Інші податки
Тема: ПДВ

Особливості оподаткування житлово-комунальних послуг

Визначення податкових зобов'язань

Об'єктом оподаткування (п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу) є операції платників податку з:

постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 зазначеного Кодексу.

Дата виникнення податкових зобов'язань (п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу)

Платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості (далі — ЖЕКи), визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Правило визначення дати виникнення податкових зобов'язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку.

Для цілей цього пункту послугами, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, вважаються послуги з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, систем протипожежної автоматики та димовидалення, побутових електроплит, обслуговування димовентиляційних каналів, внутрішньобудинкових систем водо- і теплопостачання, водовідведення та зливової каналізації, вивезення та утилізації твердого побутового та грубого сміття, прибирання будинкової та прибудинкової території, а також інші послуги, які надаються ЖЕКами зазначеним у цьому пункті покупцям за їх рахунок.

Надалі незважаючи на те, що згідно з пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря охолоджене чи кондиційоване вважаються товаром, для зручності викладення матеріалу в цій статті перелічені в п. 187.10 ст. 187 цього Кодексу товари та послуги  іменуватимемо «житлово-комунальні послуги».

Визначення терміна «касовий метод» надано в пп. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, а саме: для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу — це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

База оподаткування (п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу)

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові та вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контракт-ної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами).

До бази оподаткування враховується вартість товарів/послуг, які постачаються за будь-які кошти (за винятком суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо отримувачем товарів/послуг або будь-якою третьою особою як компенсація вартості товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених ст. 189 Податкового кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень цієї статті.

Пільги (пп. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу)

Звільняються від оподаткування операції з постачання товарів/послуг у частині суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету.

Згідно з пп. 14.1.16 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу виробнича дотація з бюджету — це фінансова допомога з боку держави, що надається суб'єкту господарювання на безповоротній основі з метою зміцнення його фінансово-економічного становища та/або для забезпечення виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг. Тобто виробнича дотація з бюджету є частковою оплатою товару/послуги не його покупцем, а іншою особою (в даному випадкубюджетом), і її не можна розглядати як окрему операцію з постачання товару/послуги.

Підсумовуючи перелічені норми Податкового кодесу, зазначимо, що житлово-комунальні послуги є об'єктом оподаткування. Особливість надання таких послуг полягає насамперед у тому, що вартість їх для споживачів є значно меншою за фактичні витрати на їх виробництво. Споживачі оплачують постачальникам житлово-комунальних послуг частину їх вартості у розмірі встановленого місцевою владою тарифу. Така оплата може здійснюватися споживачами самостійно за рахунок власних коштів або  за рахунок бюджету (надання окремим категоріям населення пільг щодо оплати житлово-комунальних послуг або субсидій). Різницю між фактичними витратами на виробництво житлово-комунальних послуг і тарифом постачальник житлово-комунальних послуг отримує від держави у вигляді виробничої дотації з бюджету на покриття збитків від постачання послуг за тарифом. Цю різницю в оплаті відображено і у вищезазначених статтях розділу V Податкового кодексу, якими даний об'єкт оподаткування фактично розділено на дві частини: оподатковувана частина (база оподаткування, яка визначається за правилами, встановленими п. 188.1 ст. 188 цього Кодексу), і звільнена від оподаткування частина (пп. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 цього Кодексу).

Виходячи з вимог п. 188.1 ст. 188 Кодексу база оподаткування житлово-комунальних послуг формується виходячи з тарифу, незалежно від того, за рахунок яких джерел такий тариф отримується: сплачується він постачальнику безпосередньо населенням чи перераховується замість окремих категорій населення бюджетом у зв'язку з наданими населенню пільгами або субсидіями.

У декларації з ПДВ такі суми відображаються в рядку 1 розділу І у звітному періоді їх отримання і лише в тій частині їх вартості, яка відповідає тарифу.

Частина вартості житлово-комунальних послуг, яка перевищує тариф і яка отримується постачальником житлово-комунальних послуг з бюджету у вигляді виробничої дотації на покриття збитків від постачання послуг за тарифом, звільняється від оподаткування ПДВ (пп. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу). Цю частину вартості житлово-комунальних послуг не можна вважати вартістю окремої операції з постачання товарів/послуг (пп. 14.1.16 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу). Правила визначення дати виникнення податкових зобов'язань, встановлені п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу, стосуються тільки тієї частини послуг, які надаються зазначеним у цьому пункті покупцям за їх рахунок (останній абзац цього пункту). Отже, на ту частину вартості житлово-комунальних послуг, яка отримується їх постачальником з бюджету у вигляді виробничої дотації на покриття збитків від постачання послуг за тарифом, правило визначення дати виникнення податкових зобов'язань за касовим методом не поширюється, і вона має відображатись у рядку 5 декларації з ПДВ з одночасним поданням додатка 6 (Д6) того звітного періоду, в якому відбулося фактичне надання таких послуг.

При цьому у звітному періоді, в якому відбулося фактичне отримання з бюджету виробничої дотації на покриття збитків від постачання послуг за тарифом, такі кошти повторно в податковій декларації не відображаються, оскільки вже мали знайти відображення в тих звітних періодах, в яких відбулося надання житлово-комунальних послуг.

Вартість житлово-комунальних послуг, які надаються особам, не переліченим в п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу, оподатковується за загальними правилами: дата виникнення податкових зобов'язань визначається за правилом першої події (п. 187.1 цієї статті); базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг, але не нижча за звичайні ціни (п. 188.1 ст. 188 цього Кодексу).

У декларації з ПДВ такі послуги відображаються в рядку 1 розділу І у звітному періоді, на який припадає перша з подій: або дата отримання коштів у рахунок їх оплати, або дата фактичного надання таких послуг.

Приклад

У жовтні 2011 р. загальний обсяг наданих у цьому звітному періоді житлово-комунальних послуг становив 114 тис. грн. (100 тис. грн.обсяг постачання, 14 тис. грн.ПДВ), ще 12 тис. грн. (10 тис. грн. — обсяг постачання, 2 тис. грн.ПДВ) надійшло від населення як оплата тарифу за житлово-комунальні послуги, які було надано в липнісерпні 2011 р.

Із 114 тис. грн. у звітному періоді було надано житлово-комунальні послуги споживачам, які не належать до категорій, перелічених у п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу, на суму 24 тис. грн. (20 тис. грн.обсяг постачання, 4 тис. грн.ПДВ).

Решта 90 тис. грн. (80 тис. грн.обсяг постачання, 10 тис. грн.ПДВ)вартість житлово-комунальних послуг, які надано у звітному періоді споживачам, переліченим у п. 187.10 ст. 187 цього Кодексу. З них 60 тис. грн. (50 тис. грн.обсяг постачання, 10 тис. грн.ПДВ)тариф, з якого сплачено 42 тис. грн. (35 тис. грн.обсяг постачання, 7 тис. грн.ПДВ), у тому числі 38,4 тис. грн. (32 тис. грн.обсяг постачання, 6,4 тис. грн. — ПДВ) сплачено безпосередньо споживачами і 3,6 тис. грн. (3 тис. грн. перераховано з бюджету в рахунок оплати наданих громадянам субсидій, 0,6 тис. грн.ПДВ.), а 18 тис. грн. (15 тис. грн.обсяг постачання та 3 тис. грн.ПДВ) залишилися несплаченими; 30 тис. грн. без ПДВчастина вартості житлово-комунальних послуг, яка має бути отримана постачальником житлово-комунальних послуг з бюджету у вигляді виробничої дотації на покриття збитків від постачання послуг за тарифом.

