Бухоблік

Експорт товарів: особливості обліку

02.09.2016 / 11:30

Експорт продукції металургійної промисловості, сільського господарства, машинобудівної та хімічної промисловості дає змогу забезпечити надходження в Україну значних сум іноземної валюти. Іншим галузям економіки, які постійно розширюють товарну номенклатуру експортованих вітчизняних товарів, також вдається отримувати виручку в іноземній валюті. Про те, як підприємствам-експортерам слід відображати експорт товарів у бухгалтерському та податковому обліку, йтиметься в цій статті.

Бухгалтерський облік

Підприємства, які експортують товари, отримують виручку в іноземній валюті при формуванні в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах, повинні керуватися нормами ПБО 21.

Операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат) (п. 5 ПБО 21). Нагадаємо, що наразі протягом одного дня діє лише один офіційний валютний курс, визначений Нацбанком України.

Тому якщо підприємство спочатку відвантажує товари покупцеві і визнає дохід від реалізації, а лише потім отримує оплату в іноземній валюті, то при визначенні суми доходу від реалізації у гривнях суми в іноземній валюті перераховуються із застосуванням валютного курсу на початок дня дати визнання доходів.

Зазначимо також, що згідно з п. 8 ПБО 15 дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається за наявності всіх наведених нижче умов:

  • покупцеві передано ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);
  • підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);
  • сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;
  • є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов’язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Щодо суми авансу, одержаної в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг), то вона не визнається доходами відповідно до пп. 6.4 п. 6 ПБО 15.

Згідно з п. 5 ПБО 21 підприємство може операції з безготівкових розрахунків в іноземній валюті відображати у валюті звітності у сумі, визначеній у документах банку, з урахуванням особливостей застосування банком валютного курсу на дату здійснення операції, у разі якщо це не суперечить вимогам податкового і митного законодавства в частині застосування валютного курсу.

При здійсненні експорту товарів підприємство може спочатку отримати попередню оплату за товари, а лише потім їх відвантажити покупцеві. Відповідно до п. 6 ПБО 21 сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, одержана від інших осіб у рахунок платежів для постачання готової продукції, інших активів, виконання робіт і послуг, при включенні до складу доходу звітного періоду перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня дати одержання авансу. У разі одержання від покупця авансових платежів в іноземній валюті частинами та відвантаження частинами покупцеві немонетарних активів (робіт, послуг) дохід від реалізації активів (робіт, послуг) визнається за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів виходячи з послідовності одержання авансових платежів.

Таким чином, якщо підприємство спочатку отримує аванс (попередню оплату) в іноземній валюті, а лише потім відвантажує товари покупцеві і визнає дохід від реалізації, то при визначенні суми доходу від реалізації у гривнях суми в іноземній валюті перераховуються із застосуванням валютного курсу на початок дня дати отримання авансу (попередньої оплати). Якщо ж авансів (попередніх оплат) було отримано декілька, то сума доходу від реалізації у гривнях визнається із застосуванням валютних курсів виходячи з послідовності одержання авансових платежів (попередніх оплат).

Якщо підприємство спочатку відвантажує товари покупцеві і визнає дохід від реалізації, але ще не отримує валютної виручки, то у такого суб’єкта господарювання виникає дебіторська заборгованість, яка є монетарною статтею (адже очікується, що від покупця зрештою надійде в оплату за відвантажені товари відповідна сума іноземної валюти).

Підприємства, які здійснюють експорт товарів у межах операційної діяльності, повинні належним чином відобразити курсові різниці. Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат). Інформація про доходи та витрати (втрати) від таких різниць узагальнюється відповідно на субрахунках 714 «Дохід від операційної курсової різниці» та 945 «Втрати від операційної курсової різниці» (Інструкція № 291).

Якщо ж при здійсненні експорту товарів підприємство спочатку отримує аванс (попередню оплату) за товари, але ще не відвантажує їх покупцеві, то у такого суб’єкта господарювання виникає кредиторська заборгованість, яка є немонетарною статтею (адже очікується, що при погашенні такої кредиторської заборгованості використовуватимуться не гроші або їх еквіваленти, а товари). За таких обставин слід враховувати, що норми п. 8 ПБО 21 не вимагають визначати курсові різниці за немонетарними статтями.

При експорті товарів підприємство отримує іноземну валюту, частина якої підлягає обов’язковому продажу. В Інструкції № 291, що регулює порядок відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з іноземною валютою, встановлено таке:

  • додатну різницю між ціною купівлі-продажу іноземної валюти та її балансовою вартістю належить відображати на суб­рахунку 711 «Дохід від купівлі-продажу іноземної валюти»;
  • від’ємну різницю між ціною купівлі-продажу іноземної валюти та її балансовою вартістю слід відображати на субрахунку 942 «Витрати на купівлю-продаж іноземної валюти».

