Інші податки
Тема: Перевірки та відповідальність, РРО. Готівковий обіг, Приватні підприємці

Особливості застосування реєстраторів розрахункових операцій

Зміни до Закону про РРО

Внесеними законами № 2756 і № 3609 змінами до Закону про РРО передбачено запровадження РРО, що створює контрольну стрічку в електронній формі. Такий РРО повинен забезпечувати згідно з технологією, розробленою Нацбанком України та погодженою ДПС України, відсутність спотворення або знищення даних про проведені розрахункові операції, копій розрахункових документів, які містяться на контрольній стрічці, ідентифікацію зазначеного реєстратора на такій стрічці.

Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі в РРО та модемів для передання даних також встановлюються ДПС України згідно з технологією, розробленою Нацбанком України та погодженою ДПС України.

Враховуючи зміни, внесені законами № 2756 і № 3609, п. 7 ст. 3 Закону про РРО викладено в новій редакції, яка набере чинності з 1 січня 2012 р. Відповідно до цього пункту суб'єкти господарювання зобов'язані подавати до органів ДПС звітність, пов'язану із застосуванням РРО та розрахункових книжок (за текстом — РК), не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо зазначеним пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку.

Суб'єкти господарювання, які використовують РРО, що створюють контрольну стрічку в електронній формі, або електронні контрольно-касові реєстратори, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, повинні подавати до органів ДПС по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті РРО або в пам'яті модемів, які до них приєднані.

Суб'єкти господарювання, які використовують РРО, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, за винятком електронних контрольно-касових реєстраторів, повинні подавати до органів ДПС по дротових або бездротових каналах зв'язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, яка міститься в їх фіскальній пам'яті.

Порядок передачі інформації до органів ДПС по дротових або бездротових каналах зв'язку встановлюється ДПС України на базі технології, розробленої Нацбанком України та погодженої ДПС України.

Водночас з 1 грудня 2011 р. після підтвердження відповідності РРО технічним вимогам щодо створення контрольної стрічки в електронній формі, здійсненої відповідно до вимог ст. 13 Закону про РРО, дозволено первинну реєстрацію РРО, які створюють контрольну стрічку в електронній формі.

Внесеними Законом № 2756 змінами до ст. 17 Закону про РРО лібералізовано систему штрафних санкцій за порушення вимог законодавства про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Так, у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:

  • вчинене вперше — 1 грн.;
  • вчинене вдруге — 100% вартості проданих з вищезазначеними порушеннями товарів (послуг);
  • за кожне наступне вчинене порушення — у п'ятикратному розмірі вартості проданих з вищезазначеними порушеннями товарів (послуг).

У зв'язку із внесенням змін до ст. 17 Закону про РРО виключено такі статті цього Закону, якими встановлювалася відповідальність:

  • статтю 22 — щодо невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті;
  • статтю 23 — щодо невстановлення цінників на товари.

Крім того, для уникнення неоднозначного тлумачення застосування фінансової санкції щодо ведення обліку товарів за місцем їх реалізації внесеними змінами виключено ст. 21 Закону про РРО.

Слід звернути увагу, що з 1 липня 2012 р. ст. 17 Закону про РРО буде доповнено п. 9, яким передбачено застосування фінансових санкцій у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в разі неподання до органів ДПС звітності, пов'язаної із застосуванням РРО, РК та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО по дротових або бездротових каналах зв'язку, в разі обов'язковості її подання. У разі допущення суб'єктами господарювання порушення зазначених вимог Закону вперше протягом 2012 р. фінансові санкції не застосовуватимуться.

Застосування РРО

Дія Закону про РРО поширюється на всіх суб'єктів господарювання (за текстом — СГ) та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до ст. 3 Закону про РРО зазначені СГ при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Статтею 9 Закону про РРО визначено види діяльності, звільнені від застосування РРО та РК при проведенні розрахунків.

Переліком № 1336 визначено окремі форми та умови проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням РК та книг обліку розрахункових операцій (за текстом — КОРО).

Суб'єкти господарювання, яким дозволено не застосовувати РРО, але використовувати РК і КОРО, поділяються за розміром річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) таким чином:

  • граничний розмір не перевищує 200 тис. грн. на одного суб'єкта господарської діяльності, який здійснює діяльність, визначену в пунктах 2, 3, 5, 6, 13, 14, 16, 17, 22, 23, 27 Переліку № 1336;
  • граничний розмір не перевищує 75 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)), який здійснює діяльність, визначену в пунктах 4 і 7 Переліку № 1336.

