Аналітика

Ковельські ковбаси — столу окраса

Понад 10 років на базі одного з найбільших на Волині м’ясопереробних комбінатів працює підприємство «Ковельські ковбаси». Продукцію тут виготовляють за новітніми технологіями австрійських і німецьких фірм.


Потрібна мотивація

Владимир ГоловатыйДеякі працівники м’ясопереробних підприємств нині невесело жартують: серед сучасних покупців є категорія людей, котрі не купують ковбасу, а лише «нюхають» її — цей продукт є надто дорогим задоволенням для них. Голова правління ПрАТ «Ковельські ковбаси» Володимир Головатий у зв’язку з цим зазначає: «Ми були б раді продавати свою продукцію дешевше, але тоді матимемо збиток. Наші варені ковбаси менше ніж 50 грн., а сирокопчені — менше ніж 80 грн. за один кілограм коштувати не можуть. Свинину ми закуповуємо за ціною 16 — 18 грн. за один кілограм живої ваги, яловичину — 14 — 18 грн. Додайте до цього транспортні, виробничі та інші витрати і вийде сьогоднішня ціна. Знизити її можна, якщо на ринку сировини буде достатньо пропозицій і всі «гравці» на ринку м’ясопродуктів працюватимуть легально. Наразі не всі продукуючі суб’єкти можуть конкурувати з тими, хто працює нечесно, тому рівень мотивації працювати легально — низький».

При цьому керівник підприємства додав, що нечесний бізнес в Україні процвітає, і правдивих податків від нього держава, звісно, не отримує. Якби в Україні вівся належний облік сировини і селянин за продану на м’ясопереробне підприємство продукцію, чесно сплативши податок, міг отримати легалізований дохід і, відповідно, стаж, він був би зацікавлений у співпраці з підприємством яке чесно працює. «А так, — підсумовує Володимир Головатий, — у селянина відсутня мотивація до такої співпраці, тому 60 — 70% сировини закуповують нині без обліку, без оподаткування».

Не сплутати ні з чим іншим

Попри це у м. Ковелі нині випускають майже 80 найменувань м’ясних виробів, з них близько 60 — ковбаси: варені, напівкопчені, варено-копчені, сиров’ялені та сирокопчені, аналогів яким немає на Волині. Вони надходять до торговельної мережі не лише рідної, а й сусідніх областей Західного регіону України. Полюбляють ковельські ковбаси й закордонні сусіди — білоруси, поляки. Як стверджують покупці, «ковельську м’ясну смакоту» неможливо сплутати з жодною іншою. Не випадково підприємство неодноразово виходило переможцем Міжнародного конкурсу «Золоті торгові марки» у номінації «Якість третього тисячоліття». Цьому сприяли висока культура виробництва та дотримання найжорсткіших санітарних вимог. Крім того, привабливий товарний вигляд ковбас серйозно підтримує незмінно стабільний попит на ковельську продукцію.

Соціальні гарантії

З гордістю розповідаючи про ковельські ковбаси, керівник підприємства обов’язково наголошує на тому, що їх виробляють висококваліфіковані працівники. «Найбільшою заслугою я вважаю те, що попри всі негаразди в країні нам вдалося зберегти фахівців. На сьогодні колектив налічує 180 працівників, які отримують, можливо, й не зовсім відповідну своїй професійній майстерності, зате стабільну зарплату. За останні 10 років ми жодного разу не затримали її виплату. Для Ковеля, де працює нині так небагато підприємств, це має велике значення. Люди цінують свої робочі місця, а отже, й працюють старанно».

Володимир Головатий узагалі дотримується такої думки, що вивести Україну в передові держави (не лише у Європі) зможуть підприємства продуктів харчування. «Це — не моя особиста думка, — стверджує голова правління ПрАТ «Ковельські ковбаси». — На думку західних експертів, вижити у складних економічних умовах вдасться державам, які збережуть виробників продуктів харчування. Разом із  сільгоспвиробниками вони забезпечать значні надходження до державної казни, в тому числі й валютні».


Олександр КРЮЧКОВ,
krolmi@ukr.net.