Приказ

Наказ Мінфіну України від 07.04.2016 р. № 422 «Про затвердження Порядку ведення органами ДФС України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів»

Зареєстровано в Мін’юсті України
20.05.2016 р. за № 751/28881

Відповідно до вимог Податкового кодексу України, з метою реалізації підпункту 19-1.1.10 пункту 19-1.1 статті 191 Податкового кодексу України, підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, та з метою удосконалення оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджету та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок), що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

наказ Міністерства доходів і зборів України від 05 грудня 2013 року № 765 "Про затвердження Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 04 лютого 2014 року за № 217/24994;

наказ Державної податкової адміністрації України від 17 грудня 2010 року № 953 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2010 року за № 1350/18645.

...

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.


Міністр Н. ЯРЕСЬКО

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Мінфіну України
07.04.2016 р. № 422

Зареєстровано в Мін’юсті України
20.05. 2016 р. за № 751/28881

Порядок
ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Розділ I. Загальні положення

1. Цей Порядок визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

2. Терміни в цьому Порядку вживаються в таких значеннях:

базовий запис - первинний запис в інформаційній системі;

достовірність показників інформаційної системи - відповідність інформації, що зберігається у інформаційній системі, показникам первинних документів;

звітні показники - узагальнені показники, що характеризують результати ведення оперативного обліку та відображаються в звітності ДФС та її територіальних органів;

звітність ДФС та її територіальних органів - сукупність звітів та зведеної інформації, які розкривають результати діяльності фіскальної служби відповідно до покладених на неї завдань, що періодично складаються ДФС та її територіальними органами;

інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами;

інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції;

коректність даних інформаційної системи - відповідність інформації, що зберігається в інформаційній системі, встановленим алгоритмам (правилам) її співставності та логічного і арифметичного контролю;

облікова операція - дія в ІКП, яка призводить до змін облікових показників;

облікові показники - показники, що інтегруються в процесі ведення оперативного обліку;

оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП;

первинні документи - документи, що складені платниками податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску та/або органами ДФС, іншими органами влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, митні декларації, аркуші коригування, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення контролюючого органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), інформація органів Державної казначейської служби України про надходження податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску тощо);

первинні показники - показники, що містяться у первинних документах та є визначальними для характеристики процесів адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску;

перекручення (викривлення) показників - неповне та/або несвоєчасне відображення у відповідних регістрах інформаційної системи, допущене як у результаті умисних дій працівників органів ДФС, так і внаслідок виникнення арифметичних та технічних помилок;

розрахункові операції - комплекс операцій автоматизованого процесу ведення оперативного обліку, які впливають на достовірність облікових та звітних показників щодо стану розрахунків платників з бюджетами та цільовими фондами.

Інші терміни в цьому Порядку вживаються у значеннях, наведених у Податковому та Митному кодексах України, Законах України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

3. Оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.

4. Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

5. Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.

Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії.

При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов’язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.

У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.

У разі встановлення, що перекручення (викривлення) показників допущене у результаті умисних дій працівників органів ДФС, такі працівники притягуються до відповідальності у встановленому законодавством порядку.

6. За даними оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску ДФС та її територіальними органами формується звітність про нарахування та надходження податків, зборів, єдиного внеску, надходження митних та інших платежів до бюджетів, податковий борг, недоїмку зі сплати єдиного внеску, відшкодування податку на додану вартість, результати контрольно-перевірочної роботи, розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), надміру сплачені податки, збори, єдиний внесок тощо.

Розділ II. Інтегрована картка платника

1. Порядок ведення інтегрованої картки платника

1. З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Облікові та звітні показники включаються до еталонних довідників з подальшим обов’язковим внесенням відповідних змін до реєстрів операцій та показників, які формуються ДФС за погодженням Міністерства фінансів України. Зміни до реєстрів операцій та показників вносяться не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем впровадження нових операцій та/або показників.

Спеціальне кодування всіх операцій, що використовуються для відображення в ІКП облікових показників, забезпечує автоматизоване ведення ІКП.

Усі вартісні облікові операції та облікові показники в ІКП проводяться у гривнях з двома десятковими знаками.

Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.

Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

В ІКП на дату проведення кожної облікової операції підбиваються підсумки за всіма її графами.

Облікові показники, які відображаються у ІКП, залежать від форми обліку згідно із переліком форм інтегрованих карток для обліку податків, зборів та єдиного внеску, що відкриваються для юридичних та фізичних осіб (далі - Перелік форм ІКП).

Для організації оперативного обліку кожній ІКП присвоюється код, який її ідентифікує в інформаційній системі оперативного обліку органів ДФС та не може бути присвоєний іншій ІКП.

Постійними реквізитами ІКП є:

податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);

код виду бюджету;

код класифікації доходів бюджету / технологічний код класифікації єдиного внеску;

дата відкриття ІКП;

дата закриття ІКП;

код області (Автономна Республіка Крим, область, міста Київ та Севастополь), району та органу ДФС, в якому відкрита ІКП.

Змінними реквізитами ІКП є:

дата здійснення облікової операції;

код облікової операції;

сума за обліковою операцією.

Органу ДФС, в якому перебуває платник за основним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за основним місцем обліку, для внесення відповідної інформації, а за неосновним місцем обліку - в режимі перегляду.

Органу ДФС, в якому перебуває платник за неосновним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за неосновним місцем обліку, для внесення відповідної інформації.

З метою перегляду інформації про платника, включаючи всі його філії та підрозділи, незалежно від того, в якому органі ДФС вони перебувають на обліку, органу ДФС, в якому платник перебуває на обліку за основним місцем, надається право доступу до ІКП таких філій та підрозділів та забезпечується можливість перегляду узагальненої інформації щодо стану розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами в цілому з урахуванням відповідних показників за такими підрозділами.

2. ІКП відкривається:

за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання осіб (фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців, самозайнятих осіб) (основне місце обліку);

за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням, або через які проводиться діяльність (неосновне місце обліку).

Після закріплення новостворених платників податків за відповідними інспекторами, що здійснюють їх супроводження, структурний підрозділ, відповідальний за адміністрування податків, зборів, єдиного внеску, надає підрозділу, який здійснює облік платежів та інших надходжень, службову записку про призначення таким платникам платежів та відкриття ІКП.

ІКП з податку на додану вартість та єдиного податку відкривається новоствореному платнику після включення до реєстру платників податку на додану вартість або реєстру платників єдиного податку.

Підрозділ, який здійснює облік платежів та інших надходжень, не пізніше наступного робочого дня після отримання службової записки відкриває ІКП.

Крім того, ІКП відкриваються автоматично кожному платнику у разі:

нарахування сум грошових зобов’язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, самостійно визначених платником (за фактом надходження податкових декларацій, розрахунків, уточнюючих розрахунків);

нарахування сум грошових зобов’язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, визначених органом ДФС (акт перевірки, податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", рішення про застосування штрафних санкцій по єдиному внеску, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску);

сплати податків, зборів та єдиного внеску за фактом надходження інформації органів Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) про надходження сум податків, зборів, єдиного внеску.

Якщо платника не включено/виключено з реєстру платників податку на додану вартість або реєстру платників єдиного податку, то ІКП за відповідним податком присвоюється ознака "платник відсутній в реєстрі".

При відкритті ІКП встановлюється контроль за відповідністю виду бюджету, коду класифікації доходів бюджету (технологічного коду класифікації єдиного внеску), коду форми ІКП, типу платника відповідно до Переліку форм ІКП.

За кожним видом платежу відкриваються ІКП зі спеціальним кодом "Платежі до з’ясування" за формою, що відповідає формі ІКП, за якою ведеться облік платежу згідно з бюджетною класифікацією.

Облік платежів, за якими не передбачено подання платником податкової звітності до органів ДФС, ведеться загальною сумою в ІКП "Платежі до з’ясування" або у розрізі платників - у випадках донарахування таких платежів за актами документальних перевірок. Облік надходжень на погашення простроченої заборгованості за бюджетними позичками ведеться загальною сумою в ІКП "Платежі до з’ясування".

Для відображення грошових зобов’язань, визначених за результатами перевірок дотримання законодавства з питань державної митної справи, підрозділ, який здійснює облік платежів та інших надходжень, відкриває ІКП на підставі службових записок підрозділу, що здійснював (очолював) перевірку, не пізніше наступного робочого дня після реєстрації таким підрозділом акта перевірки в інформаційній системі органів ДФС.

3. ІКП закриваються структурним підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, у разі проведення заходів щодо зняття з обліку платників в органах ДФС у зв’язку з припиненням платника податків або відсутністю за неосновним місцем обліку об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням.

Заходи щодо зняття з обліку платників в органах ДФС у зв’язку з припиненням платника податків проводяться відповідно до порядку обліку платників податків і зборів та порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

За результатами проведення відповідних заходів у зв’язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків орган ДФС за основним місцем обліку формує відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів та відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати єдиного внеску.

Підрозділ, який здійснює облік платежів та інших надходжень, за основним та неосновним місцем обліку закриває ІКП не пізніше наступного робочого дня після формування відомостей в частині тих податків і зборів, щодо яких відсутня заборгованість на відповідній території, та відомостей з відміткою про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску.

Дата зняття з обліку відповідає даті закриття останньої ІКП або даті отримання повідомлення державного реєстратора про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи у разі, якщо на момент отримання такого повідомлення були закриті всі ІКП.

У разі зняття з обліку платника податків за неосновним місцем обліку у зв’язку з відсутністю об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, в органі ДФС виконуються такі операції:

підрозділ, який здійснює адміністрування податків, зборів, та підрозділ, який здійснює погашення заборгованостей, після отримання відповідних підтвердних документів здійснюють усі необхідні заходи щодо повноти розрахунків по платежах, контроль за справлянням яких здійснюють органи ДФС;

підрозділ, який здійснює облік платежів та інших надходжень, закриває ІКП;

підрозділ, який здійснює облік платників, знімає з обліку платників податків за неосновним місцем обліку на підставі службових документів, наданих підрозділом, який здійснює адміністрування податків, зборів, після проведення відповідних заходів (у тому числі забезпечення відсутності грошових зобов’язань, податкового боргу, внесення до реєстру об’єктів оподаткування відповідних змін) за погодженням з підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень (у частині закриття всіх ІКП за неосновним місцем обліку).

За наявності грошових зобов’язань або податкового боргу орган ДФС не здійснює подальші процедури щодо зняття платника податків з обліку до їх погашення або визнання такого боргу безнадійним та його списання у порядку, визначеному статтею 101 глави 9 розділу II Податкового кодексу України.

При цьому в інформаційній системі органів ДФС ІКП закриваються із встановленням дати закриття за умов:

погашення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску, штрафних санкцій та пені та/або списання сум податкового боргу, штрафних санкцій та пені;

повернення платнику помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та/або списання до бюджету за заявою платника;

повернення платнику помилково та/або надміру сплачених коштів єдиного внеску та/або списання до фондів соціального страхування за заявою платника;

відсутності розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань або податкового боргу, не погашених на дату закриття ІКП.

Інформація щодо нарахувань та надходжень платежів до бюджетів за платниками, у яких закриті ІКП, враховується в звітності органів ДФС до кінця відповідного року, у якому відбулось таке нарахування та/або сплата.

У разі коли внаслідок припинення юридичної особи шляхом реорганізації частина її зобов’язань чи заборгованості залишається непогашеною або у платника обліковуються складові суми переплат, до ІКП юридичних осіб - правонаступників працівником підрозділу, який здійснює облік платежів та інших надходжень, засобами програмного забезпечення переносяться відповідні облікові показники з дотриманням хронології їх виникнення на підставі одного із документів:

рішення про узгодження плану реорганізації платника податків;

передавального акта;

розподільчого балансу.

4. При переведенні на обслуговування платника з одного органу ДФС до іншого (взяття на облік / зняття з обліку) у зв’язку зі зміною місцезнаходження (місця проживання) платника податків, пов’язаною зі зміною адміністративно-територіальної одиниці, підрозділ, який здійснює облік платежів та інших надходжень, заповнює пункт повідомлення щодо стану розрахунків платника з бюджетом та державними цільовими фондами.

У день взяття на облік платника податків в органі ДФС за новим місцезнаходженням (місцем проживання) або після закінчення поточного бюджетного періоду (для юридичних осіб, які після зміни місцезнаходження повинні сплачувати визначені законодавством податки і збори за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного року) відбувається автоматична передача ІКП з попереднього місця обліку платника шляхом зміни реквізитів ІКП в частині кодів областей (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь), району відповідно до нового місця обліку платника з фіксацією події в реєстрі передачі ІКП між органами ДФС. За новим місцем обліку платника отримані ІКП відображаються в реєстрі отриманих ІКП.

Після припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця на підставі судового рішення та/або після проведення державним реєстратором спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання та кошти єдиного внеску (у разі відсутності заяви платника податків про їх повернення) списуються до бюджету та до фондів соціального страхування за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС.

При переведенні на обслуговування платника з одного органу ДФС до іншого (взяття на облік / зняття з обліку) у разі ліквідації чи реорганізації органу ДФС, адміністративно-територіальної реформи, зміни меж областей (Автономна Республіка Крим, області) (районів, міст) чи інших, не залежних від платника податків об’єктивних причин, унаслідок яких змінюється орган ДФС, в якому обліковується платник податків, здійснюються зняття з обліку платника податку в одному органі ДФС та взяття на облік в іншому відповідному органі ДФС. Переведення платників податків здійснюється на підставі переліку платників податків, стосовно яких змінюється місце обліку, затвердженого відповідним органом ДФС вищого рівня.

У день внесення до інформаційної системи в органі ДФС ознаки щодо належності до зазначеного переліку та зняття з обліку платника відбувається автоматична передача ІКП з попереднього місця обліку платника шляхом зміни реквізитів ІКП в частині кодів областей (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь), району відповідно до нового місця обліку платника з фіксацією події в реєстрі передачі ІКП між органами ДФС. За новим місцем обліку платника отримані ІКП відображаються в реєстрі отриманих ІКП.

2. Здійснення контролю за коректністю інформації в інформаційній системі при відкритті/закритті ІКП в інформаційній системі органів ДФС

1. З метою забезпечення контролю за коректністю відображення інформації в інформаційній системі органів ДФС при відкритті/закритті ІКП підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, проводиться щоденний контроль шляхом формування реєстрів перевірки записів за напрямами:

відповідність форм відкритих ІКП затвердженому переліку форм ІКП;

відповідність відкритої ІКП за видами бюджетів та платежів як для юридичних, так і для фізичних осіб відповідно до затвердженого переліку форм ІКП;

наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску та переплати за платежами, за якими не передбачено подання платником податкової звітності до органу ДФС (крім платежів, які контролюються органами ДФС в частині актів перевірок);

наявність відкритої ІКП за платником, який знятий з обліку в органі ДФС;

наявність у платника, якого виключено з реєстру платників певного податку, відкритої ІКП без ознаки "платник відсутній в реєстрі";

наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску в ІКП зі спеціальним кодом "Платежі до з’ясування";

одночасна наявність показника переплати та невиділеного (незафіксованого) податкового боргу з грошового зобов’язання (заборгованості (без пені)) в ІКП;

від’ємне значення переплати та/або боргу (заборгованості) в ІКП.

