Таможенное дело

Використання УКТ ЗЕД для митного оформлення товарів

Одним із найважливіших інструментів уніфікації міждержавних торговельних відносин є Гармонізована система опису та кодування товарів (далі — ГС), яка з 01.01.88 р. набрала чинності як Міжнародна конвенція з Гармонізованої системи опису та кодування товарів (далі — Конвенція). Про те, як ведеться та застосовується національна товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності, читайте в цьому матеріалі.


Побудова УКТ ЗЕД

Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) розроблено на виконання нашою державою своїх міжнародних зобов’язань, а саме положень ст. 3 (а) Конвенції, договірною стороною якої згідно з Указом № 466 Україна стала з 26.08.02 р. з набуттям усіх прав та зобов’язань, передбачених статтями цієї Конвенції.

УКТ ЗЕД як єдина митно-статистична номенклатура відповідає вимогам ГС Всесвітньої митної організації та Комбінованій номенклатурі Європейського Союзу, які є її міжнародними основами (схема).

Схема

Товари в УКТ ЗЕД систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з ГС.

Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий та восьмий знаки цифрового коду, які відповідають Комбінованій номенклатурі Європейського Союзу.

Схема

Положеннями Конвенції надано право кожній Договірній стороні проводити деталізацію товарів на національному рівні (дев’ятий та десятий знаки товарного коду).

Будь-яка сучасна номенклатура складається з двох частин — коду і текстового опису певного товару. Наприклад, у ГС цифровий код, що складається з чотирьох знаків, і текстовий опис товару називаються «товарною позицією».

На цей час номенклатура ГС застосовується як базис для справляння мита і формування міжнародної торговельної статистики майже всіма країнами. Застосування ГС забезпечує формування статистичних даних у точній відповідності з міжнародними класифікаційними стандартами. На сьогодні 179 країн та митних або економічних союзів, що становлять близько 98% світової торгівлі, користуються ГС.

Безумовно, правильне застосування ГС спрощує процес міжнародної торгівлі та інвестицій, а також сприяє дотриманню правил та законодавства у сфері фіскальної політики і торгівлі. Слід зазначити, що класифікація повинна бути об’єктивною, прогнозованою і прозорою, тим самим забезпечуючи добровільне дотримання вимог торговельним співтовариством і мінімізацію втрат доходів, спричинених некоректною класифікацією, спорами щодо класифікації, затримками в процесі митного оформлення тощо.

Ведення УКТ ЗЕД

Щодо внутрішнього законодавства органи ДФС України для цiлей митного оформлення товарiв використовують УКТ ЗЕД, яка є товарною номенклатурою Митного тарифу України і затверджена Законом № 584. Міжнародною основою УКТ ЗЕД є Гармонізована система опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (ГС/HS).

Відповідно до преамбули вищезазначеного Закону Митний тариф України — це систематизований згідно з УКТ ЗЕД перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України.

Пояснення до УКТ ЗЕД розробляються та затверджуються наказом ДФС України.

З метою забезпечення виконання Закону № 584, а також єдиного тлумачення і застосування УКТ ЗЕД наказом № 401 затверджено Пояснення до УКТ ЗЕД, які містять переклад з англійської мови офіційного тексту Пояснень до Гармонізованої Системи опису та кодування товарів, розроблених Всесвітньою митною організацією, Пояснень до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу, розроблених Європейським Союзом, та Пояснень України до товарних підкатегорій. Пояснення до УКТ ЗЕД складаються з Пояснень Комбінованої номенклатури Європейського Союзу, які були опубліковані в Official Journal of the European Union, серія С, до 16.09.2014 р.

Ведення УКТ ЗЕД здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, процедуру ведення УКТ ЗЕД визначено Порядком № 428, яким передбачено використання УКТ ЗЕД для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів.

Класифікація товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД

Згідно зі ст. 68 Митного кодексу ведення УКТ ЗЕД передбачає, зокрема, прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів УКТ ЗЕД.

Як наведено у ст. 69 цього Кодексу, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто щодо товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Функцію контролю за правильністю класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, поданих до митного оформлення, покладено на митниці ДФС.

Порядок контролю правильності класифікації товарів затверджено наказом № 650 (далі — Порядок № 650).

На вимогу посадової особи контролюючого органу декларант або уповноважена ним особа зобов’язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів контролюючий орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Попередні рішення про класифікацію товару згідно з УКТ ЗЕД виносяться контролюючими органами щодо товарів, які є об’єктом зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту). З метою одержання попереднього рішення декларант або уповноважена ним особа подає до контролюючого органу письмове звернення про прийняття попереднього рішення про класифікацію та кодування товару за формою, наведеною в додатку 1 до Порядку № 650.

Строк прийняття попереднього рішення становить 30 календарних днів з дня отримання митним органом відповідного звернення. Цей строк може бути продовжений керівником контролюючого органу або особою, яка виконує його обов’язки, але не більше ніж на 15 календарних днів, про що повідомляється особі, яка подала звернення письмово або в електронному вигляді, до закінчення 30-денного строку із зазначенням причин (розділ II п. 9 Порядку № 650).

Рішення про визначення коду товару приймається за результатами класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі за результатами спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками у складних випадках митних формальностей.

Строк прийняття рішення про визначення коду товару не повинен перевищувати 10 календарних днів. За умови необхідності залучення спеціалізованого контролюючого органу з питань експертного забезпечення або іншої експертної установи (організації) загальний строк прийняття рішення не повинен перевищувати 30 календарних днів.

