Єдиний податок

Розрахунки доходів в іноземній валюті

05.09.2016 / 17:14

Правовий режим здійснення валютних операцій на території України, загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ у регулюванні валютних операцій, права й обов’язки суб’єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства установлено Декретом про валютне регулювання.
Згідно з п. 2 ст. 2 цього Декрету резиденти і нерезиденти мають право здійснювати валютні операції з урахуванням обмежень, встановлених Декретом та іншими актами валютного законодавства України.
Відповідно до п. 6.2 ст. 6 постанови № 200 фізичні особи — резиденти можуть використовувати на території України готівкову іноземну валюту як засіб платежу в разі:

  • сплати мита, інших податків і зборів (обов’яз­кових платежів), митних зборів та фінансових санкцій згідно з митним законодавством України;
  • сплати платежів за охорону та супроводження підакцизних і транзитних товарів митними органами;
  • оплати товарів і послуг у зоні, що звільнена від сплати мита та податків.

У цьому матеріалі розглянемо, що є доходом фізичної особи підприємця — платника єдиного податку, яка працює на третій групі, при розрахунках за актами виконаних робіт у іноземній валюті (євро) та чи має право фізична особа — підприємець, яка перебуває на загальній системі оподаткування, отримувати виручку за продані товари (надані послуги) в іноземній валюті.

ФОП — платник єдиного податку (третя група)

Відповідно до ст. 99 Конституції грошовою одиницею України є гривня.

Постановою № 492 затверджено Інструкцію про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, яка регулює правовідносини, що виникають під час відкриття банками поточних і вкладних (депозитних) рахунків у національній та іноземних валютах суб’єктам господарювання, фізичним особам, іноземним представництвам, нерезидентам-інвесторам, ініціативній групі з проведення всеукраїнського референдуму.

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб’єкту господарювання для: зберігання коштів і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті; здійснення поточних операцій, визначених законодавством України; здійснення інвестицій за кордон, розрахунків за купівлю-продаж облігацій зовнішньої державної позики України; зарахування, використання і погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті; надходження іноземних інвестицій в Україну відповідно до законодавства України, а також для проведення операцій, передбачених генеральною ліцензією Нацбанку України на здійснення валютних операцій.

Відповідно до п. 292.1 ст. 292 цього Кодексу доходом фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Порядок ведення Книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, затверджено наказом № 579, згідно з п. 5 якого записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, окремо про кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримані готівкою, фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги) та понесено витрати, зокрема оплачено придбані товари (роботи, послуги), виплачено заробітну плату, сплачено єдиний внесок на загально­обов’язкове державне соціальне страхування тощо.

Відповідно до п. 8 наказу № 579 дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються платником для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.

Пунктом 292.5 ст. 292 Податкового кодексу встановлено, що дохід платника єдиного податку, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Нацбанком України на дату отримання такого доходу.

Отже, доходом фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку є сума коштів в іноземній валюті, яку перераховано у гривні за офіційним курсом Нацбанку України на дату надходження коштів на рахунок.

ФОП на загальній системі оподаткування

Пунктом 164.4 ст. 164 Податкового кодексу встановлено, що під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Нацбанку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Конституцією України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.

Згідно із Цивільним кодексом зобов’я­зання має бути виражене та виконане у грошовій одиниці України — гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті. Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлено договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, установлених законом (частини перша і друга ст. 524 та частини перша — третя ст. 533 Цивільного кодексу).

Відповідно до Господарського кодексу ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін (частина друга ст. 189 цього Кодексу).

Грошові зобов’язання учасників господарських відносин повинні бути виражені та підлягати оплаті у гривнях. Грошові зобов’язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб’єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов’язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється згідно із законодавством (частина друга ст. 198 Господарського кодексу).

Частиною другою ст. 10 Закону № 5007 визначено, що ціни на товари, призначені для реалізації на внутрішньому ринку України, установлюються винятково у валюті України.

На сьогодні згідно із законодавством, зокрема постановою № 1548, у іноземній валюті встановлено державні регульовані тарифи (збори, плата) на спеціалізовані послуги портів, аеропортів, управління повітряним рухом, міжнародні перевезення вантажів та пасажирів залізничним транспортом зі сплатою цих послуг відповідно до Декрету про валютне регулю­вання.

Внутрішньодержавний обмін іншими товарами (послугами) має здійснюватися за цінами (тарифами), установленими у валюті України із перерахуванням імпортної складової частини ціни (тарифу) у національну грошову одиницю.

Враховуючи вищезазначене, підприємець, який працює на загальній системі оподаткування, може отримати дохід в іноземній валюті, але такий дохід повинен перерахуватися у гривні за валютним курсом Нацбанку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Конституція — Конституція України від 28.06.96 р. № 254к/96-ВР. Господарський кодекс — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV. Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Цивільний кодекс — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV. Закон № 5007 — Закон України від 21.06.2012 р. № 5007 «Про ціни і ціноутворення». Декрет про валютне регулювання — Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Постанова № 200 — постанова Правління Національного банку України від 30.05.2007 р. № 200 «Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України».  Постанова № 492 — постанова Нацбанку України від 12.11.2003 р. № 492 «Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах». Постанова № 1548 — постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 р. № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)». Наказ № 579 — наказ Мінфіну України від 19.06.2015 р. № 579 «Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення».

«Гарячі лінії»

Дата: 17 серпня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00