Статьи

Вітчизняна туріндустрія: як забрендувати успіх

Експерти туристичної галузі констатують підвищений інтерес до України з боку іноземних гостей. Водночас українські туристи останнім часом частіше залишаються відпочивати на рідних просторах. Як з огляду на такі тенденції розвивається галузь і які перспективи перед нею відкриваються, коментують аналітики, законодавці, чиновники.


Вибір на користь України

За даними державної прикордонної служби, всього нашу країну минулого року відвідало 13 024 683 особи. З-поміж них — 137 906 туристів.

І хоча в Мінекономрозвитку України цю статистику піддають сумнівам, мовляв, точний облік щодо мети візитів фактично не ведеться, очевидно, що стрімке зростання валютного курсу, а отже, низькі ціни, є додатковим стимулом зарубіжних туристів зробити свій вибір на користь України.

Водночас девальвація гривні для самих українців робить дедалі менш доступним зарубіжний відпочинок. Зі слів голови Всеукраїнської асоціації туроператорів Ігоря Голубахи, в Україні відбулося значне скорочення виїзного туризму. Обсяги прибутків у галузі істотно скоротилися. Переважно виживають ті, хто працює професійно і має можливість підлаштуватися під реалії падіння попиту.

Скажімо, до Європи турфірми продають менше турів. І не лише через зростання валютного курсу, а й тому, що збільшилася кількість відмов у візах. За спостереженнями експертів, документи на Шенген почали перевіряти значно ретельніше і жорсткіше. Так, з’явилося кілька сервісів, які допомагають консулам з’ясувати реальний стан справ із заробітною платою та законослухняністю подорожувальників. На сайті електронного уряду вони можуть перевірити дані довідки про поточний рахунок з банку тощо. Відтепер навіть якщо ви отримуєте велику зарплату, але вона нелегальна, «липова» банківська довідка вже не допоможе.

Відпочити на іноземних курортах багато хто мріє. Однак для цього потрібні кошти, яких більшості співвітчизників сьогодні явно бракує. Тому чимало українських мандрівників віддають перевагу недорогим поїздкам по країні, що має сприяти зростанню внутрішнього туризму.

Тримати руку на пульсі

Втім поняття «недорогі» наразі теж доволі відносне. Аналітики вже прогнозують, що порівняно з 2015 роком відпочинок цього літа зросте в ціні і в межах України. Очікується, що літнього сезону порівняно з минулим роком готелі та бази відпочинку в середньому підвищать ціни на 20 — 30%. Вартість проживання на 10 — 20% може зрости навіть у тих апартаментах, в яких ще й досі зберігається «совковий» дух. Хоча в цьому сегменті готельних об’єктів усе може змінитися на користь відпочивальників, якщо власники відчують, що залишаються без клієнтів.

А от тижневе перебування включно із харчуванням у хорошому одеському готелі в липні коштуватиме не дешевше, а то й дорожче, ніж, скажімо, в Туреччині. Принаймні недавні обіцянки турецьких чиновників від туристичної галузі збільшити кількість туристів з України на понад 40% звучать доволі переконливо.

Доки вітчизняні готельєри намагаються якомога дорожче продати свої послуги, врятувати стан справ власної туристичної галузі за рахунок українських відпочивальників прагне турбізнес Туреччини, який через нестабільність і терористичні загрози зазнав чималих збитків. «Наша мета, — заявив міністр культури й туризму Турецької Республіки під час виставки UITT «Україна — Подорожі й Туризм», — збільшити прийом туристів з України з 730 до одного мільйона осіб. Ми продемонструємо кожному, хто до нас приїде, нашу гостинність».

Відтак експерти ринку прогнозують, що нинішнього сезону від Туреччини можна буде очікувати багато спецпропозицій, в яких порівняно з минулим роком вартість туру буде нижчою на 10 — 20%. А з настанням справжнього тепла, стверджують аналітики, цілком реально буде придбати турпакети вартістю 350 — 400 дол. на тиждень з авіаперельотом на «all inclusive». Навіть коли літо буде в самому розпалі, можна очікувати зниження цін на 10 — 15%.