Крім того, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється для таких видів діяльності, які визначено у пунктах 1, 8, 9, 10, 11, 15, 18, 19, 20, 21, 24, 25 і 26 Переліку № 1336.

У разі перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій протягом будь-якого періоду, що становить 12 місяців, СГ протягом місяця повинні перейти на облік розрахункових операцій із застосуванням РРО.

Перед придбанням РРО СГ потрібно вивчити документацію щодо застосування певних видів реєстраторів, моделей та їх класифікацій у конкретних сферах діяльності. Наприклад, у реєстраторах, призначених для використання при продажу ювелірних виробів або приймання платежів стільникового зв'язку, передбачено функцію обчислення податків за двома та більше податковими ставками (при проведенні таких розрахункових операцій обов'язково обчислюється не лише ПДВ, а й збір до Пенсійного фонду).

До реєстрації приймаються РРО, модифікації яких включено до Державного реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що термін служби, установлений у технічній документації на РРО, не закінчився, а також з урахуванням термінів реєстрації, установлених Державним реєстром РРО. {h}Зверніть увагу!
Наказом № 114 затверджено оновлений Державний реєстр РРО, який буде надруковано в наступному номері «Вісника».{/h}

Згідно з чинним законодавством СГ надано право самостійно обирати РРО за ціною та технічними умовами. При придбанні РРО обов'язково необхідно враховувати строк його служби — він не має перевищувати строку експлуатації, передбаченого технічною документацією.

Гарантійний строк експлуатації реєстратора обчислюється від дати введення його в експлуатацію і вважається закінченим у разі припинення дії гарантійних зобов'язань виробника (постачальника) щодо технічного обслуговування та ремонту реєстратора.

РРО — пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовано фіскальні функції і який призначено для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).

До РРО належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

На території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включено до Державного реєстру РРО та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній і програмній документації виробника.

Крім того, РРО, що створює контрольну стрічку в електронній формі, повинен забезпечувати згідно з технологією, розробленою Нацбанком України та погодженою ДПС України, відсутність спотворення або знищення даних про проведені розрахункові операції, копій розрахункових документів, які на ній містяться, можливість ідентифікації зазначеного реєстратора на такій стрічці.

Контрольна стрічка повинна друкуватися в єдиному робочому циклі з касовими чеками чи підкладними документами без повторного її використання. При застосуванні портативних РРО дозволяється друкувати контрольну стрічку перед друкуванням фіскального звітного чека, якщо таке передбачено технічними можливостями РРО.

Реєстрація РРО

Процедуру реєстрації РРО визначено в розділі 2 Порядку реєстрації РРО. Так, реєстрація РРО здійснюється в органі ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) СГ, а якщо СГ обслуговується в інспекції по роботі з великими платниками податків, то за місцем податкового обліку. У разі використання РРО на території іншої адміністративно-територіальної одиниці його необхідно до початку використання взяти на облік в органі ДПС за місцем використання, крім РРО, що застосовуються на об'єктах виїзної торгівлі (надання послуг), та резервних РРО. Реєстрація та взяття на облік здійснюються безоплатно, реєстрація — не пізніше ніж два робочі дні з моменту подання всіх необхідних документів, а взяття на облік — у день їх подання СГ.

Підприємства, що мають мережу відокремлених філій (представництв), які взято на податковий облік у місцевих органах ДПС та які відповідно до чинного законодавства самостійно сплачують податок на прибуток, можуть реєструвати РРО за місцезнаходженням цих філій.

Реєстрація РРО здійснюється на підставі письмової заяви СГ довільної форми, у якій зазначено сферу застосування та реквізити РРО (модифікацію, заводський номер, версію програмного забезпечення, виробника або постачальника, дату виготовлення), а також надання ним таких документів та їх копій, завірених підписом керівника і печаткою СГ — юридичної особи або особистим підписом СГ — фізичної особи:

  • копії свідоцтва про державну реєстрацію СГ (якщо він має зареєстровані в даному органі ДПС РРО чи КОРО, то копію свідоцтва надавати не потрібно);
  • документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;
  • паспорта (формуляра) на РРО;
  • дозволу місцевого органу виконавчої влади на розміщення господарської одиниці (договору оренди, іншого документа на право власності або користування господарською одиницею); для реєстрації резервного РРО слід надати такі документи на кожну господарську одиницю, де використовуватиметься РРО;
  • для СГ, що надають послуги з перевезень пасажирів і багажу, — ліцензії на право здійснення зазначеного виду діяльності;
  • у разі реєстрації РРО, що був раніше зареєстрований іншим СГ, — довідки про скасування реєстрації.