2. Розбіжності не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, шляхом усунення помилок:

у разі виявлення невідповідностей між відкритими в інформаційній системі органів ДФС ІКП та затвердженим Переліком форм ІКП здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП;

у разі сплати новоствореним платником, який не включений до реєстру платників певного податку, кошти розносяться до ІКП зі спеціальним кодом "Платежі до з’ясування". Відпрацювання ІКП зі спеціальним кодом "Платежі до з’ясування" здійснюється згідно з пунктом 3 глави 2 розділу III цього Порядку.

Розділ III. Облік надходжень сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску

1. Підстави (документи) для відображення в обліку надходжень сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску

1. Для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників органи ДФС проводять оперативний облік надходжень за податками, зборами на підставі документів, визначених порядком взаємодії органів ДФС та органів Казначейства у процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, а саме:

відомостей про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за надходженнями у вигляді технологічного файла @B;

виписок з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів;

звітів про виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями.

2. Оперативний облік надходжень також здійснюється за єдиним внеском на підставі документів, визначених Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12 лютого 2016 року № 54, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02 березня 2016 року за № 330/28460, а саме:

відомостей про рух страхових коштів на аналітичних рахунках 3719, відкритих на ім’я органів ДФС, у вигляді технологічного файла @E;

виписок з рахунків 3719, відкритих на ім’я головних управлінь ДФС, у вигляді електронного реєстру розрахункових документів та у паперовому - на якому проставляється штамп відповідного органу Казначейства;

звітів про надходження страхових коштів на рахунки 3719, відкриті на ім’я головних управлінь ДФС та на ім’я органів ДФС;

оборотно-сальдової відомості за аналітичними рахунками 3719, відкритими на ім’я головних управлінь ДФС.

2. Відображення в ІКП надходжень сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджету та єдиного внеску

1. Після розміщення на відповідному сервері для завантаження інформації органів Казначейства відомостей про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за надходженнями у вигляді технологічного файла @B та відомостей про рух страхових коштів на аналітичних рахунках 3719, відкритих на ім’я органів ДФС, у вигляді технологічного файла @E інформаційною системою органів ДФС забезпечується автоматична обробка таких файлів та виконується розподіл записів за критеріями:

рознесені платежі;

нерознесені платежі;

виключені з обробки платежі.

2. Рознесені платежі відображаються в ІКП відповідними обліковими операціями зі сплати/повернення сум відповідно до поля "Призначення платежу" документів на переказ згідно з переліком кодів видів сплати, визначеним Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12 серпня 2015 року за № 974/27419.

3. Нерознесені платежі щоденно відпрацьовуються підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень. При цьому виконуються такі процедури:

якщо платнику не відкрита ІКП, інформаційна система дає можливість працівнику підрозділу, який здійснює облік платежів та інших надходжень, відкрити ІКП за відповідним платежем та обробити запис розрахункового документа, що автоматично не був рознесений інформаційною системою;

якщо реквізити платіжного документа невірно заповнені, але з полів платіжного документа можливо виділити інформацію про код платника, якому призначено відповідний платіж або у якого є декілька відкритих ІКП, працівнику підрозділу, який здійснює облік платежів та інших надходжень, надається можливість або підтвердити рознесення даних документа за визначеними інформаційною системою реквізитами, або рознести дані документа за самостійно визначеними користувачем реквізитами;

якщо платника податків з податковим номером, що визначений інформаційною системою з платіжного документа, не знайдено серед платників податків, що перебувають на обліку в органі ДФС, сума розрахункового документа розноситься до ІКП зі спеціальним кодом "Платежі до з’ясування".

Підрозділ, який здійснює облік платежів та інших надходжень, не пізніше 4-го робочого дня від дня одержання технологічних файлів @B і @E від органу Казначейства передає до відповідних підрозділів, відповідальних за адміністрування податків, зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску, інформацію щодо надходжень платежів до з’ясування.

Не пізніше 4-ох робочих днів від дати надходження такої інформації підрозділи, відповідальні за адміністрування податків, зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску, повідомляють підрозділ, який здійснює облік платежів та інших надходжень, про результати опрацювання платежів до з’ясування.

У разі з’ясування призначення платежу в звітному місяці, в якому здійснена сплата платником, підрозділ, який здійснює облік платежів та інших надходжень, проводить перерознесення відповідних сум з ІКП зі спеціальним кодом "Платежі до з’ясування" до ІКП платника шляхом редагування податкового номера платника податків.

У разі з’ясування призначення платежу після настання 5-го робочого дня місяця, наступного за звітним, підрозділ, який здійснює облік платежів та інших надходжень, проводить перерознесення поточною датою відповідних сум з ІКП зі спеціальним кодом "Платежі до з’ясування" до ІКП платника, використовуючи операції, призначені для відображення сум з’ясованих платежів.

4. Критерій "Виключені з обробки платежі" присвоюється переліку розрахункових документів, які містять код банку та номер аналітичного рахунку за платежами, які не контролюються органами ДФС (не враховуються в обліку та звітності органу ДФС).

Після рознесення сум до ІКП автоматично проводиться розрахунок пені за правилами, визначеними главою 7 цього розділу, та проведення відповідних операцій щодо нарахування пені в ІКП.

При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник, у першу чергу зараховуються у рахунок податкового зобов’язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник, у наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу - у рахунок пені згідно з черговістю їх виникнення.

Якщо платник не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган ДФС самостійно здійснює розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Підрозділ, який здійснює облік платежів та інших надходжень, на підставі рішення керівника (заступника керівника) органу ДФС щоденно списує помилково та/або надміру сплачені суми платежів, що обліковуються в ІКП більше 1095 днів без руху (відсутні зменшення та нарахування зобов’язань або нарахування, які мають нульове значення, та сплата), за умови відсутності заяви платника про повернення таких сум.

3. Відображення в ІКП надходжень сум податків, зборів, митних платежів до бюджету та єдиного внеску у разі зміни (відміни) платежу

1. Після прийняття закону про Державний бюджет України на відповідний рік та/або внесення змін до закону про Державний бюджет України та затвердження місцевих бюджетів у разі зміни переліку видів надходжень, що зараховуються до державного та місцевих бюджетів, в органах Казначейства відкриваються (перевідкриваються) рахунки для зарахування доходів бюджетів та/або відбувається перенесення залишків коштів на нові рахунки з обліку надходжень бюджетів.

Інформацію про реквізити рахунків, відкритих органами Казначейства для зарахування податків, зборів, митних та інших платежів до бюджету та єдиного внеску, органи ДФС доводять до платників шляхом її розміщення в центрах обслуговування платників податків та на офіційному веб-порталі ДФС.

2. Підрозділ, який здійснює облік платежів та інших надходжень, на підставі інформації про відкриття (перевідкриття) рахунків за відповідними кодами класифікації доходів бюджету, отриманої від органу Казначейства, проводить процедуру перекодування ІКП за місцем її відкриття.

При цьому у разі зміни коду класифікації доходів бюджету перекодування відбувається датою відкриття (перевідкриття) рахунку за нововведеним кодом класифікації доходів бюджету шляхом зміни коду, за яким відкрито ІКП, та із збереженням інформації, що містилася в ІКП.

У разі виключення коду класифікації доходів бюджету підрозділ, який здійснює облік платежів та інших надходжень, відповідно до інформації, отриманої від органу Казначейства, проводить перенесення залишків коштів за відповідними кодами бюджетної класифікації.

У разі зміни організаційно-правової форми господарювання платника, яка призводить до зміни коду бюджетної класифікації, за яким проводиться облік податків, зборів, платежів до бюджету та єдиного внеску, такому платнику не пізніше першого операційного (банківського) дня року, наступного за роком, у якому відбулись вказані зміни, підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, забезпечується відповідне перекодування ІКП.

4. Відображення в інформаційній системі органів ДФС сум нарахованих та сплачених митних платежів за даними інформаційної системи органів ДФС з питань державної митної справи

1. З метою відображення інформації про нарахування та надходження митних платежів засобами інформаційної системи органів ДФС щоденно забезпечується отримання даних про нарахування/сплату із інформаційної системи органів ДФС з питань державної митної справи за платниками:

які декларують до нарахування/сплати суми податку на додану вартість (код за ЄДРПОУ якого вказано для включення такої суми до податкового кредиту з податку на додану вартість (далі - ПДВ));

які декларують до нарахування/сплати суми митних та інших платежів (крім ПДВ) та є відповідальними за фінансове врегулювання особами.

2. Показники щодо сум нарахованих митних та інших платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету, та сум, сплачених до бюджету, формуються на підставі даних з митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа (далі - митні декларації).

У разі коригування даних митних декларацій до інформаційної системи органів ДФС заноситься показник, який розраховується як різниця між даними первинного та коригуючого документів.

3. Інформація про нарахування та надходження митних платежів за даними інформаційної системи органів ДФС з питань державної митної справи відображається в інформаційній системі в режимі перегляду.

5. Забезпечення контролю за достовірністю відображення в ІКП показників щодо надходжень сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджету та єдиного внеску

1. З метою контролю за повнотою та достовірністю відображення в ІКП показників щодо надходжень сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджету та єдиного внеску підрозділ, який здійснює облік платежів та інших надходжень, щоденноформує реєстр надходжень і повернень за банківський день та наростаючим підсумком з початку року у розрізі платежів.

У разі виявлення розбіжностей між реєстром надходжень і повернень та звітами органу Казначейства про виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та про надходження страхових коштів підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, щоденно проводиться опрацювання нерознесених податків, зборів, єдиного внеску та усунення розбіжностей між таким реєстром і звітами органу Казначейства.

Перенесення даних про надходження платежів до бюджету вважається проведеним достовірно та повністю у разі відсутності розбіжностей між реєстрами надходжень і повернень, сформованими органами ДФС у розрізі платежів, та відповідними звітами органу Казначейства.

2. Щомісяця не пізніше 4-го числа місяця, що настає за звітним, органи ДФС проводять звірку доходів за кодами класифікації доходів бюджету та надходжень єдиного внеску з органами Казначейства на підставі відповідних звітів станом на 1-ше число місяця, що настає за звітним, та складають відповідні акти звірок.

6. Відображення в обліку сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість

1. Облік сум бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється в ІКП за формою згідно з переліком форм ІКП.

У разі анулювання свідоцтва платника ПДВ форма ІКП набуває ознаки "платник відсутній в реєстрі".

2. З метою обліку сум бюджетного відшкодування в ІКП відображаються облікові операції щодо сум, які:

заявлені платниками до відшкодування згідно із податковою звітністю;

знаходяться у стадії камеральних/документальних перевірок правомірності заявлених платниками сум до відшкодування;

зменшені/збільшені за результатами камеральних/документальних перевірок правомірності заявлених платниками сум до відшкодування;

знаходяться у процедурах адміністративного/судового оскарження платниками повідомлень-рішень органів ДФС про зменшення сум бюджетного відшкодування ПДВ (відмову у відшкодуванні);

поновлені за результатами адміністративного/судового оскарження платниками повідомлень-рішень органів ДФС про зменшення сум бюджетного відшкодування ПДВ (відмову у відшкодуванні);

підтверджені до відшкодування за результатами камеральних/документальних перевірок правомірності заявлених платниками сум до відшкодування;

за якими органами ДФС сформований висновок про суми відшкодування ПДВ;

за якими органами ДФС висновок про суми відшкодування ПДВ переданий до органів Казначейства;

відшкодовані органами Казначейства на поточні рахунки платників за висновками органів ДФС;

відшкодовані органами Казначейства на поточні рахунки платників за рішеннями судів.

Суми ПДВ, які підлягають автоматичному відшкодуванню платникам, відображаються в ІКП з використанням окремих облікових операцій.

3. Після рознесення до ІКП інформації про суму відшкодування ПДВ на рахунок платника або зменшення такої суми за уточненим розрахунком, поданим до раніше поданої звітності, в ІКП платника зменшується залишок бюджетного відшкодування за відповідний звітний (податковий) період, а у разі його недостатності відбувається зменшення позитивного сальдо розрахунків платника з бюджетом в календарній черговості його виникнення, при відсутності позитивного сальдо виникає податковий борг.

Зменшення в ІКП сум бюджетного відшкодування ПДВ при погашенні грошових зобов’язань платника податків та пені з ПДВ відбувається у календарній черговості їх виникнення.

7. Правила нарахування та погашення пені за несвоєчасно сплачені суми платежів, що контролюються органами ДФС

1. Нарахування пені розпочинається:

після закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня:

1) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного Податковим кодексом України;

2) при нарахуванні суми грошового зобов’язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно з Податковим кодексом України;

у день настання строку погашення податкового зобов’язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

у день настання строку погашення податкового зобов’язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб та/або органом ДФС під час перевірки такого податкового агента.

Нарахування пені (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2 та 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 глави 12 розділу II Податкового кодексу України) здійснюється у день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу).

Нарахування пені закінчується:

у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу Казначейства та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань;

у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов’язань відповідного бюджету перед таким платником податків;

у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);

при прийнятті рішення про скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

2. У разі погашення суми податкового боргу (його частини) іншим шляхом, зокрема при поданні платником податків декларацій (у тому числі уточнюючих) з від’ємним значенням суми податкових зобов’язань тощо, нарахування пені закінчується датою фактичного здійснення такого погашення, зафіксованою у відповідних документах.

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Пеня не нараховується:

на пеню;

за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі податків, зборів і інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, якщо таке несвоєчасне або неповне перерахування відбулось через порушення банком строків зарахування податків, зборів до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

У разі коли керівник органу ДФС (його заступник) відповідно до процедури адміністративного оскарження приймає рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені статтею 56 глави 4 розділу II Податкового кодексу України, пеня не нараховується протягом таких додаткових строків незалежно від результатів адміністративного оскарження.

3. Суми пені зараховуються до бюджетів або цільових фондів, до яких згідно із законодавством зараховуються відповідні платежі та єдиний внесок.

Розділ IV. Відображення в ІКП показників щодо податкових зобов’язань, визначених самостійно платниками податків та контролюючими органами у випадках, не пов’язаних із порушенням податкового законодавства

1. Визначення первинних показників, відображених в підсистемі, що забезпечує обробку податкової звітності та платежів, які підлягають перенесенню до інтегрованих карток платників

1. Первинні показники, що відображаються в підсистемі, яка забезпечує обробку податкової звітності та платежів, є показниками форм податкової звітності та звітності з єдиного внеску, затверджених у встановленому порядку (далі - Звітні документи).