Тому вітчизняним готельєрам доведеться тримати руку «на пульсі» і бути гнучкими у формуванні ціни, аби не перегнути палицю й не залишитися біля розбитого корита. І хоч зараз підвищення цін вони пояснюють здорожчанням «комуналки», деякі фахівці вважають, що справа не лише у зростанні тарифів на компослуги. Приміром, керівник Асоціації малих готелів та апартаментів Дмитро Заруба зауважує, що власники туркомплексів Одеської, Миколаївської та Херсонської областей просто обмежені у часі. Єдина можливість максимально заробити — короткий літній сезон. От вони і поспішають, підвищуючи ціни. Тим паче, що вітчизняних туристичних об’єктів на березі моря, обладнаних додатковими благами, спа-центрами тощо, які сприяють подовженню сезону, не так і багато.

Навіть у західних областях України, в Карпатах, де сезон може тривати по суті цілий рік, де готелі й апартаменти здебільшого пропонують обслуговування у спа, є басейни, ціни подекуди ще остаточно не пораховано. Здешевити поїздку відсотків на десять можна, хіба що забронювавши номер заздалегідь за кілька місяців.

Експерти туристичного ринку переконані, що все одно серед українців попит на внутрішній туризм залишиться високим через вагомі девальваційні очікування, а на закордонні мандри, навпаки, знизиться.


ЦИТАТА

Артур Палатний: «Відсутність фінансування туристичної галузі  гальмує її розвиток. Останніми роками, 2016 рік не став винятком, держава не виділяла кошти на розвиток цього напряму, в тому числі на промоцію національного туристичного продукту на міжнародному туристичному ринку. Саме через формування позитивного іміджу України як туристичної держави, шляхом участі у міжнародних та національних виставково-ярмаркових заходах у тому числі, ми можемо зробити Україну привабливою для іноземних туристів».

 


У законодавчому полі

Нещодавно питання розвитку туристичної індустрії як інструменту економічного розвитку та інвестиційної привабливості України обговорювалися під час парламентських слухань у Верховній Раді України.

На думку голови профільного парламентського Комітету Артура Палатного, однією з нагальних проблем для вітчизняної тургалузі є нестабільність інституту державного управління. Так, через кожні кілька років відбувається реформа центрального органу виконавчої влади в туристичній галузі, що на державному рівні призводить до невиконання міжнародних домовленостей, перегляду напрямів розвитку, застоїв у галузі, зміни кадрів та застарілості законодавчої бази. У місцевих державних адміністраціях, міських радах забезпеченням реалізації державної політики у галузі туризму і курортів на відповідній території, розвитком туристичної та курортно-рекреаційної індустрії займаються різні структурні підрозділи, а бізнес взагалі втратив будь-які орієнтири. Ще однією проблемою, вважають законодавці, є відсутність Державної цільової програми розвитку туризму та курортів, бо попередня вичерпала себе ще у 2010 році.

Саме така програма, переконаний депутат, передусім має стимулювати розвиток внутрішнього і в’їзного туризму. Але, на жаль, навіть Концепцію Державної цільової програми розвитку туризму та курортів на період до 2022 року було скасовано.

Висновки парламентарів перегукуються з результатами соціологічного опитування. Так, за даними опитування громадян «Проблеми та перспективи туризму в Україні» з’ясувалося, що понад 80% людей відвідували українські курорти, однак по-справжньому популярними їх вважають лише 22%. Понад 67% опитаних вважають, що ціни на вітчизняних курортах невиправдано завищені. Як свідчить статистика, половина усіх опитуваних взагалі непоінформована про курорти України.


ЦИТАТА

Генеральний секретар Всесвітньої туристської організації (UNWTO) Талеб Ріфаї: «Україна є благословенним місцем з таким величезним потенціалом і такою великою кількістю можливостей. Ми знаємо, що Україна переживає важкі часи зараз. Але не можна дозволяти цим труднощам заслонити погляд у майбутнє, і в тому числі в аспекті туризму.
Імідж України в світі - позитивний. І вам треба використовувати це, заробляти на цьому»


Туристичний збір: змагання статистичні

Однак попри проблемні питання, на яких наголошують законодавці, в’їзний туризм розвивається. Особливою популярністю користуються нині Київ, Одеса, Львів. Тут практично немає росіян, які раніше активно приїздили на українські курорти, проте поступово зростає частка європейських туристів. Хоча, за деякими показниками, їх кількість у загальному потоці туристів поки що не перевищує 5%.

