Новини

Ліквідація підґрунтя тіньових економічних процесів

Анатолий Яковинец — начальник Главного следственного управления ГНС УкраиныНинішній рік ознаменувався прийняттям Податкового кодексу України. Попереду — ретельний аналіз ефективності дії нових норм оподаткування. Але уже зараз ситуація щодо зростання надходжень до бюджетів усіх рівнів свідчить про те, що цей документ став вагомим кроком реформування податкової політики країни. На жаль, нові податкові правила не дають змоги повністю убезпечити економіку країни від злочинності. За деякими оцінками поза межами закону все ще перебуває половина вітчизняної економіки, через що до бюджету щороку не надходить близько 20 млрд. грн. Так, лише у кримінальних справах, спрямованих до суду у 2011 р. слідчими податкової міліції, завдані державному бюджету збитки перевищують 1,6 млрд. грн., за якими до бюджету надійшло понад 0,5 млрд. грн., що вдвічі перевищує показник відповідного періоду минулого року та на 10% більше суми збитків, відшкодованих протягом 2007 — 2009 рр. разом узятих. Загалом сума збитків від злочинів, які розслідують слідчі податкової міліції, перевищує 3 млрд. грн.  Про будні податкових міліціонерів розповідає в інтерв’ю «Віснику» перший заступник начальника податкової міліції — начальник Головного слідчого управління ДПС України Анатолій ЯКОВИНЕЦЬ.


— Анатолію Іларіоновичу, останнім часом податкові міліціонери опинялися в центрі резонансних подій, ЗМІ розповідали про них як про агресивних і безпощадних. Чи справді дії Ваших колег під час заходів в офісах громадських організацій «Ніхто крім нас» та «Інкому» були неправомірними?

— Жодних підстав для критики мої колеги не давали. У нас працюють досвідчені професіонали, добре обізнані з власними повноваженнями та правами й обов’язками громадян. Інша справа, коли суб’єкти нашої уваги, аби уникнути прямої відповіді на поставлені запитання, видають себе за несправедливо скривджених. Може, їм і хотілося б, щоб податківці застосували неправомірні дії, але перевірки платників податків проводяться у межах визначених законом повноважень та у порядку, передбаченому Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», Кримінально-процесуальним кодексом України та іншими законами України.

Обшук у приміщенні громадського об’єднання ветеранів-афганців «Ніхто крім нас» проводився у присутності представника цього об’єднання, який і підписав відповідний протокол. До того ж він не заявив про порушення та зловживання, яких би припускалися працівники податкової міліції. Тому весь ажіотаж, створений навколо цієї події, був штучним, спрямованим на самопіар окремих осіб.

— А що трапилося в «Інкомі»?

— Тут взагалі багато галасу з нічого. Дії наших працівників стосувалися фірми, яка наймає приміщення в офісі компанії. Жодних дій щодо «Інкому» ми не проводили. Але комусь хотілося натиснути на податкових міліціонерів, використовуючи діловий авторитет та ім’я сумлінного платника податків. До речі, компанія «Інком» офіційно підтвердила, що ніякого обшуку податківці в їхніх приміщеннях не проводили, жодних документів не вилучали і у своїх діях не виходили за межі чинного законодавства.

Хочу додати, що ми доволі часто стикаємося з випадками, коли шахраї прикривають злочинні дії вивісками різних громадських організацій, дають політичні оцінки звичайним процесуальним діям податкових міліціонерів. Звідси й інформаційні легенди про те, що податкова міліція буцімто здійснює тиск на бізнес.

— Можливо, є на це підстави. Адже один інтерес з боку податкової міліції до економічної діяльності тих чи інших підприємств викликає в останніх острах.

— А чого тут боятися? Податкові міліціонери і, зокрема, слідчі — такі самі службовці, як і решта службовців у нашій країні. На жаль, нам доводиться мати справу із суб’єктами, які порушують закон та руйнують однакові можливості ведення бізнесу. Адже Податковий кодекс сформував єдине правове поле для всього ділового середовища. Ситуація, коли одні чесно працюють і сплачують податки, а інші всіляко намагаються уникнути виконання податкових зобов’язань, не лише підриває економічну стабільність, а й руйнує здорове конкурентне середовище. Зрозуміло, що такі ділки нас бояться. Зчиняють політичний галас, вдаються до інформаційних атак.

До речі, слідчими підрозділами податкової міліції упродовж поточного року розслідувалося понад 3 тисячі кримінальних справ, що становить лише 0,08% від кількості зареєстрованих платників податків.

Така незначна кількість платників податків, службові особи яких є учасниками кримінального процесу, пояснюється тим, що основні зусилля у діяльності податкової міліції спрямовуються на виявлення і розкриття тяжких та особливо тяжких злочинів. Крім того, підставою для початку кримінального провадження може бути лише умисна несплата великих сум податків. Настання кримінальної відповідальності за вчинення протиправних дій встановлюється ст. 212 Кримінального кодексу України  (рис. 1).

— Але й ця кількість порушників податкового законодавства становить реальну загрозу для економіки країни. Чи не так?

— І серйозну. З усіх кримінальних справ, про які я згадав, 75% стосуються тяжких і особливо тяжких злочинів, що на 10% більше, ніж в аналогічному періоді минулого року. У цілому сума збитків у цих справах перевищує 3 млрд. грн.

Зазначу, що виявити такі серйозні злочини нам вдалося за рахунок поєднання зусиль і оперативних працівників, і ревізорів та слідчих при викритті правопорушень у сфері оподаткування. Можна сказати, що слідство завершує дії сотень фахівців податкової служби.

— У яких сферах економічної діяльності найчастіше доводиться шукати несплачені податки?

— До підслідності податкової міліції належать злочини, пов’язані з виконанням бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів. Левову частку податкових порушень виявлено з початку року за результатами перевірок, проведених органами ДПС, платникам податків донараховано понад 6 млрд. грн. Більшу частину цієї суми становлять податкові платежі юридичних осіб — 90%.

Як і раніше, викриваються злочини, пов’язані з функціонуванням  «податкових ям» — підприємств, що здійснюють фіктивну діяльність, за участю яких підприємства реального сектора економіки завищують витратну частину і, відповідно, не сплачують або сплачують мізерні суми податків до бюджету при мільйонних оборотах, а також незаконно відшкодовують ПДВ з бюджету. Зокрема, лише впродовж цього року слідчими податкової міліції розслідувалися кримінальні справи за фактами незаконних спроб викрасти з бюджету понад 1 млрд. грн. ПДВ, проте такі дії було припинено податковою службою.

— Що нині є пріоритетом у роботі Головного слідчого управління та слідчих підрозділів податкової міліції?

— Основну увагу підрозділи податкової міліції приділяють підприємствам групи ризику, схильним до ухилення від оподаткування. Наше завдання — ліквідація підґрунтя тіньових економічних процесів та виведення активів тіньової економіки в легальний обіг. Пріоритетом у діяльності податкової міліції загалом та слідства зокрема є не кількість порушених кримінальних справ, а реальний економічний ефект у вигляді податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів від задіяних у злочинних схемах підприємств реального сектора економіки. Ми віддаємо перевагу викриттю не дрібних правопорушень, а тяжких та особливо тяжких злочинів.

— Які покарання понесли порушники податкового законодавства?

— Слідчими податкової міліції завершено більше ніж 1,2 тис. кримінальних справ, понад 60% з яких становлять справи про тяжкі й особливо тяжкі злочини.

Стосовно понад 100 осіб, які вчинили тяжкі й особливо тяжкі злочини у складі організованих злочинних груп, розслідувалися 16 кримінальних справ, 13 з яких  уже спрямовано до суду з обвинувальним висновком.

— У попередньому інтерв’ю «Віснику» Ви зазначали, що застосовуватимете на практиці нововведення Податкового кодексу України, за яким кримінальне переслідування за умисне ухилення від сплати податку припиняється у разі відшкодування підозрюваним завданих державі збитків. Чи маєте приклади?

— Так. Цього року нами направлено до суду 131 подання (що вдвічі більше аналогічного періоду попереднього року) про звільнення осіб від кримінальної відповідальності з підстав повної сплати завданої злочинними діями шкоди бюджету, а також сплати фінансових та штрафних санкцій. Лише у цих справах надходження до бюджету становили майже 300 млн.  грн., що у п’ять разів перевищує такі показники минулого року (рис. 2). Втім, розраховуватися з бюджетом поспішають не всі, а тому здебільшого кримінальні справи розглядаються судами. Нашими працівниками направлено до суду з обвинувальним висновком понад 1 тис. кримінальних справ.

Є випадки застосування судами у таких справах міри покарання у вигляді позбавлення волі.

Так, вироком Печерського районного суду м. Києва директора одного з київських товариств з обмеженою відповідальністю засуджено до шести з половиною років позбавлення волі за замах на незаконне відшкодування з бюджету ПДВ у розмірі 40 млн. грн.

Вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області директора одного з місцевих підприємств визнано винним в ухиленні від сплати податків на суму 3,3 млн. грн. Йому призначено покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі.

Однак ще раз наголошу: пріоритетним у нашій роботі залишається не покарання злочинця, а відшкодування завданої ним державі та суспільству економічної шкоди, повернення в реальну економіку тіньових коштів.


Розмову вів  Микола ВЛАЩУК,
vlas@visnuk.com.ua