Новини

БІЗНЕС-ВЛАДА-СУСПІЛЬСТВО: ЯК КОНФЛІКТНИЙ ТРИКУТНИК ПЕРЕТВОРИТИ В МАГІЧНИЙ?

15.10.2015 / 17:47
БІЗНЕС-ВЛАДА-СУСПІЛЬСТВО: ЯК КОНФЛІКТНИЙ ТРИКУТНИК ПЕРЕТВОРИТИ В МАГІЧНИЙ?

Гастролей російських попсових зірок менше – гастролей економічних зірок світового рівня більше. Впродовж останнього півроку до України завітали у травні до Київської школи економіки Лешек Бальцерович, у вересні до 12-ї щорічної зустрічі Ялтинської європейської стратегії YES Артур Лаффер, між ними періодично на розігрів заїздить Євген Чичваркін… А тепер і всесвітньо відомий економіст, професор Норвезького інституту стратегічних досліджень Ерік Райнерт завітав на ІІ-й Київський міжнародний економічний форум «Україна: з третього світу в перший». Що забезпечило вченому таку широку популярність? Він є автором бестселера «Як багаті країни стали багатими та чому бідні залишаються бідними». Як «П’ятдесят вiдтiнкiв сiрого» стала модною у гламурному середовищі, так його книга стала хітом в економічному. Між іншим, широко відома книга для українців стала ще більш відомою завдяки можливості безкоштовно скачати з ex.ua. Захист авторських прав, називається… Коротко суть книги зводиться до наступного: ключ до успіху економіки лежить у розвитку промисловості. Багаті країни стали багатими завдяки поєднанню державного втручання, протекціонізму та стратегічних інвестицій, а лиш тільки потім завдяки відкритому ринку та вільній торгівлі.

Світові економічні зірки приїздять в Україну, наче із мотивуючими психологічними тренінгами: «Ви будете успішними!», «У вас все вийде!», «Ми підтримуємо та у вас віримо!» Так і Ерік Райнерт нас підтримує: «Відносити Україну до третього світу – занадто песимістично – країна має ряд переваг, порівняно із тертім світом». Пан професор запевнив, що ми не є суто аграрною країною за конкурентними перевагами. Але водночас застеріг: «Вбиваючи промисловість, будь-яка країна зіткнеться з дуже значним скороченням населення через еміграцію. Краще мати неефективну промисловість, ніж не мати ніякої. Вона повинна у вас бути, якщо ви бажаєте утримати молодь в Україні». Побудова аграрної країни без промисловості також приречена – низька продуктивність людської ручної праці буде неконкурентоспроможною.

Міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавичус запевнив, що найгірша макроекономічна ситуація подолана. Але визнає, «що владі не вдалося – так це боротьба з корупцією, яка є катастрофічною перешкодою для розвитку країни». Взагалі, проблематика корупції проходила «червоною стрічкою» через всі дискусійні панелі КМЕФ-2. Корупційні явища в судових та правоохоронних органах, податкових та митних набули системного характеру. З усього цього надихає тільки те, що діагноз, по-перше, вірно поставлений, по-друге, публічно визнаний. Як обіцянка кинути шкідливу звичку серед друзів та колег, що мотивує з нею боротися! Хоча, подивимося…

Голова комітету Верхової Ради України з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк зазначив, що «розрив добробуту між Україною та розвиненими європейськими країнами необхідно подолати через системні фундаментальні зміни в промисловості та інституційну боротьбу з корупцією – повне перезавантаження судів, прокуратури. Зміни мають стосуватися того, яку продукцію ми як країна виробляємо та продаємо закордон. Країна не може стати заможною та успішною, якщо вона виробляє та продає закордон тільки сировину – зерно, необроблений метал та металобрухт, ліс-кругляк, залізорудну сировину. На такій основі неможливо побудувати сильну економіку, а тільки виживати».

Чому ми опинилися в такому стані? З 90-х років частка переробної промисловості впала втричі – це причина. Ситуацію може виправити ставка на побудову сильної промисловості. Економіка може бути успішною, коли одночасно розвинуте виробництво, сільське господарство та запроваджуються високі технології.

В державі є дисбаланс. Ми пішли за «невидимою рукою ринку», яка призвела нас до суто сировинної структури виробництва та експорту. Найгірше, що основною статтею експорту стали люди – тільки протягом першого півріччя 2015 року 411 тис. українців знайшли роботу у Польщі. Таку ситуацію для України при 19 млн. економічно активного населення та 2 млн. безробітних народний депутат визнав економічною катастрофою. Україна на 5-му місці за кількістю мігрантів після Китаю, Росії, Мексики, Індії попри незрівнянно менші масштаби.

Пан В. Галасюк повідомив, що розроблена та затверджена відповідним комітетом ВРУ модель промислової політики, яка імплементована в план законодавчого забезпечення реформ парламенту. Однак, для прийняття потрібна політична воля. Мета моделі промислової політики полягає в наступному: подвоїти частку промисловості в ВВП, значно підвищити рівень продуктивності праці, збільшити приватні іноземні інвестиції разом із залученням технологій та управлінського досвіду, створити декілька мільйонів робочих місць для вирішення проблеми безробіття та повернення заробітчан.

Головна ідея моделі промислової політики – застосувати всі елементи державної політики – податкову, торговельну, регуляторну, кредитну, освітню та навіть міграційну. З їх допомогою необхідно побудувати сильне високотехнологічне виробництво, щоб з української сировини продавали закордон товари та послуги, а не експортували громадян.

Два десятки законопроектів вже розроблено: про експортно-кредитне агентство, щоб сприяти виходу виробників на закордонні ринки через здешевлення вартості кредитів для міжнародних контрактів, консультування, страхування та гарантування; про індустріальні парки – створити платформу, на якій інвестори матимуть спеціальні умови інвестування у виробництво в переробний сектор економіки; про державний банк розвитку – забезпечити здешевлення фінансування капітальних інвестицій українських виробників для того, щоб міжнародні донорські ресурси йшли на розвиток; про зняття імпортного збору з сировини; низка секторальних законопроектів, наприклад, заборона експорту лісу-кругляка допомагає відродити галузь.

Як зазначив В. Галасюк, «Без сильної промисловості неможлива економіка, а без сильної економіки неможлива держава. Промисловість – серце успішної економіки». Необхідно трансформувати бідну сировинну монополізовану олігархізовану економіку України на економіку відкритої підприємницької ініціативи, нових можливостей та інтелекту. Саме така економіка на основі зростання продуктивності праці дозволить підвищити пенсії та заробітні плати, а отже забезпечить загальне зростання добробуту громадян.

На панелі форуму «Бізнес-влада-суспільство» сектор бізнесу представили Перший Віце-президент Асоціації платників податків України, генерал – майор податкової міліції Юрій Атаманюк, Президент Американської торговельної палати в Україні Андрій Гундер та Бізнес-омбудсмен в Україні Альгірдас Шемета. Вони активно та успішно допомагають встановлювати діалог влади з бізнесом для вирішення проблем, які перша створює останньому. Проблеми вирішуються, але виникають знов і знов ті самі! Анонсовано підготовку звітів за окремими напрямами діяльності. Правильне відношення держави до бізнесу спонукає бізнес допомагати владі.

Президент АТП в Україні А. Гундер відзначив, що за останні півроку діалог влади та бізнесу значно збільшився та почастішав. Уряд слухає, не завжди чує, але є можливість доносити месседжі. На даний час у владі перебуває велика частина міністрів, які прийшли з бізнесу та готові слухати. Проблема залишається на рівні середнього державного чиновника, але реформа державної служби покликана її вирішити. Основною проблемою 97% членів бізнес-асоціації вбачають корупцію.

На кожний четвертий законопроект, який був прийнятий Верховною Радою протягом минулого року, АТП надавала пропозиції, коментарі, зауваження. 60% з них було взято до уваги. Діалог влади з бізнесом необхідно підтримувати та розвивати. Окрім традиційних напрямів B2B та B2G, пан Гунтер виокремив напрямок B2U – промотування України як привабливого напряму для інвестицій. «Ми глибоко переконані, що майбутнє залежить від зовнішніх інвестицій, які будуть підтримувати економіку країни», – зазначив він.

Член Римського клубу, член Світової академії мистецтва та науки Богдан Гаврилишин діагностував, що влада-бізнес-суспільство перебувають у конфліктному трикутнику, який треба трансформувати в трикутник магічний. (1) Влада повинна побороти, викорінити корупцію; подбати про захист права власності; забезпечити передбачуваність, щоб «правила гри» були ті самі на наступні 5 років, наприклад. Що повинен робити бізнес? (2) Бізнес повинен бути чесним та відповідальним. (3) Суспільство повинно сприйняти бізнес як джерело багатства для країни та для людей, перестали ототожнювати бізнес та олігархів. Суспільство має сприйняти, що бізнес це позитивний та корисний інструмент.

Головним наслідком реформ в Україні має стати високотехнологічна модернізація. Водночас залишаються дилеми, які можна обґрунтувати з кожного боку із однаковим успіхом. Надавати пільги лоббістам чи забезпечити рівність (як пропонує Мінфін у контексті майбутньої податкової реформи)? Копіювати успішні рецепти розвинених країн чи «готувати власний салат»? Визначення пріоритетів? Подолання корупції? Відновлення довіри до грошово-кредитної та банківської систем? Стратегічно відповідь залишається відкритою… Однозначною є відповідь на одне із питань Форуму до заступника міністра економіки Латвії: «Що краще для України: литовська компанія, що працює в Україні, чи українська компанія, що працює в Литві?» – «Краще обидві!» – довго не роздумуючи відповів урядовець під схвальні оплески зали.


Юлія КАСПЕРОВИЧ