Юридична практика

У сучасній діяльності податкової служби інформаційно-аналітичне забезпечення набуває вагомого значення

Указом Президента України Інні Санжаревській присвоєно звання заслуженого економіста України.
Почесну відзнаку вручив Голова ДПС України Віталій Захарченко.

Инне Санжаревской присвоено звание заслуженного экономиста УкраиныСьогодення вимагає комплексної стратегії розвитку інформаційно-аналітичної складової у діяльності служби, підкріпленої виваженими тактичними заходами та досвідченими фахівцями, зазначає директор Департаменту прогнозування, аналізу, обліку та звітності ДПС України Інна САНЖАРЕВСЬКА в інтерв’ю «Віснику». Про досвід, перспективи розвитку і вдосконалення роботи Департаменту — в сьогоднішній розмові.


— Аналіз надходжень до бюджетів здійснюється лише за показниками управлінь прогнозування, аналізу, обліку, звітності ДПС у областях чи беруться до уваги дані інших департаментів та управлінь ДПС України?

— У спільній діяльності всіх ланок податкової служби від районного та регіонального рівня до центрального апарату щодо наповнення бюджету підрозділи прогнозування, аналізу, обліку та звітності є своєрідними аналітичними центрами, в яких поєднуються всі інформаційні та аналітичні потоки, спрямовані на забезпечення бюджетного процесу: від прогнозування надходжень та обліку всіх закріплених платежів до виконання показників доходів, затверджених законом про бюджет та бюджетним розписом.

Облік та звітність — це базис, а прогнозування та аналіз — це надбудова, яка, у свою чергу, є основою для прийняття відповідних управлінських рішень щодо виконання затверджених показників доходів.

Посилення інформаційно-аналітичної складової є важливим напрямом покращення організації роботи податкової служби в цілому, адже органи державної податкової служби забезпечують найбільшу частину доходів до Зведеного бюджету України.

За оперативними даними, протягом січня — вересня 2011 року податковими органами забезпечено 193,8 млрд. грн. платежів, що становить 61,9% надходжень до Зведеного бюджету України. За рахунок вжитих заходів органами податкової служби дохідна база бюджету наповнюється стабільно і в повному обсязі. Так, за 9 місяців поточного року за платежами, що контролюються державними податковими органами, до зведеного бюджету надійшло в 1,4 раза більше коштів порівняно з показником надходжень за січень — вересень 2010 року, до державного бюджету — 140,2 млрд. грн., що на 46 млрд. грн., або у 1,5 раза, більше показника відповідного періоду минулого року. Надходження до місцевих бюджетів за цей самий період на 4,4 млрд. грн., або 9%, перевищили аналогічні показники відповідного періоду 2010 року.

Впевнена, найкращих результатів можна досягти шляхом поліпшення аналітичної роботи та стратегічного прогнозування, детінізації економіки та формування системи збалансованих показників. Ці напрями роботи ми плануємо послідовно розвивати.

— Наскільки важливою є така стратегія?

— Достатньо важливою, оскільки ця стратегія є життєво необхідною та підкріплена виваженими тактичними заходами, спрямованими на її реалізацію.

— Що саме у сфері прогнозування планується вдосконалити?

— Стратегічно — вивчаємо світовий і вітчизняний досвід щодо прогнозно-аналітичної роботи, сучасних наукових методів аналізу та прогнозування, передових технологій обробки економічної інформації та впроваджуємо його на практиці.

На тактичному рівні — працюємо над удосконаленням чинної нормативної бази та відпрацюванням алгоритмів взаємодії між регіонами та центральним рівнем з одного боку та структурними підрозділами центрального апарату з іншого, щоб відчувати перспективу надходження платежів у режимі реального часу — щодня, щодекади, щомісяця, щокварталу та в цілому на рік. Своєчасно виявляти ризики невиконання та оперативно відпрацьовувати їх незалежно від того, які фактори їх спричинили: законодавчі, економічні або інші. Це дозволить своєчасно нівелювати їх та мінімізувати можливий ризик невиконання доведених завдань.

— Уже маєте якісь напрацювання?

— Знову ж таки — стратегічно — намагаємося поєднати світовий досвід та вітчизняні розробки у сфері прогнозування надходжень до бюджету та запровадити їх у повсякденній роботі.

