Оплата праці

Військовий облік на підприємстві

26.09.2016 / 16:55

Військовий облік (далі — ВО) — завдання не з простих. При порівняно невеликій відповідальності за неведення такого обліку керівництво підприємства часто обирає ризик накладення штрафу, ніж його організацію. Водночас не потрібно забувати, що ми живемо в часи зовнішньої агресії, а тому значущість ВО в рази зростає. Про те, як необхідно вести ВО на підприємстві, йтиметься в цій статті.

Військовий облік — обов’язок для роботодавця

До обов’язків підприємства (роботодавця), пов’язаних з мобілізацією, належать: ведення обліку військовозобов’язаних, резервістів і призовників із числа працюючих, здійснення заходів щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час і подання звітності із цих питань (ст. 21 Закону № 3543).

У свою чергу перед посадовими особами підприємства стоїть завдання — сприяти забезпеченню ведення персонального ВО військовозобов’язаних і призовників, їх підготовці до військової служби, призову на строкову військову службу, навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори і під час мобілізації, створенню працівникам належних умов для виконання ними військового обов’язку згідно із законодавством, забезпеченню здійснення заходів з їх військово-патріотичного виховання (ст. 16 Закону № 1932).

Персональний облік призовників і військовозобов’язаних передбачає облік відомостей стосовно призовників і військово­зобов’язаних за місцем їх роботи або навчання та покладається на керівників підприємств і навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форм власності (частина п’ята ст. 34 Закону № 2232). Водночас ніщо не забороняє делегувати цей обов’язок своїм підлеглим.

Основи організації ведення ВО регулюються нормами Інструкції № 660, згідно з п. 1.2 якої ВО на підприємствах підлягають військовозобов’язані та призовники, взяті на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах.

При цьому жінки, які мають фах, споріднений з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в Переліку № 711, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я, віком та сімейним станом, беруться на військовий облік військовозобов’язаних.

Отже, ВО на підприємствах підлягають військовозобов’язані та призовники. Обов’язок з ведення цього обліку покладено на керівників, інших працівників, яким делеговано його ведення.

Призначення відповідальної особи

Як зазначалося, персональний облік призовників і військовозобов’язаних покладається на керівників підприємств і навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форм власності (частина п’ята ст. 34 Закону № 2232). Водночас у більшості випадків вони делегують ці обов’язки своїм працівникам.

Зауважимо, що поширення на працівника обов’язків з ведення ВО — зміна істотних умов праці, а тому не менш ніж за два місяці такого працівника необхідно поінформувати про нові обов’язки. Уникнути цього можна в тому випадку, якщо працівник сам підготує заяву з проханням взятися за ведення ВО. Вже на підставі заяви керівник видасть наказ про призначення відповідального за ведення ВО.

Слід зазначити, що керiвники підприємств зобов’язані iнформувати вiйськовi комiсарiати про призначення, перемi­щення i звiльнення працiвникiв, якi виконують обов’язки з ведення облiку вiйськово­зобов’язаних i призовникiв, а також щодо бронювання вiйськово­зобов’язаних за пiд­приємствами, установами i органi­зацiями.

Кількість працівників для ведення ВО (військово-обліковий персонал) формується відповідно до п. 12 Положення № 377. Залежно від кількості військовозобов’язаних і призовників військово-обліковий персонал складається з (табл. 1):

Таблиця 1

Кількість військовозобов’язаних осіб

Кількість працівників для ведення ВО

Від 500 до 2000

1

Від 2000 до 4000

2

Від 4000 до 7000

3

Понад 7000

На кожні наступні 3000 осіб військово-обліковий персонал збільшується на одного працівника

Посадовi оклади для цих працiвникiв установлюються на рiвнi посадових окладiв працiвникiв вiддiлiв кадрів.

Однак у більшості випадків кількість військовозобов’язаних та призовників на підприємстві — менш ніж 500 осіб. Відповідно обов’язок з ведення ВО покладається на одного з працiвникiв вiддiлу кадрiв пiдприємства, якому встановлюється доплата у розмiрi до 50 % посадового окладу.

У листі №  1033/13/84-13 зазначено, що конкретний розмір доплати до посадового окладу працівника, на якого покладено ці обов’язки, визначається керівником залежно від фактичної чисельності військово­зобов’язаних і призовників у межах затвердженого фонду оплати праці.

Зауважимо, що на підприємстві має бути затверджено посадову інструкцію відповідальної особи за ведення ВО з визначеними обов’язками такого працівника.

