками» (аналітичний рахунок «Розрахунки за податком на додану вартість») у кореспонденції з Кт субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» — коригується способом «сторно» сума податкового кредиту з ПДВ, що відноситься до отриманої знижки.

ВАРІАНТ 2

Полягає в тому, що при отриманні знижки підприємство-покупець разом зі зменшенням (списанням) кредиторської заборгованості перед продавцем відображає зменшення первісної вартості товарів, що знаходяться на підприємстві, та собівартості вже реалізованих на дату отримання знижки товарів. Наприклад, у підприємства роздрібної торгівлі цю операцію можна відобразити такими бухгалтерськими записами:

  • Дт субрахунку 282 «Товари в торгівлі» в кореспонденції з Кт субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» — зменшується способом «сторно» на суму знижки (без ПДВ) первісна вартість тих товарів, які ще не реалізовані підприємством-покупцем на момент отримання знижки;
  • Дт субрахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів» у кореспонденції з Кт субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» — відображається способом «сторно» сума знижки (без ПДВ) за товарами, які підприємство-покупець уже встигло у цьому самому звітному періоді реалізувати на дату отримання знижки;
  • Дт субрахунку 641 «Розрахунки за податками» (аналітичний рахунок «Розрахунки за податком на додану вартість») у кореспонденції з Кт субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» — коригується способом «сторно» сума податкового кредиту з ПДВ, що відноситься до наданої знижки.

Недоліком відображення отриманої знижки за першим варіантом може бути зниження інформативності обліку, оскільки собівартість товарів, відображена на рахунку 28 «Товари», не завжди відповідатиме фактичним витратам коштів на їх придбання.

Перевагою другого варіанта є те, що собівартість товарів, яку відображено на рахунку 28 «Товари», відповідатиме витратам коштів на їх придбання.

Зміна ціни товарів внаслідок отримання знижки у покупця оформлюється документально, зокрема це може бути акт про встановлення нової ціни або інший аналогічний первинний документ при наданні знижки на раніше продані (відвантажені) товари. Такий документ може бути складений сторонами договору (продавцем і покупцем), що буде підставою для відображення такої знижки у бухгалтерському обліку продавця і покупця.

Слід зауважити, що у листі № 31-11410-08-10/699 зазначено, що зміну ціни оприбуткованих активів може бути оформлено покупцем товарів:

  • або актом про встановлення нової ціни (за формою, розробленою підприємством), що на підставі змін до договору (або інших підстав зміни ціни) складається комісією підприємства і затверджується його керівником;
  • або розпорядчим актом керівника підприємства, виданим у межах компетенції та відповідно до законодавства, який буде також підставою для відображення зміни ціни активів у регістрах бухгалтерського обліку.

Податковий облік

Податок на прибуток підприємств

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу встановлено, що об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних ПБО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ цього Кодексу. Певна категорія платників податку, річний дохід яких (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн. грн., не зобов’язана здійснювати коригування фінансового результату на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо платники податку здійснюють реалізацію товарів зі знижкою або придбання товарів зі знижкою, то їм слід враховувати, що норми Податкового кодексу не передбачають виникнення різниць, пов’язаних з проведенням таких операцій. Отже, такі платники обчислюють податок на прибуток підприємств у загальному порядку.

Податок на додану вартість

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів)). Підприємствам торгівлі згідно з цим пунктом слід також врахувати, що база оподаткування операцій з постачання товарів не може бути нижче ціни придбання таких товарів, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг з 01.01.2016 р. не може бути нижче звичайних цін (до 01.01.2016 р. не могла бути нижчою за їх собівартість).

