Новини

Захист у дії?

17.12.2015 / 17:30
Захист у дії?

Юристи пояснили, які чинники ускладнюють адміністративне судочинство

Який стан справ із судовим захистом бізнесу своїх прав, чи частіше суди почали ставати на сторону платників податків, чи все одно більше рішень ухвалюють на користь державних органів, зокрема фіскальної служби? Цими та іншими питаннями, особливо після набрання чинності Законом від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно сплати судового збору», дедалі більше цікавляться представників громадськості та ЗМІ на публічних заходах.

З набранням чинності Законом, згаданим вище, внесено зміни у Закон « Про судовий збір». Так, з 1 вересня нинішнього року 1,5% судового збору стягується без будь-яких обмежень. Хоча раніше існувала верхня межа в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Сьогодні відсутність обмежень суттєво ускладнює захист бізнесу в судах, у тому числі й від неправомірних штрафних санкцій податківців, — нарікають підприємці. Суми судових витрат зашкалюють і нерідко становлять мільйони гривень.

«Проблема судового збору справді серйозна.Очевидно, що судовий збір без верхньої планки є перешкодою для судочинства, — вважає Почесний президент ЮК Jurimex Данило Гетманцев. — По суті, він не повинен сплачуватися. По-перше, через те, що згідно із Законом судовий збір сплачується від ціни позову. Поняття ціни позову в адміністративному судочинстві немає. Відповідно, не визначена база оподаткування. А коли не визначена база оподаткування, керуючись практикою європейського суду й нормальною логікою, у нас не виникає зобов’язання зі сплати цього збору. Другий аргумент полягає в наступному. В 2012 році в нас був виданий Лист Вищого адміністративного суду, згідно з яким усі спори про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення (ППР) є майновими, і на цьому базується той факт, що 1,5 % стягується від суми ППР. На моє переконання, ці спори не є майновими». На це вказує, зі слів Данила Гетманцева, практика європейського суду, де чітко було визначено, що податкові суперечки не є такими, що спричиняють майнові наслідки. Крім того, якщо це майнова суперечка, то чому судить адміністративний суд? Можна йти в суди загальної юрисдикції...».

Як повідомив юрист, народні депутати, звернулися до Вищого адмінсуду, щоб відкликати згадуваний Лист 2012 року, на що одержали відповідь, мовляв, лист цей не чинний, тому що вичерпав свою дію у зв’язку з набранням чинності Законом від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно сплати судового збору».

Таким чином, переконаний юрист, Вищий адміністративний суд самоусунувся від вирішення цієї проблеми й залишив усе на відкуп місцевих судів, які вирішують її залежно від рівня своєї свідомості. Хтось надає відстрочку платникові податків. Тоді якщо платник, маючи відстрочку, виграє спір, він взагалі не платить позов. Хтось взагалі звільняє платника податків від сплати. Хоча, за логікою, слід звільняти всіх, незалежно від розміру суми — становить вона мільйон чи сто гривень. У цьому зв’язку суди, на думку юристів, сьогодні займають більш-менш незалежну позицію.

У свою чергу, юристи, приміром, пропонують запровадити ставку із заборгованості. Якщо платник податків навмисне не сплатив вчасно податки, ставка із заборгованості має становити до 10%.

І навпаки. Якщо платник податків переплатив податки, зокрема через дії податківців, пропонують запровадити 10% компенсацію коштів, а витрати на консультантів, адвокатів покласти на державу в особі податкової служби.

Процес захисту бізнесом своїх прав ускладнюється також через фактичну відсутність можливості відшкодовувати судові витрати, тоді як закордонною практикою це передбачено.


Інна ГОЛОВКО