Персональний облік

На підприємствах персональний облік військовозобов’язаних та призовників здійснюється за типовою формою первинного обліку № П-2 «Особова картка працівника», затвердженою наказом №  495/656. Відомості про ВО зазначаються у розділі ІІ цієї форми. Аналогічний облік в організаціях, що підпадають під дію Закону про держслужбу, здійснюється за формою первинного обліку № П-2 ДС «Особова картка», затвердженою наказом № 343.

Відомості про ВО особових карток заповнюються послідовно і в точній відповідності з даними записів військових квитків. Правила заповнення особових карток — у табл. 2.

В особових картках на військово­зобов’язаних, які досягли граничного віку перебування в запасі, після проведення чергового звіряння з відповідними військовими комісаріатами викреслюються дані про військовий облік і робиться відмітка: «Виключений з військового обліку за віком». Особові картки на військовозобов’язаних і призовників зберігаються в алфавітному порядку в окремій картотеці, яка поділяється на чотири групи (табл. 3).

Водночас на заброньованих військово­зобов’язаних на період мобілізації і воєнного часу особові картки виділяються окремо в кожній групі. Особові картки на осіб, виключених з військового обліку за віком чи станом здоров’я, зберігаються у загальній картотеці підприємства. У цілому організація зберігання документів картотеки особових карток на військово­зобов’язаних і призовників на підприємствах повинна відповідати вимогам загального діловодства.

Таблиця 2

Рядок особової картки

Зміст запису
(яка інформація зазначається)

Підстава для внесення запису

Військовозобов’язаних рядового, сержантського та старшинського складу:

Група обліку

НПО (наземно-повітряна оборона),

ВМС (військово-морські сили),

МВС (Міністерство внутрішніх справ),

СБУ (Служба безпеки України)

Пункт 22 військового квитка

Категорія обліку

Перша чи друга

Пункт 21 військового квитка

Склад

Рядовий склад,

сержантський склад,

старшинський склад

Пункт 23 військового квитка

Військове звання

Військове звання, присвоєне під час проходження ним військової служби або перебування у запасі

Пункт 19 військового квитка

Військово-облікова спеціальність №

Кодове (цифрове) позначення військово-облікової спеціальності

Пункти 24, 25 військового квитка

Придатність до військової служби

Рішення медичних комісій стосовно осіб, визнаних обмежено придатними до військової служби у воєнний час

 Пункти 13 — 15 військового квитка

Назва райвійськкомату за місцем проживання

Назва військового комісаріату, у якому військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку

Розділ VI військового квитка

Перебування на спеціальному обліку

Олівцем проставляються номери переліку, пункту і розділу переліку (постанови), за якими оформлено бронювання військовозобов’язаного

Офіцерів запасу:

Група обліку

Не заповнюється

Категорія обліку

Розряд запасу

Згідно із записом у військовому квитку офіцера запасу

Склад

Профіль: командний, інженерний, технічний, юридичний, медичний, ветеринарний

Військово-облікова спеціальність №

Записується шестизначне цифрове позначення військово-облікової спеціальності

Згідно із записом у військовому квитку офіцера запасу

Придатність до військової служби

На офіцерів запасу, які перебувають на військовому обліку, не заповнюється

Призовників:

Група обліку

Призовник

Назва райвійськкомату за місцем проживання

Назва військового комісаріату, до призовної дільниці якого призовник приписаний

Перебування на спеціальному обліку

Зазначається, чи надається відстрочка від призову на військову службу і на який термін

Решта рядків розділу ІІ не заповнюється

 Таблиця 2

Номер групи

Особові картки за категорією військовозобов’язаних

Перша 

На військовообов’язаних офіцерського складу

Друга 

На військовозобов’язаних рядового, сержантського та старшинського складу

Третя

На військовозобов’язаних жінок

Четверта 

На призовників

 

Військово-облікова звітність

Про всіх військовозобов’язаних та призовників, прийнятих на роботу чи звільнених з роботи, потрібно в семиденний термін повідомляти військові комісаріати (п. 3.4 Інструкція № 660). Нормативної форми цього повідомлення не існує, тому оформлюють його у довільній формі. Таке повідомлення складається окремо на кожного працівника, прийнятого та/або звільненого з підприємства.

Згідно з частиною першою ст. 38 Закону № 2232 повідомлення проводиться винятково в адміністративно-територіальних одиницях, де немає військових комісаріатів. Водночас Інструкцією № 660, яка деталізує організацію ВО на підприємстві, не передбачено таких винятків залежно від територіального розташування підприємства.

Повідомлення про прийняття чи звільнення подається за місцем реєстрації підприємства. Але на практиці досить часто місце роботи не відповідає місцю реєстрації працівника.

Наприклад, працівник працює і проживає у м. Києві, а зареєстрований у м. Чернігові, або проживає та зареєстрований у м. Білій Церкві, а працює в м. Києві.

Виникає запитання: як бути з повідомленням про прийняття (звільнення) працівника, зокрема подавати його тільки за місцем реєстрації підприємства чи ще за місцем реєстрації працівника? Відповідь на це запитання нормативні документи не містять. До врегулювання зазначеної ситуації на законодавчому рівні радимо подавати таке повідомлення за місцями реєстрації працівника та підприємства, якщо вони відрізняються.

У разі якщо у військовозобов’язаних та призовників відбулися зміни щодо сімейного стану, місця проживання, освіти, місця роботи і посади, то керівник (відповідальна особа за ведення ВО) зобов’язана в п’ятиденний термін внести зміни до особових карток працівників. Про всі зміни щомісяця до 5 числа необхідно повідомляти військові комісаріати для внесення змін до облікових даних. Для подання звіту використовують форму бланка, наведену в додатку 1 до Інструкції № 660.

Також щороку, не пізніше 1 грудня поточного року, потрібно подавати до військових комісаріатів списки громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць.

Заключним етапом військово-облікової процедури є періодична звірка особових карток, списків військовозобов’язаних, списків призовників із записами у військових квитках та посвідченнях про приписку до призовних дільниць. Як часто її потрібно проводити, законодавством не визначено. Але вважаємо, що оптимальна періодичність — один раз на рік.

Крім того, не рідше одного разу на рік слід проводити звірку особових карток працівників з обліковими даними військових комісаріатів. Для її проведення необхідно заздалегідь узгодити дату звірки особових карток з військкоматом за місцем реєстрації підприємства, в установлену дату передати під підпис його представнику особові картки типових форм (№ П-2 або № П-2 ДС) та зафіксувати її проведення у журналі обліку звірок особових карток військовозобов’язаних та призовників з обліковими даними військкоматів.

Бронювання військовозобов’язаних

Бронювання військовозобов’язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств в особливий період (ст. 24 Закону № 3543).

Механізм бронювання військово­зобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час визначено Порядком № 45. Зауважимо, що доступ до тексту документа обмежено шляхом поширення на нього грифу ДСК «Для службового користування».

Конкретний перелік посад і професій, за яким бронюються військовозобов’язані працівники, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, визначається Кабінетом Міністрів України.

ВО у підприємця

Перелік документів, які подаються при укладенні трудового договору, визначено статтями 24 КЗпП та 3.4 Інструкції № 660, якими встановлено, що під час прийняття на роботу потрібно перевіряти наявність військово-облікових документів (у військово­зобов’язаних — військових квитків або тимчасових посвідчень, а у призовників — посвідчень про приписку до призовних дільниць). Приймання на роботу (навчання) військовозобов’язаних та призовників здійснюється тільки після взяття їх на військовий облік у військових комісаріатах, а також у разі перебування на військовому обліку у СБУ.

Однак, як уже зазначалося, виконання персонального обліку військовозобов’язаних та призовників покладається на керівників підприємств, установ, організацій. Зазначене підтверджується частиною п’ятою ст. 34 Закону № 2232. Отже, приватні підприємці не зобов’язані здійснювати військовий облік.

Це означає, що фізичним особам — підприємцям не загрожує адміністративний штраф за порушення правил ведення ВО або взагалі їх відсутність. Водночас зауважимо, що приватний підприємець повинен вести кадрову документацію, зокрема складати особову картку працівника. Типову форму цього документа затверджено наказом № 495/656. І хоча сфера застосування цієї форми поширюється винятково на підприємства, типова особова картка може використовуватися і підприємцями.

Зважаючи на складність нинішньої ситуації, радимо приватним підприємцям здійснювати ВО, в тому числі шляхом заповнення розділу ІІ особової картки типової форми № П-2.

Про те, кого можуть оштрафувати за таке порушення, в яких розмірах і хто його накладає, читайте далі в цій статті.

Відповідальність за порушення ведення ВО

Статтею 42 Закону № 2232 встановлено, що за порушення законодавства про військовий обов’язок та військову службу керівникам, іншим посадовим особам органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також керівникам підприємств незалежно від підпорядкування і форм власності передбачено відповідальність згідно із законом.

Порушення, за які застосовується відповідальність, визначено КпАП. Для наочності наведемо види порушення та розмір штрафів за них у табличному вигляді (табл. 4).

