Юридична практика

Ліквідація банку: податкові наслідки

26.09.2016 / 17:35

Суть справи

ДПІ проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб ПАТ «КБ «А», за результатами якої було складено акт.

В акті перевірки зазначено, що ПАТ «КБ «А» несвоєчасно сплачено узгоджене грошове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, визначене у податковому повідомленні-рішенні, що винесено на підставі акта документальної перевірки (дата отримання податкового повідомлення-рішення — 27.06.2014 р., дата виникнення податкового боргу — 07.07.2014 р., період погашення —  з 10.11.2014 р. по 28.12.2014 р.).

Враховуючи вищезазначене, перевіркою встановлено порушення ПАТ «КБ «А» вимог п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу.

За висновками акта перевірки ДПІ винесено ПАТ «КБ «А» податкове повідом­лення-рішення про збільшення грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб на суму нарахованих штрафних санкцій.

Позиція платника

У поданій скарзі ПАТ «КБ «А» не погоджується з прийнятим податковим повідом­ленням-рішенням, рішення контролюючого органу про результати розгляду скарги вважає неправомірним та просить скасувати у зв’язку з тим, що постановою Правління Нацбанку України від 16.01.2014 р. ПАТ «КБ «А» віднесено до категорії неплатоспроможних, рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі — Фонд) від 16.04.2014 р. розпочато ліквідаційну процедуру, під час якої не виникає жодних додаткових зобо­в’язань.

Витяг з рішення

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу грошове зобов’язання платника податків — сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 58.3 ст. 58 цього Кодексу податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідом­ленням про вручення.

Пунктом 57.3 ст. 57 Податкового кодексу (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 — 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідом­лення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролю­ючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, що настають за днем такого узгодження.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу податковий борг — сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Процедура виведення неплатоспроможних банків з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються спеціальними нормами Закону № 4452.

Зазначений Закон не звільняє платників податків, щодо яких запроваджено процедуру тимчасової адміністрації та ліквідації від сплати податків (обов’язкових платежів), а лише визначає, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) (п. 3 частини п’ятої ст. 36 Закону № 4452).

Відповідно до п. 3 частини другої ст. 46 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з дня початку процедури ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов’язань банку та зобов’язання щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) вважається таким, що настав.

Крім того, згідно з частиною третьою цієї статті під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов’язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі постанови Правління Нацбанку України від 16.01.2014 р. «Про віднесення ПАТ «КБ «А» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 16.04.2014 р. щодо виведення з ринку та запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «А». Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на три місяці — з 17.01.2014 р. по 16.04.2014 р. включно.

Відповідно до постанови Правління Нацбанку України від 15.04.2014 р. «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «А» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 16.04.2014 р. про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «А» та призначення уповноваженої особи Фонду з 17 год 30 хв 16.04.2014 р. по 15.04.2015 р.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 12.03.2015 р. «Про продовження строку ліквідації» строк ліквідації ПАТ «КБ «А» продовжено до 14.04.2016 р. Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 24.03.2016 р. «Про продовження строку ліквідації» строк ліквідації ПАТ «КБ «А» продовжено до 14.04.2017 р.

Враховуючи викладене, перевіркою не враховано вимоги Закону № 4452, що під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов’язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Під час процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.4 ст. 56 Податкового кодексу обов’язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

Відповідно до п. 55.1 ст. 55 Податкового кодексу щодо скасування рішень контролюючих органів податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов’язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасовано контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Враховуючи вищевикладене, рішенням, прийнятим за розглядом повторної скарги, податкове повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму нарахованих штрафних санкцій скасовано, а скаргу ПАТ «КБ «А» — задоволено.

 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Закон № 4452 — Закон України від 23.02.2012 р. № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»

«Гарячі лінії»

Дата: 11 травня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00