У розділі І податкової декларації з ПДВ за жовтень 2011 р. всі перелічені обсяги постачання та суми податку знайдуть відображення в таких рядках (обсяг — колонка А /ПДВ — колонка Б/):

  • рядок 1: усього 65 тис. грн. /ПДВ — 13 тис. грн./, з яких:
  • 20 тис. грн. /ПДВ — 4 тис. грн./ — вартість послуг, наданих у звітному періоді споживачам, які не належать до категорій, перелічених у п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу;
  • 10 тис. грн. /ПДВ — 2 тис. грн./ — кошти, які надійшли в жовтні від населення як однієї з категорій споживачів, перелічених у п. 187.10 ст. 187 цього Кодексу, як оплата тарифу за житлово-комунальні послуги, надані в липні — серпні 2011 р.;
  • 35 тис. грн. /ПДВ — 7 тис. грн./ — кошти (включаючи перераховані з бюджету 3 тис. грн. /ПДВ — 0,6 тис. грн./ у рахунок оплати наданих громадянам субсидій), які надійшли у жовтні від споживачів, перелічених у п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу, як оплата тарифу за житлово-комунальні послуги, надані у жовтні 2011 р.;
  • рядок 5: 30 тис. грн. /без ПДВ/ — частина вартості житлово-комунальних послуг, яка має бути отримана постачальником житлово-комунальних послуг з бюджету у вигляді виробничої дотації на покриття збитків від постачання у жовтні 2011 р. житлово-комунальних послуг за тарифом. Відображається в цьому рядку незалежно від того, отримано ці кошти з бюджету чи ні.

Не сплачена у жовтні частина тарифу — 18 тис. грн. — обсяг постачання (15 тис. грн. /ПДВ — 3 тис. грн./, які мають надійти від споживачів, перелічених у п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу, як оплата тарифу за житлово-комунальні послуги, надані у жовтні 2011 р., мають бути включені до рядка 1 декларації того звітного періоду, в якому надійде оплата (в оплаченій частині). Для наочності відобразимо наведені цифри в таблиці.

тис. грн.


з/п

Операція

Надано житлово-комунальні послуги

Показники декларації

Тариф (ПДВ)

Виробнича дотація

Звітний період

Наступні звітні періоди

Усього (ПДВ)

Оплачено

Не оплачено

Рядок 1

Рядок 5

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1

Оплата за тарифом послуг, наданих у попередніх звітних періодах

10 (2)

 

 

10 (2)

 

 

10 (2)

2

Надано послуги у звітному періоді комерційним структурам

 

20 (4)

 

20 (4)

 

 

20 (4)

3

Надано послуги у звітному періоді населенню

50 (10)

 

 

 

 

50 (10)

 

у тому числі:

 

 

 

 

 

 

3.1

оплачено за тарифом усього

35 (7)

 

 

35 (7)

 

 

 

у тому числі:

 

 

 

 

 

 

3.1.1

безпосередньо населенням

32 (6,4)

 

 

 

 

 

3.1.2

бюджетом (субсидії та пільги, надані окремим категоріям громадян)

3 (0,6)

 

 

 

 

 

3.2

залишилось неоплаченими

 

15 (3)

 

 

 

15 (3)

4

Розмір дотацій

 

 

30 (б/ПДВ)

 

30 (б/ПДВ)

 

30
(б/ПДВ)

 

Усього

45 (9)

35 (7)

30 (б/ПДВ)

65 (13)

30 (б/ПДВ)

15 (3)

110 (16)

 

110 (16)

 

Формування податкового кредиту

Право на отримання податкового кредиту (п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу)

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

  • придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
  • придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відсутність права на податковий кредит при здійсненні звільнених від оподаткування операцій (п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу)

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Особливості формування податкового кредиту при застосуванні касового методу (пп. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу)

Касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу — метод податкового обліку, за яким дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Пропорційне формування податкового кредиту для оподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій (ст. 199 Податкового кодексу)

У разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково — ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях (п. 199.1 ст. 199 цього Кодексу).