Таблиця 4

№ з/п

Вид порушеннь

Підстава для застосування згідно з КпАП

На кого накладається штраф

Розмір штрафу

в НМДГ

в грн

1

Неподання у військові комісаріати списків юнаків, які підлягають приписці
до призовних дільниць

Стаття 2112

На керівників або інших посадових осіб,
відповідальних за військово-облікову
роботу

Перше порушення

1 — 3                            17 — 51

Повторне протягом року

3 — 7                            51 — 119

2

Прийняття на роботу військовозобов’язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку

Стаття 2113

На керівників або інших посадових осіб,
підприємств і навчальних закладів

3

Незабезпечення сповіщення військовозобов’язаних і призовників про їх виклик у військові комісаріати, перешкода їх своєчасній явці на збірні пункти чи призовні дільниці

Стаття 2114

4

Несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку військовозобов’язаних і призовників, несповіщення їх про виклик у військові комісаріати

Стаття 2115

На керівників або інших посадових осіб, відповідальних за військово-облікову роботу посадових осіб житлово-експлуатаційних організацій, підприємств, що здійснюють експлуатацію будинків, а також власників будинків*

 

5

Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію

Стаття 2101

На посадових осіб, відповідальних
за військово-облікову роботу**

Перше порушення

30 — 100

  510 — 1700

Повторне протягом року

100 — 300

  5100 — 1700

*Штраф накладається за неподання у військові комісаріати і органи місцевого самоврядування, на які покладено ведення первинного обліку військовозобов’язаних і призовників, домових книг, карток реєстрації місця проживання і обліково-військових документів (військових квитків, посвідчень про приписку до призовних дільниць) на мешканців, які є військовозобов’язаними або призовниками, для оформлення взяття на військовий облік або зняття з обліку, а також несповіщення їх про виклик у військові комісаріати.
**Обов’язки посадових осіб у сфері оборони закріплено у ст. 16 Закону № 1932.

 

Розглядати справи і накладати адміністративні стягнення за вищезазначені порушення будуть районні, районні у місті, міські чи міськрайонні військові комісари (ст. 235 КпАП).

Оцінка стану ВО перевіряючими

Уповноваженими спеціалістами військкоматів проводиться робота з вивчення стану роботи з ВО керівником (директором), наявність нормативних документів та бланків, необхідних для ведення ВО.

До таких документів, зокрема, належать:

  • посадова інструкція відповідального за ВО, план роботи військово-облікового сектору відділу кадрів, план звірок особових карток П-2 з військовими квитками, обліковими картками райвійськкомату, журнал стану військового обліку та бронювання та ін.;
  • наказ про встановлення доплати працівнику, відповідальному за ведення ВО;
  • звіт щодо бронювання посад та професій військовозобов’язаних;
  • наявність наочної агітації (наприклад, стендів з правилами ведення ВО);
  • стан картотеки форми П-2.

Вивчення даних аспектів ведення ВО допоможе спеціалісту військкомату оцінити стан ведення такого обліку.

 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

КЗпП — Кодекс законів про працю від 10.12.71 р. КпАП— Кодекс про адміністративні правопорушення України від 07.12.84 р. № 8073-X. Закон про держслужбу — Закон України від 10.12.2015 р. № 889-VІІІ «Про державну службу». Закон № 1932 — Закон України від 06.12.91 р. №  1932-XII. «Про оборону України». Закон № 2232 — Закон України від 25.03.92 р. № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу». Закон № 3543 — Закон України від 21.10.93 р. № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Наказ № 343 — наказ Мінстату України від 26.12.95 р. № 343 «Про затвердження форми первинного обліку №  П-2ДС та Інструкції по її заповненню». Наказ № 495/656 — спільний наказ Держкомстату України та Міноборони України від 25.12.2009 р. № 495/656 «Про затвердження типової форми первинного обліку №  П-2 «Особова картка працівника». Порядок № 45 — Порядок бронювання військовозобов'язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2015 р. № 45. Положення № 377 — Положення про військовий облік військовозобов’язаних і призовників, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.94 р. № 377. Перелік 711 — Перелік спеціальностей, по одержанні яких придатні до військової служби жінки перебувають на військовому обліку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.10.94 р. № 711. Інструкція № 660 — Інструкція з організації ведення військового обліку військовозобов’язаних і призовників в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях і навчальних закладах, затверджена наказом Міноборони України від 15.12.2010 р. № 660. Лист № 1033/13/84-13 — лист Мінсоцполітики України від 12.09.2013 р. № 1033/13/84-13