ПДВ

Реєстрація платником ПДВ

Реєстрація платником ПДВ

Чи враховуються при визначенні загального обсягу оподатковуваних операцій з метою повторної реєстрації платником ПДВ обсяги умовного постачання товарів та необоротних активів, визначені платником податку при анулюванні його реєстрації як платника ПДВ?

Згідно з п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку було включено до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів і нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення згідно із законом.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V цього Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 грн. (без урахування ПДВ), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі ДПС за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Згідно з п. 182.1 ст. 182 Податкового кодексу якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до п. 181.1 ст. 181 цього Кодексу не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми та обсяги постачання товарів/послуг іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становлять не менше 50% загального обсягу постачання, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

Особа, статутний капітал або балансова вартість активів (основних засобів, нематеріальних активів, запасів) якої перевищує 300 000 грн. та яка не є платником податку відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу, може добровільно зареєструватися незалежно від наявності здійснених нею оподатковуваних операцій та обсягу постачання товарів/послуг іншим платникам податку.

При розрахунку загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з Податковим кодексом, для визначення необхідності обов'язкової реєстрації та можливості добровільної реєстрації платником ПДВ потрібно враховувати визначення терміна «постачання товарів/послуг» (підпункти 14.1.185 та 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу) та брати до уваги обсяги такого постачання протягом останніх 12 календарних місяців, а саме:

постачання послуг — будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності;

постачання товарів — будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Постачанням товарів також вважається, зокрема, умовне постачання товарів та необоротних активів, під час придбання яких суми податку було включено до складу податкового кредиту і в останньому звітному (податковому) періоді обліковувалися у залишках платника, який подав заяву про анулювання реєстрації як платника ПДВ або про перехід на іншу систему оподаткування, що передбачає сплату податку в іншому порядку, ніж визначений розділом V Податкового кодексу.

Враховуючи те, що при визначенні умовного постачання платником ПДВ не здійснюються нарахування (сплата) коштів на користь цього платника податку та постачання товарів/послуг іншим платникам податку, платник податку, реєстрацію як платника ПДВ якого анульовано, з метою визначення обсягу оподатковуваних операцій для повторної реєстрації платником ПДВ не має права до загального обсягу постачання товарів/послуг, установленого для реєстрації (обов'язкової, добровільної), включати обсяги умовного постачання товарів та необоротних активів, визначених таким платником при анулюванні його реєстрації як платника ПДВ.

Податкова накладна

Які вид договору, дату та номер необхідно зазначати у рядку «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної, виписаної за щоденними підсумками операцій?

Форму податкової накладної та порядок її заповнення затверджено наказом № 1379.

Згідно з пп. 8.4 п. 8 Порядку № 1379 податкова накладна виписується за щоденними підсумками операцій (якщо її не було виписано на ці операції) у разі:

здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку);

виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, що виставляються платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, форму яких встановлено міжнародними стандартами;

надання платнику податку касових чеків, які містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Статтею 67 Господарського кодексу встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Отже, продавець — платник ПДВ при заповненні рядка «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної за щоденними підсумками операцій повинен зазначити:

  • у полі «вид договору»вид договору, згідно з яким такий продавець працює з покупцями (наприклад, «Договір купівлі-продажу», «Договір на виконання робіт», «Договір на виконання послуг» тощо);
  • у полі «від»дату виконання усної домовленості. Згідно зі ст. 206 Цивільного кодексу усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність;
  • у полі «№»прочерк.

Податковий кредит

Як здійснювати розподіл податкового кредиту за відсотком, зазначеним у рядку 15 декларації: за всіма операціями з придбання товарів/послуг чи лише за тими, що одночасно використовуватимуться в оподатковуваних і звільнених від оподаткування операціях? Чи можна визначати такий відсоток щомісяця?

