Юридична практика
Тема: ПДВ

Правові підстави для формування податкового кредиту з ПДВ

Суть справи. За результатами перевірки орган ДПС здійснив донарахування зобов'язань з ПДВ ТОВ «А» у зв'язку з тим, що від'ємне значення між податковим кредитом та податковим зобов'язанням суб'єкта господарювання створено штучно шляхом неправомірного віднесення до податкового кредиту суми, визначеної у податковій накладній, наданої платнику податків за господарською операцією, яка фактично має безтоварний характер та є нікчемною.

На думку платника податків, дії органу ДПС є неправомірними, оскільки формування податкового кредиту відбулося при дотриманні умов, визначених чинним законодавством України, на підставі виданої ТОВ «А» податкової накладної.

Рішення суду. ВАСУ, підтримуючи позицію органу ДПС, зазначив таке. За результатами проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «А» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правовідносини з платником податків — приватною фірмою «Т» за період, що перевіряється, складено акт перевірки та винесено податкове повідомлення-рішення, яким донараховано зобов'язання з ПДВ, а також застосовано штрафну (фінансову) санкцію.

Не погоджуючись з донарахованими сумами зобов'язань з ПДВ, ТОВ «А» звернулося до суду з позовом про визнання дій державного податкового органу неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням суду першої інстанції позов суб'єкта господарювання задоволено. Суд апеляційної інстанції, погодившись із позицією органу ДПС, ухвалив нове рішення, яким рішення суду першої інстанції скасував та у задоволенні позову ТОВ «А» відмовив.

Вважаючи, що рішення суду попередньої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, платник податків звернувся до ВАСУ із касаційною скаргою, у якій просить зазначене рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити у силі вмотивоване та вирішене правильно по суті рішення суду першої інстанції.

За результатами розгляду скарги ВАСУ дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для донарахування контролюючим органом зобов'язань з ПДВ підприємству стало неправомірне формування податкового кредиту з ПДВ на підставі податкової накладної, виданої за результатами виконання нікчемного договору купівлі-продажу будівельних матеріалів між позивачем та приватною фірмою «Т». Зазначені висновки податковим органом було зроблено з огляду на виїзд директора фірми-постачальника за кордон до моменту укладення зазначеного договору, а також враховуючи обставини щодо відсутності реальної можливості виконання операцій з поставки приватною фірмою «Т» будівельних матеріалів на адресу ТОВ «А».

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20% від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податків за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у рамках господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ).

З наведених законодавчих приписів та обставин справи очевидно, що наявність документального підтвердження господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у господарській діяльності платника податків, є визначальною, але не безумовною підставою для виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту. Адже наслідки у податковому обліку платника податків створюють лише реально здійснені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу суб'єкта господарювання, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податків договорах. Включення до податкового кредиту суми ПДВ за відсутності факту здійснення господарської операції є, по суті, штучним створенням у податковому обліку з ПДВ від'ємної різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом з метою безпідставного одержання у подальшому коштів з Державного бюджету України.

У матеріалах справи відсутні необхідні докази фактичного здійснення господарських операцій, за якими позивачем було сформовано податковий кредит в сумі, що оспорюється (фактичні дані щодо транспортування придбаних позивачем будівельних матеріалів, їх прийняття за кількістю та якістю, зберігання, використання у подальшому в господарській діяльності ТОВ «А» тощо). Органом ДПС належним чином досліджено неможливість реального виконання зазначених операцій з огляду на відсутність у постачальника — приватної фірми «Т» обсягу матеріальних і трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання поставки будівельних матеріалів у відповідній кількості (штату працівників, складських приміщень, транспортних засобів тощо).

Отже, суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що дії органу ДПС щодо донарахування податку на додану вартість суб'єкту господарювання за податковими повідомленнями-рішеннями, які оскаржуються, є обґрунтованими.

Враховуючи зазначене, ВАСУ, розглянувши касаційну скаргу ТОВ «А», прийняв рішення про залишення її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовубез змін.


Владислав КОЧКАРОВ,
директор Департаменту правової роботи ДПС України

Віталій КЕМІНЬ,
головний державний податковий інспектор відділу
представництва інтересів органів ДПС у судах касаційної
інстанції та узагальнення судової практики Юридичного управління

«Гарячі лінії»

Дата: 15 грудня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00