Статті

Гральний бізнес: тотальна заборона чи обмежене існування?

20.09.2016 / 17:14
Гральний бізнес: тотальна заборона чи обмежене існування?

Попри те що в 2009 р. гральний бізнес у нашій державі було заборонено, нелегальний ринок азартних ігор в Україні нікуди не зник. Він існує і є наочним прикладом того, що тотальна заборона цього бізнесу призводить до ще гірших наслідків, ніж його обмежене існування у рамках закону.

Бюджет з «азартом»

Ще наприкінці минулого року Кабінет Міністрів підготував законопроект про легалізацію в Україні грального бізнесу. Планувалося дозволити три види ігор: казино, букмекерську і лотерейну діяльність. Відповідно до законопроекту організатором могла виступати тільки юридична особа зі статутним капіталом не менше ніж 2 млн  євро. Причому це повинні бути власні кошти, а не взяті в борг і не з державного бюджету.

Вже тоді експерти засумнівалися щодо можливості ефективного контролю за цими важливими умовами, хоча чиновники обіцяли скласти електронний реєстр усіх «злачних місць» і запровадити електронну систему моніторингу, яка б дала змогу відслідковувати кількість ставок, виплату виграшів і справляння податків у режимі реального часу. А у Мінфіні навіть підрахували, які суми надходжень до бюджету від кожного з видів грального бізнесу можна отримати.

Втім аналітики та провідні юристи поставилися до таких підрахунків доволі скептично. З точки зору доктора юридичних наук, почесного президента юридичної компанії Jurimex, експерта з правових питань регулювання азартних ігор Данила Гетманцева, складно щось прогнозувати щодо надходжень до державного бюджету і чисельності гравців на ринку. Адже не можна передбачити кількість осіб, які зацікавляться ліцензіями, як і стверджувати, що «ігорка» взагалі може стати компенсатором якихось втрачених доходів до бюджету. «Цей бізнес в усіх країнах може бути хорошим джерелом для фінансування якоїсь окремої соціальної сфери, але розглядати його в контексті джерела фінансування загальної частини державного бюджету не можна», — зауважив тоді провідний юрист.

Зрештою Комітет з питань запобігання та протидії корупції разом з експертами Верховної Ради України визнав урядовий законопроект про детінізацію ринку азартних ігор таким, що не відповідає вимогам антикорупційного законодавства, і в квітні його було відкликано.

Новий уряд розробив інший законопроект і в травні поточного року знову подав його до Верховної Ради. Але цей документ, по суті, дублював положення попереднього і викликав нову хвилю суперечок. Головним каменем спотикання стало питання розподілу одержаних доходів, адже проект передбачав їх надходження до державного бюджету, тоді як народні депутати виступили за спрямування цих коштів до місцевих бюджетів, а деякі міністри — за цільове використання їх відомствами. Крім того, у проекті закону не було прописано ліміт ставок та місце розташування гральних закладів, викликало нарікання також питання гарантування вільної конкуренції.

Експертна думка

Аналітики вважають, що легалізація грального бізнесу має відбутися за тими моделями, що існують в Європі. А доки азартні ігри не легалізовано, держава втрачає доходи.

«Завдання держави в гральному бізнесі — не розвинути його як будь-яку галузь — сільське господарство або важку промисловість, а забезпечити задоволення мінімального попиту на азартну гру. За найпоширенішої світової практики це обмеження ринку азартних ігор за чисельністю операторів, особливо якщо йдеться про масові азартні ігри: лотерею, ігрові автомати, букмекерство. Держава визначає максимальну кількість операторів і проводить між ними відкритий конкурс. За фінансовими пропозиціями обирається кращий, і йому надається можливість тривалий період часу, скажімо, років десять, проводити ігри на визначеній території. Відповідно, обмежуючи розвиток цих ігор за кількістю точок їх проведення. Або не обмежуючи. Але в будь-якому разі азартні ігри в певній країні проводять один або декілька операторів. Це нормальна цивілізована практика. У нас чомусь не прагнуть зважати на цю практику і пропонують або відкрити ринок для всіх абсолютно, або ж дати можливість проводити ігри комусь із іноземних операторів.

Новий законопроект, який було внесено в травні 2016 р., фактично відкриває ринок азартних ігор. Максимальна кількість букмекерських контор — десять, плюс два оператори лотерей, плюс необмежена кількість казино. У такий спосіб ми перетворюємося на гральну зону. Найпроблемнішим є те, що документ фактично дозволяє ігри через Інтернет. Чому фактично? Низка країн має практику обмеження ігор в Інтернеті як шляхом блокування сайтів, що пропонують подібні ігри, так і забороною участі в азартній грі для гравців в Інтернеті. У нас все, що не заборонено, — дозволено. Маючи букмекерську ліцензію, можна буде зай­матися чим завгодно. Наприклад, у нас дуже поширені так звані синтетичні ігри, коли люди самі створюють гру і приймають ставки через Інтернет. У законі багато лазівок, тому його ще потрібно доопрацьовувати», — коментує проблему Данило Гетманцев.

Контроль за онлайн-гемблінгом: світова практика

У більшості країн світу знайшли способи, щоб регулювати азартні ігри в Інтернеті. У США, приміром, на законодавчому рівні заборонено онлайн-гемблінг, відтак він недоступний користувачеві. Винятком є інтернет-покер, та й то лише у деяких штатах.

Політика Сінгапуру щодо грального бізнесу в Інтернеті доволі сувора і регламентується спеціальним законом. За організацію нелегальних азартних ігор в Мережі передбачено навіть кримінальну відповідальність.

У Німеччині лише у федеральній землі Шлезвіг-Гольштейн дозволено онлайн-казино та онлайн-покер, а їх організатори повинні відраховувати до бюджету землі 20 % своїх доходів.

Інтернет-простір України використовують організатори онлайн-ігор з Росії, активно пропонуючи свої сервіси завдяки мовній доступності. Податки від коштів, які залишають українці на російських онлайн-майданчиках, спрямовуються до російського держбюджету. Таким чином, любителі азартних ігор фінансують російську економіку та агресію проти України.

Експерти ринку стверджують також, що неконтрольованість грального бізнесу не лише має згубний вплив з фіскальної точки зору, а й спустошує морально-психологічний стан суспільства. Зі слів юриста Зоряни Топорецької, азартні онлайн-ігри є одними з найнебезпечніших разом з гральними автоматами. «Неврегульованість онлайн-ігор дає людині можливість грати коли завгодно, де завгодно і на будь-які суми. Все це призводить до стрімкого зростання ігрової залежності. Ми фактично піддаємо громадян небезпеці. А держава, що має контролювати цю делікатну галузь, нічого не робить у цьому напрямі», — вважає юрист. До того ж вільний доступ до ігрових майданчиків в Інтернеті здатний пов­ністю знищити легальних операторів. Адже складно конкурувати з тими, хто зовсім не сплачує податки. Тоді як оператор, який працює на законних підставах, не лише сплачує високі податки, а й як податковий агент зобов’язаний відрахувати 19,5 % з будь-якого виграшу.

Фахівці стверджують, що в Україні можна було б почати принаймні з блокування нелегальних ресурсів, як це відбувається в усьому цивілізованому світі. Адже технічні можливості для цього існують.

«Гарячі лінії»

Дата: 8 грудня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00