Бухоблік
Тема: ПДВ

Податок на додану вартість (запитання — відповіді)

Оподаткування ПДВ сум компенсацій орендодавцям

Чи є об'єктом оподаткування ПДВ кошти, що надійшли орендодавцю у вигляді компенсації комунальних послуг та послуг на поточне утримання приміщень від орендаря?


Відповідно до пп. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташовано на митній території України, згідно зі ст. 186 цього Кодексу.

Як зазначено у ст. 188 Податкового кодексу, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, встановлених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Отже, кошти, що надійшли орендодавцю у вигляді компенсації комунальних послуг та послуг на поточне утримання приміщень від орендаря, включаються до бази оподаткування ПДВ та підлягають оподаткуванню на загальних підставах за основною ставкою.

 

Чи є об'єктом оподаткування ПДВ компенсація орендарем страхових сум, що сплачуються орендодавцем за договором страхування майна, переданого в оренду?


Згідно з пп. 196.1.3 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Відповідно до ст. 9 Закону № 85 розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Підпунктом «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташовано на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу.

Постачання послуг — будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Згідно з п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, встановлених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Отже, сплата орендодавцем страхових сум за договором страхування майна не є об'єктом оподаткування ПДВ. Якщо такі суми компенсуються орендарем згідно з умовами договору оренди майна, то вони вважаються частиною оплати вартості послуг оренди, які є об'єктом оподаткування ПДВ.

Оренда нерухомого майна

Чи виникають податкові зобов'язання з ПДВ при отриманні орендної плати за договором суборенди земельних ділянок державної або комунальної власності?


Згідно зі ст. 4 Закону № 161 орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст. 5 Закону № 161 орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

При цьому згідно з п. 288.2 п. 288 Податкового кодексу платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Згідно з пп. 197.1.21 п. 197.1 ст. 197 цього Кодексу звільняються від оподаткування ПДВ операції з орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у власності держави або територіальної громади, якщо така орендна плата повністю зараховується до відповідних бюджетів.

Водночас відповідно до ст. 8 Закону № 161 орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.

У пп. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу зазначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташовано на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу.

Орендна плата за договором суборенди земельної ділянки державної або комунальної власності в розумінні пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу є операцією з постачання послуг.

Враховуючи викладене, здійснювати перерахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, до місцевого бюджету повинен виключно орендар, який уклав з відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування договір оренди земельної ділянки.

Таким чином, орендна плата за договором суборенди земельної ділянки державної або комунальної власності не надходить безпосередньо до відповідного бюджету, а зараховується на банківський рахунок платника податку (особи, що уклала договір суборенди землі), тому вартість наданих послуг у межах договору суборенди (орендна плата) є об'єктом оподаткування ПДВ і підлягає оподаткуванню ПДВ за ставкою 20%.

 

Чи є відповідальною за нарахування та сплату ПДВ фізична особа — підприємець — неплатник ПДВ при отриманні від постійного представництва нерезидента — неплатника ПДВ послуг з оренди нерухомості, розташованої на митній території України?


Відповідно до пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу постійне представництво — постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні.

Згідно з п. 180.2 ст. 180 Кодексу особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташовано на митній території України, є отримувач послуг.

У пп. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу зазначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу.

Згідно з пп. 186.2.2 п. 186.2 ст. 186 Податкового кодексу для послуг, пов'язаних із нерухомим майном, зокрема інших послуг за місцезнаходженням нерухомого майна, у тому числі що будується, місцем їх постачання є фактичне місцезнаходження нерухомого майна, у тому числі що будується.

Оскільки у разі постачання послуг постійними представництвами нерезидента, не зареєстрованими як платники податку, особою, відповідальною за нарахування і сплату ПДВ до бюджету, є отримувач таких послуг, то обов'язок щодо сплати ПДВ покладається на фізичну особупідприємця, яка не зареєстрована платником ПДВ та є отримувачем послуг з оренди нерухомості, розташованої на митній території України.

 

Чи повинен орендар нарахувати ПДВ на витрати, понесені ним у зв'язку з поліпшенням орендованого приміщення, при поверненні цього приміщення орендодавцю?


Згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташовано на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу.

Відповідно до пп. «в» пп. 14.1.185, пп. «в» пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу постачання товарів/послуг включає безоплатну передачу майна іншій особі, постачання послуг іншій особі на безоплатній основі.

Пунктом 188.1 ст. 188 Податкового кодексу визначено, що у разі постачання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг без оплати, з частковою оплатою, у межах обміну, у межах дарування, у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку, пов'язаній з постачальником особі, суб'єкту господарювання, не зареєстрованому платником податку, іншим особам, не зареєстрованим платниками податку, база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

Отже, якщо витрати на поліпшення об'єкта оренди понесе за згодою орендодавця та не компенсовано орендарю, то при поверненні об'єкта оренди вартість поліпшень вважається безоплатно наданою та підлягає оподаткуванню ПДВ за основною ставкою виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

 

Як оподатковується операція з отримання послуг з оренди нерухомості, розташованої на митній території України, власником якої є фізична особа — нерезидент, у разі якщо послуги надаються через посередника — юридичну особу, яка є резидентом та платником ПДВ?


Згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташовано на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу.

Відповідно до п. 186.4 ст. 186 Податкового кодексу місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 цієї статті.

Пунктом 180.2 ст. 180 Кодексу визначено, що особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташовано на митній території України, є отримувач послуг.

Відповідно до ст. 208 Податкового кодексу отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташовано на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 цього Кодексу.

Відповідно до п. 189.4 ст. 189 Податкового кодексу дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 цього Кодексу.

Враховуючи вищезазначене, комісіонер-резидент на дату, визначену п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу, повинен нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ. Також відповідно до п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу такий комісіонер має право на формування податкового кредиту при отриманні зазначених послуг від такого нерезидента.

При цьому комісіонер-резидент у разі надання послуг оренди замовнику-резиденту повинен нарахувати податкові зобов'язання на дату, визначену п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу. Отримана комісіонером у межах посередницьких договорів винагорода як оплата за послуги оренди підлягає оподаткуванню ПДВ за основною ставкою.

Оренда рухомого майна

Чи застосовується ставка ПДВ 0% до операцій з вивезення товарів за межі митного кордону України, а саме залізничних вагонів з метою передачі їх в оренду (лізинг) нерезиденту?


Пунктом 185.1 ст. 185 Податкового кодексу встановлено, що об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташовано на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу.

Згідно з пп. «ґ» п. 186.3 ст. 186 Податкового кодексу місцем постачання послуг з надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або, у разі відсутності такого місця, — місце постійного чи переважного його проживання.

Статтею 1 Закону № 273 передбачено, що залізничний рухомий склад (вагони всіх видів, локомотиви, моторейковий транспорт) і контейнери належать до транспортних засобів.

Не є об'єктом оподаткування ПДВ відповідно до пп. 196.1.12 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу операції з вивезення товарів за межі митного кордону України у митному режимі тимчасового вивезення згідно з положеннями глави 34 Митного кодексу або у митному режимі переробки згідно з положеннями глави 39 Митного кодексу, у тому числі об'єктів оперативного лізингу або транспортних засобів з метою їх ремонту.

Отже, операція з вивезення товарів за межі митного кордону України, а саме залізничних вагонів з метою передачі їх в оренду (лізинг) нерезиденту, не є об'єктом оподаткування ПДВ, а операція з постачання послуг з оренди залізничних вагонів нерезиденту є об'єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку.

Оперативний лізинг

Який порядок оподаткування ПДВ операцій з ввезення (імпорту) основних фондів за умовами договору оперативного лізингу з нерезидентом та повернення (експорту) таких основних фондів нерезиденту?


Відповідно до пп. «г» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у разі здійснення операції з ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу зазначено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями відповідно до п. 187.8 ст. 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України — дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України відповідно до п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Таким чином, при ввезенні (імпорті) основних фондів за умовами договору оперативного лізингу з нерезидентом право на податковий кредит у платника податку виникає на дату сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, визначеними у ВМД, за умови подальшого використання об'єкта оперативного лізингу в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу операції з експорту товарів (супутніх послуг), якщо їх експорт підтверджено митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства, оподатковуються ПДВ за ставкою 0%.

При цьому пп. 196.1.2 п. 196.1 ст. 196 Кодексу передбачено, що операції з повернення майна, попередньо переданого в лізинг (оренду) лізингодавцю (орендодавцю), не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Тобто при вивезенні (експорті) за межі митної території України основних фондів, попередньо ввезених (імпортованих) на умовах оперативного лізингу, ставка ПДВ 0% не застосовується, а зазначена операція не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Фінансовий лізинг

Чи є об'єктом оподаткування ПДВ операції з передачі матеріальних активів на підставі договору про фінансовий лізинг та повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг?


Згідно з пп. «а» пп. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташовано на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу постачання товарів — будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Постачанням товарів також вважається, зокрема, фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплату відстрочено, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу.

 

Який порядок оподаткування ПДВ операції з передачі об'єкта фінансового лізингу лізингоотримувачу — неплатнику ПДВ та операції з повернення такого об'єкта у власність лізингодавця?


Відповідно до пп. «а» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з пп. 196.1.2 п. 196.1 ст. 196 цього Кодексу не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з передачі майна у схов (відповідальне зберігання), у концесію, а також у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг, та повернення майна із схову (відповідального зберігання) його власнику, а також майна, попередньо переданого в концесію або лізинг (оренду) концесієдавцю або лізингодавцю (орендодавцю), крім переданого у фінансовий лізинг.

Тобто операції з передачі майна у фінансовий лізинг та повернення майна, переданого у фінансовий лізинг, є об'єктом оподаткування ПДВ.

Пунктом 187.6 ст. 187 Податкового кодексу визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань орендодавця (лізингодавця) для операцій з фінансової оренди (лізингу) є дата фактичної передачі об'єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу).

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Кодексу у разі постачання товарів за договорами фінансового лізингу базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість, але не нижче ціни придбання об'єкта лізингу.

Враховуючи викладене, при здійсненні операції з передачі об'єкта фінансового лізингу лізингоотримувачу — неплатнику ПДВ лізингодавцем — платником ПДВ нараховуються податкові зобов'язання виходячи із бази оподаткування, визначеної в п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу, та виписується податкова накладна, обидва примірники якої залишаються у такого платника ПДВ.

Операція з повернення об'єкта фінансового лізингу лізингоотримувачемнеплатником ПДВ є операцією з придбання такого об'єкта лізингодавцем.

При цьому п. 189.5 ст. 189 Податкового кодексу визначено, що ціна придбання об'єкта фінансового лізингу лізингодавцем у лізингоотримувача, який не є зареєстрованим платником ПДВ і повертає такий об'єкт лізингодавцю, визначається на рівні суми лізингових платежів у частині компенсації вартості об'єкта фінансового лізингу, не сплачених за такий об'єкт лізингу на дату його повернення.

 

Чи має право лізингоотримувач при поверненні отриманого у фінансовий лізинг легкового автомобіля віднести до складу податкового кредиту частину суми ПДВ, яка відповідає незамортизованій частині вартості такого легкового автомобіля?


Згідно з пп. «а» пп. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Підпунктом 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено поняття постачання товарів, під яким, зокрема, розуміють фактичну передачу матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплату відстрочено, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу.

У разі постачання товарів за договорами фінансового лізингу базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість, але не нижче ціни придбання об'єкта лізингу (п. 188.1 ст. 188 Кодексу).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Враховуючи зазначене, повернення отриманого у фінансовий лізинг легкового автомобіля є його постачанням і оподатковується ПДВ за основною ставкою у загальновстановленому порядку. База оподаткування визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче ціни придбання об'єкта лізингу. У момент виникнення податкових зобов'язань (на дату повернення об'єкта фінансового лізингу) лізингоотримувач — платник ПДВ має скласти податкову накладну. При цьому оскільки на дату повернення об'єкта фінансового лізингу лізингоотримувач зобов'язаний визначити податкові зобов'язання, то сума ПДВ, яку було нараховано (сплачено) при отриманні такого автомобіля та включено до складу податкового кредиту, зі складу податкового кредиту не виключається та перерахунку не підлягає.