Юридична практика
Тема: ПДВ

Заповнення податкової декларації з податку на додану вартість з помилками

Суть справи. Під час проведення перевірки податковим органом встановлено неправомірне визначення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, оскільки згідно з поданою декларацією з ПДВ сума, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, має позитивне значення.

Платник податків вважає, що податковим органом неправомірно зменшено до відшкодування заявлену в податковій декларації суму ПДВ, оскільки ним допущено помилки при заповненні декларації й фактично у декларації наявні інші показники.

Рішення суду. ВАСУ, підтримуючи позицію податкового органу, зазначив таке. ТОВ «Р» було подано до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ  за квітень, згідно з якою сума, що підлягала бюджетному відшкодуванню, була визначена у розмірі 100 000,00 грн. Органом ДПС відповідно до норм законодавства проведено документальну невиїзну перевірку зазначеної податкової декларації, за результатами якої складено акт, яким установлено порушення пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ. На підставі акта перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення, згідно з яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 100 000,00 грн.

Не погоджуючись із зменшенням суми бюджетного відшкодування, суб'єкт господарювання звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позову відмовлено.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, ТОВ «Р» звернулося до ВАСУ з касаційною скаргою, у якій просить зазначені рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

За результатами розгляду касаційної скарги суб'єкта господарювання ВАСУ підтримав позицію податкового органу та судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Нормами пп. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ передбачено: якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, що дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.2 вищезазначеної статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а за його відсутності — зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пунктами 5.11, 5.12 Порядку № 166 якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з ПДВ, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подається розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з ПДВ).

Як було встановлено попередніми судовими інстанціями, сума бюджетного відшкодування, заявлена ТОВ «Р», згідно з поданою декларацією за квітень становить 100 000,00 грн. Водночас значення рядка 23.1 зазначеної декларації становить 0,0 грн., відповідно значення рядка 22.2 декларації попереднього періоду (березня) також становить 0,0 грн., а отже, згідно з поданою декларацією сума, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, має позитивне значення.

Таким чином, відповідно до норм пп. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ суб'єктом господарювання безпідставно включено до суми бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 100 000,00 грн., з огляду на що суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів про те, що позовні вимоги ТОВ «Р» не мають законних підстав, а тому не підлягають задоволенню.

Доводи платника податків щодо допущення ним помилок у декларації та фактично наявність у ній інших показників не можуть братися до уваги судом касаційної інстанції, оскільки платник не позбавлений права подавати уточнюючі податкові декларації для коригування певних показників.

Однак таких дій суб'єктом господарювання не здійснено, тоді як сума бюджетного відшкодування формується з визначення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту звітного податкового періоду, наведених саме у податкових деклараціях.

Враховуючи вищезазначене, ВАСУ за результатом перегляду у касаційному порядку справи скаргу суб'єкта господарювання залишив без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій, якими в задоволенні позову відмовлено повністю, — без змін.


Владислав КОЧКАРОВ,
директор Департаменту правової роботи ДПС України

Ольга СИРОТІНА,
заступник начальника відділу представництва
інтересів органів ДПС у 
судах касаційної інстанції
та 
узагальнення судової практики Юридичного управління