ПДФО

Виробнича практика та стажування

19.08.2016 / 10:04

Студенти вищих навчальних закладів та учні (слухачі) професійно-технічних навчальних закладів можуть проходити на підприємстві як стажування, так і виробничу практику. Досить часто поняття «стажування» та «виробнича практика» плутають. Допоможемо розібратися, у чому різниця між ними. А також розглянемо, чи є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором та чи є базою нарахування єдиного внеску нарахована заробітна плата учням, слухачам професійно-технічних навчальних закладів, які проходять виробничу практику на підприємстві.

Стажування

Поняття «стажування» для студентів вищих навчальних закладів (далі — ВНЗ) та учнів професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ) введено Законом про зайнятість з метою збільшення конкурентоспроможності молоді.

Стажування студентів ВНЗ і учнів ПТНЗ є формою підвищення їх професійного рівня, створює умови для професійної адаптації та отримання досвіду практичної роботи.

Пунктом 1 ст. 29 Закону про зайнятість визначено, що право проходити стажування за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта, на підприємствах, в установах та організаціях (далі — підприємство) незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час, мають студенти ВНЗ та учні ПТНЗ, які здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні.

Отже, керівник підприємства на стажування може прийняти студента ВНЗ та учня ПТНЗ, який має відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень.

Укладання договору

Згідно з п. 8 постанови № 20 студенти ВНЗ та учні ПТНЗ подають керівникові підприємства:

  • заяву, типову форму якої наведено у додатку до вищезазначеної постанови;
  • копію паспорта;
  • копію документа про освіту (за наявності);
  • копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті).

Крім того, особами, які проходитимуть стажування (далі — стажисти) згідно із переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковому профілактичному медичному огляду, додатково подається медична книжка.

Після надання всіх необхідних документів між підприємством та стажистом укладається договір про стажування. Типову форму такого договору наведено в додатку до Порядку, затвердженого постановою № 20.

Разом із договором про стажування керівник підприємства затверджує індивідуальну програму стажування та видає наказ про проходження стажування.

У наказі зазначаються:

  • строки і місце його проходження (структурний підрозділ);
  • спеціальність (кваліфікація) або професія (кваліфікаційний рівень) стажиста;
  • режим стажування (тобто розподіл часу стажування, тривалість стажування і відпочинку);
  • керівник стажиста — це відповідальний за проведення стажування працівник підприємства, який має досвід та стаж роботи за відповідною спеціальністю (кваліфікацією) або професією (кваліфікаційним рівнем) не менш як три роки. При цьому за керівником стажування може бути закріплено не більше двох стажистів.

Важливо

Строк стажування не може перевищувати шести місяців. А тривалість роботи під час стажування не повинна перевищувати тривалості робочого часу, встановленого законодавством для відповідної категорії працівників.


Оплата праці

Пунктом 3 ст. 29 Закону про зайнятість передбачено, що у разі якщо в період стажування студенти ВНЗ або учні ПТНЗ виконують професійні роботи, підприємство за всі роботи, виконані відповідно з наданими завданнями, здійснює виплату їм заробітної плати згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.

Така заробітна плата є об’єктом для нарахування ЄСВ, ПДФО і військового збору.

Запис у трудову книжку

Згідно з п. 2.17 Інструкції № 58 запис у трудову книжку про стажування студентів ВНЗ, учнів ПТНЗ, які здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, вноситься підприємством, де вони проходили стажування, із зазначенням посади, періоду та місця проходження (структурного підрозділу) стажування, спеціальності (кваліфікації) або професії (кваліфікаційного рівня) стажиста. Підставою для таких записів є наказ про проходження стажування. Якщо стажист не має трудової книжки, то підприємство повинно оформити її не пізніше п’яти днів після початку проходження практики, що передбачено ст. 48 КЗпП.

Виробнича практика

На відміну від стажування, виробнича практика (далі — практика) є обов’язковим елементом навчального процесу студентів ВНЗ та учні ПТНЗ. Проходження практики повинні забезпечувати навчальні заклади.

Особливості проходження практики студентами ВНЗ та учнями ПТНЗ відрізняються, тому розглянемо їх в порівняльній таблиці.

