Статті

Тютюнові акцизи: до якої міри їх підвищувати, щоб і бюджет наповнити, і споживачів не відвадити

24.10.2016 / 17:26

Кабінет Міністрів України схвалив подання на розгляд Верховної Ради законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу щодо підвищення акцизів на сигарети.
Таке рішення не безпідставне з кількох міркувань. Виконання Рамкової конвенції Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) із боротьби проти тютюну та Угоди про асоціацію між Україною та ЄС передбачає щорічне зростання ставок акцизу на тютюнові вироби. Відповідно до євроінтеграційних зобов’язань держава має підвищити мінімальне акцизне податкове зобов’язання на сигарети до 90 євро за 1 000 штук. До того ж завдяки попередньому підвищенню акцизів на тютюн у січні 2016 р. держбюджет отримав за перше півріччя на 6 мдрд грн більше, ніж за відповідний період 2015 р.
І хоча саме тютюнові компанії є одними з найбільших наповнювачів бюджету України, не слід забувати, що податки сплачують курці, які, звісно, обурені черговим «фінансовим утиском» їхніх звичок.

Міністр фінансів України Олександр Данилюк стверджує, що підвищення акцизу призведе до додаткових надходжень до зведеного бюджету в 2017 р. у 5,2 млрд грн. За його словами, ставки акцизного податку буде переглянуто з урахуванням індексів споживчих цін та індексів цін виробників промислової продукції.

Експерти схвалюють підвищення акцизів як крок до подорожчання цього товару. Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС, згідно з якою ми маємо підвищувати ставки акцизу на тютюнові вироби до 2 євро за пачку, тобто близько 60 грн. А станом на сьогодні цей показник становить 425,75 грн, або 15 євро, за 1 000 штук. Україна зможе досягти європейського рівня оподаткування тютюну до 2023 р. за умови щорічного підвищення специфічної ставки акцизу на 30 %, а адвалорної — на 2 відсоткових пункти.

Те, що маємо

Як відомо, попереднє підвищення розмірів акцизів на сигарети в Україні відбулося з 1 січня 2016 р. Відповідні зміни було закладено в Законі України «Про внесення змін до Податкового кодексу України». Таке рішення стало дієвим інструментом для наповнення державної скарбниці. Завдяки зростанню акцизів на тютюн на 40 % держбюджет отримав за перше півріччя поточного року 15,9 млрд грн, що майже на 6 млрд більше, ніж за відповідний період 2015 р.

Тому експерти закликали міністра фінансів продовжити ефективну політику оподаткування тютюнових виробів, пропонуючи з 1 січня 2017 р. підвищити специфічну ставку акцизу на 30 %, а адвалорну — з 12 до 15 %.

Навіть за умови неминучого скорочення споживання сигарет підвищення тютюнових акцизів дасть змогу у 2017 р. отримати не менше 5 млрд грн додаткових надходжень до державного бюджету, а також вплинути на поширення куріння в Україні.

Ці додаткові кошти можна використати для дофінсування лікування онкохворих дітей (у поточному році з держбюджету виділено 350 млн грн, а потрібно 1 млрд), а також для забезпечення медичними препаратами 100 тис. пацієнтів, хворих на ВІЛ, туберкульоз, гемофілію і гепатити (недофінансування — 4,1 млрд грн). Або ж погасити заборгованість українців за централізоване опалення та гаряче водопостачання, що на сьогодні становить 5,5 млрд грн.

Попередній досвід

Упродовж 2008 — 2016 рр. середня ставка акцизу на пачку сигарет в Україні збільшилася в 14 разів, завдяки чому надходження до держбюджету зросли з 3,5 млрд грн у 2008 р. до 22,2 млрд грн у 2015 р. при скороченні обсягів продажу відповідно із 125 млрд до 73 млрд сигарет та зменшенні споживання тютюнових виробів (за даними Держкомстату, серед осіб, старших за 12 років) з 25,6 % (2008 р.) до 18,4 % (2015 р.).

