Юридична практика

Доходи виплачено, податок не утримано

05.09.2016 / 17:40

Суть справи

ДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ «А» з питань дотримання вимог податкового законодавства, за висновками якої складено акт перевірки.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «А» згідно з рахунком-фактурою від 01.04.2015 р. № К-00000006 у квітні 2015 р. виплачено кошти фізичній особі — підприємцю «К» за організацію конференції з актуальних питань ремонту техніки, що проходила 07.05.2015 р. — 09.05.2015 р. у м. Києві на загальну суму 50 000 грн.

Згідно з даними ІС «Податковий блок» ФОП «К» у зазначеному періоді перебувала на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, ставка єдиного податку — 20 % (друга група).

В акті перевірки констатовано, що ТОВ «А» в порушення вимог пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних у розмірі 7500 грн при виплаті доходу ФОП «К» у розмірі 50 000 грн.

За результатами перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб.

Позиція платника

ТОВ «А» не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішенням та рішен­ням за розглядом скарги і просить їх скасувати. Заявник стверджує, що при виплаті фізичній особі-підприємцю — платнику єдиного податку — не утримує податок на доходи фізичних осіб, оскільки згідно з нормами чинного законодавства платник єдиного податку оподатковує такий дохід самостійно.

Витяг з рішення

Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб — юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента — юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV Кодексу.

Підпунктом 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 зазначеного Кодексу.

Згідно з пп. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи — підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1 000 000 грн.

Відповідно до п. 177.9 ст. 177 Податкового кодексу оподаткування доходів, отриманих фізичною особою — підприємцем, який обрав іншу систему оподаткування доходів від провадження господарської діяльності, здійснюється за правилами, встановленими цим Кодексом.

Згідно з п. 177.8 вищезазначеної статті під час нарахування (виплати) фізичній особі — підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності суб’єкт господарювання
та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою — підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.

Таким документом відповідно до Закону про держреєстрацію є виписка з Єдиного державного реєстру (далі — ЄДР) (до 07.05.2011 р. таким документом було свідоцтво про державну реєстрацію).

Отже, підприємець, державну реєстрацію якого було проведено до 07.05.2011 р., підтверджує факт такої реєстрації копією свідоцтва про державну реєстрацію, після 07.05.2011 р. — копією виписки з ЄДР.

Порядок надання відомостей з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань регулюється ст. 11 Закону про держре­єстрацію.

Згідно з п. 2 ст. 11 Закону про держреєстрацію відомості, що містяться в ЄДР, надаються, зокрема у вигляді виписки, витягу.

Як вбачається із матеріалів, господарська операція, описана в акті перевірки, відбулася між суб’єктами підприємницької діяльності ТОВ «А» та ФОП «К».

Оскільки відносини між ТОВ «А» та ФОП «К» є відносинами між двома суб’єктами господарювання, то у ТОВ «А» відсутні обов’язки виконувати функції податкового агента з утримання податку на доходи фізичних осіб з виплаченого підприємцю доходу, оскільки фізична особа — підприємець здійснює оподаткування таких доходів за результатами власної підприємницької діяльності.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ
Під час процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.4 ст. 56 Податкового кодексу обов’язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

Відповідно до п. 55.1 ст. 55 Податкового кодексу щодо скасування рішень контролюючих органів податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов’язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасовано контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Враховуючи вищевикладене, рішенням, прийнятим за розглядом повторної скарги, податкове повідомлення-рішення про нарахування податку на доходи фізичних осіб скасовано, а скаргу ТОВ «А» — задоволено.

 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Закон про держреєстрацію  — Закон України від 15.05.2003 р. № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».

«Гарячі лінії»

Дата: 9 березня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00