Новини
Тема: Відрядження, ПДФО

Оподаткування витрат на відрядження

Чи оподатковується сума витрат, понесена працівником під час відрядження та відшкодована підприємством, якщо аванс на відрядження не отримувався і відсутні оригінали документів, які підтверджують понесені витрати?


Згідно з пп. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу до загального місячного (оподатковуваного) доходу платника податку не включаються кошти, отримані на відрядження або під звіт і розраховані згідно з п. 170.9 ст. 170 цього Кодексу, яким передбачено оподаткування сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт і не повернутих у встановлений строк.

Таким чином, об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є кошти, фактично отримані платником податку на відрядження або під звіт і не повернуті в установлений строк.

Сума витрат платника податку на відрядження, що не включаються до загального оподатковуваного доходу, тобто не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, розраховується згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 р. «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» та Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Мінфіну України від 13.03.98 р. № 59, а також іншими нормативно-правовими документами з цих питань.

Після повернення з відрядження працівник зобов’язаний надати Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, при цьому головною умовою відшкодування витрат на відрядження є наявність оригіналів документів, що підтверджують вартість таких витрат (квитки, квитанції, чеки, розрахунки тощо).

Згідно з пп. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу при визначенні об’єкта оподаткування враховуються витрати на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, в межах фактичних витрат особи, яку відряджено. Зокрема, до таких витрат належать витрати, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон — не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження.

Отже, якщо найманим працівником не надано оригіналів документів, які підтверджують вартість понесених витрат під час відрядження, але за рішенням керівника підприємства їх йому було відшкодовано, то сума таких витрат включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку незалежно від того, чи надавався аванс на відрядження, та оподатковується за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу.


«Гаряча лінія» за участю начальника відділу адміністрування
податків з доходів фізичних осіб Департаменту оподаткування
фізичних осіб ДПС України Валентини ПАСТУШЕНКО