Експерти задоволені таким станом справ, однак вважають, що ці показники не є найкращими, адже, незважаючи на економічні труднощі в країні, ціни на сигарети зростають значно меншими темпами, ніж на продукти та послуги. Так, за 6 місяців поточного року індекс споживчих цін становить 99,8 %, а на тютюнові вироби — 89,2 %. Сигарети в Україні дорожчають повільніше, ніж фрукти, олія, риба, сир, хліб, м’ясо, молоко.

За здоровий спосіб життя

У травні минулого року народні депутати зареєстрували перший антитютюновий законопроект № 2820 щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну, який отримав супротив з боку тютюнової індустрії.  Адже у 2008 р. в Україні було продано 125 млрд сигарет, а минулого року — тільки 73 млрд. Щодо нинішньої кількості курців, то вона знизилася порівняно з 2008 р. з 10 млн до 7 млн, і ця цифра дедалі зменшується. Однак це відбувається переважно не тому, що курці позбавляються шкідливої звички, а тому, що молодь не починає курити.

За даними щорічних опитувань Держкомстату, за останні сім років (2008 — 2015) поширення куріння серед населення віком від 12 років і старше скоротилося з 25,6 % до 18,4 %, тобто на 7,2 відсоткових пункта, або 28 %. Зменшення поширення тютюнокуріння вже призвело до скорочення захворюваності та смертності від пов’язаних із тютюном хвороб.

Таку тенденцію активно підтримують експерти Українського центру контролю над тютюном. Посилаючись на рекомендації ВООЗ, вони закликають уряд та парламентарів вжити заходів щодо зменшення доступності тютюнових виробів шляхом подальшого підвищення акцизів. Так, Український центр контролю над тютюном та Реанімаційний пакет реформ у відкритій заяві до Мінфіну запропонували розглянути підвищення ставок акцизу на тютюнові вироби у 2017 р. А Коаліція за вільну від тютюнового диму Україну звернулася до Прем’єр-міністра із проханням продовжити ефективну політику оподаткування тютюнових виробів, а саме: підвищити специфічну і мінімальну специфічну ставки акцизів з 1 січня 2017 р. на 30 %, щоб мінімальна ставка акцизу дорівнювала 554 грн за 1 000 сигарет; щорічно підвищувати специфічну та мінімальну специфічну ставки акцизів на 30 % до 2022 р., а адвалорну — на 2 відсоткових пункти.

ДФС — за МРЦ

Підвищення ставок акцизу на тютюнові вироби у 2016 р. мало призвести й до автоматичного підняття їх вартості. Однак деякі виробники ціни не лише не підняли, а й продовжували знижувати: пачка сигарет, що влітку 2015 р. коштувала 15 — 16 грн, на початку 2016 р. — 12 — 13 грн. Така ситуація викликала тривогу не тільки у людей, які борються за здоровий спосіб життя, а й у ДФС України.

Так, Голова ДФС Роман Насіров пояснив, що у ціну пачки сигарет має бути закладено 8,52 грн акцизного податку, 2 — 2,5 грн собівартості виробництва, близько 2 грн ПДВ, а також витрати на логістику і маржу виробників та торговельних мереж. У сумі це близько 15 грн за пачку, тоді як насправді продавали за 9 грн.

Голова ДФС вважає, що, продаючи сигарети нижче 14,5 — 15,5 грн, виробники недосплачували ПДВ і податок на прибуток. Тому вкотре було порушено питання про запровадження мінімальної роздрібної ціни (МРЦ) на сигарети.

У тютюновій галузі не всі однаково ставляться до ідеї мінімальних цін на сигарети. Одні вважають, що, по-перше, від тютюнової галузі й без того йде різке перевиконання плану, а по-друге, регулювати надходження від тютюну необхідно винятково економічними і податковими інструментами, які є в руках Мінфіну і ДФС. Заборона реалізації продукції нижче собівартості кожного артикула (а не запровадження єдиної мінімальної ціни для всього ринку), використання штрафних санкцій за продаж нижче собівартості, збільшення вартісних і специфічних ставок акцизного податку — ось ті інструменти, якими повинні користуватися державні інститути у вирішенні питання наповнення бюджету.

