Інші податки
Тема: Податковий борг

Підстави для розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань або податкового боргу платників податків: як визначити та довести

На виконання пунктів 100.4 та 100.5 ст. 100 Податкового кодексу постановою № 1235 було затверджено Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, та доказів існування таких обставин.

Отже, починаючи з 2011 р. на відміну від минулих років чітко регламентовано конкретні ситуації у фінансово-господарській діяльності, настання яких надає право платнику податків звертатися до органу ДПС за розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань або податкового боргу.

Визначено такі обставини для звернення платника за розстроченням грошових зобов'язань (податкового боргу).

1. Ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов'язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника — отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу, а також неперерахування (несвоєчасне перерахування) заявнику з бюджету коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу, у тому числі в рахунок оплати наданих заявником послуг (виконаних робіт, поставлених товарів).

Тобто платник податків має право звернутися до органу ДПС за розстроченням за наявності заборгованості бюджетів перед платником податків у сумі, достатній для погашення його грошового зобов'язання та/або податкового боргу.

Зазначена обставина може підтверджуватися такими документами:

  • довідка встановленого зразка, видана фінансовим органом та/або головним розпорядником бюджетних коштів, щодо суми бюджетних асигнувань та/або бюджетних зобов'язань, не наданих (несвоєчасно наданих) заявнику, або суми фінансування видатків, не доведеного (несвоєчасно доведеного) до заявника в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань;
  • заява (у довільній формі) отримувача бюджетних коштів про неперерахування (несвоєчасне перерахування) йому суми коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань;
  • довідка встановленого зразка, видана розпорядником бюджетних коштів, щодо суми коштів, яку не перераховано (несвоєчасно перераховано) заявнику в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань, у тому числі в рахунок оплати наданих заявником послуг (виконаних робіт, поставлених товарів).

При цьому документ, що пропонується платником податків як доказ недофінансування, має бути складений та підписаний органом, який має належні повноваження на підтвердження відомостей про наявність заборгованості бюджету перед цим платником податків.

2. Загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника в разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов'язання або погашення податкового боргу в повному обсязі.

Ця обставина підтверджується висновком про результати аналізу фінансового стану заявника, що проводиться органом ДПС за даними його бухгалтерського обліку.

При цьому визначення наявності або відсутності загрози банкрутства може бути здійснено, зокрема, шляхом порівняння суми грошових зобов'язань (податкового боргу), які пропонується розстрочити, з основними показниками платника податків за його бухгалтерською звітністю (як валовими, так і середніми за звітний період) з урахуванням конкретної ситуації, що виникла у період сплати або безпосередньо перед ним і має негативний вплив на прогнозовану платоспроможність платника податків у даному періоді. Якщо сума зобов'язань та/або боргу значно менша за досягнуті фінансові результати, вона не може спричинити для платника ситуацію, що зумовлює загрозу стійкої неплатоспроможності (банкрутства). Відповідно у такому випадку платник не може отримати розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.

3. Недостатність майна заявника — фізичної особи (без урахування майна, на яке відповідно до законодавства не може бути звернуто стягнення) для своєчасної та у повному обсязі сплати грошового зобов'язання або погашення податкового боргу в повному обсязі чи відсутність у заявника — фізичної особи майна.

Зазначена обставина підтверджується результатами проведеного органом ДПС аналізу поданих заявником документів щодо наявності власного рухомого та нерухомого майна, а також власних доходів.

Необхідно при цьому враховувати склад сім'ї заявника та наявність спільної або часткової власності на майно. Наприклад, наявність у заявника права власності на нерухоме майно вартістю 500 тис. грн. не дає йому змоги отримати розстрочення податкового боргу на суму 300 тис. грн., однак з урахуванням рівних спільних прав на це майно з його дружиною така можливість є, оскільки власна частка заявника у цьому майні становить 250 тис. грн., що менше суми його податкового боргу.

4. Сезонний характер виробництва та/або реалізації товарів (робіт, послуг) заявником.

Зазначена обставина підтверджується складеним заявником документом, який засвідчує, що в загальному обсязі доходу від реалізації товарів (робіт, послуг) частину доходу заявника отримано в результаті провадження видів діяльності, включених до Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженого постановою № 278.

До цього Списку належать суб'єкти, що здійснюють господарювання у таких галузях економіки:

  • лісова промисловість і лісове господарство;
  • торф'яна промисловість;
  • сільське господарство;
  • переробні галузі промисловості;
  • санаторно-курортні заклади і заклади відпочинку;
  • транспортно-дорожній комплекс.

Підприємство-заявник має підтвердити отримання доходу від сезонних видів діяльності шляхом надання відповідного розрахунку як щодо суми доходів, так і щодо суми грошових зобов'язань (податкового боргу).