Оригінали документів повертаються СГ, копії залишаються в органі ДПС.

РРО вважатиметься зареєстрованим після виконання всіх дій, зазначених у пунктах 2.32.7 другого розділу Порядку реєстрації РРО, а при здійсненні підприємницької діяльності не за місцем реєстрації РРОпісля виконання всіх дій, передбачених пунктами 2.32.8 цього Порядку.

Крім реєстрації РРО в органах ДПС потрібно зареєструвати КОРО та РК. Причому КОРО реєструється на кожний РРО або, якщо згідно з чинним законодавством розрахунки можуть проводитися без застосування РРО, — на окрему господарську одиницю, депо підприємства електротранспорту, а при наданні послуг пасажирським автомобільним транспортом — на кожного кондуктора або за рішенням СГ на кожний транспортний засіб.

Реєстрація КОРО

Перед реєстрацією КОРО СГ повинен забезпечити:

  • шнурування КОРО;
  • послідовне нумерування її сторінок;
  • установлення на неї засобу контролю таким чином, щоб унеможливити розшнурування книги без порушення цілісності засобу контролю;
  • здійснення на титульній сторінці книги записів, що містять дані про СГ (назва та адреса господарської одиниці, назва СГ, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ чи номер за ДРФО), кількість сторінок, номер установленого засобу контролю, дані про РРО (модифікація РРО, заводський і фіскальний номери РРО, версія програмного забезпечення).

Реєстрація першої КОРО на господарську одиницю (депо, кондуктора) здійснюється на підставі письмової заяви СГ довільної форми, де зазначається сфера діяльності, а також надання ним таких документів та їх копій, завірених підписом керівника і печаткою СГюридичної особи або особистим підписом СГфізичної особи:

копії свідоцтва про державну реєстрацію СГ (якщо СГ має зареєстровані в даному органі ДПС КОРО на інші господарські одиниці чи РРО, то копія свідоцтва не потрібна);

дозволу місцевого органу виконавчої влади на розміщення господарської одиниці (договору оренди, іншого документа на право власності або користування господарською одиницею);

для СГ, що надають послуги з перевезень пасажирів і багажу, — ліцензії на право здійснення зазначеного виду діяльності.

Оригінали документів повертаються СГ, копії залишаються в органі ДПС.

Реєстрація другої та наступних КОРО на господарську одиницю (депо, кондуктора) або на РРО здійснюється на підставі подання СГ письмової заяви довільної форми та довідки про реєстрацію КОРО. Посадова особа органу ДПС здійснює запис у відповідному розділі Книги облікових форм, додаткові записи в двох примірниках довідки про реєстрацію КОРО та заповнює рядки титульної сторінки КОРО.

Узяття КОРО на облік в органах ДПС за місцем провадження підприємницької діяльності здійснюється при поданні СГ довідки про реєстрацію КОРО.

Реєстрація РК

Реєстрація РК здійснюється безоплатно в органі ДПС, де СГ зареєстрував відповідну КОРО, не пізніше ніж два робочі дні з моменту подання СГ необхідних документів.

До реєстрації приймаються зброшуровані РК, які складаються з блоків послідовно пронумерованих розрахункових квитанцій або спрощених розрахункових квитанцій встановленої форми, виготовлених відповідно до Положення про форму та зміст розрахункових документів, та реєстраційної сторінки, при цьому серії та номери квитанцій одного виду, зареєстрованих окремим СГ, не повинні повторюватися у межах розрядності серій та номерів. РК повинна бути скріплена виробником з використанням машинного способу, який унеможливлює вилучення корінців розрахункових квитанцій без порушення засобів кріплення.

Перед реєстрацією РК СГ повинен забезпечити:

  • заповнення на реєстраційній сторінці РК рядків, що містять назву, ідентифікаційний код СГ за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО;
  • заповнення в усіх розрахункових квитанціях реквізитів «Назва СГ», «Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ (номер за ДРФО)» або «Податковий номер платника ПДВ».