2. Структурні підрозділи ДФС, які за своїми функціональними обов’язками відповідають за розробку форм Звітних документів, визначають первинні показники Звітних документів, що мають відображатись в ІКП (показники, що впливають на стан розрахунків платника із бюджетами), та описують алгоритми відображення їх значень в ІКП (зокрема визначають умови, дати граничного терміну сплати та облікові показники (операції) для такого відображення), а також алгоритми арифметичного та логічного контролю Звітних документів. У таких алгоритмах описуються, зокрема, додаткові вимоги до автоматизованого приймання та обробки Звітних документів з урахуванням потреб адміністрування податків, зборів та єдиного внеску.

На підставі таких алгоритмів, що затверджені окремим організаційно-розпорядчим актом ДФС, в інформаційній системі органів ДФС здійснюються процедури:

приймання та реєстрації Звітних документів;

проведення арифметичного та логічного контролю Звітних документів;

відображення (рознесення) даних первинних показників Звітних документів в ІКП.

2. Приймання та реєстрація Звітних документів, поданих платниками податків, в підсистемі, що забезпечує обробку податкової звітності та платежів

1. Звітні документи подаються за вибором платника, якщо інше не передбачено законодавством, в один із таких способів:

засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;

особисто платником або уповноваженою ним особою;

надсилаються поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

В інформаційній системі органів ДФС фіксується інформація про спосіб подання платником Звітного документа.

2. Прийняття Звітного документа є обов’язком контролюючого органу.

При прийманні поданих платниками Звітних документів здійснюється контроль щодо наявності/достовірності обов’язкових реквізитів, визначених пунктами 48.3, 48.4 статті 48 глави 2 розділу II Податкового кодексу України. Інші показники, зазначені у Звітному документі, до його прийняття перевірці не підлягають.

Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти Звітний документ з будь-яких причин, не визначених статтями 48 та 49 глави 2 розділу II Податкового кодексу України, у тому числі висунення будь-яких умов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такого, зменшення або скасування від’ємного значення об’єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов’язань тощо), забороняється.

При відсутності зауважень до оформлення Звітного документа він вважається прийнятим та реєструється датою фактичного отримання органом ДФС.

Якщо Звітний документ оформлено з порушеннями, платнику надається письмове повідомлення про відмову у його прийнятті із зазначенням причин такої відмови. Звітний документ реєструється в інформаційній системі органів ДФС з ознакою "Вважається неподаним" та інформацією про причини відмови у прийнятті.

Дані Звітних документів, поданих платниками на паперових носіях, переносяться до інформаційної системи органів ДФС у терміни, встановлені регламентом комп’ютерної обробки Звітних документів (далі - Регламент комп’ютерної обробки).

Після повного внесення даних Звітного документа такий документ отримує статус "Повністю введено".

Для звітних документів, поданих засобами електронного зв’язку в електронній формі, статус "Повністю введено" вважається присвоєним за умовчанням.

Відповідальними за приймання та реєстрацію Звітних документів незалежно від способу подання є відповідні структурні підрозділи органів ДФС згідно з функціональними обов’язками та порядком приймання та реєстрації Звітних документів органами ДФС.

3. Проведення арифметичного та логічного контролю Звітних документів

1. За алгоритмами арифметичного та логічного контролю здійснюється перевірка Звітних документів та відповідні показники відображаються в ІКП, якщо вони відповідають умовам рознесення.

У разі виявлення помилок для Звітних документів, допущених при перенесенні даних до інформаційної системи ДФС з паперових носіїв, відповідальним за внесення даних надається інформація про помилку для внесення вірних даних в підсистемі, що забезпечує обробку податкової звітності та платежів у терміни, встановлені Регламентом комп’ютерної обробки.

Виправлення помилок здійснюється до настання граничного терміну сплати. В ІКП відображаються нові показники Звітних документів.

2. У разі встановлення недостовірності обов’язкових реквізитів за результатами опрацювання зареєстрованих Звітних документів за випадками зазначення:

звітного періоду, що не відповідає звітному періоду, передбаченому нормами Податкового кодексу України для конкретного платника;

реквізитів щодо контролюючого органу, в якому платник податку не перебуває на обліку;

звітного періоду, що не відповідає обраному режиму оподаткування, підрозділи, відповідальні за адміністрування податків, зборів, у терміни, встановлені пунктом 49.11 статті 49 глави 2 розділу II Податкового кодексу України, готують та направляють платникам податків повідомлення про відмову у прийнятті Звітних документів із зазначенням причини. Звітний документ отримує в інформаційній системі органів ДФС ознаку стану обробки "Вважається неподаним" згідно з пунктом 49.15 статті 49 глави 2 розділу II Податкового кодексу України.

Інформація про виявлені помилки зберігається в інформаційній системі органів ДФС та використовується відповідальними структурними підрозділами при проведенні камеральних перевірок.

4. Відпрацювання нерознесених документів та відображення даних Звітних документів в ІКП (рознесення)

1. Для відображення в ІКП даних Звітних документів використовуються облікові показники (операції) щодо нарахування / зменшення / збільшення / виключення з обліку.

Звітні документи зі статусом "Повністю введено" (крім документів зі станами обробки "Вважається неподаним" або "Історія подання") автоматично обробляються інформаційною системою органів ДФС в частині відображення даних, що впливають на стан розрахунків платника із бюджетом, в ІКП.

2. Дані Звітних документів зі статусом "Повністю введено", поданих платниками у законодавчо встановлені терміни для такого подання, а також поданих з порушенням термінів подання, але до настання граничного строку сплати грошового зобов’язання за такими Звітними документами, відображаються в ІКП датою, що відповідає даті граничного терміну сплати грошових зобов’язань за такими Звітними документами.

Дані Звітних документів зі статусом "Повністю введено", поданих платниками після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання, а також дані уточнюючих Звітних документів та дані Звітних документів, поданих за звітний (податковий) період, на який припадає дата ліквідації платника, відображаються в ІКП датою подання таких Звітних документів до органу ДФС. При цьому за уточнюючими Звітними документами в ІКП відображається різниця між грошовим зобов’язанням, зазначеним у поданому раніше Звітному документі, та грошовим зобов’язанням, розрахованим з урахуванням виявлених платником помилок, штрафу та пені (у разі заниження грошового зобов’язання), визначені самостійно платником, якщо інше не передбачено формою Звітного документа.

За фактом порушення законодавчо встановленого терміну подання Звітного документа автоматично здійснюється розрахунок штрафу за його неподання або несвоєчасне подання. Структурні підрозділи органів ДФС, що відповідають за оформлення рішень про застосування штрафів до платників податків за неподання або несвоєчасне подання звітності, отримують доступ до інформації про розраховані штрафи. Суми штрафів після прийняття керівником органу ДФС відповідного повідомлення-рішення відображаються в ІКП у порядку, визначеному у розділі V цього Порядку.

3. Звітні документи зі статусом "Повністю введено", які набули ознаки стану обробки "Вважається неподаним", після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання за такими Звітними документами автоматично обробляються інформаційною системою органів ДФС в частині виключення з обліку раніше рознесених до ІКП сум грошових зобов’язань. Вказане виключення проводиться датою отримання такої ознаки стану обробки та з використанням відповідних облікових показників (операцій).

Якщо за результатами судового або адміністративного оскарження платником відмови у прийнятті Звітного документа встановлено факт неправомірності такої відмови, стан обробки Звітного документа змінюється з "Вважається неподаним" на "Вважається поданим за рішенням суду або органу ДФС". Датою подання такого Звітного документа вважається дата його фактичного отримання органом ДФС.

Дані Звітних документів зі статусом "Повністю введено", які набули ознаку стану обробки "Вважаються поданими за рішенням суду або органу ДФС", після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання за такими Звітними документами відображаються в ІКП датою присвоєння цієї ознаки та з використанням відповідних облікових показників (операцій).

4. Якщо після подання Звітного документа платник податків подає до граничного строку подання новий Звітний документ із виправленими показниками, поданий раніше Звітний документ стає недіючим та отримує ознаку стану обробки "Історія подання".

Дані Звітного документа, який отримує ознаку стану обробки "Історія подання", після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання за таким Звітним документом виключаються з ІКП. Вказане виключення проводиться датою отримання такої ознаки стану обробки та з використанням відповідних облікових показників (операцій).

Крім того, ознаку стану обробки "Історія подання" отримують звітні документи, для яких відповідальними за адміністрування відповідного податку підрозділами проводяться нарахування у ручному режимі (крім ПДВ) (наприклад, якщо відповідно до пункту 46.4 статті 46 глави 2 розділу II Податкового кодексу України платник податків подає разом з таким Звітним документом доповнення, складені за довільною формою (податковий компроміс, введення у зв’язку з податковою реформою нових податків тощо)).

Вказане проведення нарахувань здійснюється підрозділами, відповідальними за адміністрування відповідного податку, у період до настання граничної дати сплати грошового зобов’язання та відображається в ІКП з використанням облікових показників (операцій) щодо нарахування / зменшення / збільшення таких зобов’язань, пені.

5. Здійснення контролю за внесенням даних Звітних документів

1. З метою контролю за повнотою внесення до інформаційної системи органів ДФС даних Звітних документів, поданих на паперових носіях, за обраний період формується щоденно засобами підсистеми, що забезпечує обробку податкової звітності та платежів, перелік прийнятих (зареєстрованих) Звітних документів, які не отримали статус "Повністю введено".

Перелік формується в розрізі органів ДФС, до яких подано Звітний документ, та кодів Звітних документів за такими параметрами:

код/назва Звітного документа;

реєстраційний номер Звітного документа;

дата реєстрації Звітного документа;

інформація щодо способу подання Звітного документа.

Підрозділи органів ДФС, відповідальні за приймання та реєстрацію Звітних документів, поданих платниками на паперових носіях, вживають заходів для повного внесення даних Звітних документів згідно з Регламентом комп’ютерної обробки Звітних документів.

2. Звітні документи, які отримали статус "Повністю введено" (крім документів зі станами обробки "Вважається неподаним" або "Історія подання"), та дані яких в автоматичному режимі не були відображені в ІКП, потрапляють до переліку нерознесених Звітних документів.

Структурні підрозділи органів ДФС, відповідальні за адміністрування податків, зборів, інших платежів до бюджетів, єдиного внеску, визначають причини нерознесення Звітних документів та вживають заходів для відображення даних з таких Звітних документів в ІКП. Роботи щодо такого відображення даних в ІКП завершуються не пізніше 3-ого робочого дня місяця, наступного за місяцем, на який припадає дата граничного терміну сплати.

6. Здійснення контролю за відповідністю показників, відображених в ІКП, даним підсистеми, що забезпечує обробку податкової звітності та платежів

1. З метою контролю за відповідністю показників, відображених в ІКП та внесених до підсистеми, що забезпечує обробку податкової звітності та платежів, засобами програмного забезпечення проводиться технологічна робота щодо порівняння відповідних даних.

Порівняння виконується з урахуванням коду органу ДФС, де відкрито ІКП, за такими параметрами:

реєстраційний номер та дата реєстрації Звітного документа;

стан обробки Звітного документа;

код класифікації доходів, за яким відкрито ІКП;

вид бюджету, за яким відкрито ІКП;

дата проведення облікового показника (операції) в ІКП (нарахування / збільшення / зменшення / виключення з обліку грошових зобов’язань, заявленого бюджетного відшкодування, зобов’язань щодо сплати єдиного внеску);

сума облікового показника (операції) в ІКП (нарахування / збільшення / зменшення / виключення з обліку грошових зобов’язань, заявленого бюджетного відшкодування, зобов’язань щодо сплати єдиного внеску).

За результатами вказаного порівняння засобами підсистеми, що забезпечує облік платежів, формується електронний реєстр розбіжностей даних відповідної підсистеми та ІКП (далі - Реєстр розбіжностей "Податкова звітність").

2. До Реєстру розбіжностей "Податкова звітність" включається інформація про податкову звітність помилково відсутню/наявну в ІКП.

Зазначений реєстр формується окремо за кожним кодом Звітного документа наступного дня після завершення терміну його обробки згідно з Регламентом комп’ютерної обробки Звітного документа.

Структурні підрозділи органів ДФС, відповідальні за адміністрування податків, зборів, інших платежів до бюджетів, єдиного внеску, завершують роботи щодо усунення розбіжностей не пізніше третього робочого дня місяця, наступного за місяцем, на який припадає дата граничного терміну сплати.

7. Визначення органами ДФС податкових зобов’язань платників податків у випадках, не пов’язаних із порушенням податкового законодавства

1. У разі коли згідно з Податковим кодексом України відповідальність за визначення податкового зобов’язання платника покладається на органи ДФС, суми податкових зобов’язань розраховуються на підставі інформації про суб’єкти та об’єкти оподаткування.

Для визначення сум податкових зобов’язань платників здійснюється:

формування переліків суб’єктів та об’єктів оподаткування;

розрахунок сум податкових зобов’язань;

формування податкового повідомлення-рішення про сплату податків;

відображення в ІКП нарахованих сум податків за податковими повідомленнями-рішеннями з використанням облікових показників (операцій) щодо нарахування зобов’язань.

Органи ДФС відповідно до статей 266, 267 та 269 розділу XII Податкового кодексу України визначають податкові зобов’язання фізичних осіб - платників:

податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

транспортного податку;

земельного податку.

2. Формування переліків суб’єктів та об’єктів оподаткування:

1) податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Первинні показники, необхідні для розрахунку сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб містяться у реєстрі платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сформованому на підставі даних про об’єкти нерухомості, отриманих органами ДФС у порядку, встановленому підпунктом 266.7.4 пункту 266.7 статті 266 розділу XII Податкового кодексу України.

За внесення змін до реєстру платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та ведення довідника ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідають структурні підрозділи органів ДФС, які за своїми функціональними обов’язками забезпечують адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Інформація у довіднику ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оновлюється на підставі відповідного рішення органу місцевого самоврядування протягом 10 робочих днів з дати отримання органом ДФС такого рішення.

Зміни до реєстру платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, вносяться:

на підставі інформації інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про пільги, про об’єкти нерухомості, що не є об’єктом оподаткування, тощо (протягом 10 робочих днів з дати отримання відповідної інформації);

за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, прийнятим на підставі заяви платника з доданням оригіналів документів про право власності на об’єкти нерухомості, площу таких об’єктів тощо (протягом 10 робочих днів з дати отримання заяви);

2) транспортний податок.

ДФС отримує відомості, необхідні для розрахунку податку, від органів внутрішніх справ у порядку, встановленому підпунктом 267.6.3 пункту 267.6 статті 267 розділу XII Податкового кодексу України;

3) плата за землю.