Розподіл податкового кредиту у рядку 15 здійснюється протягом року в кожному з тих звітних періодів, у якому одночасно були й оподатковувані, й неоподатковувані операції з урахуванням відсотка, визначеного в табл. 1 додатка 7 (Д7) до податкової декларації за останній звітний період попереднього року (грудень 2011 р.).

Крім того, в рядку 15 декларації розподіляються згідно з відсотком, визначеним у додатку 7, суми податку, сплачені при придбанні товарів (послуг), які було придбано у звітних періодах, коли платником не здійснювалися оподатковувані й неоподатковувані операції одночасно, якщо такі товари призначено для одночасного використання в оподатковуваних, і в неоподатковуваних операціях у наступних звітних періодах.

Розподілу підлягають суми ПДВ, нараховані (сплачені) протягом поточного звітного періоду при придбанні товарів (послуг), які одночасно використовуються і в оподатковуваних, і в неоподатковуваних операціях цього звітного періоду і при придбанні яких неможливо визначити чітку направленість використання (як приклад можна привести витрати на опалення та/або освітлення офісного приміщення).

Суми ПДВ, нараховані (сплачені) при придбанні товарів (послуг), платник має відразу віднести відповідно до напряму використання: у разі використання в оподатковуваних операціях та наявності права на податковий кредит — до податкового кредиту (у декларації мають бути заповнені рядки 10.1, 12.1, 12.2, 12.4, 16.1, 16.2, 16.3) чи до валових витрат (інші випадки).

Якщо для використання в оподатковуваних і в неоподатковуваних операціях платником використовуються різні товари/послуги, то в розподілі сум податкового кредиту суми ПДВ, нараховані (сплачені) при їх придбанні, участі не беруть. У декларації в цьому випадку мають бути заповнені рядок 10.1 (для сум податку, включених до складу податкового кредиту) та рядки, в яких відображаються операції з придбання товарів, за якими податковий кредит не формується (10.2 та/або 13.1, 13.3, 14.1). Такі суми податку в рядку 15 декларації не відображаються, а у разі зміни напряму використання товарів/послуг, при придбанні яких податковий кредит було сформовано, визнається їх умовний продаж та нараховуються податкові зобов'язання.

Суми податку, нараховані (сплачені) при придбанні таких товарів, повинні були у звітному періоді їх придбання включатися або до складу податкового кредиту (якщо платник мав намір використовувати їх в оподатковуваних операціях), або зараховуватися до складу валових витрат (якщо платник мав намір використовувати їх в неоподатковуваних операціях) з відображенням у відповідних рядках податкової декларації.

Якщо суми податку, нараховані (сплачені) при придбанні таких товарів, у звітному періоді їх придбання було включено до складу податкового кредиту, то в тому звітному періоді, в якому частину таких товарів (послуг) було використано в неоподатковуваних операціях, суму ПДВ, пропорційну вартості такої частини, має бути виключено зі складу податкового кредиту шляхом визнання умовного продажу такої частини раніше придбаних товарів та нарахування податкових зобов'язань.

Також не беруть участі у розподілі сум податкового кредиту товари/послуги, придбані без ПДВ (вони мають відображатися у відповідних рядках декларації: 11.1 та/або 11.2, 12.3, 13.2, 14.2, 16.1.1).

Крім того, не відображаються в рядку 15 декларації і не розподіляються згідно з відсотком, визначеним у додатку 7, товари/послуги, які було придбано у зв'язку з використанням їх в операціях з:

  • реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб (абзац другий п. 199.6 ст. 199 Податкового кодексу);
  • постачання платником податку відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися у такого платника внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, будівництві, розібранні (демонтажу) ліквідованих основних фондів та інших подібних операцій (абзац третій п. 199.6 ст. 199 Податкового кодексу).

Який порядок формування податкового кредиту при проведенні підприємством святкових заходів для своїх працівників?

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених згідно зі ст. 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто якщо організація святкових заходів на замовлення не є основною господарською діяльністю платника податку, то суми ПДВ, сплачені у складі витрат на здійснення цих заходів, не включаються до складу податкового кредиту такого платника податку.