Частка використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями визначається у відсотках як відношення обсягів постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання
оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей самий попередній календарний рік. Визначена у відсотках величина застосовується протягом поточного календарного року (п. 199.2 ст. 199 Податкового кодексу).

Перелічені норми цього Кодексу зобов'язують враховувати таке.

При формуванні податкового кредиту за витратами, пов'язаними з наданням житлово-комунальних послуг, слід взяти до уваги, що незалежно від категорій споживачів  суть самої послуги незмінна, це — постачання тепла. Водночас податкові зобов'язання за операціями з надання таких послуг визначаються в різному порядку і за різними правилами з урахуванням однорідності послуги для всіх категорій споживачів. Крім того, частина вартості цих послуг звільняється від оподаткування. Відповідно за різними правилами має здійснюватись і формування податкового кредиту для одних і тих самих статей витрат, пов'язаних з наданням однієї і тієї самої послуги (наприклад, теплопостачання) різним категоріям споживачів, а частина нарахованого (сплаченого) податку, пропорційна звільненому від оподаткування обсягу послуг, взагалі не бере участі у формуванні податкового кредиту.

Це частина сум нарахованого (сплаченого) ПДВ, пропорційна тій частині вартості житлово-комунальних послуг, яку їх постачальник отримує з бюджету у вигляді виробничої дотації на покриття збитків від постачання послуг за тарифом. Ця частина ПДВ не включається до складу податкового кредиту, оскільки припадає на частину вартості житлово-комунальних послуг, звільнену від оподаткування.

Відсоток, за яким визначається така частина нарахованого (сплаченого) ПДВ, розраховується як відношення встановленого тарифу до фактичної вартості житлово-комунальних послуг. Такий розрахунок здійснюється у відповідних таблицях додатка 7 (Д7) до податкової декларації з ПДВ як для товарно-матеріальних цінностей, так і для основних фондів.

Розрахунок такого відсотка здійснюється один раз на наступний календарний рік та подається разом з декларацією за останній звітний період поточного року і застосовується протягом наступного календарного року. Нагадаємо, що в 2011 р. такий розрахунок вперше подавався платниками разом з декларацією за березень 2011 р.

У тій частині житлово-комунальних послуг, які надано споживачам, не переліченим у п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу, і щодо яких податкові зобов'язання визначаються в загальновстановленому порядку за правилом першої події, в такому самому порядку за правилом першої події здійснюється і формування податкового кредиту, а в тій частині житлово-комунальних послуг, щодо яких податкові зобов'язання визначаються за касовим методом, у такому самому порядку за касовим методом здійснюється і формування податкового кредиту.

При цьому постачальники житлово-комунальних послуг здійснюють розподіл сум нарахованого (сплаченого) податку пропорційно відношенню обсягу житлово-комунальних послуг, щодо яких податкові зобов'язання визначаються за касовим методом, до загального обсягу поставлених товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню. Тобто в розрахунку беруть участь ті суми нарахованого (сплаченого) ПДВ, які згідно з раніше проведеним розподілом між оподатковуваними і звільненими від оподаткування операціями припадають на оподатковувану частину обсягів операцій платника податку.

Частина сум нарахованого (сплаченого) ПДВ, пропорційна частині коштів, які отримано в оплату тарифу від  категорій покупців,  перелічених у п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу, формує податковий кредит за касовим методом, тобто включатиметься до складу податкового кредиту за фактом оплати  у тому звітному періоді, в якому відбулася оплата вартості товарів/послуг, що використовуються для надання житлово-комунальних послуг. Решту суми податку, яка припадає на неоплачену частину вартості придбаних товарів/послуг, може бути включено до складу податкового кредиту лише після проведення розрахунків з постачальниками. Розрахунок розподілених сум податку, що можуть включатись до складу податкового кредиту, здійснюється в табл. 4 додатка 7 (Д7) до податкової декларації з ПДВ.

Продовжимо наведений вище приклад розрахунком «дозволеного» податкового кредиту.

Як зазначалось вище, колонка А рядка 1 декларації за жовтень дорівнює 65 тис. грн., з яких податкові зобов'язання за касовим методом визначаються з 45 тис. грн. (10 + 35). Колонка Б декларації дорівнює 13 тис. грн., з яких 9 тис. грн. (69,23%) нараховано за касовим методом.

У загальному обсязі операцій останнього звітного періоду минулого року (рядки 1 та  5 декларацій за минулий рік) операції, звільнені від оподаткування (рядок 5), становлять 40%. Цей показник вперше був визначений платником у додатку 7 (Д7) до податкової декларації з ПДВ за березень 2011 р. і має застосовуватися до кінця поточного року (це значення рядка 15.2 розділу ІІ «Податковий кредит» декларації), незважаючи на те, що фактично за даними жовтня цей показник менше і дорівнює 31,58% (30 000 / 95 000 х 100% = 31,58%).

Сума придбаних у жовтні товарно-матеріальних цінностей становить 80 тис. грн., а сума ПДВ, нарахована (сплачена) при їх придбанні, становить 16 тис. грн. З них постачальникам оплачено 20 тис. грн., ПДВ — 4 тис. грн.

Отже, з усієї суми нарахованого (сплаченого) у жовтні ПДВ у розмірі 16 тис. грн. до складу податкового кредиту не можуть бути віднесені 6,4 тис. грн. = 16 х 40%. Решта 9,6 тис. грн. мають розподілятись між операціями, щодо яких податкові зобов'язання нараховуються у загальновстановленому порядку і за касовим методом.

З 4 тис. грн., сплачених постачальникам, та їх частина, яка відповідає відсотку «дозволеного» податкового кредиту (4 х 60% = 2,4 тис. грн.), може включатись до складу податкового кредиту, оскільки і для правила першої події, і для касового методу умову отримання права на податковий кредит дотримано.

Решта 7,2 тис. грн. (9,6 – 2,4 = 7,2 (тис. грн.)) ПДВ, не сплаченого постачальникам у складі вартості придбаних товарів, мають бути розподілені в табл. 4 додатка 7 (Д7) до податкової декларації з ПДВ. Ця сума відображається в колонці 6 табл. 4, а суму сплаченого податку, дозволеного до включення до податкового кредиту, у розмірі 2,4 тис. грн. буде відображено в колонці 4 табл. 4 додатка 7 (Д7).

Оскільки відсоток оподатковуваних операцій, за якими податкові зобов'язання визначаються за касовим методом, у загальній сумі операцій, що оподатковуються за ставкою 20%, становить 69,23%, то із «неоплаченої частини» податкового кредиту 7,2 тис. грн. на касовий метод припадає 4,985 тис. грн. (7,2 х 69,23% = 4,985 (тис. грн.)). Ця сума має зазначатись у графі 8 табл. 4 додатка 7 (Д7),  перенесена у графу 14 цієї таблиці, у графу 2 цієї таблиці наступного звітного періоду і тільки після її оплати постачальникам (буде відображена у графі 12 цієї таблиці за відповідний звітний період) потрапить до податкового кредиту.

Решта податку 2,215 тис. грн. (7,2 – 4,985 = 2,215 (тис. грн.)) зазначається у графі 10 табл. 4 додатка 7 (Д7) і може бути включена до складу податкового кредиту за правилом першої події.

Приклад заповнення табл. 4 додатка 7 (Д7) до податкової декларації з ПДВ наведено лише для колонок, в яких відображається сума податку виключно для спрощення  прикладу.

Цей приклад завершує короткий схематичний опис порядку визначення сум податкових зобов'язань та податкового кредиту, їх розподіл між звільненими та оподатковуваними операціями (під терміном «оподатковувані операції» в цій статті розуміють операції, щодо яких нараховуються податкові зобов'язання).

«Гарячі лінії»

Дата: 15 грудня, Четвер
Час проведення: з 14:00 до 16:00