Перед реєстрацією РК, яка складається зі спрощених розрахункових квитанцій, СГ повинен забезпечити:

  • відсутність у РК квитанцій із серіями та номерами, що повторюються, згідно з вищевикладеними вимогами;
  • відповідне заповнення реєстраційної сторінки, яка може розміщуватися на останньому аркуші разом з квитанціями;
  • заповнення в усіх спрощених розрахункових квитанціях реквізиту «Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ (номер за ДРФО)».

На кожну РК, що надається на реєстрацію, необхідно встановити засіб контролю таким чином, щоб унеможливити розкріплення книжки без порушення цілісності засобу контролю.

Реєстрація РК здійснюється на підставі подання СГ письмової заяви довільної форми та довідки про реєстрацію КОРО.

Подання звітності з РРО

Суб'єкти господарювання подають звітність щодо всіх зареєстрованих РРО незалежно від застосування чи незастосування їх у звітному місяці та щодо всіх КОРО, зареєстрованих на господарську одиницю (депо, кондуктора, об'єкт виїзної торгівлі), які ведуться разом із РК у випадках, визначених законом (крім виходу РРО з ладу або відключення електроенергії).

Слід зазначити, що це стосується і тих РРО, які виключено з Державного реєстру РРО або строк експлуатації яких закінчився, але на момент подання звітності їх ще не знято з реєстрації. Також це стосується і резервних РРО.

Під резервним слід розуміти такий РРО, який застосовується на період виходу з ладу основного РРО. Резервний РРО обов'язково потрібно зареєструвати відповідно до п. 2.7 Порядку реєстрації РРО.

Надруковані на РРО періодичні звіти повинні подаватися щодо тих РРО, які застосовувались у відповідному періоді, та щодо тих, технічними характеристиками яких передбачено друкування періодичних звітів з нульовими сумами за період, коли РРО не використовувався. СГ дозволено подавати періодичні звіти разом зі звітом за перший місяць поточного календарного року.

Форма звітності

До звітності, пов'язаної із застосуванням РРО, належить Звіт про використання РРО та КОРО (РК) за формою № ЗВР-1 (за текстом — Звіт про використання РРО). Звітність щодо використання РК подається у складі Звіту про використання РРО та Довідки про використані РК.

Строки подання звітності

Суб'єкти господарювання при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані подавати до органів ДПС за місцем реєстрації РРО (РК) звітність, пов'язану із застосуванням РРО та РК, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця.

При поданні звітності подавати одночасно КОРО чи РК не потрібно.

Здійснення розрахунків із застосуванням РРО розглянемо в запитаннях-відповідях.

Який порядок відображення помилково введеної суми в Звіті про використання РРО та КОРО?

Відповідно до п. 4.7 Порядку реєстрації РРО скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача».

Пунктом 4.8 зазначеного Порядку передбачено, що при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку необхідно скласти акт про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, де вказуються помилкова сума та реквізити розрахункового документа. Такий акт передається до бухгалтерії суб'єкта господарювання і зберігається протягом трьох років. У разі відсутності у суб'єкта господарювання бухгалтерії акти підклеюються на останній сторінці відповідної КОРО.

Помилково проведені суми через РРО протягом звітного місяця, як визначено в п. 5 Інструкції № 614, не включаються до граф 4 — 7 Звіту про використання РРО. За бажанням суб'єкта господарювання до Звіту про використання РРО можна додати пояснювальну записку щодо помилково введених сум.

З якого терміну необхідно подавати звітність, пов'язану із застосуванням РРО та РК, по дротових або бездротових каналах зв'язку та копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків?

Згідно з п. 7 ст. 3 Закону про РРО суб'єкти господарювання, які використовують РРО з електронною контрольною стрічкою зобов'язані при проведенні розрахунків з 1 січня 2012 р. передавати до органів ДПС електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків або інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або безготівковій формі, по дротових або бездротових каналах зв'язку у порядку, що грунтується на технології, розробленій Нацбанком України та погодженій ДПС України.

Чи потрібно подавати до органів ДПС звітність щодо РК, зареєстрованих на РРО, які використовувались у період виходу з ладу РРО або в разі тимчасового відключення електроенергії?

Відповідно до п. 3 Порядку № 614 у разі використання РК на період виходу з ладу РРО або в разі тимчасового відключення електроенергії звітність подається у складі, передбаченому для РРО. Звітність, пов'язана із застосуванням РРО, подається у складі Звіту про використання РРО, а при поданні звіту за останній місяць календарного року — з поданням додатково періодичних звітів за минулий календарний рік, надрукованих на кожному РРО.

Звітність, пов'язана з використанням РК, подається у складі Звіту про використання РРО і Довідки про використання розрахункових книжок. Якщо є зареєстровані РРО та КОРО, то відомості про суми розрахунків за РРО та КОРО можна відобразити у одному Звіті про використання РРО.

Чи застосовується РРО при реалізації сільськогосподарським підприємством живої птиці та яєць?

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону про РРО суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку РК.

Пунктом 1 ст. 9 Закону про РРО визначено, що РРО не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами й організаціями всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Отже, сільськогосподарське підприємство, яке займається вирощуванням живої птиці, у разі проведення розрахунків у касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, має право не застосовувати РРО.

Фізична особапідприємець, яка перебуває на єдиному податку, здійснює роздрібну торгівлю молочною продукцією в кіоску. Чи потрібно у цьому випадку застосовувати РРО?

Статтею 3 Закону про РРО визначено коло суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Випадки звільнення від застосування РРО суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції, визначено ст. 9 Закону про РРО, п. 6 якої передбачено таке звільнення для фізичних осіб — підприємців при продажу товарів (наданні послуг), які сплачують єдиний податок.

Таким чином, при здійсненні фізичною особоюпідприємцем, яка перебуває на єдиному податку, роздрібної торгівлі молочною продукцією застосування РРО не передбачено.

Приватний підприємець працює за загальною системою оподаткування, здійснює на ринку торгівлю продуктовими товарами з лотка. Чи потрібно йому використовувати РК?

Відповідно до п. 3 Переліку № 1336 при здійсненні роздрібної торгівлі (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу) на ринках, ярмарках дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО, але за умови використання РК та КОРО.

Таким чином, приватний підприємець, який працює за загальною системою оподаткування і здійснює на ринку торгівлю продуктовими товарами з лотка, повинен використовувати КОРО та РК.

Фізична особапідприємець, яка перебуває на загальній системі оподаткування, надає послуги з перевезення пасажирів у таксі. Чи потрібно застосовувати електронний таксометр?

Згідно з п. 8 ст. 3 Закону про РРО суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при наданні послуг у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані надавати послуги за умови наявності тарифу на послугу, що надається у грошовій одиниці України.

Електронний таксометр — реєстратор розрахункових операцій, який додатково забезпечує попереднє програмування тарифів за проїзд та облік вартості наданих послуг з перевезень пасажирів, що визначено ст. 2 Закону про РРО.

Отже, при проведенні розрахункових операцій суб'єкти підприємницької діяльностіфізичні особи, які перебувають на загальній системі оподаткування та надають послуги з перевезення пасажирів у таксі, зобов'язані застосовувати РРО (електронні таксометри).

Чи застосовується РРО при проведенні розрахунків за надані медичні послуги?

Статтею 3 Закону про РРО визначено вимоги щодо порядку проведення розрахунків суб'єктами господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема згідно з п. 1 цієї статті суб'єкти господарювання повинні здійснювати розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку РК.

Проте відповідно до п. 1 ст. 9 Закону про РРО при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами й організаціями всіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку РРО та РК не застосовуються.

Отже, підприємство при проведенні розрахунків за надані медичні послуги може не застосовувати РРО за умови проведення таких розрахунків у касі з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку.

Яким чином заповнюються КОРО та РК на період виходу з ладу РРО?

Відповідно до преамбули Закону про РРО цей Закон визначає правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і поширюється на всіх суб'єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Згідно з п. 5 ст. 3 Закону про РРО суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані у разі незастосування РРО у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням КОРО, РК та з дотриманням встановленого порядку їх ведення.

ДПА України затверджено Порядок реєстрації КОРО та Порядок реєстрації РРО.

Щодо внесення готівки та виконання операції «службове внесення» при відновленні роботи РРО, то пп. 4.9 п. 4 Порядку реєстрації РРО передбачено, що після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам'яті) — за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ, після чого слід виконати Z-звіт. При потребі виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків. Зокрема, в абзаці другому п. 7.9 Порядку реєстрації КОРО зазначено, що на підставі даних розрахункових квитанцій щоденно здійснюються записи у розділі 2. При цьому у записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовано дані в цьому фіскальному чеку. Таким чином, після встановлення відремонтованого (резервного) РРО необхідно провести через РРО суми розрахунків за час використання РК, виконати Z-звіт та операцію «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

Статтею 5 Закону про РРО передбачено проведення розрахункових операцій з використанням КОРО та РК або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО, але не більше ніж 72 години (7 робочих днів) на період виходу з ладу РРО. За цей час центр сервісного обслуговування РРО повинен відремонтувати або замінити РРО на новий. Ведення РК на період виходу з ладу РРО визначено Порядком реєстрації КОРО.