Чи підлягають коригуванню податкові зобов'язання при списанні безнадійної заборгованості у продавця, який отримав попередню (авансову) оплату (здійснив постачання товарів/послуг), якщо за рішенням суду покупця визнано банкрутом?

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

  • дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку — дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
  • дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформленої відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу безнадійна заборгованість — заборгованість, що відповідає, зокрема, одній із таких ознак:

  • заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;
  • прострочена заборгованість, не погашена внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості;
  • заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами в установленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.

Податкові зобов'язання платника податків — продавця відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу підлягають коригуванню, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг.

Отже, на дату відвантаження товарів/послуг покупцю (на дату отримання попередньої (авансової) оплати від покупця) у продавця виникають податкові зобов'язання з ПДВ.

Якщо в подальшому такого покупця визнано банкрутом і в процесі проведення процедури банкрутства попередня (авансова) оплата йому від продавця не поверталася (повернення товарів ним продавцю не здійснювалося), то у продавця законодавчих підстав на коригування суми податкових зобов'язань з ПДВ при списанні безнадійної заборгованості немає.

При цьому покупець у зв'язку з невикористанням товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності (відсутністю факту сплати податку постачальнику за отримані товари/послуги) втрачає право на нарахування податкового кредиту й повинен його відкоригувати.

Чи має право платник податку — покупець сформувати податковий кредит на підставі податкової накладної, виписаної філією, якій делеговано право виписування податкових накладних?

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій в окремих рядках зазначаються обов'язкові реквізити, наведені в п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу.

Згідно з п. 1 Порядку № 1379 якщо не зареєстровані платниками ПДВ філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право виписування податкових накладних. Для цього платник податку повинен кожній філії та структурному підрозділу присвоїти окремий числовий номер, про що має письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем його реєстрації як платника ПДВ. Відповідно до п. 3 Порядку № 1379 при складанні податкової накладної філією чи структурним підрозділом платника податку порядковий номер податкової накладної встановлюється з урахуванням присвоєного числового номера і визначається числовим значенням через дріб. У чисельнику порядкового номера податкової накладної проставляється порядковий номер, а в знаменнику — числовий номер філії чи структурного підрозділу.

При складанні податкової накладної філією чи іншим структурним підрозділом платника податку в податковій накладній зазначаються найменування головного підприємства, зареєстрованого як платник податку, що передбачено статутними документами, та найменування такої філії (структурного підрозділу). При цьому в графі «Індивідуальний податковий номер продавця» зазначається ІПН головного підприємства, зареєстрованого як платник податку.

При заповненні реквізиту «Місцезнаходження (податкова адреса) продавця» зазначається місцезнаходження юридичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, а також може зазначатися адреса філії або структурного підрозділу, якому делеговано право виписування податкових накладних.

Згідно з п. 16 Порядку № 1379 податкова накладна, складена філією чи іншим структурним підрозділом платника податку, скріплюється печаткою платника податку — продавця, яка крім реквізитів такого платника податку може містити найменування філії чи іншого структурного підрозділу, що заповнив таку накладну.

Отже, належним чином оформлена податкова накладна, виписана при постачанні товарів/послуг філією, якій делеговано право виписування податкових накладних, дає право на формування податкового кредиту покупцю таких товарів/послуг.

Чи має право платник податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг категоріям споживачів, визначеним у п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу, при погашенні кредиторської заборгованості включити до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, отриманими ним у минулих роках?

Відповідно до п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим подібним платникам податку, що здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості (далі — ЖЕКи), визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Це правило визначення дати виникнення податкових зобов'язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для ЖЕКів і бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку.