Первинними показниками для розрахунку сум плати за землю є дані державного земельного кадастру, які ДФС на підставі пункту 286.1 статті 286 розділу XII Податкового кодексу України отримує від органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин.

Структурні підрозділи органів ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки, які за своїми функціональними обов’язками забезпечують адміністрування плати за землю, вносять до інформаційної системи органів ДФС дані про земельні ділянки та їх власників на підставі документів про право власності та право користування земельними ділянками, отриманих від платників, про ставки земельного податку та грошову оцінку земельних ділянок, отриманих від територіальних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин, рішень органів місцевого самоврядування.

Внесення зазначених даних здійснюється протягом 10 робочих днів з дати отримання відповідної інформації.

3. Суми податкових зобов’язань податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю розраховуються інформаційною системою органів ДФС, ґрунтуючись на відповідних первинних показниках, наявних в інформаційній системі органів ДФС станом на дату розрахунку.

8. Формування податкового повідомлення-рішення про сплату податків

1. Структурні підрозділи органів ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки, які за своїми функціональними обов’язками забезпечують адміністрування плати за землю, здійснюють формування податкового повідомлення-рішення про сплату фізичними особами плати за землю за поточний рік у термін до 01 травня поточного року.

Структурні підрозділи органів ДФС за місцем реєстрації платника, які за своїми функціональними обов’язками забезпечують адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та транспортного податку, здійснюють формування податкового повідомлення-рішення про сплату фізичними особами податкових зобов’язань зазначених податків за попередній рік у термін до 15 червня поточного року.

Сформовані податкові повідомлення-рішення реєструються, друкуються та надсилаються платникам податку з повідомленням про вручення.

2. Інформація про дату вручення платнику податку податкового повідомлення-рішення вноситься до інформаційної системи ДФС структурними підрозділами органів ДФС, якими сформовані податкові повідомлення-рішення, не пізніше дня, наступного за днем отримання такої інформації.

9. Відображення в ІКП нарахованих сум податків за податковими повідомленнями-рішеннями

1. Після внесення до інформаційної системи органів ДФС інформації про дату вручення податкового повідомлення-рішення облікові показники щодо нарахованих органом ДФС податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю відображаються в ІКП датою граничного строку сплати (60 календарних днів з дня вручення платнику податкового повідомлення-рішення) з використанням відповідних облікових показників (кодів операцій) та беруть участь у розрахунках.

Якщо платнику, якому сформовано податкове повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю, не відкрито відповідну ІКП, вона відкривається автоматично за реквізитами, зазначеними у податковому повідомленні-рішенні.

2. Інформація щодо початку/продовження та результатів адміністративного або судового оскарження податкового повідомлення-рішення вноситься до підсистеми, що забезпечує облік платежів, працівником структурного підрозділу органу ДФС, яким податкове повідомлення-рішення було сформовано, на підставі документів, зазначених у розділі VII цього Порядку (заяви - оскарження податкового повідомлення-рішення, ухвали суду про відкриття провадження, рішення про результати розгляду скарги (заяви), рішення суду, прийнятого по суті), протягом 3-ох днів з дати отримання такого документа.

На підставі інформації про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) або про початок/продовження процедури судового оскарження нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її виключення.

За результатами адміністративного або судового оскарження:

при частковому скасуванні сум формується нове повідомлення-рішення на суму, що залишилась;

при збільшенні донарахованої суми формується повідомлення-рішення на суму збільшення без анулювання первинного документа та вручається платнику податків (вноситься дата вручення до інформаційної системи органів ДФС та виконуються процеси, описані у главі 8 цього розділу).

У разі якщо за результатами адміністративного оскарження нарахована сума податку у повному обсязі підтверджується, та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її поновлення.

У разі якщо за результатами судового оскарження (рішення суду, прийняте по суті) нарахована сума податку у повному обсязі підтверджується, та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо поновлення такої суми.

У разі якщо за результатами судового оскарження нарахована сума у повному обсязі скасовується, то в ІКП відображення облікових показників щодо поновлення такої суми не проводиться.

3. З податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, податкові повідомлення-рішення можуть бути скасовані (відкликані) на підставі:

заяви платника податку, поданої до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить протягом 10 робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

4. З плати за землю податкові повідомлення-рішення можуть бути скасовані (відкликані) на підставі:

заяви платника податку, поданої до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо:

розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить протягом 10 робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

5. З транспортного податку податкові повідомлення-рішення можуть бути скасовані (відкликані) на підставі:

заяви платника податку, поданої до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить протягом 10 робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

10. Здійснення контролю за повнотою, своєчасністю та достовірністю відображення внесеної до системи інформації про визначені органами ДФС податкові зобов’язання платників податків у випадках, не пов’язаних із порушенням податкового законодавства

1. Інформаційною системою органів ДФС в автоматичному режимі формуються переліки податкових повідомлень-рішень та реєстри розбіжностей (нерухоме майно / транспортний податок / земельний податок) на основі показників, внесених до інформаційної системи працівниками структурних підрозділів органів ДФС, які здійснюють адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки / транспортного податку / земельного податку (далі - майнові податки).

Переліки сформованих, несформованих повідомлень-рішень та податкових повідомлень-рішень, що формуються, складаються не рідше одного разу на декаду протягом травня та липня поточного року і щоденно протягом червня з урахуванням статусів документів ("діючі", "вручені", "не вручені", "скасовані" тощо) та містять таку інформацію:

податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);

П. І. Б. платника податків;

орган ДФС, який сформував податкове повідомлення-рішення;

дата податкового повідомлення-рішення;

номер податкового повідомлення-рішення;

тип податкового повідомлення-рішення;

статус податкового повідомлення-рішення;

код платежу, за яким відкрито ІКП;

сума податкового зобов’язання;

дата проведення суми в ІКП;

дата сплати.

2. Підрозділ територіального органу ДФС, який здійснює адміністрування майнових податків, опрацьовує:

переліки несформованих податкових повідомлень-рішень у період після 15 червня року та до повного відпрацювання відповідних переліків;

переліки сформованих, але не вручених податкових повідомлень-рішень у період після 30 червня поточного року та до повного відпрацювання відповідних переліків.

Відповідальними за невідпрацювання переліків несформованих податкових повідомлень-рішень станом на 01 липня поточного року, сформованих, але не вручених податкових повідомлень-рішень станом на 01 серпня поточного року, є заступники керівників територіальних органів ДФС, що здійснюють організацію роботи з адміністрування майнових податків.

З метою контролю за відповідністю відображених в ІКП показників про визначені органами ДФС податкові зобов’язання з майнових податків формуються електронні реєстри розбіжностей сум узгоджених/неузгоджених податкових зобов’язань, вказаних у податкових повідомленнях-рішеннях та наявних в ІКП (далі - Реєстр розбіжностей (нерухоме майно / транспортний податок / земельний податок ІКП).

До Реєстру розбіжностей (нерухоме майно / транспортний податок / земельний податок ІКП) включається інформація щодо податкових повідомлень-рішень, помилково відсутніх/наявних в ІКП, або які мають невідповідність сум.

Реєстр розбіжностей (нерухоме майно / транспортний податок / земельний податок ІКП) формується та опрацьовується територіальними органами ДФС щодекадно.

Опрацювання Реєстру розбіжностей (нерухоме майно / транспортний податок / земельний податок ІКП) забезпечують підрозділи, які здійснюють адміністрування майнових податків, разом з підрозділами, що забезпечують супроводження та збереження баз даних.

У процесі опрацювання Реєстру розбіжностей (нерухоме майно / транспортний податок / земельний податок ІКП) виконуються роботи щодо з’ясування причин помилкової відсутності/наявності окремих показників податкового повідомлення-рішення в ІКП, шляхів виправлення можливих помилок вводу та/або роботи інформаційної системи органів ДФС, виправлення (усунення) помилок і їх недопущення надалі.

3. З метою здійснення контролю за повнотою та достовірністю внесеної до ІКП інформації про оскарження податкових повідомлень-рішень щодо визначення органами ДФС податкових зобов’язань з майнових податків, сформованих засобами інформаційних систем органів ДФС, які забезпечують відображення результатів адміністративного та судового оскаржень, реєстри документів про початок, продовження та результати адміністративного та/або судового оскарження підлягають відпрацюванню не пізніше 3-ого робочого дня, наступного за днем надходження таких реєстрів до підрозділів, що здійснюють адміністрування майнових податків.

Розділ V. Перенесення до ІКП визначених за результатами контрольно-перевірочної роботи сум грошових зобов’язань, податкових, митних та інших платежів та методи контролю відповідності показників результатів контрольно-перевірочної роботи даним ІКП

1. Формування первинних показників документів органів ДФС (податкових повідомлень-рішень, вимог про сплату недоїмки з єдиного внеску та рішень про застосування (нарахування) штрафних санкцій тощо) для відображення в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, та перенесення до ІКП

1. Працівники підрозділів, які здійснюють контрольно-перевірочні заходи, при організації, проведенні та оформленні документів за їх результатами вносять інформацію до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в день вчинення відповідних дій: при направленні у встановлених законодавством випадках повідомлень платнику податків про початок документальної перевірки; підписанні наказів, направлень на проведення перевірок; реєстрації актів (довідок) перевірки, інших складених актів (довідок); при прийнятті та врученні податковихповідомлень-рішень,рішень, вимог та рішень щодо єдиного внеску.

Відповідальними за своєчасність та повноту внесення інформації в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, є підрозділи, які здійснюють контрольно-перевірочні заходи.

2. Формування первинних показників за результатами контрольно-перевірочної роботи:

1) відображення в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, сум нарахування (зменшення) грошового зобов’язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми ПДВ, зменшення/збільшення сум податкових зобов’язань, податкового кредиту з ПДВ, сум нарахування пені з податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору здійснюється на підставі податкових повідомлень-рішень, форми яких затверджені відповідним нормативно-правовим актом.

Податкове повідомлення-рішення формується за кожним окремим податком, збором разом зі штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) або штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), передбаченими Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) та пенею за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на орган ДФС, у тому числі за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У разі зменшення органом ДФС суми бюджетного відшкодування, зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми ПДВ платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

У разі встановлення порушення вимог законодавства з питань державної митної справи контролюючим органом складається податкове повідомлення-рішення у порядку та строки, визначені статтею 354 Митного кодексу України, крім випадків, коли розмір несплачених сум митних платежів з товарів, зазначених в одній митній декларації, або з товарів, відправлених протягом дня одним відправником на адресу одного одержувача, становить менш як 20 гривень.

У разі заниження або завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з ПДВ, окремі податкові повідомлення-рішення надсилаються (вручаються) платникам податків лише у випадках, коли зазначене заниження або завищення не враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки;

2) нарахування сум штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", здійснюється на підставі рішення, форма якого визначена постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790 "Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

До підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, заносяться:

рішення керівника контролюючого органу про проведення перевірки, оформлене наказом;

направлення на проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку, тривалість перевірки, період, що перевіряється, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку;

акт перевірки (довідка) щодо додержання суб’єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов’язкових для виконання;

матеріали правоохоронних органів, органів ДФС та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб’єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

рішення про застосування до суб’єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій у вигляді штрафів;

інші документи, що впливають на результати контрольно-перевірочної роботи.

У разі невиконання суб’єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду;

3) занесення до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, сум єдиного внеску, штрафних санкцій та пені, визначених за результатами перевірок платників єдиного внеску, здійснюється на підставі документів, форма яких визначається інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

4) занесення до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, сум пені з податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору, донарахованих за результатами перевірок платників податків, здійснюється на підставі податкового повідомлення-рішення;

5) у разі якщо відповідно до чинного законодавства передбачено стягнення визначених за результатами контрольно-перевірочної роботи сум, що підлягають сплаті до бюджету за рішенням суду, їх відображення здійснюється на підставі рішення суду, що набрало законної сили, та/або виконавчого листа до такого рішення.

3. До основних первинних показників, які підлягають занесенню до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, на підставі документів, визначених у пункті 2 цієї глави, належать:

орган ДФС, який прийняв (склав) документ за результатами перевірки;

податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта) та найменування (П. І. Б.) платника податків;

номер, дата прийняття (складання) та вручення документа, тип документа;

донараховані суми податкових зобов’язань, єдиного внеску, штрафних (фінансових) санкцій, пені, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, відмови у бюджетному відшкодуванні, зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток та/або ПДВ, зменшення/збільшення сум податкових зобов’язань, податкового кредиту з ПДВ.

Інформація про дату прийняття та вручення податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та рішення щодо єдиного внеску, а також рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені вноситься до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, в день вчинення відповідних дій або отримання інформації про їх вчинення.

Працівник структурного підрозділу, який склав відповідний документ, вносить до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, такі показники:

дата та номер податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та рішення щодо єдиного внеску тощо;

дата та номер акта (довідки);

інформація про встановлені порушення та виявлені заниження податкових зобов’язань в розрізі податкових (звітних) періодів / податкових декларацій (розрахунків);

сума нарахування/зменшення основного платежу;

сума штрафної (фінансової) санкції;

сума пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

сума пені з податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору;

сума зменшення (збільшення) бюджетного відшкодування ПДВ;

сума зменшення/збільшення податкових зобов’язань, податкового кредиту з ПДВ (у випадку формування окремого податкового повідомлення-рішення);

сума зменшення від’ємного значення ПДВ;

сума зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток тощо.

2. Здійснення контролю за повнотою, своєчасністю та достовірністю занесення первинних показників в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи

1. Інформаційною системою органів ДФС в автоматичному режимі формуються кожного робочого дня та зберігаються протягом звітного рокупереліки перевірок, переліки податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та реєстри розбіжностей контрольно-перевірочної роботи (далі - КПР) на основі первинних показників, внесених до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, працівниками структурних підрозділів органів ДФС, які здійснюють контрольно-перевірочні заходи.

Перелік перевірок формується за звітний період та містить таку інформацію:

орган ДФС, який здійснює (здійснював) перевірку;

податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);

найменування (П. І. Б.) платника податків;

підстава проведення перевірки;

наказ щодо проведення перевірки;

дата початку перевірки;

дата закінчення перевірки;

період, що перевіряється (перевірявся);

тип перевірки;

статус перевірки;

тип документа;

номер акта (довідки);

дата акта (довідки);

дата вручення акта (довідки);

статус акта (довідки);

код платежу;

сума нарахування/зменшення основного платежу;

сума штрафної (фінансової) санкції;

сума пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

сума пені з податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору;

сума зменшення (збільшення) бюджетного відшкодування ПДВ;

сума зменшення/збільшення податкових зобов’язань, податкового кредиту з ПДВ (у випадку формування окремого податкового повідомлення-рішення);

сума зменшення від’ємного значення ПДВ;

сума зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток.

