Новини

Органічна ніша

26.08.2016 / 15:04

Ринок екологічно чистих продуктів в Україні невпинно зростає. Що пропонують наші органічні виробники за нинішніх умов, які країни сьогодні готові споживати український органік та які з органічних продуктів може дозволити собі вітчизняний споживач, що  гальмує зростання внутрішнього споживчого ринку цього сектору економіки? Відповіді на ці та інші запитання —  у даних статистики і коментарях експертів галузі.

Зверніть увагу
Застосування екологічного та органічного маркування врегульовано в Україні Технічним регламентом з екологічного маркування (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2011 р. № 529) та Законом України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини». Ці документи забороняють його безпідставне застосування без відповідної сертифікації — екологічної чи органічної. 

Історія зростання

Навіть найзапекліші скептики відзначають перспективи та успіхи вітчизняного органічного виробництва, яке рік у рік доводить свою життєздатність і незамінність попри економічні катаклізми, прогалини у  законодавчому полі чи недобросовісну конкуренцію.

Якщо заглибитися в історію розвитку органічного ринку держави, то його поступ розпочався в 2000-х роках.  Так, у 2007 році обсяги ринку становили близько 500 тис. євро, в 2008 — 600 тис., в 2009 — 1,2 млн., в 2010 — 2,4 млн., у 2011 цей показник зріс до 5,1 млн., в 2012 — до 7,9 млн., а в 2013 році — до 12,2 млн. євро. Принаймні про це свідчать дані Федерації органічного руху України. Поступове зростання внутрішнього органічного ринку й попиту вітчизняні експерти прогнозували і на 2014 рік, що було зумовлено розширенням асортименту і збільшенням кількості  готових органічних продуктів вітчизняного виробництва. Однак свої корективи внесла продовольча інфляція. Через зниження рівня життя більшості людей, зокрема потенційних споживачів органічної продукції — українців середнього достатку,  можливості внутрішнього споживчого ринку  органічних продуктів помітно знівелювалися.

Причому йдеться не тільки про виробництво органічної сировини. Зі слів Голови правління Федерації органічного руху України Євгена Милованова, в Україні налагоджено виробництво готових харчових продуктів з високою доданою вартістю. «Відбувається поглиблення переробки, — стверджує Євген Милованов. — Для виробників — додаткова вартість, а для наших споживачів — якісніші продукти і дедалі ширше імпортозаміщення, зокрема харчової продукції». 

Світовий досвід підтримки

Уряди багатьох розвинених країн, які піклуються  про здоров’я своїх громадян,  розробляють програми, що сприяють зміцненню потенціалу органічного виробництва саме для внутрішнього ринку. Підтримують виробників субсидіями, дотаціями, різноманітними пільгами і проводять за бюджетні ресурси активну просвітницьку діяльність серед населення.

Приміром, у Німеччині в 2002 році прийняли спеціальну програму підтримки органічного виробництва, що дало змогу в рази збільшити обсяги органічної продукції. До 2012 року Німеччина була лідером з виробництва органіки в загальному валовому продукті. Згодом її обійшли Італія та Франція. У Великій Британії діє багаторічна програма «Їжа для життя», що передбачає включення органічних продуктів до меню шкільної  їдальні, завдяки якій в Лондоні відсоток учнів з надмірною вагою знизився з 10  до 2%. З бюджету Данії, приміром, передбачається  фінансування 60% органічних продуктів в їдальнях державних установ.

Так, завдяки українсько-швейцарському проекту «Розвиток органічного ринку в Україні» вітчизняні виробники можуть краще знайомитися з досвідом органічного господарювання, знаходити вихід на відповідні міжнародні ринки, користуватися послугами  провідних експертів для отримання консультацій, проведення різних промоційних заходів щодо популяризації  органіки в Україні.

... І вітчизняна практика

За інформацією, оприлюдненою посадовцями Мінагрополітики, протягом трьох років, з 2016 по 2019 роки, діятиме  Рамкова програма співробітництва для України, підписана  між Представниками Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) та Мінагрополітики. Угода визначає одним із пріоритетних напрямів співпраці розвиток органічної продукції малими та середніми фермерами. У цьому контексті важливим є залучення Японії до програми підвищення стандартів якості української продукції та підтримки малих фермерів, яких орієнтуватимуть на органічне виробництво. Японія має чи не найвищі стандарти якості у світі і є стратегічним партнером  українського аграрного сектору і малих фермерських господарств,  оскільки наразі більшість інвестицій до нашої держави надходить саме в сільське господарство. Приміром, в Японії існує дефіцит вершкового масла, і українські компанії зацікавлені зайняти цю нішу, налагодивши поставки цієї продукції. 


У Мінагрополітики прогнозують 

Відповідно до реалізації Стратегії розвитку аграрного сектору економіки України на період до 2020 року частка сільськогосподарських угідь, сертифікованих  до органічних стандартів, має зрости до 5%, а кількість сільгосппідприємств, що виробляють органічну продукцію, — збільшитися втричі. Ці показники  відповідають статистичним даним провідних європейських країн, які розвивають цей напрям сільськогосподарського виробництва.


Аргументи на користь

Дослідження  вчених Національного медичного університету ім. О. Богомольця свідчать, що харчування на 50% впливає на здоров’я  дитини в Україні, тоді як лікування — на 10, генетика — на 20, умови життя — на 20%.