Одним із важливих заходів у рамках Програми модернізації державної податкової служби України є реалізація проекту «Розробка та впровадження модельного апарату по визначенню впливу макроекономічних показників на рівень податкових надходжень». Працівники ДПС України, в тому числі нашого Департаменту, пройшли навчання, тепер у межах дослідної експлуатації освоюють практичні навички роботи з розробленими економіко-математичними моделями під час авторського супроводження модельного апарату.

Крім того, ДПС України здійснює інформаційну підтримку цільових державних програм наукових досліджень та науково-технічних (інноваційних) проектів, пов’язаних із створенням моделей розвитку економіки та прогнозування бюджету за областями України. Постійно працюємо також з відомчими науковими установами: Науково-дослідним інститутом фінансового права та Науково-дослідним центром з проблем оподаткування Національного університету ДПС України.

На тактичному рівні — оперативно створюються нові прикладні інформаційно-аналітичні системи, карти за територіями, видами діяльності, окремими групами платників.

— Нещодавно Департамент оприлюднив інформацію про втрати бюджету внаслідок пільгового оподаткування, у зведеному бюджеті вони становлять 14%. Чи не є це для влади приводом по-іншому оцінити, скажімо, дефіцит Пенсійного фонду?

— Податковим кодексом України інвестиційно-інноваційна складова реформування в оподаткуванні забезпечується, зокрема, шляхом надання спеціальних інвестиційних пільг для новоутворених суб’єктів господарювання, звільнення від оподаткування деяких галузей, які потребують державної підтримки, зокрема легкої, суднобудівної та літакобудівної промисловості, надання готельних послуг. Ці пільги спрямовано на залучення інвестицій в оновлення основних засобів, розширене відтворення виробництва, створення додаткових робочих місць, збільшення обсягів виробництва продукції, робіт, послуг, а в підсумку — стимулювання розвитку різних секторів економіки та збільшення надходжень до бюджету.

Взагалі, питання дефіциту Пенсійного фонду досить комплексне. І його вирішення залежить від заходів, які мають вживатися не тільки урядовими структурами, а суспільством у цілому, підприємцями, іншими суб’єктами господарювання, зокрема, щодо легалізації доходів та деконвертизації виплат заробітної плати.

Вважаю, у підсумку цієї спільної діяльності та через підтримку існуючих і створення нових виробництв, робочих місць вдасться з часом подолати і дефіцит Пенсійного фонду.

— Комплексна система запобігання та протидії процесам тінізації економіки активно впроваджується податковими адміністраціями в областях. Наскільки висновки Департаменту є актуальними і дієвими для ризикоорієнтованої системи?

— Одним з основних проблемних питань сучасної економіки є виведення об’єктів оподаткування з тіньового сектора. Ураховуючи ризики зменшення обсягів бюджетних надходжень через зниження ставок оподаткування, у податкових органах з лютого поточного року розпочато широкомасштабну роботу з детінізації економіки.

Підрозділи прогнозування, аналізу, обліку та звітності не стоять осторонь від вирішення цих проблем. Спільна робота всіх ланок служби ґрунтується на системі аналітичної обробки податкової інформації, яка дає змогу із застосуванням сучасних методів обробки інформаційних баз даних органів державної податкової служби визначати ризики мінімізації розрахунків із бюджетом за платежами без втручання у фінансово-господарську діяльність сумлінних платників податків.

— Які ще новації плануються?

— Ми намагаємося посилити у своїй діяльності аналітичну складову, щоб максимально залучити резерви податкової бази без втручання у фінансово-господарську діяльність сумлінних платників податків.

Один з таких напрямів аналітичної роботи, над яким спільно працюють підрозділи ДПС, — створення карти тіньової економіки України. Передбачається, що це дасть змогу не тільки оцінити її обсяги, а й локалізувати її учасників за територіями і видами діяльності. Карта тіньового сектора — це графічна проекція розподілу вірогідних математичних величин — ризиків мінімізації розрахунків із бюджетом.

З метою візуального відображення «ймовірних індикаторів», що можуть свідчити про можливість використання суб’єктами господарювання схем мінімізації податкових зобов’язань, розробляється відповідне програмне забезпечення.

— Що таке система збалансованих показників діяльності? Чим вона відрізняється від системи оцінки ефективності діяльності, яка функціонувала декілька років тому?

— У ДПС України спільно з науковцями створено робочу групу, яка визначає кількісні параметри ключових якісних результатів нашої діяльності. Це нова система оцінки, за якою визначатимуться цілі роботи за певними напрямами, шляхи та оціночні параметри їх досягнення.