Переліки податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та рішень щодо єдиного внеску формуються за звітний період з урахуванням статусів документів ("діючі", "вручені", "оскаржуються", "скасовані" тощо) та містять таку інформацію:

орган ДФС, який здійснює (здійснював) перевірку;

податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);

найменування (П. І. Б.) платника податків;

тип перевірки;

підстава проведення перевірки;

статус перевірки;

дата акта, згідно з яким прийнято податкове повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску (за наявності);

тип акта;

орган ДФС, який прийняв податкове повідомлення-рішення / рішення / вимогу та/або рішення щодо єдиного внеску;

дата податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску;

номер податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску;

тип податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску;

статус податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску;

дата вручення податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску;

код платежу;

сума нарахування/зменшення основного платежу;

зменшення/збільшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ;

сума зменшення/збільшення податкових зобов’язань, податкового кредиту з ПДВ;

сума штрафної (фінансової) санкції;

сума пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

сума пені з податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору;

зменшення від’ємного значення ПДВ;

сума зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток;

дата проведення суми в ІКП.

На основі первинних показників формуються реєстри розбіжностей КПР, областями контролю для яких є:

відсутність в інформаційній системі даних про реєстрацію акта (довідки) перевірки (з урахуванням законодавчо встановленого терміну його складання, підписання та реєстрації) за наявності наказу (наказів) про проведення перевірки (з урахуванням дати закінчення перевірки);

відсутність в інформаційній системі даних про прийняття податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску (з урахуванням законодавчо встановлених термінів їх прийняття та підстав для проведення перевірки) за наявності інформації про вручення платнику акта перевірки та його тип;

відсутність в інформаційній системі даних про дату вручення податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску за наявності інформації про прийняття податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску.

2. Реєстри розбіжностей КПР опрацьовуються ДФС та її органами.

Терміни опрацювання реєстрів розбіжностей КПР:

на рівні органу ДФС, що склав податкове повідомлення-рішення / рішення / вимогу та/або рішення щодо єдиного внеску - кожного робочого дня;

на територіальному рівні (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь) - щодекади, протягом трьох робочих днів з дня, наступного за останнім днем декади;

на всіх рівнях ДФС - щомісяця, протягом 10-ти робочих днів з дня, наступного за останнім днем звітного місяця.

Заходи щодо з’ясування причин та усунення розбіжностей вживаються відповідальними працівниками структурних підрозділів, які здійснюють контрольно-перевірочні заходи, протягом трьох робочих днів з дня виявлення (отримання) відповідної інформації.

3. Визначення облікових показників підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, які підлягають перенесенню до ІКП

1. Не пізніше наступного робочого дня після дня вручення платнику податків податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску або отримання інформації про їх вручення працівник структурного підрозділу, який склав документ, вносить дату вручення документа до підсистеми, що забезпечує відображення результатів КПР.

Інформація про виявлені заниження податкових зобов’язань в розрізі податкових (звітних) періодів / податкових декларацій (розрахунків) та граничні строки сплати таких зобов’язань враховуються при розрахунку суми пені в ІКП.

Сума пені з податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору переноситься до ІКП одночасно з внесенням до підсистеми, що забезпечує відображення результатів КПР, дати вручення податкового повідомлення-рішення.

Після внесення до підсистеми, що забезпечує відображення результатів КПР, інформації про дату вручення податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску облікові показники щодо донарахованих/зменшених органом ДФС грошових зобов’язань, єдиного внеску, зменшення суми бюджетного відшкодування, відмови у бюджетному відшкодуванні, зменшення суми від’ємного значення ПДВ, врахованого у зменшення податкового боргу, одночасно переносяться до ІКП та відображаються датою граничного строку сплати/зменшення з використанням відповідних облікових показників (кодів операцій).

До настання граничного строку сплати/зменшення донараховані/зменшені суми за відсутності процедури адміністративного або судового оскарження не беруть участі у розрахунках.

Порядок дій до настання граничного строку сплати/зменшення донарахованих/зменшених сум за наявності процедури адміністративного або судового оскарження описано у главі 4 цього розділу.

За умови відсутності інформації про початок процедури адміністративного та/або судового оскарження з дня настання граничного строку сплати/зменшення відповідні донараховані/зменшені суми в ІКП беруть участь у розрахунках.

2. У разі скасування у встановлених законом випадках не в межах процедури адміністративного або судового оскарження податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску після його вручення платнику податків в підсистемі, що забезпечує відображення результатів КПР, вноситься рішення керівника (заступника керівника) органу ДФС про скасування податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, статус податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску змінюється відповідно на "Скасовано".

У разі внесення вказаної інформації:

до настання граничного строку сплати/зменшення відповідні облікові показники (операції) в ІКП блокуються, а донараховані/зменшені суми не відображаються та не беруть участі у розрахунках;

після настання граничного строку сплати/зменшення в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо скасування донарахованих/зменшених сум у зв’язку із прийняттям рішення про скасування.

4. Відображення в інформаційній системі органів ДФС результатів адміністративного та/або судового оскарження донарахованих сум з відповідним перенесенням до ІКП

1. Працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв’язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.

Відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв’язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.

Такими матеріалами є:

скарга (заява) платника податків;

рішення про результати розгляду скарги (заяви);

ухвала суду про відкриття провадження;

рішення суду, прийняте по суті.

2. Залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему органів ДФС з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в ІКП відображається така інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами:

1) інформація із заяви-оскарження податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску.

На підставі інформації з інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) донарахована/зменшена сума вважається неузгодженою (статус повідомлень-рішень / рішень / вимог та рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на "Оскаржується в адміністративному порядку").

У разі внесення вказаної інформації:

до настання граничного строку сплати/зменшення відповідні облікові показники (операції) в ІКП блокуються, а донараховані/зменшені суми не відображаються та не беруть участі у розрахунках;

після настання граничного строку сплати/зменшення ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо виключення з обліку донарахованих/зменшених сум у зв’язку із запізненням надходження скарги;

2) інформація з ухвали суду про відкриття провадження.

На підставі інформації з інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, про початок/продовження процедури судового оскарження (ухвала суду про відкриття провадження) донарахована/зменшена сума вважається неузгодженою (статус податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та рішення щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на "Оскаржується в судовому порядку").

У разі внесення вказаної інформації:

до настання граничного строку сплати/зменшення - відповідні облікові показники (операції) в ІКП блокуються, а донараховані/зменшені суми не відображаються та не беруть участі у розрахунках;

після настання граничного строку сплати/зменшення - в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо виключення з обліку донарахованих/зменшених сум у зв’язку із запізненням надходження ухвали суду про порушення провадження у справі.

Інформація з інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, про продовження процедури судового оскарження в касаційній інстанції відображається в ІКП лише у випадку відкриття провадження та прийняття судом рішення про забезпечення адміністративного позову;

3) інформація з рішення про результати розгляду скарги (заяви).

У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус повідомлень-рішень / рішень / вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється залежно від наслідків розгляду скарги (заяви) відповідно до інформації з інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, на статуси "Скасовується в адміністративному порядку", або "Вручено, адміністративний розгляд", або "Анульовано" при частковому скасуванні.

При частковому скасуванні сум формується нове повідомлення-рішення / рішення / вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму, що залишилась.

При збільшенні зазначених у повідомленні-рішенні / рішенні / вимозі та/або рішенні щодо єдиного внеску сум формується повідомлення-рішення / рішення / вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму збільшення без анулювання первинного документа та вручається платнику податків (вноситься дата вручення до інформаційної системи та виконуються процеси, описані у главі 3 цього розділу).

На підставі інформації з інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, про результати адміністративного оскарження (рішення органу ДФС про результати розгляду скарги (заяви)) та у разі, якщо донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі підтверджується (статус документа в підсистемі, що забезпечує відображення результатів КПР, змінюється на "Вручено, адміністративний розгляд") та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо донарахування (поновлення у разі попереднього виключення з обліку) / зменшення такої суми.

У разі якщо за результатами адміністративного оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус документа в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на "Скасовується в адміністративному порядку"), в ІКП відображення облікових показників не проводиться;

4) інформація з рішення суду, прийнятого по суті.

Статус повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) ("Скасовується в судовому порядку" / "Вручено, судовий розгляд" / "Анульовано").

У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус повідомлень-рішень / рішень / вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на "Скасовується в судовому порядку" / "Вручено, судовий розгляд" / "Анульовано" при частковому скасуванні.

При частковому скасуванні формується нове повідомлення-рішення / рішення / вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму, що залишилась.

При збільшенні зазначених у податковому повідомленні-рішенні / рішенні / вимозі та/або рішенні щодо єдиного внеску сум формується повідомлення-рішення / рішення / вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму збільшення без анулювання первинного документа та вручається платнику податків (вноситься дата вручення до інформаційної системи органів ДФС та виконуються процеси, описані в пункті 2 глави 1 цього розділу).

На підставі інформації про результати судового оскарження (рішення суду, прийнятого по суті) та у разі, якщо донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі підтверджується (статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на "Вручено, судовий розгляд"), та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо донарахування (поновлення у разі попереднього виключення з обліку) / зменшення суми.

У разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на "Скасовується в судовому порядку"), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування/зменшення суми не проводиться.

Інформація, внесена та збережена відповідальними працівниками підрозділів адміністративного/судового оскарження до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, щоденно автоматично відображається в реєстрі "Апеляційне та судове оскарження" підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

Відповідальні працівники підрозділів, які проводять контрольно-перевірочні заходи, щоденно опрацьовують інформацію, завантажену в підсистему, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи з інформаційних систем органів ДФС, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскаржень.

5. Здійснення контролю за відповідністю показників, відображених у ІКП, даним інформаційної системи органів ДФС, в тому числі за результатами адміністративного та/або судового оскарження

1. З метою контролю за відповідністю показників, відображених в ІКП, даним підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, кожний робочий день формуються електронні реєстри розбіжностей сум узгоджених/неузгоджених грошових зобов’язань / фінансових санкцій (недоїмки, штрафних санкцій та пені з єдиного внеску) та/або зменшення суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від’ємного значення суми ПДВ, вказаних у податкових повідомленнях-рішеннях / рішеннях / вимогах та/або рішеннях щодо єдиного внеску та наявних в ІКП (далі - реєстр розбіжностей КПР ІКП).

До реєстру розбіжностей КПР ІКП включається інформація щодо податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, помилково відсутніх/наявних в ІКП або які мають невідповідність сум в ІКП даним підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

Реєстр розбіжностей КПР ІКП опрацьовується ДФС та її органами.

2. Терміни опрацювання реєстру розбіжностей КПР ІКП:

на рівні органу ДФС, що склав податкове повідомлення-рішення / рішення / вимогу та/або рішення щодо єдиного внеску - кожний робочий день;

на територіальному рівні (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь) - щодекади, протягом трьох робочих днів з дня, наступного за останнім днем декади;

на всіх рівнях ДФС - щомісяця, протягом 3-ох робочих днів з дня, наступного за останнім днем звітного місяця.

Опрацювання реєстру розбіжностей КПР ІКП забезпечують підрозділи, які здійснюють контрольно-перевірочні заходи, разом з підрозділами, до компетенції яких належить ведення обліку платежів та супроводження і збереження баз даних.

У процесі опрацювання реєстру розбіжностей КПР ІКП виконуються роботи щодо з’ясування причин відсутності / помилкової наявності окремих показників податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в ІКП, шляхів виправлення можливих помилок вводу та/або роботи інформаційної системи органів ДФС, виправлення (усунення) помилок і їх недопущення надалі.

Розділ VI. Відображення в ІКП сум погашення податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, розстрочення (відстрочення) зобов’язань (боргів), а також списання податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску

1. Визначення первинних показників документів органів ДФС, відображених в підсистемі, що забезпечує облік платежів, які підлягають перенесенню до ІКП

1. Відображення в підсистемі, що забезпечує облік платежів, відомостей про надані платникам податків розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), здійснюється відповідно до статті 100 глави 9 розділу II Податкового кодексу України та порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків.

Кожний випадок розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань або податкового боргу оформлюється окремим рішенням.

Первинними документами, що є підставою для розстрочення (відстрочення) сплати грошових зобов’язань (податкового боргу) перед бюджетом та скасування наданих розстрочень (відстрочень), є:

рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу);

договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу);

рішення про скасування розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу);

додаткова угода до договору у разі дострокового погашення розстрочених (відстрочених) сум;

додаткова угода до договору у разі прийняття рішення про перенесення раніше визначених строків розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу);

графік погашення розстрочених (відстрочених) сум боргу, складений на підставі рішення суду або відповідного закону, що передбачає надання платнику податків розстрочення (відстрочення).

Розстрочення (відстрочення) заборгованості (недоїмки) зі сплати єдиного внеску надається відповідно до рішення суду або законодавства, яким передбачено надання такого розстрочення (відстрочення), а первинним документом для відображення такої операції в інформаційній системі органів ДФС є графік погашення розстрочених (відстрочених) сум заборгованості (недоїмки) зі сплати єдиного внеску.

В інформаційну систему органів ДФС заносяться дані щодо наданих платнику податків розстрочок (відстрочок) грошових зобов’язань (податкового боргу):

документ, що є підставою для розстрочення (відстрочення) зобов’язання (боргу) відповідно до статті 100 розділу 9 глави II Податкового кодексу України, рішення суду, відповідного закону, що передбачає надання платнику податків розстрочення (відстрочення);

код та найменування органу ДФС, що прийняв рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу);

код платника;

ознака (розстрочення або відстрочення);

номер та дата рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу);

номер та дата договору про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу);

дата початку дії розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу);

період надання розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) (зазначаються дати початку та закінчення нарахування);

кількість термінів розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу);

номер та дата рішення суду у справі про банкрутство, яким затверджено мирову угоду з графіком погашення розстрочених (відстрочених) сум заборгованості;

код платежу та вид бюджету;

сума грошового зобов’язання, що підлягає розстроченню (відстроченню), у тому числі: основний платіж, основний платіж за актом, штрафна (фінансова) санкція;

сума податкового боргу, що підлягає розстроченню (відстроченню), у тому числі: основний платіж, основний платіж за актом, пеня, пеня за актом, штрафна (фінансова) санкція.

На підставі показників "період надання розстрочення (відстрочення)" та "кількість термінів розстрочення (відстрочення)" інформаційна система автоматично розраховує графік погашення сум розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань (податкового боргу).

Занесена та збережена інформація одразу відображається в журналі відстрочок (розстрочок).