Тому якщо підприємство-продавець надає знижки у такому розмірі, що ціна, за якою було раніше придбано товари, перевищує їх продажну ціну з урахуванням знижки, то такому продавцю слід нарахувати ПДВ з бази оподаткування, яка визначається відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу. За таких обставин платник ПДВ — продавець повинен виписати не одну, а дві податкові накладні, при цьому він повинен враховувати, зокрема, таке:

  • перша податкова накладна складається  у загальному порядку, при цьому сума податкового зобов’язання у ній визначається згідно з фактичною ціною (договірною вартістю) реалізованих товарів. Зазвичай підприємства роздрібної торгівлі складають податкову накладну за щоденними підсумками операцій, яка не видається покупцю і в якій вказується код причини 11 (п. 13 Порядку № 957). Однак якщо покупець є зареєстрованим платником ПДВ, він може попередити постачальника (підприємство роздрібної торгівлі), що йому потрібен не чек, а саме податкова накладна. В такому випадку цю операцію не буде відображено в податковій накладній за щоденними підсумками операцій;
  • друга податкова накладна складається на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання над фактичною ціною реалізації (п. 20 Порядку № 957). Така накладна отримувачу (покупцю) також не надається. Як першу, так і другу податкові накладні, слід зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) (пункти 9 та 20 Порядку № 957). При заповненні другої податкової накладної слід врахувати такі особливості:
  • у верхній лівій частині другої податкової накладної слід проставити позначку «X» та зазначити тип причини 15 — «Складена на суму перевищення ціни придбання товарів над фактичною ціною їх постачання» (п. 9 Порядку № 957);
  • у рядках другої податкової накладної, відведених для заповнення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані (п. 20 Порядку № 957). Отже, у другій податковій накладній відповідні дані продавця слід зазначити у рядках, призначених для покупця: «Особа (платник податку) — покупець», «Індивідуальний податковий номер покупця». Реквізити «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця» та «Номер телефону» виключено з переліку обов’язкових (п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу), а тому їх можна не заповнювати;
  • у графі 3 «Номенклатура товарів/послуг постачальника (продавця)» другої податкової накладної слід також зазначити «перевищення ціни придбання над фактичною ціною постачання товарів, указаних в податковій накладній № _______» (зазначається порядковий номер податкової накладної, складеної на суму постачання цих товарів, визначену виходячи з їх фактичної ціни (договірної вартості), що установлено пп. 2 п. 15 Порядку № 957.

При наданні знижки після дати продажу (відвантаження) товарів здійснюється наступний за постачанням перегляд цін та зменшується сума компенсації, яку отримає постачальник (продавець) за реалізовані товари. У цьому випадку відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача (якщо він є зареєстованим платником ПДВ та отримав податкову накладну) підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Слід зауважити, що при наданні знижки після дати продажу товарів сума компенсації зменшується, розрахунок коригування складається постачальником (продавцем), проте в ЄРПН його повинен зареєструвати отримувач (покупець) товарів.

Згідно з пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після того, як отримувач зареєструє в ЄРПН розрахунок коригування до податкової накладної. У листі № 2052/7/99-99-19-03-02-17 роз’яснено, що коли розрахунок коригування складений в одному податковому періоді, а зареєстрований в іншому (у межах установленого п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу 15-денного терміну), то на підставі такого розрахунку коригування постачальник зменшує податкові зобов’язання у податковій звітності, яка подається за результатами звітного періоду, в якому складено такий розрахунок коригування.

Якщо ж після дати продажу (відвантаження) товарів знижка надається отримувачу (покупцю), який не є платником ПДВ на дату такого постачання або на кінець звітного (податкового) періоду, в якому було проведено перерахунок (надано цю знижку), то постачальник (продавець) не має права зменшити раніше нараховані податкові зобов’язання з ПДВ згідно з п. 192.2 ст. 192 Податкового кодексу.

ПДФО, військовий збір

Підпунктом «е» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 цього Кодексу) у вигляді суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у пп. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 цього Кодексу. Якщо сума знижки, надана фізичній особі, оподатковується ПДФО, то вона має оподатковуватися також військовим збором (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Водночас у листі № 22297/6/99-99-17-03-03-15 роз’яснено, що сума знижки включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку виключно у випадку, якщо така знижка має індивідуальний (персональний) характер.

