Визначення доходів та їх склад

Механізм розрахунку об'єкта оподаткування податком на прибуток та правила визнання доходів і витрат для цілей оподаткування максимально наближено до бухгалтерського обліку.

Податковим кодексом установлено, що доходи, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання таких доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар, а дохід від надання послуг та виконання робіт — за датою складання акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, що підтверджує виконання робіт або надання послуг (п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу). При цьому для визначення об'єкта оподаткування не враховуються доходи у вигляді суми попередньої оплати та авансів, отриманої в рахунок оплати товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Нормами Податкового кодексу не передбачено окремого правила визнання доходів за операціями з реалізації товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів, тому дохід за такими операціями визнається на дату переходу покупцеві права власності на такий товар. У разі якщо до 01.04.2011 р. платник податку не отримав кошти від продажу бюджетній установі товарів (робіт, послуг) та не включив їх до складу валового доходу відповідно до норм Закону про прибуток, при визначенні об'єкта оподаткування такий платник має врахувати зазначені кошти у складі доходу в звітному періоді їх отримання.

Доходи платника податку складаються з доходу від операційної діяльності та інших доходів.

Дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань.

До його складу входять дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо) та дохід банківських установ за переліком, установленим пп. 135.4.2 п. 135.4 ст. 135 Податкового кодексу.

При цьому дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу (пп. 153.2.1 п. 153.2 ст. 153 вищезазначеного Кодексу). Вимога щодо застосування звичайних цін при формуванні доходів та витрат поширюється на операції з особами, які не є платниками податку на прибуток або сплачують податок за іншими ставками. Зазначені положення застосовуються також при проведенні товарообмінних (бартерних) операцій.

Інші доходи

До складу інших доходів включаються:

• дивіденди, отримані віднерезидентів, проценти, роялті, доходи відволодіння борговими вимогами, відлізингових операцій. Датою отримання доходів увигляді орендних/лізингових платежів (без урахування частини лізингового платежу, щонадається врахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу) замайно, передане платником податку воренду/лізинг, ліцензійних платежів (утому числі роялті) закористування об'єктами інтелектуальної власності єдата нарахування таких доходів, встановлена відповідно доумов укладених договорів;
• штрафи, неустойки чипеня, фактично отримані зарішенням сторін договору або відповідних державних органів. При цьому суми таких надходжень враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування задатою їхфактичного надходження, але неберуть участь ускладі витрат при їхсплаті;
• вартість безоплатно отриманих узвітному періоді товарів, робіт, послуг, безповоротної фінансової допомоги, безнадійна кредиторська заборгованість;
• невикористана частина коштів, щоповертається зістрахових резервів;
• суми заборгованості, щопідлягають включенню додоходів запорядком відшкодування небанківськими фінансовими установами сум безнадійної заборгованості зарахунок страхового резерву;
• отримані суми державного мита, попередньо сплаченого позивачем, щоповертаються найого користь зарішенням суду;
• суми акцизного податку, сплаченого (нарахованого) покупцями (покупцям) підакцизних товарів (заїхрахунок) накористь платника такого акцизного податку, атакож суми збору увигляді цільової надбавки додіючого тарифу наелектричну, теплову енергію таприродний газ;
• суми дотацій, субсидій, капітальних інвестицій ізфондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отримані платником податку. Порядок визначення доходів, отриманих увигляді цільового фінансування зфондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, установлено п.137.2 ст.137 Податкового кодексу;
• доходи, отримані відпродажу основних засобів, нематеріальних активів, операцій зпродажу землі, відстрахової діяльності таінших доходів. Порядок визначення таких доходів установлено статтями146, 147, 153 — 161 Податкового кодексу. Доскладу інших доходів включаються також доходи, невраховані при обчисленні доходу періодів, щопередують звітному, тавиявлені узвітному податковому періоді;
• суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку узвітному податковому періоді, щозалишаються неповернутими накінець такого звітного періоду, відосіб, які неєплатниками цього податку (втому числі нерезидентів), або осіб, які мають пільги зцього податку, втому числі тих, щозастосовують нижчі ставки податку. Уразі якщо вмайбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (їїчастину) особі, яка їїнадала, такий платник збільшує суму витрат насуму поворотної фінансової допомоги (їїчастини) занаслідками звітного податкового періоду, вякому відбулося таке повернення;
• суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку узвітному податковому періоді (пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу).

До безповоротної фінансової допомоги прирівнюється частина боргу за векселем у розмірі знижки фактично не сплаченої за домовленістю частини повної суми векселя, якщо утримувач простого векселя погоджується прийняти частковий платіж за векселем від емітента до настання строку платежу. При цьому за згодою сторін борг за векселем вважається погашеним, тобто зобов'язання векселедавця оплачено. У векселедавця об'єктом оподаткування у цьому випадку є сума фактичної знижки.

Доходом вважається і заборгованість за векселем після закінчення трьох років із дня терміну платежу, оскільки сума заборгованості визнається безповоротною фінансовою допомогою, і тому платник податку — емітент повинен включити суму такої заборгованості до складу доходів за підсумками звітного податкового періоду, в якому таку заборгованість визнано безповоротною фінансовою допомогою.

У випадку отримання безповоротної фінансової допомоги в іноземній валюті доходи перераховуються в національну валюту за офіційним курсом Нацбанку України, що діяв на дату надходження коштів на банківський рахунок платника податку.

У податковому обліку надання безповоротної фінансової допомоги не відображається.

Доходи платника податку в іноземній валюті за операціями від реалізації товарів (виконання робіт, надання послуг) враховуються у складі доходів у частині їхньої вартості, не сплаченої в попередніх звітних податкових періодах, і перераховуються в національну валюту за офіційним курсом Нацбанку України, що діяв на дату визнання таких доходів (для товарів — на дату переходу права власності на товар, для робіт і послуг — на дату складання акта або іншого документа, який підтверджує виконання робіт або надання послуг), а в частині раніше отриманої оплати — за курсом, що діяв на дату її отримання.

Дохід від реалізації товарів підприємствам — виробникам сільськогосподарської продукції на умовах товарного кредиту визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Податковий облік операцій за договорами комісії, агентськими та іншими аналогічними договорами має дещо інші правила, за якими доходом визнається сума винагороди за договором комісії, експедирування, а не включаються до доходів платежі платника податку в сумі вартості товару на користь комітента, принципала тощо за договорами комісії, агентськими та іншими аналогічними договорами, перераховані платником на виконання цих договорів.

Для комітента датою отримання доходу від продажу товарів, що належать комітенту, вважається дата продажу товарів, зазначена у звіті комісіонера (агента). У разі придбання товарів (робіт, послуг) комітентом витрати комітента на придбання товарів (робіт, послуг), у тому числі витрати на сплату комісійної винагороди комісіонеру, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.