Особливості проходження практики студентами ВНЗ та учнями ПТНЗ

Студенти ВНЗ

Учні ПТНЗ

Правове регулювання

Закон про вищу освіту, Положення № 93

Закон про профтехосвіту, Порядок № 992

База проходження практики

Практика студентів ВНЗ проводиться на базах практики, які мають відповідати вимогам програми (п. 2.1 Положення № 93).

Базою практики може бути підприємство будь-якої форми власності. Місце проходження практики, тобто базу практики, студент може обрати самостійно (з дозволу ВНЗ), в окремих випадках його може встановити ВНЗ

Підприємства незалежно від форм власності надають учням, слухачам ПТНЗ робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничого навчання чи виробничої практики відповідно до укладених із ПТНЗ договорів про навчально-виробничу практику (п. 2 Порядку № 992).

Базу практики визначають безпосередньо самі ПТНЗ, враховуючи пропозиції підприємств — замовників підготовки кваліфікованих робітників, а також місцевих органів виконавчої влади. Проте учням дозволено самостійно обирати для себе місце проходження практики (але таке місце слід узгодити з керівництвом ПТНЗ)

Договір про проходження практики

Між ВНЗ та базою практики має бути укладено договір на проведення практики за формою, визначеною в додатку № 1 до Положення № 93

Між ПТНЗ та базою практики не пізніше двох тижнів до початку практики має бути укладено договір про надання робочих місць або навчально-виробничих дільниць для такої практики. Цей договір складається на основі типового договору, наведеного у додатку до Порядку № 992, і повинен містити основні положення такого типового договору.

Окремий договір про навчально-виробничу практику не укладається у випадку, коли всі його розділи включаються до загального договору про підготовку кваліфікованих робітників, що укладається ПТНЗ та підприємством — замовником підготовки кадрів

Включення до штату працівників підприємства

За наявності вакантних місць студенти можуть бути зараховані на штатні посади, якщо робота на них відповідає вимогам програми практики (п. 3.7 Положення № 93). У цьому випадку зі студентом повинні укласти строковий трудовий договір, згідно з яким йому нараховуватиметься заробітна плата

Учні ПТНЗ на час виробничого навчання та виробничої практики до складу (списку) і штатного розпису працівників підприємства не включаються (п. 7 Порядку № 992)

Оплата праці практикантів

Законодавчими нормами не передбачено обов’язкової оплати праці студентів ВНЗ. Проте у разі зарахування студента на штатну посаду йому нараховується заробітна плата відповідно до вимог чинного законодавства

Згідно з п. 17 Порядку № 992 передбачено, що за фактично виконаний обсяг робіт учнями, слухачами за період практики відповідно до виробничих завдань підприємство нараховує їм заробітну плату згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок. Нараховані учням кошти переводяться для виплати на рахунок ПТНЗ або виплачуються їм безпосередньо підприємством. Також умовами договору про проходження практики може бути передбачено, що 50% нарахованої заробітної плати учнів ПТНЗ спрямовується на рахунок навчального закладу, а 50% виплачується практиканту

Відшкодування витрат на проходження практики

Усі витрати на проходження практики студентів підприємству перераховує ВНЗ. Розмір витрат на практику студентів визначається кошторисом-калькуляцією, яка є невід’ємною частиною договору між ВНЗ і підприємством. Основними статтями витрат на проходження практики можуть бути: оплата праці безпосереднього керівника практики, витрата на матеріальне забезпечення практики (придбання матеріалів, канцтоварів, експлуатація обладнання) тощо

Відшкодовування витрат підприємству на організацію та проведення практики учнів ПТНЗ законодавством не передбачено

Запис у трудову книжку

Оскільки практика не вважається процесом роботи, а є процесом навчання, то при її проходженні запис до трудової книжки не вноситься. Водночас у разі зарахування студента на штатну посаду (за наявності вакантних місць) між таким студентом та підприємством виникають трудові відносини, укладається строковий трудовий договір, про що робиться запис у трудовій книжці

Оскільки практика не вважається процесом роботи, а є процесом навчання, то при її проходженні запис до трудової книжки не вноситься

Оподаткування заробітної плати студентів, які проходять виробничу практику на підприємстві за договором

Відповідно до частини четвертої ст. 53 Закону про освіту на час виробничого навчання, практики учням і студентам забезпечуються робочі місця, безпечні та нешкідливі умови праці.

