Статті

Дерегуляція: демонтаж розпочато

19.08.2016 / 12:29

Однією з ключових реформ, спрямованих на швидкі радикальні зміни в економіці країни, було оголошено дерегуляцію. Кінцевим результатом цієї реформи має стати значне покращення підприємницького та інвестиційного клімату, без чого неможливо досягти стійкого економічного зростання й покращення добробуту. Незважаючи на сподівання, ми поки що так і не стали свідками швидких перемог у царині соціально-економічних реформ, і дерегуляційних також. Однак останнім часом дерегуляція отримала від народних депутатів «ковток свіжого повітря».

Одна з найскладніших реформ

Дерегуляція за словником — відміна або скорочення державного регулювання в певній галузі суспільних відносин. Як правило, означає зменшення контролю держави над веденням бізнесу, приміром, для стимулювання вільної конкуренції на ринку. Дерегуляційна реформа, мабуть, одна з найскладніших у технічному плані. Вона багаторівнева і має відбуватися в основному не на законодавчому рівні, а на рівні підзаконних нормативних актів.

Наразі невідомо, скільки саме нормативно-правових актів регуляторного характеру існує в Україні. За окремими оцінками, їх кількість може сягнути позначки 30 тис. актів.

Відтак йдеться не тільки про необхідність скасування  існуючих неефективних норм, які перешкоджають функціонуванню бізнесу, а й про створення нової регуляторної системи, яка відповідатиме сучасним вимогам та узгоджуватиметься з чинним європейським законодавством.

Пересічному українцеві на перший погляд досить складно зрозуміти, що це за  реформа і як дерегуляція покращить його життя. Однак все дуже просто. Основним завданням реформи є створення умов для спокійної роботи малого і середнього бізнесу, зменшення вартості адміністрування бізнесу і як наслідок — створення сприятливого середовища для внутрішніх та іноземних інвестицій, здорової конкуренції. Окремим завданням дерегуляції є гармонізація, узгодження системи державного регулювання і контролю з європейськими стандартами для повної інтеграції України в зону вільної торгівлі з ЄС та виконання обов’язків відповідно до Угоди про асоціацію.

Крига скресла

Перш ніж розійтися на канікули, народні депутати дали дерегуляції «ковток свіжого повітря».

Так, було скасовано обов’язкову державну реєстрацію іноземних інвестицій — рудимент, який залишився нам у спадок і відлякував інвесторів. Верховна Рада України в першому читанні підтримала можливість кредиторам конвертувати борги у статутний капітал, що сприятиме спрощенню реструктуризації заборгованості компаній.

У першому читанні ухвалено закон «Про раду бізнес-омбудсмена», який є частиною пакета МВФ. Нарешті бізнес-обмудсмен перетвориться на повноцінний інститут, з яким доведеться рахуватись, а не спілкувались із ввічливості лише через те, що має підтримку міжнародних донорів. До того ж підприємці отримають значну підтримку у питаннях захисту своїх інтересів.

Серед рішень, які прямо можуть вплинути на місце України у рейтингу Doing Business, слід зазначити ухвалення закону про приватних виконавців. У разі якщо цей інститут впливатиме на контроль за виконанням контрактів, то це може дати нам додаткових 10 залікових балів у компоненті «Забезпечення виконання контрактів» рейтингу Doing Business.

Ну і останньою, але не менш важливою, було схвалено спрощену реєстрацію ліків з країн з сильним регулятором (розвинені країни: США, ЄС, Швейцарія).

Справді, останній період роботи депутатів привніс у дерегуляцію багато корисних рішень. Але якщо проаналізувати плани, які ми затверджували ще минулого року, то картина виявиться не дуже оптимістичною. «Ми підрахували, що у разі ухвалення всього запланованого вже у цьогорічному рейтингу Doing Business Україна мала б усі шанси увійти до ТОП-50. Але цього не станеться у 2016 р., бо останньою датою для ухвалення потрібних рішень було 31 травня. Тому нинішнього року Україна підніметься щонайвище на 13 сходинок і посяде 70 місце в рейтингу», — зауважив проектний менеджер реформи дерегуляції при Нацраді реформ Дмитро Романович.

ДОВІДКОВО
У сукупному рейтингу Doing Business-2016 Україна посіла 83 місце серед 189 країн світу. Позиція України за індикаторами рейтингу:

Індикатори ведення бізнесу

DB-2016 рейтинг

DB-2015 рейтинг

Зміни у рейтингу

Реєстрація підприємств

30

70

40

Отримання дозволів на будівництво

140

139 

-1

Підключення до системи електропостачання

137

138

1

Реєстрація власності

61

64

3

Отримання кредитів

19

17

-2

Захист міноритарних інвесторів

88

87

-1

Оподаткування

107

106

-1

Міждународна торгівля

109

109

Без змін 

Виконання контрактів

98

98

Без змін 

Вирішення неплатоспроможності

141

141

Без змін 

Затяжний стрибок

Стрибком з одного світу в інший назвали експерти перехід з української на європейську систему регулювання.