— Це ж непросто!

— Звичайно! Ми плануємо з усіх систем оцінки ефективності та якості роботи податкової служби, що існували раніше, взяти найоб’єктивніші складові, додати напрацювання науковців та світовий досвід для створення системи належного оцінювання якості організації роботи на місцях — по усій вертикалі податкової служби. Завдання непросте, але його буде виконано.

— З нашої розмови можна дійти висновку, що працювати у підрозділах прогнозування, аналізу, обліку та звітності мають фахівці з досить широким професійним світоглядом та відпрацьованими навичками.

— Звісно. Мені, як керівнику Департаменту, хотілося, щоб у наших підрозділах працювали найкращі фахівці. Втім, з огляду на сучасну структуру ДПС професіонали потрібні на кожній ділянці роботи. У нашій роботі відбувається, з одного боку, підвищення рівня інформаційно-технічного забезпечення, використання сучасного програмного забезпечення для належної обробки інформації з баз даних податкових органів та зовнішніх джерел, а з іншого, поступово посилюються кваліфікаційні вимоги до фахівців аналітичних підрозділів. Для роботи у сфері прогнозування, аналізу, обліку податкових надходжень, крім знань законодавства та особливостей адміністрування платежів, потрібні поглиблені знання структури баз даних податкової служби та можливостей застосування інформаційних технологій.

— Вочевидь, що з впровадженням ризикоорієнтованої системи діяльності органів ДПС в областях зростатиме роль фахівців управлінь прогнозування, аналізу, обліку та звітності. Наскільки готові Ваші колеги до цієї роботи на місцях?

— Значну увагу ми приділяємо відбору фахівців і підвищенню кваліфікації працюючих. Методологічна та організаційна база для цього в ДПС України достатня.

Державна податкова служба має розгалужену мережу закладів післядипломної освіти та підвищення кваліфікації. Традиційно працівники структурних підрозділів прогнозування та аналізу податкових надходжень підвищують рівень професійних знань у Центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних кадрів органів державної податкової служби, працівники підрозділів обліку та звітності — в Інституті післядипломної освіти Національного університету ДПС України. Тематика навчання досить широка і присвячена використанню інформаційних технологій, особливостям формування облікових показників, прогнозно-аналітичній роботі, менеджменту керівника.

Завдяки організаційній та технічній співпраці з Центром другий рік поспіль реалізується професійна програма «Економічний аналіз у діяльності органів державної податкової служби України» за очно-дистанційною формою навчання.

Впевнена, що за дистанційними формами підвищення кваліфікації майбутнє, оскільки вони не тільки дають змогу оперативно оновлювати навчальні матеріали і знання слухачів, а й дозволяють спілкуватися з працівниками центрального апарату ДПС України та колегами з регіонів, вирішуючи важливі питання, що виникають у повсякденній роботі.

— Але ж не всі фахівці мають можливість  навчатися?

— Щоб розширити коло фахівців, обізнаних з основними засадами прогнозно-аналітичної роботи, у серії «Бібліотека журналу «Вісник податкової служби України» за участю ДПС України та Національного університету ДПС України готується до друку навчальний посібник «Економічний аналіз у діяльності органів державної податкової служби України» у трьох частинах, у якому розкриваються основні аспекти прогнозно-аналітичної роботи у діяльності органів державної податкової служби. Думаю, він буде корисним для широкого кола фахівців. Посібник призначено для керівників та працівників органів державної служби всіх рівнів для використання під час підвищення кваліфікації у системі закладів післядипломної освіти ДПС України та для самоосвіти, а також студентів, аспірантів та викладачів вищих навчальних закладів економічного та управлінського спрямування.

— Користуючись нагодою, що б Ви хотіли побажати колегам у відповідальний період реформування податкової системи?

— Звичайно, здоров’я, добробуту та цікавої результативної роботи, а також розуміння, що від діяльності кожного з нас безпосередньо залежать результати роботи служби в цілому. Впевнена, що розумна, творча людина, схильна до самовдосконалення та підвищення кваліфікаційного рівня, завжди знайде шляхи професійного зростання у підрозділах прогнозування, аналізу, обліку та звітності ДПС України.


Розмову вели Тетяна ЄГОРОВА, tegorova@sta.gov.ua,
та Микола ВЛАЩУК, vlas@visnuk.com.ua