Плата за послуги банків, а також витрати, пов’язані з купівлею-продажем валюти, згідно з п. 18 ПБО 16 належать до адміністративних витрат, відповідно відображаються за дебетом рахунку 92 «Адміністративні витрати».

Податковий облік

Податок на додану вартість

Визначення об’єкта оподаткування ПДВ здійснюється за нормами ст. 185 Податкового кодексу, згідно з пп. «г» п. 185.1 якої операції платників податку з вивезення товарів за межі митної території України є об’єктом оподаткування.

Підпунктом «а» пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу встановлено, що операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджено в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

У разі якщо операції з постачання товарів звільнено від оподаткування на митній території України відповідно до положення розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу, до операцій з експорту таких товарів застосовується нульова ставка (п. 195.2 ст. 195 Кодексу).

Слід також враховувати, що згідно з п. 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу тимчасово до 01.01.2017 р. від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Операції з вивезення в митному режимі експорту товарів, зазначених у цьому пункті, звільняються від оподаткування ПДВ.

Щодо дати виникнення податкових зобов’язань при здійсненні експорту товарів, зазначимо таке. Відповідно до пп. «б» п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу датою виникнення податкових зобов’язань у разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетину митного кордону України, оформлена згідно з вимогами митного законодавства. У листі № 917/6/99-99-19-03-02-15 роз’яснено, що з метою визначення згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу дати виникнення податкового зобов’язання з ПДВ у разі експорту товарів датою оформлення митної декларації вважається дата завершення процедури митного оформлення експортної операції, яка визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації відбитка особистої номерної печатки, а в разі електронного декларування — за фактом засвідчення електронним цифровим підписом посадової особи митного органу електронної митної декларації після перетворення її на візуальну форму.

Нагадаємо також, що згідно з п. 187.11 ст. 187 Податкового кодексу попередня (авансова) оплата вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України чи ввозяться на митну територію України, не змінює значення сум податку, які належать до податкового кредиту або податкових зобов’язань платника податку, такого експортера або імпортера.

На дату виникнення податкових зобов’язань платник зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) у встановлений Податковим кодексом термін (п. 201.1 ст. 201 Кодексу).

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (абзац третій п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу).

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, що настають за датою виникнення податкових зобо­в’язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з Податковим кодексом (абзац 11 п. 201.10 ст. 201 Кодексу).

Таким чином, при здійсненні операцій у митному режимі експорту платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну за такою операцією та у строк, визначений Податковим кодексом, заре­єструвати її ЄРПН.

При складанні податкових накладних на операції з вивезення товарів за межі митної території України у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини: 07 — Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України (п. 8 Порядку № 1307).

Відповідно до п. 12 цього Порядку у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України у графі «Отримувач (покупець)» зазначаються назва (прізвище, ім’я, по батькові) нерезидента та через кому — країна, в якій зареєстровано покупець (нерезидент), а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000».

Щодо надання контролюючому органу митних декларацій, пов’язаних з експортом товарів, зазначимо таке. Згідно з п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису згідно із законом.

Податок на прибуток

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають згідно з положеннями розділу ІІІ цього Кодексу.

Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 млн грн, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ Податкового кодексу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу (пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу).

Платникам податку, які здійснюють експортні операції, слід враховувати, що норми Податкового кодексу не передбачають виникнення різниць на підставі лише того факту, що здійснена ними операція є експортною. Отже, такі платники-експортери обчислюють податок на прибуток підприємств у загальному порядку.

Приклад 1

Відвантаження товарів — перша подія, отримання коштів — друга.

Відповідно до контракту, укладеного з підприємством-нерезидентом, ТОВ «Комета» експортує з України товари на суму 30 000 дол. Балансова вартість цих товарів, відображена у бухгалтерському обліку продавця, становить 525 000 грн.

ТОВ «Комета» сплатило аванс за послуги митного брокера, пов’язані з експортом товарів, у сумі 2400 грн, у тому числі ПДВ — 400 грн. Плата за митне оформлення товарів поза місцем розташування митних органів становить 1100 грн.

Право власності на товари та ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на придбані товари, перейшли до покупця в день оформлення митної декларації, коли курс НБУ становив 24,8 грн/1 дол.

Умовимося, що курс Нацбанку України на дату балансу становив 25,0 грн/1 дол. Враховуючи норми п. 8 ПБО 21, підприємство в наказі про облікову політику установило, що визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах.

Після цієї дати балансу від покупця надійшла оплата за раніше отримані ним товари у сумі 30 000 дол. На дату надходження цих коштів на розподільчий рахунок курс Нацбанку України становив 24,9 грн/1 дол., а розмір обов’язкового продажу надходжень валюти на користь юридичних осіб становив 65 %.

Обов’язковий продаж — 19 500 дол., що становить 65 % від суми валютних надходжень, було здійснено за комерційним курсом 24,7 грн/1 дол., а курс Нацбанку України у цей день становив 24,75 грн/1 дол.

Розглянемо, як підприємству відобразити в бухгалтерському обліку наведені у цьому прикладі операції (табл. 1).

Таблиця 1


з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума,

грн

Дебет

Кредит

1

Перераховано митному брокеру попередню оплату за послуги з декларування товарів на митниці

371

311

2400

2

Відображено податковий кредит з ПДВ з вартості оплачених послуг митного брокера:

 

 

 

відображено суму ПДВ до реєстрації податкової накладної

6442

6441

400

відображено податковий кредит з ПДВ, підтверджений зареєстрованою податковою накладною

6411

6442

400

3

Перераховано плату за митне оформлення товарів

377

311

1100

4

Відображено дохід від реалізації товарів на експорт, курс Нацбанку України — 24,8 грн/1 дол.:
30 000 дол. × 24,8 грн/1 дол. = 744 000 грн

362

702

744 000/

30 000 дол.

5

Списано балансову вартість товарів на реалізацію

902

281

525 000

6

Віднесено вартість послуг, наданих митним брокером, до складу витрат на збут

93

631

2000

7

Закрито розрахунки з ПДВ щодо відображеного податкового кредиту при оплаті послуг митного брокера

6441

631

400

8

Проведено зарахування залишків за субрахунками 371 та 631 (у частині розрахунків з митним брокером)

631

371

2400

9

Віднесено плату за митне оформлення товарів до складу витрат на збут

93

377

1100

10

 

Відображено на дату балансу курсову різницю за дебіторською заборгованістю (монетарна стаття), визначену на підставі курсів Нацбанку України  на дату балансу (25,0 грн/1 дол.) та на дату виникнення цієї заборгованості (24,8 грн/1 дол.):
30 000 дол. × (25,0 грн/1 дол. − 24,8 грн/1 дол.) = 6000 грн

362

714

6000

 

11

Віднесено на фінансовий результат суми доходів і витрат у порядку закриття відповідних рахунків

702

791

744 000

714

791

6000

791

902

525 000

791

93

3100

12

Відображено надходження на розподільчий рахунок коштів в іноземній валюті
в оплату за експортовані товари, курс Нацбанку України  — 24,9 грн/1 дол.:
30 000 дол. × 24,9 грн/1 дол.= 747 000 грн

316

362

747 000/

30 000 дол.

13

Відображено курсову різницю за дебіторською заборгованістю (монетарна стаття), визначену на підставі курсів Нацбанку України  на дату надходження 30 000 дол. на розподільчий рахунок (24,9 грн/1 дол.) та на попередню дату балансу (25,0 грн/1 дол.):
30 000 дол. × (24,9 грн/1 дол. − 25,0 грн/1 дол.) = −3000 грн

945

362

3000

14

Перераховано 19 500 дол. (65 % валюти, що надійшла на розподільчий рахунок) для обов’язкового продажу, курс Нацбанку України  — 24,9 грн/1 дол.:
19 500 дол. × 24,9 грн/1 дол. = 485 550 грн

334

316

485 550/

19 500 дол.

15

Перераховано 10 500 дол. (35 % валюти, що надійшла на розподільчий рахунок) на поточний валютний рахунок, курс Нацбанку України  — 24,9 грн/1 дол.:
10 500 дол. × 24,9 грн/1 дол. = 261 450 грн

312

316

261 450/

10 500 дол.