Якщо знижка не має індивідуального (персонального) характеру (не призначена виключно для конкретної особи), а надається, наприклад, на однакових умовах усім без винятку покупцям (наприклад, знижка у свят-ковий день для всіх покупців, знижка у ранкові/вечірні години для всіх покупців) або надається на однакових умовах усім особам, що належать до певної категорії покупців (наприклад, знижка всім власникам пластикових карток постійного покупця чи дисконтних карток тощо), то така знижка не оподатковується ні ПДФО, ні військовим збором.

ПРИКЛАД 1

Облік знижки у підприємства оптової торгівлі

Оптове торговельне підприємство «Комета» відвантажило покупцеві — роздрібному торговельному підприємству «Ромашка» на умовах наступної оплати 1000 махрових рушників за ціною 120 грн. за одиницю товару, у тому числі ПДВ 20 грн., на загальну суму 120 000 грн., у тому числі ПДВ 20 000 грн. У підприємства «Комета» первісна (балансова) вартість одного махрового рушника та ціна його придбання (без урахування ПДВ) становила 85 грн.

Умовами договору передбачено, що якщо покупець оплатить товари протягом десяти днів після
їх отримання від продавця, то він має право на знижку 3%, відповідно тоді ціна одного рушника для покупця становитиме лише 116,40 грн., у тому числі ПДВ 19,40 грн. Покупець оплатив товари на дев’ятий день після їх отримання від продавця, завдяки чому він скористався правом на знижку у розрахунку на всю партію товарів — 3600 грн. (120 000 грн. × 3%). Покупець відповідно перерахував кошти за товари з урахуванням знижки у сумі 116 400 грн., у тому числі ПДВ 19 400 грн.

На момент отримання знижки покупець — роздрібне торговельне підприємство «Ромашка» із 1000 оприбуткованих махрових рушників уже встигло реалізувати через магазин 100 одиниць цього товару, відповідно в залишку у нього залишилося 900 рушників.

Оскільки сторони договору здійснили перегляд ціни товару у бік зменшення, то продавець виписав розрахунок коригування, який був зареєстрований покупцем у ЄРПН, після чого продавець зменшив суму податкового зобов’язання на 600 грн., а покупець на цю саму суму зменшив податковий кредит.

Роздрібне торговельне підприємство «Ромашка» веде облік товарів у магазині без використання субрахунку 285 «Торгова націнка».

Розглянемо, як продавцю і покупцю відобразити цю операцію в обліку (табл. 1).

Таблиця 1


з/п

Зміст
господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума,

грн.

Дебет

Кредит

1. Облік наданої знижки у продавця

1

Реалізовано 1000 одиниць товару на умовах наступної оплати
1000 од. × 120 грн./од. = 120 000 грн.

361

702

120 000

2

Нараховано податкове зобов’язання з ПДВ

702

641

20 000

3

Списано собівартість реалізованих товарів
1000 од. × 85 грн./од. = 85 000 грн.

902

281

85 000

4

Надійшла оплата за товари у строк, протягом якого покупець має право отримати знижку 3%
1000 од. × 116,40 грн./од. = 116 400 грн.

311

361

116 400

5

Здійснено коригування (зменшення) сум доходу та дебіторської заборгованості при наданні покупцеві знижки у розмірі 3%
120 000 грн. × 3% = 3600 грн.

704

361

3600

6

Здійснено коригування (зменшення) суми податкових зобов’язань з ПДВ на підставі складеного продавцем розрахунку коригування, який зареєстровано покупцем в ЄРПН
(способом «сторно»)

704

641

600

7

Віднесено на фінансовий результат суми в порядку закриття рахунків обліку доходів і витрат

702

791

100 000

791

704

3000

791

902

85 000

2. Облік отриманої знижки у покупця

1

Оприбутковано 1000 махрових рушників
1000 од. × 100 грн./од. = 100 000 грн.

282

631

100 000

2

Відображено податковий кредит з ПДВ

641

631

20 000

3

Відображено реалізацію частини махрових рушників (100 одиниць) до того, як отримано від продавця знижку
100 од. × 180 грн./од. = 18 000 грн.

301

702

18 000

4

Нараховано податкове зобов’язання з ПДВ

702

641

3000

5

Списано собівартість реалізованих товарів
100 од. × 100 грн./од. = 10 000 грн.

902

282

10 000

6

Сплачено кошти за 1000 махрових рушників у строк, протягом якого покупець має право отримати знижку 3%
1000 од. × 116,40 грн./од. = 116 400 грн.

631

311

116 400

7

Здійснено коригування  (зменшення) собівартості товарів (900 одиниць), які знаходяться у магазині на момент отримання знижки (способом «сторно»)
900 од. × 3 грн./од. = 2700 грн.

282

631

2700

8

Здійснено коригування  (зменшення) собівартості реалізованих товарів (100 одиниць), які покупець вже встиг реалізувати у цьому самому періоді до отримання знижки (способом «сторно»)
100 од. × 3 грн./од. = 300 грн.

902

631

300

9

Здійснено коригування (зменшення) суми податкового кредиту з ПДВ на підставі складеного продавцем розрахунку
коригування, який зареєстровано покупцем в ЄРПН (способом «сторно»)

641

631

600

10

Віднесено на фінансовий результат суми в порядку закриття рахунків обліку доходів і витрат

702

791

15 000

791

902

9700

 

 

ПРИКЛАД 2

Облік знижки у підприємства роздрібної торгівлі (продаж товарів за цінами нижчими, ніж ціна їх придбання)

Роздрібне торговельне підприємство «Лілея» провело одноденну рекламну акцію туалетної води однієї з відомих торгових марок, протягом якої продавало цей товар усім покупцям зі знижкою 70% (тобто знижка не має індивідуального (персонального) характеру). Протягом акції було продано 100 одиниць цієї туалетної води, при цьому:

роздрібна продажна ціна одиниці цього товару без урахування знижки становила 1200 грн.,
у тому числі ПДВ 200 грн.;

акційна роздрібна продажна ціна туалетної води зі знижкою 70% визначена в сумі 360 грн.
(1200 грн. —
(1200 грн. × 70%)), у тому числі ПДВ 60 грн.;

загальна сума наданої під час проведення акції знижки 70% у розрахунку на 100 одиниць товару становить 84 000 грн. (100 од. × (1200 грн./од. — 360 грн./од.));

первісна (балансова) вартість туалетної води та її ціна придбання (без урахування ПДВ) становили 500 грн.;

торгова націнка (кредитове сальдо за субрахунком 285 «Торгова націнка»), що відноситься до реалізованої під час акції туалетної води, визначається як різниця між роздрібною продажною ціною одиниці цього товару без урахування знижки та з урахуванням ПДВ 1200 грн. та її первісною (балансовою) вартістю 500 грн., тобто у розрахунку на одиницю товару становить 700 грн., а у розрахунку на 100 проданих під час акції одиниць — 70 000 грн. (100 од. × 700 грн./од.).

Оскільки акційна роздрібна продажна ціна туалетної води (без урахування ПДВ), яку було установлено у розмірі 300 грн. (360 грн. — 60 грн.), є нижчою, ніж ціна придбання цієї води (без урахування ПДВ) — 500 грн.,
то згідно з п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу база оподаткування операцій з постачання таких товарів не може бути нижчою, ніж ціна їх придбання, тобто 500 грн.

Відповідно за результатами продажу туалетної води зі знижкою 70% під час рекламної акції підприємство має нарахувати податкове зобов’язання з ПДВ:

з договірної вартості (тобто продажної ціни без ПДВ — 300 грн.) реалізованих товарів у сумі 6000 грн.
(100 од. × 300 грн./од. × 20%);

з різниці між ціною придбання реалізованих товарів (500 грн.) та ціною їх продажу (300 грн.) у сумі 4000 грн. (100 од. × (500 грн./од. — 300 грн./од.) × 20%).

Нарахована сума податкового зобов’язання з ПДВ у разі перевищення бази оподаткування
над фактичною ціною продажу товарів у сумі 4000 грн. відноситься до складу інших витрат поточного періоду та відображається за Дт субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності»
(лист № 31-08410-07/23-1524/2/1696).

Умовимося, що виручка магазину за звітний місяць становить 9 516 000 грн. і, як було сказано вище, у цьому самому місяці покупцям надано знижки з роздрібної ціни товарів на загальну суму 84 000 грн. Розрахунок суми реалізованої торгової націнки та собівартості реалізованих товарів наведено у табл. 2.

Таблиця 2

Зміст

Субрахунок 282
«Товари в торгівлі», грн.

Субрахунок 285
«Торгова націнка», грн.

Собівартість товарів

(гр. 2 — гр. 3), грн.

1

2

3

4

1. Залишок на початок місяця

6 000 000

3 500 000

2 500 000

2. Надійшло за місяць

12 000 000

7 000 000

5 000 000

3. Вибуло за місяць
(реалізовано та інше вибуття)

9 600 000 (9 516 000 грн. + 84 000 грн.)

або (5 600 000 грн. + 4 000 000 грн.)*

5 600 000**

(у тому числі списання націнки при наданні знижок — 84 000 грн.)

4 000 000***

4. Залишок на кінець місяця
(ряд. 1 + ряд. 2 — ряд. 3)

8 400 000

4  900 000

3 500 000

*Вибуття товарів (кредитовий оборот за субрахунком 282 «Товари в торгівлі» за звітний місяць) становить 9 600 000 грн., у тому числі сума 9 516 000 грн. відповідає доходам (з урахуванням ПДВ) від продажу товарів протягом звітного місяця (виручці магазину), а 84 000 грн. — наданим знижкам з роздрібної ціни товарів. Якщо до суми торгової націнки, яка відноситься до реалізованих за місяць товарів (5 600 000 грн.), додати собівартість реалізованих за місяць товарів (4 000 000 грн.), то ми також отримаємо 9 600 000 грн.

**Сума торгової націнки, що відноситься до реалізованих товарів (Дт субрахунку 285 «Торгова націнка», Кт субрахунку 282 «Товари в торгівлі»), становить:

((3 500 000 грн. + 7 000 000 грн.): (6 000 000 грн. +12 000 000 грн.)) × (9 600 000 грн.) = 5 600 000 грн.

***Собівартість реалізованих товарів (Дт субрахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів», Кт субрахунку 282 «Товари в торгівлі») становить: 9 600 000 грн. — 5 600 000 грн. = 4 000 000 грн.

 

Операції роздрібного торговельного підприємства «Лілея» з купівлі та продажу товарів, у тому числі надання знижок покупцям у звітному місяці, наведено у табл. 3.

Таблиця 3


з/п

Зміст
господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума,

грн.

Дебет

Кредит

1

Відображено на початок звітного місяця дані щодо залишку товарів та торгової націнки

282

-

6 000 000

-

285

3 500 000

2

Оприбутковано товари протягом звітного місяця за первісною вартістю (собівартістю)

282

631

5 000 000

3

Відображено податковий кредит з ПДВ

641

631

1 000 000

4

Перераховано кошти постачальникам

631

311

6 000 000

5

Відображено торгову націнку на оприбутковані протягом звітного місяця товари

282

285

7 000 000

6

Відображено доходи (з урахуванням ПДВ) від продажу товарів протягом звітного місяця (виручка магазину)

301

702

9 516 000

7

Нараховано податкове зобов’язання з ПДВ з договірної вартості реалізованих товарів 9 516 000 грн. : 120% × 20% = 1 586 000 грн.

702

641

1 586 000

8

Нараховано податкове зобов’язання з ПДВ з різниці між ціною придбання реалізованих зі знижкою товарів та ціною їх продажу 100 од. × ((500 грн./од. – 300 грн./од.) × 20%) = 4000 грн.

949

641

4000

9

Списано торгову націнку, яка відноситься до реалізованих товарів (усього за місяць — 5 600 000 грн., у тому числі списання націнки при наданні знижок — 84 000 грн.)

285

282

5 600 000

10

Списано собівартість реалізованих товарів (усього за місяць — 4 000 000 грн.)

902

282

4 000 000

11

Віднесено на фінансовий результат суми в порядку закриття рахунків обліку доходів і витрат

702

791

7 930 000

791

902

4 000 000

791

949

4000

«Горячие линии»

Дата: 15 ноября, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42