«В Україні системне регулювання успадковано з радянських часів. Потім з’явилося ще й надмірне регулювання за часів незалежності. І ця вкрай заплутана система є джерелом корупції, отримання ренти держслужбовцями внаслідок зловживання посадою. Наше завдання — перейти на іншу, європейську систему регулювання. Нам потрібно ніби зробити стрибок з одного світу в інший. А це — величезний пласт роботи», — вважає експерт Міжнародного Центру перспективних досліджень Василь Поворозник.

Частину цієї роботи уже виконано. Але певні зрушення не мають системного характеру. Досить часто зміни відбуваються через те, що хтось із виробників «достукався» до уряду й пояснив, якою критичною є ситуація і в результаті отримав точкові зміни у своїх галузях. Але системності немає. Тому, на думку експертів, загальний план потрібно переглянути.

Що на заваді

«У проведенні дерегуляції є певні зрушення, хоча й не такі карколомні, як нам хотілося б. І на це є причини, — вважає старший економіст Центру соціально-економічних досліджень САSE-Україна Володимир Дубровський. — Від «регуляційної гільйотини» довелося відмовитися. Однією з причин було те, що проти цього виступили наші європейські партнери. Вони не розуміють, що такий рівень зарегульованості, який існує у ЄС, не спрацює в Україні, бо у нас ці регуляції лише створюють корупційні можливості. Вийшло так, що на заваді дерегуляції частково стала наша євроінтеграція.

«Пріоритетним документом, який містить конкретний перелік необхідних для здійснення заходів, є «План заходів щодо дерегуляції господарської діяльності», затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 р. У цілому план охоплює понад 100 заходів для подальшого спрощення  ведення бізнесу в країні. А на початку нинішнього року команда Мінекономрозвитку презентувала на обговорення експертному середовищу, громадськості та бізнесу оновлений план дерегуляції, який налічував уже 176 пунктів. Як зауважив Дмитро Романович, 90 з них — це «больові точки», про які повідомляв бізнес».

«Спільна позиція всіх міністрів — державна влада має мінімізувати будь-який вплив і тиск на громадянина. Не можна бігати за довідками, стояти в чергах на отримання належної тобі державної допомоги. Ми робитимемо все для того, щоб продовжити дерегуляцію, мінімізувати контакти людини з чиновниками, і для цього дуже важливими є інформаційні технології. Так, у 2016 р. заплановано впровадження державою 10 — 15 електронних послуг», — повідомив глава уряду Володимир Гройсман.

Дерегуляційна реформа — одна з найбільш очікуваних і затребуваних суспільством реформ, що відповідає сутності
й потребам ринкової  економіки. І якщо ми серйозно налаштовані  на створення в країні привабливого інвестиційного клімату, а цього вимагають не лише міжнародні експерти, а й народ, то питання дерегуляції  на шляху до мети має бути одним із пріоритетних.


МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

Твердження про те, що краще учитися на чужих помилках, ніж на власних,  влучне й щодо проведення в Україні дерегуляції.  І хоча кількість країн, яким не вдалося реалізувати дерегуляційні зміни, є більшою порівняно з тими, кому це вдалося зробити успішно, для нас і хороші уроки, і погані надзвичайно цінні.
Звісно, будь-яка програма реформи має бути адаптована до пріоритетів, інституцій та громадських очікувань України. Але для отримання бажаного ефекту  було б непогано використовувати досвід країн, які досягли успіху в реалізації широкомасштабної дерегуляційної реформи.
Перші її прояви відобразилися у ранніх спробах дерегуляції в Європі в 1980-х роках, під час яких було розроблено центральну мікроекономічну стратегію для країн, що стикаються з економічною кризою та шукають швидких реформ.
Яскравим прикладом успішного проведення дерегуляції є Мексика, де наприкінці 1990-х було усунуто понад 50% і переглянуто понад 25% регуляторних обмежень. За даними Світового банку, це дало країні 1,5 млн. додаткових робочих місць, 4% зростання ВВП і 25 млрд. дол. додаткових іноземних інвестицій протягом наступних п’яти років.
У Південній Кореї за один рік реформ із понад 11 тис.  актів скасували половину. У результаті 4,4% — зростання ВВП, 37 млрд. дол. — прямих іноземних інвестицій та 1 млн. — додаткових робочих місць, що в цілому стало поштовхом до економічного зростання, яке продовжується і сьогодні.
Ефект для України як країни із вкрай зарегульованою економікою — очевидний: можна досягти 10% ВВП до 2020 р., що принесе мільярди доларів прямих іноземних інвестицій.

«Гарячі лінії»

Дата: 15 грудня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00