16

Відображено курсову різницю за іноземною валютою, яка продається (19 500 дол.), визначену на підставі курсів Нацбанку України  на дату продажу цієї валюти (24,75 грн/1 дол.) та на дату її попередньої оцінки (24,9 грн/1 дол.)
19 500 дол. × (24,75 грн/1 дол. − 24,9 грн./1 дол.) = −2925 грн

945

334

2925

17

Зараховано на банківський рахунок гривні, отримані від продажу 19 500 дол. за комерційним курсом 24,7 грн/1 дол., за вирахуванням утриманої банком комісійної винагороди (0,5 %)
19 500 дол. × 24,7 грн/1 дол. — 19 500 дол. × 24,7 грн/1 дол. × 0,5 % = 479 241,75 грн

311

334

479 241,75

18

Відображено утриману банком суму комісійної винагороди (0,5 %) за послуги з продажу іноземної валюти:
19 500 дол. × 24,7 грн/1 дол. × 0,5 % = 2408,25 грн

92

685

2408,25

685

334

2408,25

19

Відображено витрати від продажу іноземної валюти з урахуванням комерційного курсу продажу валюти 24,7 грн/1 дол. та курсу Нацбанку України  на дату продажу цієї валюти 24,75 грн/1 дол.:
19 500 дол. × (24,7 грн/1 дол. − 24,75 грн/1 дол.) = −975 грн

942

334

975

20

Віднесено на фінансовий результат суми доходів і витрат у порядку закриття відповідних рахунків

791

92

2408,25

791

942

975

791

945

5925

 Приклад 2

Отримання коштів — перша подія, відвантаження товарів — друга.

Відповідно до контракту, укладеного з підприємством-нерезидентом, ТОВ «Оріон» отримав попередню оплату 30 000 дол. за товари, при цьому на дату надходження цих коштів на розподільчий рахунок курс Нацбанку України  становив 24,8 грн/1 дол., а розмір обов’язкового продажу надходжень валюти на користь юридичних осіб становив 65 %.

Обов’язковий продаж 19 500 дол., що становить 65 % від суми валютних надходжень, було здійснено за комерційним курсом 24,95 грн/1 дол., а курс Нацбанку України  у цей день становив 24,75 грн/1 дол. Враховуючи норми п. 8 ПБО 21, підприємство в наказі про облікову політику установило, що визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах.

Курс Нацбанку України  на дату балансу становив 25,0 грн/1 дол. Оскільки кредиторська заборгованість перед нерезидентом у сумі 30 000 дол. є немонетарною (адже очікується, що при погашенні такої кредиторської заборгованості використовуватимуться не гроші або їх еквіваленти, а товари), то ТОВ «Оріон» щодо цієї кредиторської заборгованості не визначає курсові різниці ні на дату балансу, ні на дату реалізації товарів нерезидентові.

Після дати балансу ТОВ «Оріон» сплатило аванс за послуги митного брокера, пов’язані з експортом товарів, у сумі 2400 грн, у тому числі ПДВ — 400 грн. Плата за митне оформлення товарів поза місцем розташування митних органів становить 1100 грн.

Право власності на товари та ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на придбані товари, перейшли до нерезидента-покупця в день оформлення митної декларації, коли курс Нацбанку України  становив 24,9 грн/1 дол. Проте у бухгалтерському обліку дохід від реалізації товарів (друга подія в експортній операції) визначається не за курсом Нацбанку України, встановленим у день передачі покупцеві права власності на товари та визнання доходу (24,9 грн/1 дол.), а за курсом, встановленим раніше, на початок дня дати одержання попередньої оплати за ці товари (перша подія в експортній операції), тобто за курсом 24,8 грн/1 дол., що передбачено п. 6 ПБО 21. Отже, дохід від реалізації товарів становить:

30 000 дол. × 24,8 грн/1 дол. = 744 000 грн.

Балансова вартість реалізованих товарів, відображена у бухгалтерському обліку продавця, становить 525 000 грн.

Розглянемо, як підприємству відобразити в бухгалтерському обліку наведені у цьому прикладі операції (табл. 2).

Таблиця 2


з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума,

грн

Дебет

Кредит

1

Відображення надходження на розподільчий рахунок попередньої оплати в іноземній валюті за товари, курс НБУ — 24,8 грн/1 дол.
30 000 дол. × 24,8 грн/1 дол. = 744 000 грн

316

681

744 000/

30 000 дол.

2

Перераховано 19 500 дол. (65 % валюти, що надійшла на розподільчий рахунок) для обов’язкового продажу, курс Нацбанку України  — 24,8 грн/1 дол.:
19 500 дол.  × 24,8 грн/1 дол. = 483 600 грн

334

316

483 600/

19 500 дол.

3

Перераховано 10 500 дол. (35 % валюти, що надійшла на розподільчий рахунок) на поточний валютний рахунок, курс Нацбанку України  — 24,8 грн/1 дол.:
10 500 дол. × 24,8 грн/1 дол. = 260 400 грн

312

316

260 400/

10 500 дол.