5. Виконання заявником плану реорганізації власного виробництва та/або зміна його організаційної структури, що призводить (може призвести) до значного спаду виробництва протягом певного періоду.

Зазначена обставина підтверджується документами, що засвідчують здійснення заявником реорганізації власного виробництва та/або зміну його організаційної структури з розрахунками їх впливу на ефективність виробництва та рівень його прибутковості.

Обов'язковим є також обґрунтування прогнозної тривалості періоду, протягом якого передбачається спад виробництва, оскільки саме цей період визначає період розстрочки.

6. Проведення заявником науково-дослідних, конструкторських, а також соціально орієнтованих робіт, які передбачають створення робочих місць для інвалідів, захист навколишнього природного середовища, підвищення енергетичної ефективності виробництва, або технічного переоснащення власного виробництва, провадження інноваційної діяльності, виконання заявником особливо важливого замовлення у рамках соціально-економічного розвитку регіону або надання ним особливо важливих (у тому числі виключних) послуг населенню, виконання державного оборонного замовлення, здійснення заявником інвестицій у створення об'єктів, які мають найвищу енергетичну ефективність, соціальне значення, стратегічне значення для оборони та безпеки держави.

Провадження усіх цих видів діяльності може бути документально підтверджено не лише з боку платника податків, а й з боку зацікавлених у їх реалізації органів з наданням необхідної інформації про факт та міру участі заявника. Крім того, оскільки у більшості випадків вищезазначені роботи здійснюються у рамках державних програм, матеріали мають містити як посилання на відповідні нормативно-правові акти (за їх наявності), так і документальні підтвердження того, що заявник бере фактичну участь у їх реалізації (за винятком випадків, коли зазначена діяльність здійснюється шляхом реалізації власних інноваційних заходів заявника для оптимізації індивідуальної моделі розвитку та згідно з основними напрямами власного менеджменту).

Щодо підстав для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків, то це виключно обставини непереборної сили, дія яких може бути викликана винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту, замерзання моря, закриття морських проток, які трапляються на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження, інше стихійне лихо тощо) або непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від волі й бажання заявника (війна, блокада, страйк, аварія).

Доказами, що підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин, є:

висновок Торгово-промислової палати про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України;

рішення Президента України про оголошення окремих місцевостей України зоною надзвичайної екологічної ситуації, затверджені Верховною Радою України.

У разі підтвердження наявності обставин непереборної сили рішеннями Президента України про оголошення окремих місцевостей України зоною надзвичайної екологічної ситуації, затвердженими Верховною Радою України, заявник додатково подає довідку, видану відповідним місцевим органом, що має право підтверджувати наявність обставин непереборної сили.

Таким чином, будь-які ситуації, які мають ознаки форс-мажорних і негативно впливають на провадження звичайної господарської діяльності платника податків, можуть бути підставою для звернення за відстроченням виключно у разі їх належного підтвердження. Водночас наявність таких підстав, не підтверджених відповідними документами, може бути додатковим аргументом для звернення та оформлення розстрочки за іншою підставою (наприклад, загроза банкрутства).

Нерідко трапляються ситуації, коли у платника є декілька підстав для розстрочення (відстрочення). Наприклад, на підприємстві сезонного виробництва розпочато інноваційну програму, або підприємство, яке надає виключні у даному районі послуги населенню, внаслідок невдалого менеджменту опинилося на межі банкрутства. Може скластись і симбіоз причин для розстрочення та відстрочення одночасно — наприклад, сільськогосподарське підприємство (сезонне) втратило частину врожаю внаслідок посухи (форс-мажор).

У таких випадках платник має зазначити в заяві усі наявні підстави та належним чином підтвердити їх документами.

Вищезазначений Перелік є виключним. Якщо підприємство не має визначених цим Переліком підстав, воно не може отримати розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу). Якщо заявник, не маючи належних підстав, зазначає у формі заяви вільно обрану підставу і не додає до неї підтвердних документів, орган ДПС може не здійснювати аналізу фінансової діяльності платника, а відмовити йому у розстроченні (відстроченні).

Доцільно також наголосити на тому, що наявність у платника податків права на звернення за розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу) не надає йому автоматично права таке розстрочення (відстрочення) отримати. Рішення про розстрочення (відстрочення) приймається за результатами комплексного аналізу наявності загрози утворення або накопичення податкового боргу, платоспроможності платника та рівня забезпеченості податкового кредиту.

Отже, якщо платник податків має намір отримати розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань або податкового боргу, він насамперед має переконатися у наявності належних обставин для звернення та можливості їх підтвердження. У свою чергу, працівники органу ДПС після отримання відповідного звернення платника податків мають передусім оцінити достатність доказової бази щодо зазначеної платником у заяві причини для звернення, і лише після цього здійснювати аналіз фінансової діяльності заявника та інші передбачені законодавством дії у рамках процедури розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків.