Аналітика

Непроста прикраса

Продукцію ДП «Львівський державний ювелірний завод» багато українців по праву вважають справжнім витвором мистецтва.


Особисте клеймо

Кожний з нас, незалежно від віку та роду занять, мріє поринути в щастя, подарувавши собі хоч на мить казку. Ці бажання, навіть враховуючи труднощі та проблеми, які доводиться щодня долати та вирішувати, цілком здійсненні. Потрібні лише фантазія та наполегливість для досягнення мети. Рідко кого, наприклад, залишить байдужим подарунок у вигляді золотої прикраси — каблучки, сережок, кулона, ланцюжка чи браслета. Ювелірний виріб здатний максимально підкреслити індивідуальність і надовго заряджає гарним настроєм.

За припущенням археологів, початок системного видобутку золота було покладено на Близькому Сході ще в третьому тисячолітті до н. е. Станом на 2011 р. було видобуто близько 161 тис. т золота, 79 тис. т його використано на виготовлення  ювелірних виробів. Скільки в Україні — навряд чи хто скаже точно. По-перше, тому, що в нашій країні жовтий метал не видобувають. А, по-друге, держава втратила контроль над виробництвом ювелірних виробів: вона утримує лише два підприємства — у Львові та Вінниці. Інші ювелірні заводи стали приватними.

Владимир Кузовкин— З 1960 року, — розповідає директор ДП «Львівський державний ювелірний завод» («ЛДЮЗ») Володимир Кузовкін, — ми випускаємо ювелірні вироби із золота 375, 583, 750 проб. А в 1990 р. згідно з міжнародними стандартами підприємство перейшло на виробництво ювелірних виробів із золота 585 проби. Ми гарантуємо споживачам високу якість продукції, тому що володіємо технічними, технологічними та виробничими можливостями зміни структури випуску ювелірної продукції залежно від купівельних вимог ювелірного ринку не лише України, а й таких країн, як Білорусь, Молдова, Туркменістан. Крім того, наше підприємство має акредитовану хімічну лабораторію, яка дає нам право ставити державне клеймо на випущеній продукції з дорогоцінних металів. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 1997 р. № 238 ця функція належить тільки Міністерству фінансів України.

Не першої необхідності

Економічну кризу завод пережив болісно, як і багато інших підприємств країни. Але вже в 2009 — 2011 рр. львів’янам вдалося наростити обсяги реалізації продукції: з 54,6 до 82,6 млн. грн. в оптових цінах, у тому числі з 2,7 до 6,7 млн. грн. — на експорт. Підприємство бере активну участь у міжнародних виставках, привозячи додому не лише почесні дипломи, але й контракти. Виробництво ювелірних виробів під замовлення торговельних організацій гарантує швидке надходження коштів від продажу та зниження часу їх реалізації, у результаті відбувається розширення асортименту продукції, у тому числі тематичного характеру, як, наприклад, до Євро-2012.

— Нині асортимент продукції, що випускає завод, перевищує 5 тисяч виробів, — продовжує Володимир Борисович. — Причому спостерігається не лише збільшення попиту на вироби із золота, а й на продукцію зі срібла. Це — кавники, молочники, таці, лопатки для торта, цукерниці, графини, фляги, посуд для ікри, ложки, ножі, виделки. Усе це продається на території підприємства — у власних салонах-магазинах. Тут же працюють приймальний пункт з виготовлення ювелірних виробів на замовлення, майстерня з ремонту ювелірних виробів, банк. Між іншим, в умовах подорожчання сировини (золото зросло в ціні за 1 г з 139,43 грн. у 2008 р. до 456,18 грн. наприкінці лютого 2012 р.), а також незвжаючи на те, що ювелірні вироби не є товарами першої необхідності, нам вдалося зацікавити своєю продукцією покупців.

Прибрати тіньовиків

На підприємстві розраховують і на допомогу з боку держави. Директор заводу ремствував, наприклад, що із прийняттям нового Податкового кодексу «ЛДЮЗ» втратив реалізаторів: зі 190 торговельних організацій, які працювали із заводом за договорами комісії, залишилося лише 80, а з 46 організацій, що працюють за договорами доручення, — жодного.

— Виникла також проблема при нарахуванні та сплаті податків, — підкреслює Володимир Кузовкін. — Полягає вона в тому, що при відвантаженні продукції за договором комісії (ювелірні вироби залишаються власністю заводу до їх продажу комісіонерами) потрібно сплачувати ПДВ у розмірі 20% від відпускної її вартості, тому що за основу оподаткування ПДВ береться вартість відвантажених товарів, а не вартість їх реалізації, як це було до 1 січня 2011 р. Крім того, підприємство змушено нараховувати й податок на прибуток на ще не реалізовану продукцію.

Тому, за словами керівника, підприємство змушене було у четвертому кварталі 2011 р. сплатити 22,2 млн. грн. ПДВ і податку на прибуток за відвантажену продукцію, хоча не вся вона була реалізована. Більше того, станом на 1 січня 2012 р. на складі готової продукції перебувало доброякісних ювелірних виробів з дорогоцінних металів та каміння на суму 23,6 млн. грн. Щоб відвантажити їх торгівлі, підприємство мало сплатити 3,9 млн. грн. ПДВ. Таких коштів «ЛДЮЗ» на той момент не мав.

— Ми готові випускати конкурентоспроможну продукцію, працюючи при цьому «по-білому», — додає на завершення директор. — Торік, наприклад, завод сплатив до бюджетів усіх рівнів 15,3 млн. грн., до державних цільових фондів — 7,2 млн. грн. І держава повинна допомагати таким виробникам. А от тіньовиків, які нелегально завозять на територію України ювелірну продукцію (у тому числі продають контрабанду під видом виробів «ЛДЮЗ»), не сплачують податки, потрібно витиснути з вітчизняного ринку. Крім того, необхідно розв’язати питання щодо поновлення роботи пунктів приймання замовлень від населення й обміну ювелірних виробів на лом. Це сприятиме надходженню додаткових коштів до бюджету країни.


Олександр КРЮЧКОВ,
krolmi@ukr.net