4

Відображено курсову різницю за іноземною валютою, яка продається (19 500 дол.), визначену на підставі курсів Нацбанку України  на дату продажу цієї валюти (24,75 грн/1 дол.) та на дату її попередньої оцінки (24,8 грн/1 дол.):
19 500 дол. × (24,75 грн/1 дол. − 24,8 грн/1 дол.) = −975 грн

945

334

975

5

Зараховано на банківський рахунок гривні, отримані від продажу 19 500 дол. за комерційним курсом 24,95 грн/1 дол., за вирахуванням утриманої банком комісійної винагороди (0,5 %):
19 500 дол. × 24,95 грн/1 дол. —19 500 дол. × 24,95 грн./1 дол. × 0,5 % = = 484 092,37 грн

311

334

484 092,37

6

Відображено утриману банком суму комісійної винагороди (0,5 %) за послуги з продажу іноземної валюти:
19 500 дол. × 24,95 грн/1 дол. × 0,5 % = 2 432,63 грн

92

685

2432,63

685

334

2432,63

7

Відображено доходи від продажу іноземної валюти з урахуванням комерційного курсу продажу валюти 24,95  грн/1 дол. та курсу Нацбанку України  на дату продажу цієї валюти 24,75 грн/1 дол.:
19 500 дол. × (24,95 грн/1 дол. − 24,75 грн/1 дол.) = 3900 грн

334

711

3900

8

Відображено на дату балансу курсову різницю за залишком іноземної валюти на поточному валютному рахунку у сумі 10 500 дол. (монетарна стаття), визначену на підставі курсів Нацбанку України  на дату балансу (25,0 грн/1 дол.) та на дату попередньої оцінки, тобто на дату зарахування іноземної валюти на поточний рахунок (24,8 грн/1 дол.):
10 500 дол. × (25,0 грн/1 дол. − 24,8 грн/1 дол.) = 2100 грн

312

714

2100

9

Віднесено на фінансовий результат суми доходів і витрат у порядку закриття відповідних рахунків

711

791

3900

714

791

2100

791

92

2432,63

791

945

975

10

Перераховано після дати балансу митному брокеру попередню оплату за послуги з декларування товарів на митниці

371

311

2400

11

Відображено податковий кредит з ПДВ з вартості оплачених послуг митного брокера:       

 

 

 

відображено суму ПДВ до реєстрації податкової накладної

6442

6441

400

відображено податковий кредит з ПДВ, підтверджений зареєстрованою податковою накладною

6411

6442

400

12

Перераховано плату за митне оформлення товарів

377

311

1100

13

Відображено дохід від реалізації товарів на експорт, курс Нацбанку України  на дату визнання доходу — 24,9 грн/1 дол. Оскільки першою подією в експортній операції було отримання попередньої оплати, то дохід визначається за курсом Нацбанку України, встановленим на початок дня дати одержання попередньої оплати, — 24,8 грн/1 дол.:
30 000 дол. × 24,8 грн/1 дол. = 744 000 грн

362

702

744 000/

30 000 дол.

14

Списано балансову вартість товарів на реалізацію

902

281

525 000

15

Проведено зарахування залишків за субрахунками 362 та 681 (у частині розрахунків за товари)

681

362

744 000/

30 000 дол.

16

Віднесено вартість послуг, наданих митним брокером, до складу витрат на збут

93

631

2000

17

Закрито розрахунки з ПДВ щодо відображеного податкового кредиту при оплаті послуг митного брокера

6441

631

400

18

Проведено зарахування залишків за субрахунками 371 та 631 (у частині розрахунків з митним брокером)

631

371

2400

19

Віднесено плату за митне оформлення товарів до складу витрат на збут

93

377

1100

20

Віднесено на фінансовий результат суми доходів і витрат у порядку закриття відповідних рахунків

702

791

744 000

791

902

525 000

791

93

3100

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
Митний кодекс — Митний кодекс України від 13.03.2012 р. № 4495-VI. Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Інструкція № 291 — Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. № 291. ПБО 15 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Мінфіну України від 29.11.99 р. № 290. ПБО 16 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну України від 31.12.99 р. № 318. ПБО 21 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затверджене наказом Мінфіну України від 10.08.2000 р. № 193. Порядок № 1307 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну України від 31.12.2015 р. № 1307. Лист № 917/6/99-99-19-03-02-15 — лист ДФС України від 19.01.2016 р. № 917/6/99-99-19-03-02-15 «Щодо визначення дати виникнення податкового зобов’язання з ПДВ у разі експорту товарів»

«Гарячі лінії»

Дата: 11 травня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00