Статтею 29 Закону про профтехосвіту передбачено, що підприємства, установи, організації незалежно від форм власності надають учням, слухачам ПТНЗ робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничого навчання чи виробничої практики відповідно до укладених із ПТНЗ договорів про навчально-виробничу практику. Типовий договір про навчально-виробничу практику та порядок надання робочих місць визначаються Кабінетом Міністрів України.

Учні, слухачі ПТНЗ під час виробничого навчання і виробничої практики на виробництві виконують роботи відповідно до навчальних планів і програм.

Як зазначено у п. 9 Порядку № 992, перед початком виробничого навчання та виробничої практики керівник підприємства видає наказ про персональний розподіл учнів, слухачів ПТНЗ на робочі місця або навчально-виробничі ділянки виробничих підрозділів чи створює учнівські самостійні навчально-виробничі підрозділи та визначає згідно зі змістом робочих навчальних програм види робіт, а також призначає із числа інженерно-технічних працівників та кваліфікованих робітників підприємства відповідальних за проведення виробничого навчання та виробничої практики, забезпечення умов і безпеки праці на рівні нормативних вимог, установлює системи оплати праці учнів, слухачів за фактично виконаний обсяг робіт за встановленими нормами праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки) та укладеними із ПТНЗ договорами про навчально-виробничу практику.

Відповідно до п. 7 Порядку № 992 учні, слухачі учбових закладів, які згідно з договором, укладеним між ПТНЗ та підприємством, проходять виробничу практику та виробниче навчання на підприємстві, не включаються до складу (списку) і штатного розпису працівників підприємства.

Згідно з п. 10 цього Порядку з моменту розподілу учнів, слухачів ПТНЗ на робочі місця або навчально-виробничі ділянки на них відповідно до законодавства про охорону праці поширюються права та обов’язки щодо виконання правил і норм охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії, правил внутрішнього трудового розпорядку та інших правил і норм, що діють на підприємстві, з відповідних професій, спеціальностей і рівнів кваліфікації робітників та службовців. Учні, слухачі підлягають соціальному та іншому страхуванню нарівні з відповідними працівниками підприємства.

Отже, учні, слухачі ПТНЗ, які проходять виробничу практику, не включаються до складу (списку) робітників підприємства, однак, на них повною мірою поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку і положення інших внутрішніх актів і розпоряджень підприємства.

Водночас п. 17 Порядку № 992 встановлено, що за фактично виконаний обсяг робіт учнями, слухачами за період виробничого навчання та виробничої практики відповідно до виробничих завдань підприємство нараховує їм заробітну плату згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.

Нараховані учням, слухачам кошти переказуються для виплати на рахунок ПТНЗ або виплачуються їм безпосередньо підприємством не пізніше п’яти днів після виплати заробітної плати працівникам підприємства.

50% заробітної плати, нарахованої за час виробничого навчання і виробничої практики учням ПТНЗ, може бути спрямовано на рахунок навчального закладу для здійснення його статутної діяльності, зміцнення навчально-матеріальної бази, на соціальний захист учнів, проведення культурно-масової і фізкультурно-спортивної роботи

При цьому питання щодо спрямування 50% заробітної плати учнів на рахунок ПТНЗ для використання у зазначених цілях вирішуються ним разом з підприємством, де учні проходять виробниче навчання та виробничу практику, в кожному конкретному випадку з урахуванням наявності підстав та доцільності й обумовлюються в договорі про надання робочих місць як додаткові зобов’язання підприємства (п. 18 Порядку № 992).

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом ІV Податкового кодексу, п. 163.1 ст. 163 якого визначено, що об’єктом оподаткування платника податку є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа — резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні (п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу).

Дохід з джерелом їх походження з України — це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору (пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Основною підставою для виникнення трудових правовідносин на території України є факт укладення трудового договору, яким відповідно до частини першої ст. 21 КЗпП є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою (далі — роботодавець), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а роботодавець — виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Загальний порядок укладення трудового договору встановлено ст. 24 КЗпП, якою, зокрема, передбачено укладення такого договору, як правило, в письмовій формі.

Водночас згідно зі ст. 38 Закону про профтехосвіту час навчання у ПТНЗ зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

При цьому слід зазначити, що професійно-технічна освіта може включати, зокрема, професійно-практичну підготовку, яка проводиться на робочих місцях на виробництві чи у сфері послуг у формі виробничої практики (ст. 25 Закону про профтехосвіту).

Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Для студентів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів, які раніше не працювали та у зв’язку з цим не мали трудових книжок, відомості про роботу у студентських таборах, на виробничій практиці, а також про виконання науково-дослідної госпдоговірної тематики на підставі довідок вносяться підприємством, де надалі вони працюватимуть (п. 2.18 Інструкції № 58).

Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 цього Кодексу (18%).

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Податковим кодексом для місячного податкового періоду (пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 цього Кодексу).

Згідно з пп. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 цього Кодексу.

Об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема, доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5% об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 161 цього підрозділу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Податкового кодексу (пп. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

ЄСВ на заробітну плату учнів та слухачів при проходженні  практики

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ платниками єдиного внеску є роботодавці.

Згідно з п. 1 частини першої ст. 7 цього Закону базою для нарахування єдиного внеску для зазначених платників є суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці, та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до частини четвертої ст. 53 Закону про освіту на час виробничого навчання, практики учням і студентам забезпечуються робочі місця, безпечні та нешкідливі умови праці.

Законом про профтехосвіту визначено правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи професійно-технічної освіти, створення умов для професійної самореалізації особистості та забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих робітниках.

Відповідно до пунктів 7 та 8 Порядку № 992 учні, слухачі учбових закладів, які згідно з договором, укладеним між ПТНЗ та підприємством, проходять виробничу практику та виробниче навчання на підприємстві, не включаються до складу (списку) і штатного розпису працівників підприємства.

При цьому всі організаційні моменти проходження виробничої практики та виробничого навчання в кожному конкретному випадку визначаються положеннями договору, укладеного навчальним закладом і підприємством.

Згідно з п. 10 Порядку № 992 з моменту розподілу учнів, слухачів ПТНЗ на робочі місця або навчально-виробничі ділянки на них відповідно до законодавства про охорону праці поширюються права та обов’язки щодо виконання правил і норм охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії, правил внутрішнього трудового розпорядку та інших правил і норм, що діють на підприємстві, з відповідних професій, спеціальностей і рівнів кваліфікації робітників та службовців. Учні, слухачі підлягають соціальному та іншому страхуванню на однакових умовах з відповідними працівниками підприємства.

Тобто учні, слухачі ПТНЗ, які проходять виробничу практику, не включаються до складу (списку) робітників підприємства, однак на них повною мірою поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку і положення інших внутрішніх актів і розпоряджень підприємства.

Також п. 17 Порядку № 992 встановлено, що за фактично виконаний обсяг робіт учнями, слухачами за період виробничого навчання та виробничої практики відповідно до виробничих завдань підприємство нараховує їм заробітну плату згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.

Крім того, до Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затвердженого постановою № 1170, не включено виплати, які виплачує підприємство практиканту за виконання ним у період практики професійних робіт.

Отже, суми заробітної плати, що виплачує підприємство учням та слухачам учбових закладів при проходженні виробничої практики, є базою для нарахування єдиного внеску, який у цьому випадку нараховує підприємство.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

КЗпП — Кодекс законів про працю від 10.12.71 р. Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Закон про вищу освіту — Закон України від 01.07.2014 р. № 1556-VII «Про вищу освіту». Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Закон про оплату праці — Закон України від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці».  Закон про освіту — Закон України від 23.05.91 р. № 1060-XII «Про освіту». Закон про зайнятість — Закон України від 05.07.2012 р. № 5067-VI «Про зайнятість населення». Закон про профтехосвіту — Закон України від 10.02.98 р. № 103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту».  Постанова № 20 — постанова Кабінету Міністрів України від 16.01.2013 р. № 20 «Про затвердження Порядку укладення договору про стажування студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів на підприємствах, в установах та організаціях і Типової форми договору про стажування студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів на підприємствах, в установах та організаціях». Постанова № 1170 — постанова Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 р. № 1170 «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Порядок № 637 — Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. № 637.  Порядок № 992 — Порядок надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.99 р. № 992. Положення № 93 — Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затверджене наказом Міністерства освіти України від 08.04.93 р. № 93. Інструкція № 58 — Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Мін’юсту України, Мінпраці України, Мінсоцзахисту України від 29.07.93 р. № 58