За деякими показниками минулорічних надходжень від туристичного збору, пальма першості належить столиці, а от Одеса та Львів як міста, що мають зовсім невеликий розрив у надходженнях, позиціонують себе на другому місці. Так, за повідомленнями прес-служби Львівської міськради, у 2015 році в місті побувало більше ніж 2 млн. гостей. «Якщо у попередні роки ми поступалися Одесі, то цьогоріч Одеса програє Львову. Якщо подивитися на зимові свята, то наповнення готелів у Львові — це 94%, у Києві — 42%, в Одесі — 35%», — поінформувала директор департаменту економічної політики львівської мерії Ірина Кулинич. Департамент економічної політики також оприлюднив цифри для порівняння результатів 2014-го і 2015-го туристичних років: у 2014-му надходження від сплати туристичного збору у Львові становили 1,227 млн. грн., в Одесі — 1,463 млн. грн. Натомість у 2015 році: у Львові — 2,563 млн. грн., Одесі — 2,502 млн. грн. Водночас директор департаменту культури і туризму Одеської міськради Тетяна Маркова наводить більшу цифру: за 2015 рік до бюджету міста надійшло 2,6 млн. грн., що на 1,18 млн. грн. більше, ніж у 2014 році. Тож за версією одеських чиновників, другим містом в Україні за обсягами надходжень є Одеса. Подібні статистичні змагання свідчать передусім про високий рівень конкуренції між обома українськими туристичними мекками, де, до речі, розвиваються тотожні й перспективні туристичні напрями.

Ландшафти, що зцілюють

Йдеться про лікувальний туризм, який нині активно просувають на Одещині. Зі слів експерта, повний курс загальної діагностики тут коштує від 250 дол., а це вдесятеро дешевше, ніж у США, тоді як рівень фахівців відповідає найвищому світовому. За лічені години лікарі обстежують пацієнта на найсучаснішому обладнанні. У вільний від процедур та аналізів час гості можуть насолоджуватися чарівними місцевими краєвидами.

Неабиякі перспективи для розвитку медичного туризму має і Львівщина. За даними прес-служби Львівської ОДА, уже зараз медичний туризм регіону доволі затребуваний серед поляків, німців, італійців, американців та іспанців. За спостереженнями фахівців ринку, європейських пацієнтів здебільшого приваблюють стоматологічні послуги, репродуктивна медицина, офтальмологія, кардіологія, естетична медицина, косметологія та пластична хірургія, які за вартістю набагато доступніші, аніж у Європі. До того ж Львівщина багата на лікувально-оздоровчі ресурси: регіон має понад 200 лікувальних джерел мінеральних вод семи типів та найбільше в Україні родовище озокериту. На цій базі розвиваються відомі у світі курорти — Трускавець, Моршин, Східниця, Немирів, Любінь Великий, Розлуч та Шкло.

Про свій потенційний ексклюзив нагадують й інші регіони. За інформацією, оприлюдненою на сайті Херсонської ОДА, змінити імідж, підвищивши рівень обслуговування та побудувавши кращі готелі, планують у Скадовському регіоні. До того ж нещодавно на цій території було знайдено два мінеральні родовища й одне лікувальне гаряче джерело. Наразі очікують інвесторів, які були б зацікавлені розвивати цю ділянку землі. Взагалі було наголошено, шо Херсонщина повністю відкрита для інвесторів та нових проектів. Місцева ОДА має індивідуальний підхід до кожного з них, а також спростила систему реєстрації.


МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

Як у світі заробляють на туризмі

Як забрендувати власний успіх, заробляючи кошти на розвиток туристичної інфраструктури, підказує досвід світових туристичних хабів. Приміром, у столиці ОАЕ Дубаї існує «податок на інновації», кошти від якого спрямовують на спорудження Музею майбутнього за 136 млн.  дол. Нещодавно там зросла ставка туристичного податку на проживання. А за інформацією, оприлюдненою The Wall Street Journal, з 30 червня цього року влада Дубая зобов’яже пасажирів, які прилітають в аеропорт міста або прямують через нього транзитом, сплачувати комісію за обслуговування, яка становитиме близько 8,5 дол. і буде включена до вартості квитка. Підраховано, що нововведення може приносити Дубаю 743 млн.  дол. додаткового прибутку. За ці кошти планується поліпшити інфраструктуру аеропортів і збільшити пасажиропотік.

«Горячие линии»

Дата: 1 ноября, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42