НДФЛ

Оподаткування доходів нерезидентів

Платниками податків на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізичні особи — резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, фізичні особи — нерезиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні (п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу).
Нерезиденти — це фізичні особи, які не є резидентами України (пп. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 вищезазначеного Кодексу).
Оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, регламентується п. 170.10 ст. 170 розділу IV Податкового кодексу, пп. 170.10.1 якого визначено, що доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу ІV цього Кодексу для нерезидентів).
Якщо міжнародним договором, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Податковим кодексом, застосовуються правила міжнародного договору (п. 3.2 ст. 3 цього Кодексу).


Заробітна плата

Згідно з пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику відповідно до умов трудового договору (контракту).

Заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні й компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу.

Ставка податку становить 18% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами (п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу).

У разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом — юридичною або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов’язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів (пп. 170.10.3 п. 170.10 ст. 170 Податкового кодексу).

Статус резидента

За результатами звітного податкового року, в якому іноземець набув статусу резидента України, він має подати річну податкову декларацію, в якій зазначає доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (пп. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 Податкового кодексу).

Статус резидента в Україні визначається відповідно до норм пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 163.1.3 ст. 163 Податкового кодексу об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи, отримані з джерел за межами України.

Згідно з пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 цього Кодексу в разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку — отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

При цьому пп. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу встановлено, що якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

У разі відсутності у платника податку підтвердних документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 Податкового кодексу, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, що настає за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, установлену цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до пп. 170.11.3 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податку:

  • податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;
  • поштові податки;
  • податки на реалізацію (продаж);
  • інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Водночас пп. 170.11.4 п. 170.11 ст. 170 вищезазначеного Кодексу передбачено, що сума податку з іноземного доходу платника податку — резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника відповідно до законодавства України.

Отже, якщо резидент отримує іноземний дохід, то сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку — отримувача з урахуванням п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу.

Доходи нерезидента

Згідно з пп. 170.10.2 п. 170.10 ст. 170 Податкового кодексу в разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту іншим нерезидентом, то вони мають зараховуватися на рахунок, відкритий таким нерезидентом у банку-резиденті, режим якого встановлюється Нацбанком України. При цьому такий банк-резидент вважається податковим агентом під час проведення будь-яких видаткових операцій з такого рахунку.

У разі виплати нерезидентом таких доходів іншому нерезиденту готівкою або у негрошовій формі нерезидент — отримувач такого доходу зобов’язаний самостійно нарахувати і сплатити (перерахувати) податок до бюджету протягом 20 календарних днів після отримання таких доходів, але не пізніше закінчення строку його перебування в Україні.

Порядок виконання норм пп. 170.10.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу визначається Кабінетом Міністрів України за погодженням з Нацбанком України.

Механізм оподаткування доходів з джерелом їх походження в Україні, що виплачуються фізичній особі — нерезиденту іншим нерезидентом, визначено Порядком № 1226.

Дивіденди

Відповідно до пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються пасивні доходи (крім зазначених у пп. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 цього Кодексу).

Під терміном «пасивні доходи» для цілей розділу ІV Податкового кодексу слід розуміти, зокрема, такі доходи, як дивіденди (пп. 167.5.3 п. 167.5 ст. 167 цього Кодексу).

Доходи у вигляді дивідендів оподатковуються відповідно до норм п. 170.5 ст. 170 Податкового кодексу.

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 цього Кодексу, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування (пп. 170.5.1 п. 170.5 ст. 170 Кодексу).

Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (пп. 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 Податкового кодексу).

Доходи, зазначені в цьому пункті, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставками, визначеними підпунктами 167.5.1 та 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 Податкового кодексу (пп. 170.5.4 п. 170.5 ст. 170 Кодексу).

Згідно з пп. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 цього Кодексу ставку податку встановлено у розмірі 18% — для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді дивідендів за акціями та/або інвестиційними сертифікатами, що виплачуються інститутами спільного інвестування (крім зазначених у пп. 167.5.2 цього пункту).

Відповідно до пп. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 Податкового кодексу ставку податку встановлено у розмірі 5% — для доходів у вигляді дивідендів за акціями та корпоративними правами, нарахованими резидентами — платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів за акціями, інвестиційними сертифікатами, які виплачуються інститутами спільного інвестування).

Таким чином, дивіденди, нараховані з 01.01.2016 р. платнику податку фізичній особі — нерезиденту, оподатковуються за ставками, визначеними підпунктами 167.5.1 та 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 Податкового кодексу, тобто 18 або 5%, залежно від того, чи є податковий агент платником податку на прибуток підприємств.

Крім того, дивіденди, нараховані на користь платників податків за акціями або іншими корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюються з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням (пп. 170.5.3 п. 170.5 ст. 170 Податкового кодексу), тобто оподатковуються за ставкою 18%.

Роялті

Відповідно до пп. 170.3.1 п. 170.3 ст. 170 Податкового кодексу роялті оподатковуються за правилами, встановленими для оподаткування дивідендів, за ставкою, визначеною пп. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 цього Кодексу.

Спадщина (дарунок)

Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регламентується ст. 174 Податкового кодексу, відповідно до п. 174.1 якого об’єкти спадщини платника податку поділяються з метою оподаткування на:

  • об’єкт нерухомості;
  • об’єкт рухомого майна, зокрема: предмет антикваріату або витвір мистецтва; природне дорогоцінне каміння чи дорогоцінний метал, прикраса з використанням дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміння; будь-який транспортний засіб та приладдя до нього; інші види рухомого майна;
  • об’єкт комерційної власності, а саме: цінні папери (крім депозитного (ощадного), іпотечного сертифіката), корпоративне право, власність на об’єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу від неї, майнові та немайнові права;
  • суму страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, а також суму, що зберігається відповідно на пенсійному депозитному рахунку, накопичувальному пенсійному рахунку, індивідуальному пенсійному рахунку спадкодавця — учасника накопичувальної системи пенсійного забезпечення;
  • готівку або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банківських і небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю.

Згідно з пп. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем — нерезидентом від спадкодавця-резидента, застосовується ставка, визначена п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу.

Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. При цьому спадкоємці-нерезиденти зобов’язані сплатити податок на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення об’єктів спадщини (п. 174.3 ст. 174 Податкового кодексу).

Відповідно до п. 174.4 цієї статті нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування у порядку, встановленому розділом IV Податкового кодексу для податкового розрахунку.

Нотаріус видає спадкоємцю-нерезиденту свідоцтво про право на спадщину за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку з вартості об’єкта спадщини.

Водночас кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розділом IV Податкового кодексу для оподаткування спадщини (п. 174.6 ст. 174 Кодексу).

Отже, до вартості будь-яких об’єктів спадщини (дарунка), отриманих спадкоємцем (обдарованим) — нерезидентом в Україні від спадкодавця (дарувальника) — резидента, застосовується ставка податку 18%.

Продаж (обмін) об’єктів нерухомості

Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна визначено ст. 172 Податкового кодексу.

Відповідно до п. 172.1 цієї статті дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не оподатковується.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не поширюється на майно, отримане таким платником у спадщину.

Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 цього Кодексу (п. 172.2 ст. 172 Кодексу).

Згідно з п. 172.3 цієї статті дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону.

У разі обміну об’єкта нерухомості на інший (інші) дохід платника податку у вигляді отриманої ним грошової компенсації від відчуження нерухомого майна, визначеного: в абзаці першому п. 172.1 ст. 172, — не оподатковується; визначеного в п. 172.2 цієї статті, — оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 Податкового Кодексу.

Водночас п. 172.9 ст. 172 цього Кодексу встановлено, що дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, що здійснюються фізичними особами — нерезидентами, оподатковується згідно із цією статтею в порядку, встановленому для резидентів, за ставкою, визначеною у п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу.

Продаж резидентами та нерезидентами успадкованого (отриманого в подарунок) об’єкта нерухомості підлягає оподаткуванню згідно з нормами ст. 172 Податкового кодексу.

Схема

Чи оподатковується податком на доходи фізичних осіб дохід, отриманий фізичною особою — нерезидентом від продажу нерухомості (квартири), що перебувала у власності нерезидента понад три роки?

Якщо протягом звітного податкового року фізична особа — нерезидент продає один із об’єктів нерухомості (у тому числі квартиру), зазначених у п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу, і цей об’єкт перебуває у власності нерезидента понад три роки, то дохід, отриманий від такого продажу, не підлягає оподаткуванню.

 

Чи оподатковується податком на доходи фізичних осіб дохід, одержаний фізичною особою — нерезидентом від продажу нерухомості (квартири), якщо зазначена нерухомість перебуває у власності менше ніж три роки й отримана у подарунок?