Для скасування наданої розстрочки (відстрочки) в журнал відстрочок (розстрочок) заносяться такі дані:

документ, що став підставою для скасування (рішення про скасування розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу));

номер та дата рішення про скасування розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу);

дата набрання чинності скасуванням розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу).

Для внесення інформації щодо дострокової сплати розстрочених (відстрочених) сум в журнал відстрочок (розстрочок) заносяться такі дані:

документ, що став підставою (додаткова угода до договору);

номер та дата додаткової угоди до договору у разі дострокового погашення розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань (податкового боргу);

дата набрання чинності додатковою угодою до договору у разі дострокового погашення розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань (податкового боргу);

вид дострокового погашення (повне або часткове).

Для внесення інформації щодо перенесення раніше визначених строків розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) в журнал відстрочок (розстрочок) заносяться такі дані:

номер та дата додаткової угоди до договору у разі прийняття рішення про перенесення раніше визначених строків розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу);

дата, яку необхідно перенести на інший термін.

До інформаційної системи органів ДФС заносяться дані про надані платнику єдиного внеску розстрочення (відстрочення) заборгованості зі сплати єдиного внеску:

документ, що є підставою для розстрочення (відстрочення) (рішення суду, відповідний закон, що передбачає надання платнику єдиного внеску розстрочення (відстрочення) заборгованості зі сплати єдиного внеску);

код платника;

ознака (розстрочення або відстрочення);

дата початку дії розстрочення (відстрочення) заборгованості зі сплати єдиного внеску;

період надання розстрочення (відстрочення) зобов’язань зі сплати єдиного внеску (зазначаються дати початку та закінчення нарахування);

кількість термінів розстрочення (відстрочення) заборгованості зі сплати єдиного внеску;

номер та дата рішення суду у справі про банкрутство, яким затверджено мирову угоду з графіком погашення розстрочених (відстрочених) сум заборгованості зі сплати єдиного внеску;

код платежу та вид бюджету;

сума заборгованості зі сплати єдиного внеску, що підлягає розстроченню (відстроченню), у тому числі: основний платіж, штрафна (фінансова) санкція, пеня.

На підставі показників "період надання розстрочення (відстрочення)" та "кількість термінів розстрочення (відстрочення)" інформаційна система автоматично розраховує графік погашення розстрочених (відстрочених) сум.

Збережена інформація одразу відображається в журналі відстрочок (розстрочок).

2. Визначення первинних показників документів органів ДФС, відображених в підсистемі, що забезпечує облік платежів, які підлягають перенесенню до ІКП, щодо сум погашення податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску.

Первинними документами, на підставі яких в ІКП здійснюється погашення (зменшення) суми податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, є:

відомості органів Казначейства про надходження сум податків, зборів, єдиного внеску у вигляді технологічних файлів @B та @E;

подана платниками звітність, в тому числі уточнена (зменшення суми податкового боргу / заборгованості зі сплати єдиного внеску за рахунок зменшення платником сум грошових зобов’язань / сум єдиного внеску);

декларація з ПДВ із заявленою сумою від’ємного значення у рахунок погашення боргу, сумою до відшкодування з державного бюджету на поточний рахунок платника податків;

скарга (заява) платника податків або ухвала суду про порушення провадження у справі, інформацію про які внесено після настання граничного строку сплати грошових зобов’язань / сум єдиного внеску, визначених органом ДФС;

рішення органу ДФС, прийняте за результатами оскарження в адміністративному порядку податкового повідомлення-рішення / вимог та рішень щодо єдиного внеску, яким скасовується або змінюється сума грошового зобов’язання та пені / сума єдиного внеску;

рішення суду про вирішення питання по суті (скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання та пені / суми єдиного внеску за результатами судового оскарження);

договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) / графік погашення розстрочених (відстрочених) сум податкового боргу на підставі рішення суду або відповідно до закону, яким передбачено розстрочення (відстрочення) / графік погашення розстрочених (відстрочених) сум заборгованості зі сплати єдиного внеску, прийнятих на підставі рішення суду або відповідно до закону, яким передбачено розстрочення (відстрочення);

рішення про списання безнадійного податкового боргу, прийняте за наявності підстав, визначених статтею 101 глави 9 розділу II Податкового кодексу України;

рішення про списання безнадійного податкового боргу, прийняте за наявності підстав, визначених статтею 97 глави 9 розділу II Податкового кодексу України;

рішення про прощення (списання) податкового боргу, прийняте згідно з відповідним законом;

рішення про списання боргу (недоїмки) з єдиного внеску, прийняте за наявності підстав, визначених законодавством про збір та облік єдиного внеску;

рішення керівника (заступника керівника) органу ДФС про скасування пені.

У разі наявності у платника податкового боргу (заборгованості зі сплати єдиного внеску) кошти, що надходять від такого платника або в результаті здійснених щодо стягнення податкового боргу, простроченої заборгованості органами ДФС (Державної виконавчої служби України, органами Казначейства) заходів, зараховуються в рахунок погашення податкового боргу (заборгованості зі сплати єдиного внеску) згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником: у першу чергу кошти зараховуються в рахунок погашення основної суми боргу, далі - в рахунок погашення штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих на такий борг, в останню чергу - в рахунок погашення пені, нарахованої на такий борг.

У разі погашення податкового боргу (заборгованості зі сплати єдиного внеску) у спосіб, інший ніж надходження коштів, таке погашення здійснюється згідно з черговістю його виникнення: в першу чергу кошти зараховуються в рахунок погашення основної суми боргу, далі - в рахунок погашення штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих на такий борг, в останню чергу - в рахунок погашення пені, нарахованої на такий борг.

3. Визначення первинних показників документів органів ДФС, відображених в підсистемі, що забезпечує облік платежів, які підлягають перенесенню до ІКП, щодо сум списання податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску.

Відображення в підсистемі, що забезпечує облік платежів, сум списання податкового боргу здійснюється відповідно до статті 101 глави 9 розділу II Податкового кодексу України та відповідного порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків.

Відображення в підсистемі, що забезпечує облік платежів, сум списання заборгованості зі сплати єдиного внеску здійснюється відповідно до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за № 508/26953.

Первинними документами, що є підставою для списання податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску, є:

рішення про списання безнадійного податкового боргу, прийняте відповідно до підстав, визначених статтею 101 глави 9 розділу II Податкового кодексу України;

рішення про списання безнадійного податкового боргу, прийняте відповідно до підстав, визначених статтею 97 глави 9 розділу II Податкового кодексу України;

рішення про прощення (списання) податкового боргу, прийняте згідно з відповідним законом;

рішення про списання боргу (недоїмки) з єдиного внеску, прийняте відповідно до підстав, визначених законодавством про збір та облік єдиного внеску.

Первинним документом, що є підставою для поновлення списаних сум податкового боргу (у тому числі розстрочених (відстрочених)), заборгованості зі сплати єдиного внеску, є рішення керівника органу ДФС, прийняте відповідно до рішення суду, що набрало законної сили.

У разі списання податкового боргу (заборгованості зі сплати єдиного внеску) в інформаційну систему органів ДФС заносяться такі дані:

документ, що є підставою для списання;

номер та дата рішення про списання;

код платника;

код платежу та вид бюджету;

сума, яку необхідно списати:

у разі списання податкового боргу - сума безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню, у тому числі основний платіж, пеня, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), діючі розстрочення (відстрочення), проценти за користування розстроченням (відстроченням);

у разі списання заборгованості зі сплати єдиного внеску - несплачені суми єдиного внеску, що підлягають списанню, у тому числі сума єдиного внеску, недоїмка зі сплати єдиного внеску, штрафи, пеня.

Усі рішення про списання після збереження відображаються в журналі списання.

У разі надходження до органу ДФС рішення суду, що набрало законної сили, яке є підставою для поновлення списаних сум податкового боргу (у тому числі розстроченого (відстроченого)), заборгованості зі сплати єдиного внеску, керівником органу ДФС приймається рішення про поновлення списаних (прощених) сум заборгованості, яке відображається в інформаційній системі органів ДФС до дня формування зведених показників за звітний місяць, в якому органом ДФС отримано рішення суду.

Для відображення в інформаційних системах органів ДФС поновлення списаних сум заборгованості в журнал списання заносяться такі дані:

документ, що є підставою для поновлення списаних сум;

номер та дата рішення керівника органу ДФС про поновлення списаних (прощених) сум заборгованості;

код платника;

код платежу та вид бюджету;

сума поновлення.

2. Здійснення контролю за повнотою, своєчасністю та достовірністю відображення даних документів органів ДФС в підсистемі, що забезпечує облік платежів

1. У день укладання договору про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), складання графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум заборгованості зі сплати єдиного внеску працівник підрозділу, до компетенції якого належить розстрочення (відстрочення) платежів, заносить до інформаційної системи органів ДФС первинні показники рішення та договору про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум заборгованості зі сплати єдиного внеску, здійснює візуальне звіряння занесених даних та у разі виявлення розбіжностей між занесеними даними та їх відображенням в ІКП вносить відповідні виправлення.

Не пізніше дня, наступного за днем внесення до інформаційної системи органів ДФС відомостей про укладений договір, складений графік погашення розстрочених (відстрочених) сум заборгованості зі сплати єдиного внеску, копія такого договору (графіка) передається підрозділу, який здійснює облік платежів та інших надходжень, для проведення звірки повноти та правильності відображення розстрочених (відстрочених) сум в ІКП.

У разі внесення змін до договору про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) (при достроковому погашенні розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань (податкового боргу), при прийнятті рішення про перенесення раніше визначених строків розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу)), надходження судового рішення щодо зміни попередньо визначеного режиму розстрочення (відстрочення) сум заборгованості зі сплати єдиного внеску, первинні показники додаткових угод до договору у день їх укладання заносяться працівником підрозділу, до компетенції якого належить розстрочення (відстрочення) платежів, до журналу відстрочок (розстрочок). При цьому здійснюється візуальне звіряння занесених даних з показниками додаткової угоди до договору (графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум заборгованості зі сплати єдиного внеску), перевіряється правильність відображення занесених змін в ІКП та у разі виявлення розбіжностей між занесеними даними та їх відображенням в ІКП забезпечується їх виправлення.

Після цього витяг із журналу відстрочок (розстрочок) не пізніше наступного робочого дня передається підрозділу, який здійснює облік платежів та інших надходжень, для проведення відповідної звірки.

2. У день прийняття рішення про скасування раніше прийнятого рішення про розстрочення (відстрочення) працівник підрозділу, до компетенції якого належить розстрочення (відстрочення) платежів, заносить первинні показники такого рішення до журналу відстрочок (розстрочок), здійснює візуальне звіряння занесених даних з показниками рішення, перевіряє повноту та правильність відображення занесених даних в ІКП та у разі виявлення розбіжностей між занесеними даними та їх відображенням в ІКП вносить відповідні виправлення.

Копія такого рішення передається не пізніше наступного робочого дня підрозділу, який здійснює облік платежів та інших надходжень, для проведення відповідної звірки.

Контроль за повнотою, своєчасністю та достовірністю відображення первинних показників, що містяться у первинних документах, у журналі відстрочок (розстрочок) здійснюється керівником підрозділу, до компетенції якого належить розстрочення (відстрочення) платежів, органу ДФС, який прийняв (отримав) рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), шляхом візуального звіряння занесених до журналу даних з показниками договору, перевірки повноти та правильності відображення занесених даних в ІКП та у разі виявлення розбіжностей між занесеними до журналу даними та їх відображенням в ІКП - забезпечення внесення відповідних виправлень.

3. Списання безнадійного податкового боргу здійснюється щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) період.

Списання заборгованості з єдиного внеску здійснюється щомісяця протягом десяти робочих днів, наступних за місяцем, у якому надійшли документи, що підтверджують наявність підстав для проведення списання.

Первинні показники рішення про списання безнадійного податкового боргу та/або рішення про списання боргу (недоїмки) з єдиного внеску заносяться працівником підрозділу, до компетенції якого належить списання заборгованостей, до інформаційної системи органів ДФС не пізніше наступного робочого дня після підписання відповідного рішення. При цьому працівником здійснюється візуальне зіставлення занесених даних з даними рішень у паперовому вигляді та обов’язково перевіряється правильність проведеного списання в ІКП, а у разі виявлення розбіжностей вносяться відповідні виправлення.

Контроль за повнотою, своєчасністю та достовірністю відображення у журналі списання первинних показників, що містяться у рішеннях про списання, здійснюється керівником підрозділу, до компетенції якого належить списання заборгованостей, шляхом візуального звіряння занесених до цього журналу даних з показниками рішення, перевірки повноти та правильності відображення занесених даних в ІКП та у разі виявлення розбіжностей між занесеними до журналу даними та їх відображенням в ІКП - забезпечення внесення відповідних виправлень.

3. Перенесення до ІКП показників

1. Надання розстрочок (відстрочок) грошових зобов’язань (податкового боргу) відображається в ІКП як зменшення суми грошових зобов’язань (податкового боргу) за датою укладання договору про розстрочення (відстрочення).

Для відображення розстрочених (відстрочених) сум грошових зобов’язань (податкового боргу) в ІКП відображається обліковий показник (операція) щодо надання розстрочення (відстрочення) усієї суми розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань (податкового боргу) згідно з договором про розстрочення (відстрочення).

Відображення в ІКП чергової суми розстрочення (відстрочення) здійснюється шляхом використання облікових показників (операцій) щодо нарахування платежу згідно з графіком погашення розстрочених (відстрочених) сум, передбаченим договором про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) (спеціальним законом або рішенням суду).

Погашення суми розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) здійснюється у загальному порядку погашення згідно з черговістю виникнення.

При нарахуванні чергової частки розстрочення (відстрочення) сум податкового боргу в ІКП відбувається нарахування пені за несвоєчасну сплату на суму нарахованої частки податкового боргу за період:

з 91-го дня після останнього дня граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного Податковим кодексом України, і по дату надання розстрочення (відстрочення) податкового боргу (у випадку, коли податковий борг виник в результаті несплати платником податків грошового зобов’язання, визначеного у поданій ним звітності);

з 1-ого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні, і по дату надання розстрочення (відстрочення) податкового боргу (у випадку, коли податковий борг виник в результаті несплати платником податків грошового зобов’язання, визначеного органом ДФС).

При погашенні розстрочених (відстрочених) сум у день фактичного погашення розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу) (його частини) за весь період користування розстроченням (відстроченням) в ІКП здійснюється нарахування процентів за користування розстроченням (відстроченням).

Нарахування процентів, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 глави 12 розділу II Податкового кодексу України, відображається в ІКП шляхом операцій з нарахувань суми процентів за користування кредитом.

Нарахування процентів розпочинається наступного дня після початку дії розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) та/або наступного дня після граничного строку сплати чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу) по день фактичного погашення чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу) включно.

У разі дострокового погашення у повному обсязі розстрочених (відстрочених) сум датою реєстрації додаткової угоди до договору в ІКП проводиться:

нарахування розстрочених (відстрочених) сум, строк сплати яких не настав;

нарахування процентів за фактичний строк користування розстроченням (відстроченням);

нарахування пені за несвоєчасну сплату (у разі дострокової сплати розстроченого (відстроченого) податкового боргу);

погашення розстрочених (відстрочених) сум, нарахованих процентів та пені за несвоєчасну сплату (у разі дострокової сплати розстроченого (відстроченого) податкового боргу).

У разі часткового дострокового погашення розстрочених (відстрочених) сум датою реєстрації додаткової угоди до договору в ІКП проводиться:

у графіку погашення розстрочених (відстрочених) сум журналу відстрочок (розстрочок) змінюється термін погашення чергової суми та/або суми чергових часток відповідно до умов додаткової угоди до договору. При цьому в ІКП відображається:

нарахування чергової частки розстрочених (відстрочених) сум з урахуванням зміненого графіка;

нарахування процентів за фактичний строк користування розстроченням (відстроченням);

нарахування пені за несвоєчасну сплату (у разі дострокової сплати розстроченого (відстроченого) податкового боргу);

погашення розстрочених (відстрочених) сум, нарахованих процентів та пені за несвоєчасну сплату (у разі дострокової сплати розстроченого (відстроченого) податкового боргу).

У разі прийняття рішення про скасування розстрочення (відстрочення) датою рішення про скасування в ІКП проводиться:

нарахування розстрочених (відстрочених) сум грошових зобов’язань (податкового боргу), строк сплати яких не настав;

нарахування процентів за фактичний строк користування розстроченням (відстроченням);

нарахування пені за несвоєчасну сплату (у разі дострокової сплати розстроченого (відстроченого) податкового боргу);

збільшення значення показника недоїмки/залишку несплаченої пені.

З дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились несплаченими (до та після скасування), в ІКП у момент фактичного погашення нараховуються пеня та відповідний штраф.

У разі прийняття рішення про перенесення раніше визначених строків розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) та укладання додаткової угоди до договору розстрочення (відстрочення) у журналі відстрочок (розстрочок) з відповідним відображенням в ІКПзмінюється дата терміну нарахування чергової частки розстроченої (відстроченої) суми на дату, зазначену в додатковій угоді до договору. При цьому датою затвердження додаткової угоди до договору в ІКП відображається обліковий показник (операція) зменшення нарахування чергової частки розстроченої (відстроченої) суми та процентів у разі їх нарахування.

При переведенні платника податків до іншого органу ДФС разом з автоматичною передачею ІКП з попереднього місця обліку платника податків здійснюється автоматична передача журналів відстрочок (розстрочок) шляхом зміни реквізитів журналу в частині кодів регіону, району відповідно до нового місця обліку платника.

Нарахування в ІКП чергових часток розстрочень (відстрочень) у такому випадку здійснюється у вищезазначеному порядку з наступної дати згідно з графіком погашення розстрочених (відстрочених) сум, що настає за фактичною датою переведення такого платника.

При реорганізації платника, пов’язаній з утворенням нової юридичної особи, здійснюється автоматична передача журналів відстрочок (розстрочок) шляхом зміни реквізитів журналу в частині кодів регіону, району органу ДФС новоутвореного платника.

Нарахування в ІКП чергових часток розстрочень (відстрочень) у такому випадку здійснюється у вищезазначеному порядку з наступної дати згідно з графіком погашення розстрочених (відстрочених) сум, що настане за фактичною датою проведення реорганізації такого платника.

Відображення в ІКП погашення сум податкового боргу (заборгованості зі сплати єдиного внеску) відбувається на підставі первинних документів, зазначених у пункті 2 глави 1 цього розділу, шляхом зменшення значення суми податкового боргу (заборгованості зі сплати єдиного внеску) відповідно до встановленої черговості датою проведення відповідної операції.

Первинні показники рішень про списання, зазначені у пункті 3 глави 1 цього розділу, відображаються в ІКП обліковими показниками (операціями) списання суми податкового боргу (заборгованості зі сплати єдиного внеску) датою рішення про списання.

Первинні показники рішень про поновлення списаних сум, зазначені у пункті 3 глави 1 цього розділу, відображаються в ІКП обліковими показниками (операціями) поновлення списаних сум (збільшення значення суми податкового боргу (заборгованості зі сплати єдиного внеску)) датою рішення керівника органу ДФС про поновлення списаних сум.

4. Здійснення контролю за відповідністю показників, відображених в ІКП, даним показників, занесених до підсистеми, що забезпечує облік платежів

1. З метою контролю за відповідністю показників, відображених в ІКП, даним показників, занесених до підсистеми, що забезпечує облік платежів, засобами вказаної підсистеми формується електронний реєстр розбіжностей даних журналу відстрочок (розстрочок) та ІКП (далі - Реєстр розбіжностей (відстрочки/розстрочки)).

До Реєстру розбіжностей (відстрочки/розстрочки) включається інформація щодо рішень про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) та графіків погашення розстрочених (відстрочених) сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску, які помилково відсутні/наявні в ІКП або мають невідповідність сум в ІКП даним журналу відстрочок (розстрочок), із зазначенням:

коду органу ДФС, де відкрито ІКП;

дати та номера рішення (іншого первинного документа, що є підставою для розстрочення (відстрочення));

коду бюджетної класифікації (технологічний код), за яким відкрито ІКП;

виду бюджету;

дати проведення операції в ІКП (розстрочення (відстрочення) та його скасування);

коду облікової операції в ІКП (розстрочення (відстрочення) та його скасування);

суми проведення операції в ІКП (розстрочення (відстрочення) та його скасування);

суми розстрочення (відстрочення) та його скасування, що відсутні в ІКП;

коду невідповідності (1 - помилково відсутня в ІКП; 2 - помилково наявна в ІКП; 3 - невідповідність суми).

2. Для забезпечення контролю за відповідністю показників, відображених в ІКП, даним показників, занесених до підсистеми, що забезпечує облік платежів (рішень про списання), засобами вказаної підсистеми формується електронний реєстр розбіжностей даних журналу списання та ІКП (далі - Реєстр розбіжностей (списання)).

До Реєстру розбіжностей (списання) включається інформація щодо рішень про списання, які помилково відсутні/наявні в ІКП або мають невідповідність сум в ІКП, із зазначенням:

коду органу ДФС, де відкрито ІКП (код області (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь), код району);

дати та номера рішення;

коду бюджетної класифікації (технологічний код), за яким відкрито ІКП;

виду бюджету;

дати проведення операції в ІКП (списання за рішенням та поновлення сум);

коду облікової операції в ІКП (списання за рішенням та поновлення сум);

суми проведення операції в ІКП (списання за рішенням та поновлення сум);

суми списання за рішенням та поновлення сум, що відсутні в ІКП;

коду невідповідності (1 - помилково відсутня в ІКП; 2 - помилково наявна в ІКП; 3 - невідповідність суми).

Реєстр розбіжностей (розстрочки/відстрочки) та Реєстр розбіжностей (списання) опрацьовуються ДФС та її органами.

Терміни опрацювання Реєстрів розбіжностей:

на районному рівні - щодня;

на територіальному рівні (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь) - щодекади, протягом трьох робочих днів, наступних за останнім днем декади;

на всіх рівнях ДФС - щомісяця, протягом трьох робочих днів, наступних за останнім днем місяця.

Опрацювання Реєстру розбіжностей (розстрочки/відстрочки) та Реєстру розбіжностей (списання) забезпечують підрозділи, до компетенції яких належать розстрочення (відстрочення) та списання, разом з підрозділами, до компетенції яких належить ведення обліку платежів та супроводження та збереження баз даних.

3. У процесі опрацювання Реєстру розбіжностей (розстрочки/відстрочки) та Реєстру розбіжностей (списання) виконуються роботи щодо з’ясування причин помилкової відсутності/наявності окремих показників первинних документів в ІКП, шляхів виправлення можливих помилок вводу та/або роботи інформаційної системи органів ДФС, виправлення (усунення) помилок і їх недопущення надалі.

5. Механізм обліку сум податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску боржників, що перебувають у процедурах банкрутства, та їх погашення

1. Облік сум податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску боржників, що перебувають у процедурах банкрутства, а також погашення таких сум здійснюються з урахуванням особливостей, визначених законодавством з питань банкрутства.

Після надходження до органу ДФС відповідного рішення (ухвали, постанови) господарського суду (про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, про порушення провадження у справі про банкрутство і введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, про припинення провадження у справі про банкрутство, про введення процедури санації, про затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі про банкрутство, про визнання мирової угоди недійсною та/або поновлення провадження у справі про банкрутство, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури) дані судового рішення реєструються підрозділом судового оскарження в інформаційній системі органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, днем отримання від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції органу ДФС, або відповідальної особи, визначеної керівником органу ДФС для виконання таких функцій, із занесенням дати ухвали/постанови суду.

Після отримання від підрозділу судового оскарження відповідного рішення (ухвали/постанови) господарського суду підрозділ, до компетенції якого належить погашення заборгованостей, забезпечує відкриття в інформаційній системі органів ДФС справи банкрута шляхом внесення таких даних:

податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);

найменування платника податків;

назва документа;

номер та дата прийняття рішення (ухвали, постанови) господарського суду.

Станом на дату винесення ухвали суду про порушення провадження у справі про банкрутство і введення мораторію на задоволення вимог кредиторів в ІКП платника-банкрута здійснюється остаточний розрахунок суми податкового боргу (заборгованості з єдиного внеску), що складається із:

суми несплачених зобов’язань;

суми штрафних санкцій;

суми пені;

плати за податковий кредит,

та відображаються облікові показники (операції), що фіксують (виділяють) суми боргу (заборгованості).

2. Суми податкового боргу (основного платежу, штрафних санкцій та пені), заборгованості зі сплати єдиного внеску (недоїмки, штрафних санкцій, пені), які обліковувались в органі ДФС на дату ухвали суду про порушення провадження у справі про банкрутство і введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, фіксуються та погашаються виключно після зазначення в платіжному дорученні спрямування коштів на таке погашення.

Грошові зобов’язання (єдиний внесок), що нараховуються за даними звітності платника протягом дії процедури банкрутства (після дати реєстрації в органі ДФС ухвали суду про порушення провадження у справі про банкрутство і введення мораторію на задоволення вимог кредиторів), погашаються у порядку черговості, передбаченому пунктом 87.9 статті 87 глави 9 розділу II Податкового кодексу України.

У період провадження у справі про банкрутство кошти, сплачені боржником, у день внесення до інформаційної системи органів ДФС відомостей про їх надходження на рахунки з обліку доходів бюджетів (рахунки для сплати єдиного внеску) зараховуються в рахунок грошових зобов’язань (єдиного внеску), термін сплати яких настав після дати реєстрації ухвали суду про порушення провадження у справі про банкрутство.

У разі зазначення в платіжному дорученні спрямування сплачених боржником коштів у рахунок погашення зафіксованого (виділеного) боргу (заборгованості) підрозділом, до компетенції якого належить ведення обліку платежів та інших надходжень, на підставі інформації підрозділу, до компетенції якого належить погашення заборгованостей, про зміну напряму зарахування коштів в інформаційній системі органів ДФС здійснюється зміна виду операції сплати.

Якщо сума коштів, що спрямовується на погашення зафіксованого (виділеного)боргу (заборгованості), більша, ніж сума такої заборгованості, то різниця автоматично направляється в рахунок погашення грошових зобов’язань (єдиного внеску), термін сплати яких настав після внесення до інформаційної системи органів ДФС ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство.

3. Після припинення провадження у справі про банкрутство на дату реєстрації відповідної ухвали формується єдине сальдо розрахунків платника (зі збереженням в історії виникнення складових заборгованості або переплати), яке дорівнює сумі таких показників на вказану дату:

сальдо розрахунків щодо погашення податкового боргу (заборгованості зі сплати єдиного внеску), включеного до реєстрів кредиторських вимог;

сальдо розрахунків щодо грошових зобов’язань (єдиного внеску), термін сплати яких настав після винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство.

При формуванні єдиного сальдо розрахунків та у разі наявності у платника податків зафіксованої (виділеної) суми податкового боргу (заборгованості з єдиного внеску) та переплати за поточними грошовими зобов’язаннями (єдиним внеском) погашення податкового боргу (заборгованості зі сплати єдиного внеску) (або їх частини) здійснюється у межах наявної суми переплат з нарахуванням пені за період з дня винесення ухвали по день погашення включно.

Від дня припинення провадження у справі про банкрутство до сум грошових зобов’язань (єдиного внеску) та/або податкового боргу (заборгованості зі сплати єдиного внеску) застосовується загальний порядок погашення, визначений Податковим кодексом України, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування".

4. Ухвала суду про затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі про банкрутство є підставою для прощення (списання) податкового боргу або розстрочення (відстрочення) податкового боргу (заборгованості зі сплати єдиного внеску).

Заборгованість зі сплати єдиного внеску не підлягає прощенню (списанню) на умовах мирової угоди.

На підставі мирової угоди керівник органу ДФС приймає рішення про прощення (списання) податкового боргу. Первинні показники такого рішення заносяться до інформаційної системи органів ДФС з відповідним відображенням в ІКП у порядку, визначеному у пункті 1 глави 1 цього розділу.

У разі затвердження господарським судом мирової угоди, що передбачає розстрочення (відстрочення) податкового боргу (заборгованості зі сплати єдиного внеску), відповідні показники заносяться до інформаційної системи органів ДФС з відповідним відображенням в ІКП у порядку, визначеному у пункті 1 глави 1 цього розділу.

На підставі ухвали суду про визнання мирової угоди недійсною та/або про поновлення провадження у справі про банкрутство керівником органу ДФС приймаються окремі рішення про поновлення прощених (списаних) сум податкового боргу та/або про скасування розстрочення (відстрочення) податкового боргу (заборгованості зі сплати єдиного внеску) в частині діючих розстрочок. Такі рішення є підставою для поновлення фіксації непогашених сум податкового боргу (заборгованості зі сплати єдиного внеску).

До журналу списання та/або журналу відстрочок (розстрочок) заносяться відповідні первинні показники, зазначені у пункті 1 глави 1 цього розділу, з відповідним відображенням в ІКП.

5. Рішення керівника органу ДФС про: прощення (списання) податкового боргу, розстрочення (відстрочення) податкового боргу, поновлення прощених (списаних) сум податкового боргу та скасування розстрочення (відстрочення) податкового боргу, що приймаються на підставі ухвал суду про затвердження мирової угоди та визнання мирової угоди недійсною, відображаються в інформаційній системі органів ДФС до дня формування зведених показників за звітний місяць, в якому органом ДФС отримано відповідну ухвалу суду.

