Новини
Тема: Інше

Надання податкових пільг з туристичного збору

Статтею 10 Податкового кодексу визначено, що туристичний збір належить до місцевих податків і зборів.

Відповідно до п. 10.4 ст. 10 зазначеного Кодексу місцеві ради у межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання щодо запровадження збору.

Згідно з пп. 12.3.2 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу при прийнятті рішення про встановлення збору обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платники збору, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, наведені у ст. 7 цього Кодексу, з дотриманням критеріїв, установлених ст. 268 Кодексу. Під час встановлення збору можна передбачати податкові пільги та порядок їх застосування (п. 7.2 ст. 7 Податкового кодексу).

Слід зазначити, що не дозволяється сільським, селищним і міським радам установлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків і зборів для окремих юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків і зборів (пп. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 Кодексу).

Статтею 268 Податкового кодексу визначено, що платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної або міської ради про встановлення збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов'язанням залишити місце перебування в зазначений строк.

Справляння збору може здійснюватися (згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради) податковими агентами:

  • адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;
  • квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
  • юридичними особами або фізичними особами — підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною або міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Особливістю справляння збору є зазначення податковими агентами суми сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання під час надання послуг, пов'язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею).

Платниками збору не можуть бути особи, які:

  • постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких установлено такий збір;
  • особи, які прибули у відрядження;
  • інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого);
  • ветерани війни;
  • учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
  • особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих і санаторно-курортних закладів, які мають ліцензію на медичну практику та акредитацію Мінохорони здоров'я України;
  • діти віком до 18 років;
  • дитячі лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та санаторно-курортні заклади.

Відповідно до п. 30.1 ст. 30 Податкового кодексу податкова пільга — передбачене податковим і митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 Податкового кодексу).

Отже, оскільки органи місцевого самоврядування вирішують питання щодо запровадження туристичного збору, тому під час встановлення місцевими радами туристичного збору податкові пільги та порядок їх застосування можна передбачати лише для певної категорії платників збору. При цьому не дозволяється встановлювати індивідуальні пільгові ставки зі справляння туристичного збору для окремих юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати такого збору.