Інші виробники заявляють про готовність тютюнової галузі співпрацювати з державними органами щодо питання про запровадження на державному рівні мінімальної цінової планки.

Працювати у «мінус», щоб досягти «плюса»

Згідно із законодавством виробники тютюнової продукції мають право встановлювати ціни на сигарети і двічі на місяць змінювати їх в будь-який бік. Максимальна ціна використовується для розрахунку адвалорної ставки податку, яка є відсотком саме від такої ціни. У жовтні 2015 р. тютюнові корпорації скористалися цим правом й ініціювали штучне зниження цін на сигарети, тобто їх продаж було заплановано збитковим. Адже у грудні 2015 р. Верховна Рада мала вирішити, наскільки повинні зрости ставки акцизу в 2016 р.

«Продаючи сигарети за ціною, яка не давала прибутку, тютюнові корпорації втрачали великі гроші й планували повернути їх шляхом запровадження мінімальних цін на сигарети, — пояснює експерт ВООЗ з податків на тютюнові вироби Костянтин Красовський. — Суть мінімальних цін полягає в тому, що виробники отримують гарантований прибуток з продажу дешевих сигарет, проте акцизні надходження до бюджету при цьому зменшуються. Натомість зростання цін веде до зменшення продажу сигарет, а ставка акцизу на дешеві сигарети залишається незмінною».

Вже у квітні 2016 р. встановлені виробниками максимальні ціни на сигарети були в середньому на 3 грн більшими, ніж у грудні 2015 р. Таким чином, тютюнові корпорації переклали на курців збільшення податкового навантаження (мінімальний акциз за пачку сигарет зріс з 6,08 грн до 8,52 грн, тобто разом з ПДВ податкове навантаження зросло приблизно на 3 грн).

Звісно, зростання цін на сигарети неминуче призводить до скорочення їх продажу. Але збільшення ставки акцизу на 40 % забезпечує зростання надходжень до держбюджету.

Кому ще вигідно?

Дешеві сигарети найбільше вигідні контрабандистам. У І кварталі 2016 р., за даними корпорації «Філіп Морріс», реалізація сигарет в Україні становила 17,3 млрд штук, що на 17 % більше, ніж у І кварталі 2015 р. Значну частину сигарет з цих 17 % було викурено не в Україні.

У попередні роки реальна ціна на сигарети зростала і відповідно зменшувалися споживання сигарет та обсяги їх контрабанди з України.

Фінансовані тютюновими корпораціями дослідження показали, що у 2008 — 2013 рр. обсяги контрабанди сигарет з України до країн ЄС суттєво зменшилися.

Плани на майбутнє

Мінфін пропонує щорічне зростання ставки податку на тютюн у 2017 — 2020 рр. на 7 %. Експерти вважають, що такий показник не зможе забезпечити гармонізацію наших акцизів на тютюн із оподаткуванням країн ЄС навіть у довгостроковій перспективі (у 2020 р. ставка акцизу буде тільки 558,4 грн, або 22,3 євро на 1 000 шт.). Такими темпами Україна досягне рівня 90 євро (2 250 грн на 1 000 шт.) лише через 25 років.

Експерти пропонують щорічно підвищувати специфічну ставку акцизу та мінімальне акцизне податкове зобов’язання на 30 % до 2022 р., а адвалорну — на 2 відсоткових пункти.

При запровадженні запропонованих ставок акцизу мінімальне акцизне податкове зобов’язання у 2023 р. становитиме 90 євро, або 2 500 грн, за 1 000 сигарет. Навіть якщо тютюновий ринок держави скоротиться орієнтовно до 40 млрд сигарет (завдяки скороченню контрабанди сигарет із України та зменшенню споживання тютюну), річні надходження до бюджету сягнуть не менше 100 млрд грн. А головним результатом нових акцизів стане скорочення споживання тютюну в Україні та сусідніх країнах, що призведе до подальшого зменшення захворюваності та смертності від хвороб, пов’язаних із вживанням тютюну.

«Гарячі лінії»

Дата: 15 грудня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00