Тому переважна  більшість пересічних українців стверджує, що обома руками за здоровий спосіб життя. Але органічні продукти, навіть ті, які прийнято називати продуктами «соціального кошика» — молоко, йогурт, кефіри,  крупи, — по кишені небагатьом.


Хто купує українське
Натуральна їжа, придбання одягу з натуральних тканин, інших товарів із первозданної сировини — показник не тільки стилю життя, а і його якості, у тому числі високого рівня доходів. А цим середньостатистичний українець похвалитися не може. Та й обсяги органічного ринку заширокі лише для внутрішнього споживання. Тому вітчизняна органічна продукція переважно експортоорієнтована.
Українське органічне зерно, бобові, олійні культури поставляють до Німеччини, Великої Британії, Данії, Італії.  Великим попитом користуються у західних країнах органічні соки, джеми.
Зі слів президента Всеукраїнської громадської організації «Жива планета» Світлани Берзіної, останнім часом зросла популярність української органічної продукції і на азійських ринках. Приміром, з Китаєм укладаються доволі вигідні угоди  на рівні ф’ючерсних контрактів.
Звісно, органічна продукція, наголошує експерт, є конкурентоспроможнішою на закордонних ринках та дорожчою. Однак важливо усвідомлювати актуальність органічного виробництва не тільки щодо експорту, а й щодо ресурсів внутрішнього ринку.


У свою чергу, Вікторія Лє Хак, керівник мережі спеціалізованих магазинів, які торгують органічними  продуктами, спираючись на власні маркетингові дослідження, переконує, що не всі покупці, які відвідують її мережу, заможні і купують фазанів та перепілок. Йдеться насамперед про філософію та культуру харчування.

Органічні продукти, з її спостережень, придбавають здебільшого люди з вищою освітою, які мають сім’ю, а головне — роб-лять такий вибір свідомо. Вони розглядають своє здоров’я як  довгострокову інвестицію, цікавляться історією походження харчових продуктів, діляться своїми міркуваннями з друзями, завдяки чому попит на органічне у світі зростає. До того ж, стверджує пані Вікторія, розбіжність у цінах, приміром, на молочну органічну  продукцію і виготовлену традиційним способом не така вже й велика, якщо порівняти у розрахунку на сто грамів продукту.

До ретельного аналізу показника «ціна-якість» і раціональніших підходів при виборі продуктів харчування закликають і виробники органічних круп. Приміром, традиційна крупа марок «приват-лейбл» здебільшого містить чимало зайвих домішок, а зерно у ній дроблене. Тож з органічної крупи (з розрахунку на 100 г) каші вийде більше, її поживні властивості будуть набагато вищими, а ціна чистого продукту може навіть виявитися нижчою, — переконував журналістів під час  однієї з прес-конференцій представник торгової марки на ринку органічних круп Олексій Соломко. 

Чи автентичне органічне? 

Та незважаючи на аргументи виробників, ритейлерів, провідних учених і власне усвідомлення користі від здорових продуктів, окрім ціни, споживачів, як вітчизняних, так і зарубіжних, бентежать сумніви
в аутентичності органічного продукту.

Зі слів Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимира Лапи, нині ситуація із контролем та маркуванням цих продуктів складна, адже Держспоживслужба досі не  має достатніх повноважень для контролю  цього ринку. Вирішенням проблеми має стати удосконалене законодавство у цій сфері. А доки його немає, від реалізації невідповідної продукції  страждають і український, і  зовнішні ринки.

 «До нас звертаються європейські колеги, повідомляючи про випадки поставок до країн ЄС продукції, яка декларується як органічна, але, по суті, не відповідає  цьому статусу. Нас запитують: що ви як контро-люючий орган маєте намір  робити, аби унеможливити подібні факти?» — цитував під час однієї з прес-конференцій  Володимир Лапа.  Зі слів посадовця, існування цих проблем вводить в оману споживачів органічної продукції, створює підґрунтя для процвітання недобросовісної конкуренції для виробників органіки, а також формує для України елемент негативного іміджу на світовому ринку. Тому він закликав спільними зусиллями виправити таку ситуацію та налагодити дієвий контроль за органічним виробництвом.

«Всеукраїнська громадська організація «Жива планета» разом зі Спілкою споживачів України вже проводять моніторинг ринку, виявляють подібні підозрілі  факти та інформують про них Антимонопольний комітет, — повідомила Світлана  Берзіна. — Якщо виробник заявляє про якісь переваги чи про органічне походження продукції і не має підтвердних документів — сертифікатів, такий факт можна класифікувати як недобросовісну  конкуренцію, за що передбачено штрафні санкції в розмірі 5% від валового доходу компанії за той рік, коли було виявлено правопорушення».  

У профільному Міністерстві тим часом розробляють нормативні акти щодо створення єдиного реєстру українських виробників органічної продукції.  Такий єдиний реєстр буде у вільному доступі в мережі Інтернет, де всі, хто бажає, зможуть ознайомитися з переліком сертифікованих українських виробників органічної продукції. Кожен матиме змогу перевірити, чи справді той чи інший виробник виготовляє автентичну органічну продукцію.

«Гарячі лінії»

Дата: 8 грудня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00