Відповідно до п. 9.7 Порядку реєстрації КОРО сума готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків до початку робочого дня, вноситься суб'єктом господарювання протягом робочого дня або перебуває на місці проведення розрахунків на момент виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії, зазначається у корінці РК з поміткою «службове внесення». Сума готівки, що вилучається суб'єктом господарювання протягом робочого дня з місця проведення розрахунків, записується у корінець розрахункової квитанції з поміткою «службова видача». Отже, сума готівки, яка не вилучалась із місця проведення розрахунків, наступного дня повинна зазначатися у корінці розрахункової квитанції з відповідною поміткою.

Обов'язковість заповнення розділів 2, 3 та 4 КОРО на період виходу з ладу РРО передбачено пунктами 7.5, 7.8 — 7.10 Порядку реєстрації КОРО.

Особливості заповнення розділу 2 КОРО на період виходу з ладу РРО визначено абзацом другим п. 7.9 Порядку реєстрації КОРО, яким передбачено, що записи у розділі 2 здійснюються щоденно на підставі даних розрахункових квитанцій, при цьому до запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 3 — 8) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО або відключення електроенергії. У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовано дані у цьому фіскальному чеку.

Які дії касира у разі помилкового проведення через РРО сум продажу?

Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону про РРО суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані забезпечувати відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно з п. 4.7 Порядку реєстрації РРО реєстрація видачі коштів у разі прийняття цінностей під заставу або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми тільки у разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача». Забороняється реєструвати через РРО від'ємні суми з використанням операції «сторно».

Водночас п. 4.8 Порядку реєстрації РРО передбачено, якщо сума коштів при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку перевищує 100 грн., то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт, в якому зазначити дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.

Однак викладені вимоги стосуються лише розрахункової операції (проведення через РРО суми розрахунку). Відповідно до ст. 2 Закону про РРО розрахункова операція — приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів до банку покупця.

З огляду на викладене при виправленні допущеної під час операції «службове введення» помилки матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо проводить розрахунки, повинна здійснити операцію «службова видача» та скласти відповідний акт.

Якщо у разі таких дій суб'єкт господарювання самостійно і вчасно виявив помилку та не порушив вимог п. 13 ст. 3 Закону про РРО, а саме забезпечив відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, штрафні санкції не застосовуються.

Чи необхідно програмувати у касовому чеку РРО 5% збору до Пенсійного фонду при продажу ювелірних виробів?

Відповідно до ст. 2 Закону про РРО розрахунковий документ — документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

Статтею 8 Закону про РРО визначено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення РК, КОРО встановлюються ДПА України.

Згідно пп. 3.2 п. 3 Положення № 614 касовий чек повинен містити обов'язкові реквізити, зокрема, для суб'єктів господарювання, зареєстрованих як платники ПДВ, — індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Законом про ПДВ; перед номером друкуються великі літери «ПН» та літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару.

Окремим рядком — літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальна сума ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка — великі літери «ПДВ».

Установлені в даному Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів. У разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення документ не є розрахунковим (пп. 2.1 п. 2 Положення № 614).

Враховуючи вищезазначене, у фіскальному касовому чеку має бути зазначено окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ у відсотках та загальна сума ПДВ. Водночас роздрукування у фіскальному касовому чеку інформації про стягнення 5% збору на обов'язкове пенсійне страхування законодавством не передбачено.

Чи є касовий чек, надрукований РРО, підтвердним документом про витрачені кошти під час відрядження?

Розрахунковим документом вважається документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, надрукований у випадках, передбачених Законом про РРО, і зареєстрованим у встановленому порядку РРО (ст. 2 Закону про РРО).

Згідно з п. 15 Інструкції № 59 підтвердними документами, що засвідчують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи відповідно до Закону про РРО.

Отже, касовий чек на товари (послуги), надрукований РРО при проведенні розрахунків відповідно до вимог Закону про РРО, є підтвердним документом понесених витрат у відрядженні, який додається до звіту про використання коштів та є підставою для відшкодування таких витрат.