У разі якщо протягом звітного податкового року фізична особа — нерезидент продає один із об’єктів нерухомості (у тому числі квартиру), зазначених у п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу, і цей об’єкт перебуває у власності нерезидента менше ніж три роки та отриманий нерезидентом у подарунок, то дохід від такого продажу оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18%.

 

Нерезидент у 2016 р. продав квартиру, отриману ним у спадщину, і в цьому самому році хоче продати ще одну квартиру, що перебуває у його власності. За якою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуватиметься дохід, отриманий нерезидентом від продажу другої квартири?

У разі якщо нерезидент продав протягом звітного податкового року квартиру, одержану ним у спадщину, то дохід від продажу такої нерухомості не оподатковується.

Якщо ж протягом такого звітного податкового року нерезидент планує продати ще одну квартиру, то дохід, отриманий нерезидентом від такого продажу, слід розглядати як другий об’єкт нерухомості, визначений у п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу, який оподатковується за ставкою 18%.

 

До якого бюджету потрібно сплачувати податок на доходи фізичних осіб нерезидентам у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину?

Відповідно до пп. «б» пп. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу фізична особа, відповідальна за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету в разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам  за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв).

Отже, нерезидент, який отримує на території України дохід від продажу нерухомого майна, дохід у вигляді вартості успадкованих (отриманих у дарунок) коштів, майна, майнових чи немайнових прав від спадкодавця (дарувальника) — резидента, сплачує податок на доходи фізичних осіб за місцем нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу, дарування, одержання свідоцтв про право на спадщину.

Надання нерухомого майнав оренду

Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) регламентується п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу.

Відповідно до пп. 170.1.3 цього пункту нерухомість, що належить фізичній особі — нерезиденту, надається в оренду винятково через фізичну особу — підприємця або юридичну особу — резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом щодо таких доходів. Нерезидент, який порушує норми цього пункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податку.

При цьому доходи, зазначені у пп. 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу (пп. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 Кодексу).

Який порядок оподаткування доходу, отриманого фізичною особою — нерезидентом від надання власного нерухомого майна в оренду фізичній особі — підприємцю?

Відповідно до пп. 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу нерухомість, що належить фізичній особі — нерезиденту, надається в оренду винятково через фізичну особу — підприємця або юридичну особу — резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом щодо таких доходів. Нерезидент, який порушує норми цього пункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податку.

При цьому доходи, зазначені у пп. 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою 18%, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Отже, фізичним особам — нерезидентам забороняється самостійно передавати належну їм нерухомість в оренду. Така передача можлива лише через фізичну особу — підприємця або юридичну особу — резидента України, які виконують представницькі функції.

Представницькі функції слід розуміти як представництво, що відповідно до ст. 237 Цивільного кодексу є правовідношенням, у якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Також слід звернути увагу на обов’язковість дотримання письмової форми договору про представництво.

При цьому згідно зі ст. 238 Цивільного кодексу представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також стосовно інших осіб, установлених законом.

Комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності (ст. 243 Цивільного кодексу).

Таким чином, фізична особа — нерезидент не може здавати в оренду власне нерухоме майно безпосередньо фізичній особі — підприємцю — орендарю. Здійснити це можливо лише письмово, уклавши договір про представництво з фізичною особою — підприємцем або юридичною особою — резидентом, який виступатиме податковим агентом платника податку — нерезидента щодо доходів від надання нерухомого майна в оренду.

 

Чи має право нерезидент здавати в оренду власне нерухоме майно безпосередньо юридичній особі, що виконує функції податкового агента стосовно доходів такого нерезидента?

Враховуючи норми пп. 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу, нерезидентам забороняється самостійно передавати нерухомість, що їм належить, в оренду. Така передача можлива лише через фізичну особу — підприємця або юридичну особу — резидента України, які виконують представницькі функції.

Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також стосовно інших осіб, установлених законом.

Комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності (ст. 243 Цивільного кодексу).

Отже, нерезидент не може здавати в оренду власне нерухоме майно безпосередньо юридичній особі, що виконує функції податкового агента стосовно доходів такого нерезидента.

 

Чи може фізична особа — підприємець — платник єдиного податку виконувати функції податкового агента при виконанні представницьких функцій нерезидента щодо надання майна в оренду?

З урахуванням норм пп. 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу фізична особа — підприємець — платник єдиного податку може виконувати функції податкового агента при виконанні представницьких функцій нерезидента щодо надання майна в оренду.

«Горячие линии»

Дата: 1 ноября, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42