Для цілей вищезазначеного пункту послугами, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, вважаються послуги з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, систем протипожежної автоматики та димовидалення, побутових електроплит, обслуговування димовентиляційних каналів, внутрішньобудинкових систем водо- і теплопостачання, водовідведення та зливової каналізації, вивезення та утилізації твердого побутового та грубого сміття, прибирання будинкової та прибудинкової території, а також інші послуги, які надаються ЖЕКами зазначеним у цьому пункті покупцям за їх рахунок.

Згідно з пп. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу — метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 цього Кодексу платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунку платника податку.

Враховуючи зазначене, платник податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг категоріям споживачів, визначеним у п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу, при погашенні кредиторської заборгованості за придбані товари/послуги шляхом проведення розрахунків з постачальниками має право протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунку такого платника ПДВ включити до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, отриманими ним при придбанні товарів/послуг у минулих роках, але з урахуванням сроків давності.

Податкові зобов'язання з ПДВ

Чи оподатковується ПДВ операція з надання майна в оренду підприємством громадської організації інвалідів?

Згідно з п. 197.6 ст. 197 Податкового кодексу звільняються від оподаткування операції з постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей і розважальних ігор, та послуг з постачання підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями, заснованими громадськими організаціями інвалідів, де кількість інвалідів, які мають у таких організаціях основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менш як 50% середньооблікової кількості штатних працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25% суми загальних витрат з оплати праці, що належать до складу витрат згідно з правилами оподаткування податком на прибуток підприємств.

Безпосереднім вважається виготовлення товарів/послуг, у результаті якого сума витрат з переробки (обробка, інші види перетворення) сировини, комплектувальних виробів, складових частин, інших покупних товарів/послуг, що використовуються при виготовлені таких товарів/послуг, становить не менш як 8% ціни постачання таких виготовлених товарів/послуг.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати зазначену пільгу за наявності реєстрації у відповідному органі ДПС, яка здійснюється на підставі рішення міжвідомчої Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів і відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу відповідно до Закону № 875.

У разі порушення вимог цього підпункту платником податку орган ДПС скасовує його реєстрацію як особи, що має право на податкову пільгу, а податкові зобов'язання такого платника податку перераховуються з податкового періоду, за результатами якого було виявлено такі порушення, згідно із загальними правилами оподаткування, встановленими Податковим кодексом, та з одночасним застосуванням відповідних фінансових санкцій.

Податкова звітність таких підприємств та організацій подається в порядку, встановленому законодавством.

Отже, послуга вважатиметься наданою платником безпосередньо тоді, коли сума витрат, понесених на переробку, обробку, інші види перетворення сировини, складових частин, інших покупних частин товарів, що використовуються в процесі надання послуги, становить не менш як 8% ціни постачання такої послуги.

Таким чином, операція з надання підприємством громадської організації інвалідів майна в оренду не передбачає для такого підприємства здійснення витрат, пов'язаних з переробкою (обробкою чи іншими видами перетворення) майна. А тому послуга з оренди майна не є безпосередньо наданою платником і підлягає оподаткуванню ПДВ за основною ставкою.

Який порядок оподаткування ПДВ операцій з передачі установником управління майна управителеві та повернення такого майна, що здійснюються за договором управління майном?

Відповідно до ст. 1029 Цивільного кодексу за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Статтею 1032 цього Кодексу визначено, що установником управління є власник майна.

Згідно зі ст. 1033 Цивільного кодексу управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління.

Підпунктами «а» та «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу передбачено, що об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу.

При цьому постачання товарів — будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Постачання послуг — будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу).

Відповідно до п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу для цілей оподаткування платником податку є особа — управитель майна, яка веде окремий податковий облік з ПДВ щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, отриманого в управління за договорами управління майном.

Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Норми пп. 5 цього пункту не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону.

Так, згідно з п. 189.4 ст. 189 Податкового кодексу базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу.

Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 та  198 Податкового кодексу.

Отже, передача в управління майна і його повернення з управління оподатковуються ПДВ як власником майна (при його передачі), так і управителем такого майна (при його поверненні).

Крім того, операції з надання управителем власнику майна управлінських послуг також оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку.

Відшкодування ПДВ

В якому звітному (податковому) періоді платник податку, зареєстрований як платник ПДВ менше ніж 12 календарних місяців, має право задекларувати бюджетне відшкодування?

Згідно з п. 200.5 ст. 200 Податкового кодексу не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Тобто платник податку вперше з моменту реєстрації платником ПДВ має право задекларувати бюджетне відшкодування у податковій декларації з ПДВ, яка подаватиметься ним за наслідками 12 календарного місяця, що настає за місяцем його реєстрації платником ПДВ, за умови виконання вимог п. 200.5 ст. 200 Податкового кодексу.

При цьому якщо нарахування податкового кредиту відбулося внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів, то такий платник податку має право на бюджетне відшкодування незалежно від терміну його реєстрації платником ПДВ за умови дотримання інших вимог щодо декларування та отримання права на бюджетне відшкодування.

Спеціальний режим оподаткування

В якій податковій декларації з ПДВ сільськогосподарським підприємством — суб'єктом спеціального режиму оподаткування відображається операція з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, звичайна ціна яких перевищує договірну?

Пунктом 188.1 ст. 188 Податкового кодексу встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

Відповідно до п. 5 розділу першого Порядку № 1492 платники податку, які згідно зі ст. 209 Податкового кодексу застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, подають податкову декларацію з ПДВ (скорочену), що є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, встановленого зазначеною статтею.

Пунктом 2 розділу шостого Порядку № 1492 визначено, що у рядку 1 податкової декларації (скороченої) зазначаються виключно операції з постачання сільськогосподарським підприємством вироблених (наданих) сільськогосподарських товарів/послуг на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах.

Враховуючи викладене, обсяги сільськогосподарських товарів/послуг, звичайна ціна яких перевищує їх договірну ціну, відображаються у рядку 1 податкової декларації з ПДВ (скороченої) виходячи з їх звичайних цін.

При цьому операція з відображення суми перевищення звичайної ціни над договірною відображається у загальній декларації та не бере участі у визначенні питомої ваги вартості сільськогосподарської продукції.

Чи здійснюється сільськогосподарським підприємством — суб'єктом спеціального режиму оподаткування коригування податкового кредиту з ПДВ при списанні сільськогосподарських товарів власного виробництва в межах норм та/або понад норми природного убутку?

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до  198.4 ст. 198 Податкового кодексу якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Згідно з п. 189.1 ст. 189 цього Кодексу у разі постачання товарів/послуг у межах балансу платника податку для невиробничого використання, постачання товарів/послуг відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу, використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не у господарській діяльності, переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих основних засобів база оподаткування визначається виходячи з їх балансової вартості на момент переведення (постачання), а для товарів/послуг — не нижче цін придбання.

Отже, у разі списання в межах норм природного убутку сільськогосподарських товарів, які втратили товарний вигляд та при виготовленні (придбанні) яких було сформовано податковий кредит, сільськогосподарським підприємствомсуб'єктом спеціального режиму оподаткування податкові зобов'язання не нараховуються та податковий кредит не коригується за умови, що вартість таких товарів включається до вартості готової продукції, яка підлягає оподаткуванню. В інших випадках визначається умовний продаж та нараховуються податкові зобов'язання за повною ставкою.

Якщо сільськогосподарські товари списуються понад норми їх природного убутку, у зв'язку з чим вони не можуть бути використані в межах господарської діяльності сільськогосподарського підприємства, то таке підприємство не має права залишити суми ПДВ, сплачені (нараховані) при виготовленні (придбанні) товарів, у складі податкового кредиту, а тому в даному випадку йому необхідно здійснити умовний продаж таких товарів, нарахувати податкові зобов'язання та відобразити їх у рядку 1 розділу І «Податкові зобов'язання» податкової декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.