Соціальне страхування
Тема: Труд і зарплата

Неповний робочий час для працівниці, яка має дитину віком до 14 років

Працівниця підприємства, яка має дитину віком шість років, звернулася з проханням установити їй скорочений робочий день. Якими законодавчими актами регулюється це питання?


Згідно зі ст. 56 КЗпП на прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, в тому числі таку, що перебуває під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, роботодавець зобов'язаний встановити їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Неповний робочий час може встановлюватися шляхом зменшення тривалості щоденної роботи, кількості днів роботи протягом тижня чи одночасно шляхом зменшення і кількості годин роботи упродовж дня, і кількості робочих днів упродовж тижня.

Отже, на прохання працівниці, яка має дитину віком до 14 років та вирішила працювати на умовах неповного робочого часу, роботодавець зобов'язаний встановити їй такий режим роботи.

Зазначена норма не обмежує права сторін трудового договору на визначення тривалості неповного робочого часу. Тому тривалість робочого дня може встановлюватися за угодою між працівником і роботодавцем.

При роботі на умовах неповного робочого часу оплата праці провадиться пропорційно відпрацьованому часу.

Крім того, згідно з частиною четвертою ст. 51 КЗпП скорочена тривалість робочого часу може встановлюватися за рахунок власних коштів підприємств та організацій для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину-інваліда.

Відповідно до цієї норми підприємства, установи, організації для жінок, які мають дітей віком до 14 років, на умовах, визначених у колективному договорі, можуть установлювати скорочену тривалість робочого часу за рахунок власних коштів.