Відповідно до частини сьомої ст. 69 Митного кодексу рішення контролюючих органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов’язковими. У разі незгоди з рішенням контролюючого органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення у порядку, встановленому главою 4 Митного кодексу. Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Так, за необхідності встановлення відповідності товару певному коду УКТ ЗЕД, наприклад власно виробленої сільськогосподарської продукції для правильного відображення обсягів її постачання у податковій декларації з ПДВ, платник податку має можливість отримати висновок від Торгово-промислової палати України (її регіональних відділень) або Науково-дослідного інституту судових експертиз.

Водночас якщо такий платник здійснює операції з вивезення продукції за межі митної території України у митному режимі експорту, то, враховуючи ст. 69 Митного кодексу, така продукція підлягає митному оформленню та класифікується митними органами ДФС шляхом визначення кодів відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.  При цьому рішення митних органів ДФС щодо класифікації товарів для митних цілей є  обов’язковими, а висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають винятково інформаційний або довідковий характер.

Класифікація товарів здійснюється відповідно до Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, визначених Законом № 584 (далі — Правила), приміток, додаткових приміток до розділів, груп і товарних підпозицій.

Наприклад, у разі визначення коду УКТ ЗЕД для набору товарів, який містить декілька видів однієї товарної позиції та один (чи декілька) вид іншої товарної позиції, слід керуватися Правилом 3, згідно з яким у разі якщо відповідно до Правила 2 (b) або з якихось інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох або більше товарних позицій, класифікація таких товарів здійснюється таким чином.

Правило 3 (a): «Перевага надається тій товарній позиції, яка містить найбільш конкретний опис товару, порівняно з товарними позиціями з більш загальним описом. Однак коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів або речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного виробу, або тільки до частини товарів, представлених у наборі для роздрібного продажу, то ці товарні позиції повинні розглядатися рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо одна з них дає більш повний або точний опис товару».

Тобто перший метод класифікації наводиться у Правилі 3 (a), згідно з яким товарній позиції, що забезпечує найбільш конкретний опис товарів, надається перевага перед товарною позицією, що дає загальніший опис.

Але якщо у двох або більше товарних позиціях згадується лише частина матеріалів або речовин, що входять до складу сумішей чи багатокомпонентних виробів, або лише частина виробів у наборі для роздрібного продажу, то ці товарні позиції слід розглядати як однаково конкретні описи цих товарів, навіть якщо одна з них дає повніший і конкретніший опис, ніж інші.

У таких випадках класифікація товарів має здійснюватися за Правилом 3 (b) або 3 (c).

Правило 3 (b): «Суміші, багатокомпонентні вироби, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, і товари, представлені в наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може бути здійснена відповідно до положень Правила 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом або складовою частиною, які надають цим товарам основну властивість, за умови, що цей критерій можна застосувати».

При цьому другий метод стосується лише:

  • сумішей;
  • багатокомпонентних товарів, що складаються з різних матеріалів;
  • багатокомпонентних товарів, що складаються з різних компонентів;
  • товарів, що входять до набору для роздрібного продажу.

Він використовується лише в тому разі, якщо Правило 3 (a) застосувати неможливо.

У таких випадках товари повинні класифікуватися так, наче вони складаються лише з матеріалу або компоненту, який надає їм основну властивість тією мірою, якою можна застосувати цей критерій.

Фактор, що визначає основну властивість, буде різним для різних видів товарів. Він може, наприклад, визначатися походженнням матеріалу або компонента, його об’ємом, кількістю, масою, вартістю або ж роллю, яку відіграє цей матеріал або компонент під час використання товару.

При застосуванні цього Правила термін «товари, представлені в наборі для роздрібного продажу» стосуються товарів, які:

  • складаються принаймні з двох різних виробів (prima facie), що класифікуються в різних товарних позиціях;
  • складаються з продуктів або виробів, зібраних разом з метою задовольнити конкретну потребу або виконати певну роботу;
  • укладені таким чином, що не потребують перепакування при продажу споживачеві (наприклад, у коробках або ящиках, або на підставах).

Цей термін, відповідно, означає набори, що складаються, наприклад, із різних харчових продуктів, призначених для використання разом при приготуванні готової до вживання страви або їжі.

Правило, однак, не поширюється на набори продуктів, упакованих разом.

Правило 3 (c): «Товари, класифікація яких не може бути здійснена відповідно до положень Правила 3 (a) або 3 (b), повинні класифікуватися в товарній позиції, останній у порядку зростання кодів серед товарних позицій, рівною мірою прийнятних для розгляду при класифікації цих товарів».

При цьому однозначна класифікація товарів можлива лише у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою усіх наявних відомостей, необхідних для підтвердження заявлених ним кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразків таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

Лабораторні дослідження

У разі виникнення сумнівів щодо задекларованих у вантажних митних деклараціях характеристик товару, визначальних для його класифікації, або у разі проведення лабораторних досліджень як обов’язкової форми контролю для товарів групи ризику для вирішення питання класифікації товару залучається митна лабораторія. З цією метою ініціюється відбір проб (зразків) товарів, який здійснюється відповідно до Порядку № 654. У зверненні до спеціалізованої митної лабораторії має бути чітко визначено завдання досліджень, тобто зазначатися, які відомості про товар (склад, процентне співвідношення інгредієнтів, фізичні та хімічні характеристики тощо) потрібно встановити або перевірити в процесі досліджень товару.

Оприлюднення рішень щодо класифікації товарів

Рішення контролюючих органів щодо класифікації товарів для митних цілей оприлюднюються в установленому законодавством порядку.

З Переліком товарів, стосовно яких контролюючими органами прийнято рішення щодо їх класифікації згідно з УКТ ЗЕД, можна ознайомитися на сайті ДФС України (http://sfs.gov.ua/).

 

«Горячие линии»

Дата: 1 ноября, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42