Суми податкового боргу (заборгованості зі сплати єдиного внеску) фіксуються датою пізнішого з таких зареєстрованих рішень органу ДФС про поновлення боргу та/або скасування розстрочення. Фіксація поширюється на непогашені суми податкового боргу (заборгованості зі сплати єдиного внеску), який попередньо був прощений (списаний) та/або розстрочений (відстрочений) на умовах мирової угоди (включаючи борг (заборгованість), що виник за рахунок несплати нарахувань відповідно до графіка розстрочення).

Надходження коштів під час дії ліквідаційної процедури у рахунок погашення зафіксованого (виділеного) податкового боргу (заборгованості зі сплати єдиного внеску), у тому числі у разі надходження таких коштів від третіх осіб, повинно бути зазначено у платіжному дорученні з обов’язковим зазначенням напряму спрямування таких коштів.

Вимоги органу ДФС, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними та підлягають списанню.

Розділ VII. Перенесення до ІКП результатів адміністративного та/або судового оскарження рішень органів ДФС та методи контролю достовірності відповідних показників

1. Визначення первинних показників, відображених в інформаційних системах органів ДФС, призначених для збереження, обробки та надання користувачам інформації про стан адміністративного оскарження та про стан розгляду справ у судах за участю органу ДФС при адміністративному/судовому оскарженні рішень органу ДФС

1. Визначення первинних показників у інформаційній системі органів ДФС, призначеній для збереження, обробки та надання користувачам інформації про стан адміністративного оскарження, на підставі яких здійснюється зв’язок з відповідними показниками підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

До базового запису в інформаційній системі органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження,приєднуються оскаржені документи, що внесені в підсистему, яка забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, шляхом встановлення зв’язку із відповідними записами підсистеми, яка забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи (перенесення атрибутів документів, суміжних до інформаційної системи органів ДФС, що відображає результати адміністративного оскарження).

Первинними документами, на підставі яких вносяться первинні показники до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, є:

скарги (заяви) платника податків;

рішення про продовження терміну розгляду скарги (заяви);

рішення про результати розгляду скарги (заяви);

рішення про залишення скарги (заяви) без розгляду.

До первинних показників належать дані документів, а саме:

дата отримання скарги (заяви);

вхідний реєстраційний номер скарги (заяви) в органах ДФС;

контрольний термін розгляду скарги (заяви);

граничний термін розгляду скарги (заяви);

вид скарги (заяви);

дані про платника податків (скаржника) (податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), тип платника, найменування або П. І. Б. платника, адміністративно-територіальна одиниця платника, район платника);

прийняте рішення;

тип прийнятого рішення;

номер та дата прийнятого рішення;

дата відправлення та отримання платником податків (скаржником) прийнятого рішення.

2. Визначення первинних показників в інформаційній системі органів ДФС, яка призначена для збереження, обробки та надання користувачам інформації про стан розгляду справ у судах за участю органу ДФС, на підставі яких здійснюється зв’язок з відповідними показниками підсистем, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

Первинними документами, на підставі яких вносяться первинні показники до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, є:

ухвала суду про відкриття провадження;

ухвала про забезпечення позову;

ухвала суду про відкриття апеляційного провадження;

ухвала суду про відкриття касаційного провадження;

ухвала суду касаційної інстанції про зупинення виконання рішення;

рішення суду, прийняте по суті, що набрало законної сили (перша інстанція, апеляційна чи касаційна інстанція, Верховний Суд України).

До первинних показників належать такі дані первинних документів:

учасники процесу (тип учасника, податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), найменування або П. І. Б. учасника, код органу ДФС реєстрації учасника, тип сторони);

номер та дата ухвали про відкриття провадження;

номер та дата ухвали про забезпечення позову;

номер та дата рішення суду, прийнятого по суті;

сума позову;

сума, визначена рішенням суду, що набрало законної сили.

До базового запису про порушення провадження у справі в інформаційну систему органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, приєднуються оскаржені документи, що внесені в інформаційну систему органів ДФС, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи шляхом встановлення зв’язку із відповідними записами зазначеної підсистеми (перенесення атрибутів документів, суміжних до інформаційної системи, яка відображає результати судового оскарження).

3. Відображення в інформаційних системах органів ДФС, призначених для збереження, обробки та надання користувачам інформації про стан адміністративного оскарження та про стан розгляду справ у судах за участю органу ДФС, інформації за первинними документами у разі:

1) адміністративного оскарження рішень органу ДФС - працівник підрозділу адміністративного оскарження, до функцій якого належить ведення діловодства в підрозділі (далі - діловод), або відповідальний виконавець із розгляду скарги (заяви) не пізніше дня, наступного за днем отримання структурним підрозділом скарги (заяви), здійснює її реєстрацію в інформаційній системі органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, та зазначає дані щодо платника та дати отримання і термінів розгляду скарги, визначені у пункті 1 глави 1 цього розділу, виконавця з розгляду скарги (заяви) (П. І. Б. керівника структурного підрозділу), визначеного керівником підрозділу адміністративного оскарження, та відповідну резолюцію (у разі потреби - деталізований порядок її виконання).

Відповідальний виконавець із розгляду скарги (безпосередній виконавець) - посадова особа підрозділу адміністративного оскарження чи іншого структурного підрозділу, уповноважена керівником (або особа, що виконує його обов’язки) підрозділу адміністративного оскарження, розглядає скаргу (заяву) після її одержання.

Розгляд скарг (заяв) платників податків безпосереднім виконавцем здійснюється у порядку та строки, визначені Податковим кодексом України, Митним кодексом України, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" та порядками, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Сканування скарги (заяви) та доданих до неї документів здійснює служба діловодства контролюючого органу.

Відповідальний виконавець у день отримання скарги (заяви):

перевіряє правильність заповнення діловодом форми "Реєстр скарг" інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, і у разі виявлення невідповідностей здійснює їх виправлення (коригування);

вводить інформацію про оскаржуване рішення та дані про нього в інформаційну систему органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження;

приєднує та зберігає необхідні для розгляду скарги (заяви) платника податків документи, а саме скаргу (заяву) платника податків та додані до неї документи в електронному вигляді (сканована версія).

Перелік документів, доданих платником податків до скарги (заяви), які впливають на результати її розгляду, формується відповідальним виконавцем з розгляду скарги (заяви) в окремий файл, документи скануються і приєднуються в електронному вигляді до матеріалів скарги в інформаційну систему органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження.

У разі прийняття рішення про продовження строку розгляду скарги (заяви) у день його відправлення платнику податків відповідальний виконавець з розгляду скарги (заяви) здійснює коригування граничного терміну розгляду скарги в інформаційній системі органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, вводить дати прийняття та відправлення платнику податків рішення про продовження строку розгляду скарги та приєднує електронну версію рішення про продовження строку розгляду скарги.

Після підписання рішення про продовження терміну розгляду скарги, рішення, прийнятого за розглядом скарги, працівник, що розглядав скаргу (заяву), тиражує необхідну кількість примірників рішення та передає до служби діловодства для вручення чи направлення рішення особі, яка подала скаргу (заяву), і органу ДФС, рішення якого було оскаржено.

У день направлення платнику податків рішення про продовження терміну розгляду скарги, рішення, прийнятого за розглядом скарги, відповідальний виконавець із розгляду скарги (заяви) приєднує до інформаційної системи органів ДФС, яка відображає результати адміністративного оскарження, електронну версію цього рішення; вносить інформацію про прийняте рішення із зазначенням дати, номера та типу прийнятого рішення, суми основного платежу, застосованих штрафних санкцій та пені.

У день отримання відповідальним виконавцем з розгляду скарги (заяви) повідомлення про вручення поштового відправлення (рішення, прийнятого за розглядом скарги (заяви)) відповідальний виконавець із розгляду скарги (заяви) вносить до інформаційної системи органів ДФС, яка відображає результати адміністративного оскарження, дату отримання платником податків рішення, прийнятого за розглядом скарги.

У разі коли поштова служба не має можливості вручити платнику податків рішення, прийняте за розглядом скарги (заяви), через відсутність його за місцезнаходженням, його відмову прийняти таке рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, це рішення вважається врученим платнику податків у день, вказаний поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З метою забезпечення контролю за повнотою і своєчасністю внесення інформації до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, за первинними документами про початок процедури та результати адміністративного оскарження керівником структурного підрозділу щоденно формуються та аналізуються переліки відпрацьованих та невідпрацьованих скарг (заяв), дані яких внесено до зазначеної системи.

У разі виявлення невідпрацьованої скарги (заяви) керівник структурного підрозділу повідомляє відповідального виконавця із розгляду скарги (безпосереднього виконавця).

Відповідальний виконавець із розгляду скарги (безпосередній виконавець) в день отримання повідомлення про невідпрацьовану скаргу (заяву) здійснює її опрацювання за наявними первинними документами в органі ДФС. Формування переліків відпрацьованих та невідпрацьованих скарг (заяв) забезпечує повноту та своєчасність опрацювання рішень на стадії проходження адміністративного оскарження.

З метою забезпечення контролю за повнотою передачі інформації, внесеної в інформаційну систему органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, у закладці "Звітні форми" керівником структурного підрозділу щоденно формується реєстр розбіжностей між даними, завантаженими до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, та даними, внесеними до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження.

Відповідальним виконавцем аналізуються розбіжності між даними, внесеними до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, та даними, завантаженими до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

Складові результатів аналізу реєстру розбіжностей між даними, завантаженими до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, та даними, внесеними до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження:

інформація про первинні документи, яка не підлягає завантаженню до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи;

інформація про первинні документи, яка потребує доопрацювання в інформаційній системі органів ДФС, що забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, перед завантаженням до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

У разі виявлення помилок, допущених під час введення інформації до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, вони підлягають виправленню (коригуванню) відповідальним виконавцем протягом робочого дня, у якому виявлено помилку, та збереження достовірної інформації;

2) судового провадження - керівник підрозділу судового оскарження (або особа, що виконує його обов’язки) після отримання ухвали про порушення провадження у справі за позовом платника податків чи після отримання матеріалів від відповідного структурного підрозділу органу ДФС для підготовки позовної заяви призначає відповідальним за супровід даної судової справи у суді працівника підрозділу судового оскарження (відповідального юриста).

Відповідальний юрист відповідає за правильність та своєчасність введення даних до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, у тій справі, яку він супроводжує.

Інформація про призначення відповідального юриста вноситься до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, безпосередньо відповідальним юристом не пізніше дня, наступного за днем його призначення. Інформація про заміну відповідального юриста вноситься до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, керівником (або особою, що виконує його обов’язки) не пізніше дня, наступного за днем його заміни.

Відповідальний юрист не пізніше наступного робочого дня, що настає за днем отримання первинних документів, а для документів, що готуються органом ДФС, - наступного робочого дня після направлення позову до суду підрозділом судового оскарження, здійснює їх реєстрацію в інформаційній системі органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та вносить первинні показники документів, визначені у пункті 2 глави 1 цього розділу. Сканована цифрова копія документа, що надійшов до органу ДФС, або електронна копія документа, підготовлена органом ДФС, із додатками приєднується відповідальним юристом до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, не пізніше трьох робочих днів із дня отримання чи направлення таких документів підрозділом судового оскарження.

Оскаржені документи приєднуються відповідальним юристом до базового запису про порушення провадження у справі не пізніше трьох робочих днів від дня отримання відповідної ухвали суду шляхом встановлення зв’язку із відповідними записами інформаційної системи органів ДФС через екранні форми інтерфейсу інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження.

Інформація про дату наступного судового засідання у справі заноситься відповідальним юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, не пізніше наступного робочого дня після призначення засідання.

Інформація про встановлення або зміну контрольного терміну оскарження рішення суду (ухвали, постанови, рішення) вноситься відповідальним юристом до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, для кожного документа окремо не пізніше наступного робочого дня з моменту проголошення або складання у повному обсязі (якщо представник органу ДФС відсутній у судовому засіданні - з дня отримання копії постанови, ухвали, рішення) рішення суду, прийнятого не на користь органу ДФС.

У справах за позовами платників податків про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень сума позову відповідає сумі податкового повідомлення-рішення.

У разі коли оскаржується лише частина податкового повідомлення-рішення, здійснюється редагування суми податкового повідомлення-рішення. Для цього відповідальним юристом до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, вноситься інформація про суму, яка відображена у рішенні суду.

З метою забезпечення контролю за повнотою внесення інформації до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, за первинними документами керівником структурного підрозділу, відповідального за супроводження справ у судах, щоденно формується реєстр справ, де суми у загальному результаті не співпадають із сумами податкових повідомлень-рішень, та звіт щодо кількості помилок, допущених працівниками підпорядкованих органів ДФС при занесенні до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судових оскаржень, що знаходяться на розгляді, щодо яких зупинено або закінчено провадження у звітному періоді.

Інформація, внесена та збережена відповідальним юристом в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, щодня автоматично відображається в реєстрі "Апеляційне та судове оскарження" підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

З метою забезпечення контролю за повнотою передачі інформації, внесеної до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, керівником структурного підрозділу, відповідального за супроводження справ у судах, щодня формується реєстр розбіжностей між даними, завантаженими до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, та даними, внесеними до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження.

Відповідальним юристом аналізуються розбіжності між даними, внесеними до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та даними, завантаженими до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

Складові результату аналізу реєстру розбіжностей між даними, завантаженими до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, та даними, внесеними до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження:

інформація про первинні документи, яка не підлягає завантаженню до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи;

інформація про первинні документи, яка потребує доопрацювання перед завантаженням до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

У разі виявлення помилок, допущених під час введення інформації до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, вони підлягають виправленню (коригуванню) відповідальним юристом протягом робочого дня, коли виявлено помилку, зі збереженням достовірної інформації.

Під час занесення результатів розгляду справи у суді відповідальний юрист та керівник підрозділу (або особа, що виконує його обов’язки):

вилучає інформацію, що помилково занесена до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження;

виправляє помилки, допущені при реєстрації позовних заяв, апеляційних чи касаційних скарг та документів;

вилучає збережені невірні цифрові копії документів та зберігає вірні;

вилучає невірну інформацію про оскаржений документ, внесену до базового запису про справу, та зберігає вірну.

У разі виявлення розбіжностей між даними оскаржуваного документа, внесеними до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та паперовою копією відповідальний юрист:

видаляє невірну інформацію про оскаржений документ, внесену до базового запису про справу;

зберігає змінену версію оскарженого документа.


В. о. заступника начальника Управління — начальника відділу нормативного
та організаційного забезпечення міжвідомчої взаємодії, обробки та систематизації інформації І. Л. ЛІНЕЦЬКИЙ

«Горячие линии»

Дата: 29 ноября, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42